Про мавп і людей (Частина 3)

Як українцям «прилетіло»

Не знаю, помічали це чи не помічали інші… Але років 10 тому я нерідко натикався на обурені публікації на тему «чому обрані вони, а не ми». Тепер я виклав свою точку зору на проблему — отож можете уявити, як я сміявся, читаючи подібні викиди обурення. Бо, чесне слово, люди шукають пригод на свою «п’яту точку», не розуміючи, чим обертається «обраність». Причому не з точки зору людей: бо «панувати над світом», «помикати іншими», «плювати звисока на всіх» і т.ін. — це примітивні людські уявлення, які не мають з реальністю нічого спільного. А реальність, між іншим, така:

  • — Божий вибір не впливає на твою фізіологію (ти не випорожнюєшся трояндовими пелюстками, метеликами й іншими приємними речами, від тебе не «відводяться» ніякі хвороби, ти можеш відчувати спрагу й голод, твоє тіло може простромити спис і пробити куля, обпалити вогонь тощо);
  • — якщо треба десь розгрібати жар — тебе першим кидають у пекло;
  • — якщо треба прикривати якісь тили — ти полишаєш поле бою останнім;
  • — за невиконання свої обов’язків вищі сили спитають з тебе ВДЕСЯТЕРО жорсткіше, ніж з інших — бо в очах вищих сил (хоч як їх називай) за перетворення світу теперішнього на світ кращий відповідаєш, насамперед, ТИ, який опинився серед інших, а не інші, які оточують тебе;
  • — на тебе не чекають ніякі особливі «брязкальця», ніяке «приємне неробство», «сидіння на троні», «помикання іншими» (ці погляди — така дитяча наївність, що й не описати);
  • — вас ЗАВЖДИ буде мало, переважна меншість, лічені одиниці;
  • — є і бонус — це підвищений внутрішній потенціал, відвищена впертість, настирливість, цілеспрямованість… однак за «нецільове використання» цього потенціалу з тебе спитають ВДЕСЯТЕРО жорсткіше, ніж з інших (див. вище);
  • — другий бонус — це задоволення від того, коли після докладених тобою зусиль світ стає хоч трішечки кращим, ніж був до тебе… І все.

Я чесно намагався пояснювати перелічені речі людям, які розводили теорії про «всесвітній сіоністичний заколот». Реагували по-різному. Одні зверхньо поплескували мене по плечу й говорили: «Ти розумий, але наївний. Таких, як ти, світова закуліса використовує втемну». Другі просто відмахувалися. Треті криво всміхалися — бо на їхнє переконання, у мене десь в офшорах приховані величезні капітали, за які я все купую. Ну, з останніми найлегше — бо їх одразу видно за «сферою інтересів»: скільки я заплатив видавцеві, щоб мене друкували?.. скільки я заплатив за таких-то літературних «слонів»?.. кому б і мені заплатити, щоб і мене теж друкували?.. (При тому, що клієнт, як правило, двох слів зв’язати не може.)

А от з першими двома категоріями значно важче. Бо Дунька бажає в Європу… Ой, вибачте — людині дуже хочеться стати «Обраною Бібізяною з золотими електродами в мозку» (див. вище). Ну, отакими вже є люди — що з ними поробиш?! Вони ж лише в кіно бачили «наївних маланців», які скрушно зітхають:

— А вот бы вместо нас хоть кто-нибудь хоть немножечко побыл бы избранным народом?! А то мы так устали от этого всего!..

А я на це надивився у житті. Бо за провали й помилки питають з тебе ВДЕСЯТЕРО. Причому всі, хто біля тебе, не розуміють, а чому «прилетіло» саме тобі?! Я не жартую…

Якщо ж дивитися на двох найбільших претендентів на незвідані «принади», то це… знаєте хто? По-перше, вірмени. Я навіть в мас-медіа читав листи у стилі:

— Мы тоже очень древний народ — так почему они, а не мы?! Несправедливо! Мы тоже хотим быть избранными.

Хоча «древність» — це явно не той критерій, за яким обирає Бог. І євреї, до речі — не найдавніший народ на нашій планеті… Але в будь-яком разі, я не знаю, як за останнє десятиліття змінилася позиція вірмен в цьому питанні.

А от по-друге!.. Так-так, другим кандидатом на «золоті електроди в мозку» були, перепрошую, саме українці. Бо від них я наслухався, що Діва Марія та Ісус Христос — це не галилеяни, а галичани; що євреї поцупили давні українські вірування, перебрехали їх на свій манер; що коли очистити Біблію від «фарисейської фальші» — ото саме й вийде чисте, немов сльоза янгола, Українське Євнгеліє… І таке інше в тому ж дусі. А я — або дурний, або наївний, якщо не розумію сказаного.

І от тепер, на мою думку, українцям через це «прилетіло». Адже Богові з метою, достеменно зрозумілою тільки Йому, знадобилося навести лад в Східній Європі, а через неї — в усії Євразії. Для цього йому знадобилося обкатати новітні «соціальні технології», придатні для ІІІ тисячоліття від Р.Х. А для цього потрібен — хто?! Правильно: ще один піддослідний! Українці масово просилися?! Що ж — отримайте й розпишіться!

А тому статтю шановного Готельєра-бадерівця та інші подібні матеріали (а вони з’являються, між іншим, регулярно) я розглядаю як здивування: ми таки напросилися, нам таки «прилетіло» — і що з цим тепер робити?! Ми «подолаємо» чи ми «не подолаємо»?! І яка ж несподіванка: виявляється, незле було б повчитися дечому у євреїв, які домоглися того-то і того-то…

Але сподіваюсь, тепер зрозуміло, що на євреях обкатувалися «соціальні технології», придатні для ІІІ-І тисячоліть до Р.Х., а також технологія відновлення своєї державності після тривалого (в даному випадку — 1800-літнього) періоду без власної держави. На українцях же будуть обкатувати зовсім інші «технології» — життя в ІІІ тисячолітті аісля Р.Х. Тому єврейський досвід їм згодиться… м-м-м… в дуже обмеженому обсязі.

40 Comments on "Про мавп і людей (Частина 3)"

  1. Уважаемый Тимур!
    Отличная статья и интересная точка зрения. Спасибо!
    По моему скромному мнению, “на самом деле все не так как в действительности” (с).
    Мне кажется, что все несколько проще и намного сложнее.

    По поводу “избранности” бытует множество мнений и версий, какая из них наиболее близка к реальной сказать невозможно, ибо “пути Господни неисповедимы”.
    Лично мне на данный момент наиболее импонирует приблизительно такая:

    “…Так було, і так є, і цього вже не виправить час, –
    Волю можна здобути, та волю безглуздо давати;
    Бог нас вибрав, щоб світові це показати на нас.”

    Мойсей – Игорь Жук
    http://www.bards.ru/archives/part.php?id=31182
    https://mp3iq.com/m/1864913-igor-zhuk/148546022-pesnya-moiseya/

    Все хорошо знают, что Моисей водил народ по пустыне, чтобы вымерло поколение рабов.
    40 (сорок) лет водил.
    “Двух негодяев вздернули на рее,
    Но, видно, мало — надо было четверых.” (с)
    Сдается мне, что надо было 80 (восемьдесят) лет водить.
    Для пущей очистки генофонда. Слишком сильны еще оставшиеся рабские гены…

    Но эта (грандиозная сама по себе) задача была, так сказать, “тактическая”.

    “Погляди, как для храма везут доломит,
    И в бессмертный народ превращается племя.

    И страна превращается в пепел и хлам,
    Если сеятель думает только о хлебе.
    Но десницей моей воздвигаемый храм,
    Троекратно сожжен, отражается в небе.”

    Шуламифь – Юрий Лорес
    http://www.bards.ru/archives/part.php?id=8274

    Все, должно быть, помнят – “религия – опиум для народа”.
    Опиум – не опиум, но как бы там ни было, все религии СОЗДАВАЛИСЬ ДЛЯ НАРОДА.
    Начиная от примитивных верований первобытных племен (когда шаману надо было объяснить необъяснимое) и до “новейших” христианства и ислама.
    Но не иудаизм.
    “Стратегическая” задача, которую относительно успешно решил Моисей (с последователями) была на порядок, да что там говорить, на несколько порядков грандиознее “тактической”.
    Он СОЗДАЛ НАРОД ДЛЯ РЕЛИГИИ.

    И сейчас уже не важно, что ныне едва ли не большая часть иудеев – люди не верующие…

    • О так! За вихлюпом емоцій відчувається, що мій есей таки справив на Вас враження. Дякую! 🙂

      “Он СОЗДАЛ НАРОД ДЛЯ РЕЛИГИИ” (с)
      *****
      Самі євреї позиціонують себе як “народ Книги” – мається на увазі, як “народ Тори”, “народ Святого Письма”, “народ Біблії”… Бо під “релігією” все ж таки розуміється певна обрядовість. Тому “народ Книги” – це все ж більш точна характеристика.

      “И сейчас уже не важно, что ныне едва ли не большая часть иудеев – люди не верующие…” (с)
      *****
      Є таке єврейське прислів’я: “Єврей може любити Бога – як любив Бога Яков-Ізраїль. Єврей може боротися з Богом – як боровся з Богом Яков-Ізраїль. Лише одного не може єврей – бути байдужим до Бога!”

      • Молитва – Юрий Лорес

        http://www.bards.ru/archives/part.php?id=8272

        “Пускай Он проклянет меня –
        Нет дела до Всевышнего.

        Я не хулю и не хвалю
        Железных Божьих правил.
        Я просто очень не люблю
        Тех, кто другими правит,
        Решает: у того отнять,
        А этому подбросить.
        И никогда мне не понять
        Тех, кто у сильных просит.”

  2. Пример с обезьяной не корректен, Автор направляет внимание на мысли животного, а тут главное ремни связующие ее, То что она оправдывает свое положение, пиаря рабство совсем не уверен что заинтересует свободных тварей, Евреи живут в других обществах своим корпоративным кластером, подтверждая свою субъектность, и не важно, знают они свой язык и держат веру, или нет, Тут с украинцами прослеживается параллель, Повторю вопрос Портникова, А сколько евреев поехало строить Израиль? Нет не душой болеть с Америки или еще откуда, Получается очень скромно, А если бы не было прекрасной нацисткой Германии и удивительной большевистской Московии в 20-м веке, появился бы Израиль вообще? А те кто говорит о избранности евреев, как на меня просто прячут свои болячки,

    • “Тут с украинцами прослеживается параллель” (с)
      *****
      Я пишу саме для українців, а не для євреїв. Дочитайте статтю до кінця.

      “А если бы не было прекрасной нацисткой Германии и удивительной большевистской Московии в 20-м веке, появился бы Израиль вообще?” (с)
      *****
      Так, якби 6 млн не “вилетіли в трубу” (а це 1/3 народу) – Ізраїль би тоді не постав. Втім, це окрема цікава, хоча й величезна та болісна тема для окремої статті. “Побічного” обговорення в коментарях вона не варта – бо коментарі з часом загубляться… Але писати окремий есей для “ЛО” на тему Голокосту… навіщо?! Це не для такого ресурсу.

      • Я теж не за голокост, А за бажання будувати свою державу, за відсутності наприклад террору по відношеню до евреів, впевнениі, Ізраілю і соьгодні не було,

        • Тобто терор від мишебратів Він нам вже організував… Певна обраність присутня. Висновок простий: Божий промисел в тому, що українська держава таки буде, незважаючи на те, що цього не хочуть 73%! Головне, що цього хочуть 25%

          • А без терору, без навіженого фараона, який не хоче відпускати Україну, без дива 2014 року, коли ніхто не вірив, що Україна встоїть – а вона встояла… і таке інше…
            БЕЗ ЦЬОГО НІЯК НЕ МОЖНА!!!
            І так: головне, що цього хоче “золотий четвертак” – а це (“10-15% навіжених”) – насправді ШАЛЕНИЙ ресурс!!!
            +100500

  3. Наш эксперимент расширен: большинство стаи выбрало потешную мартышку с электродами, а провода тянутся к альфа-гамадрилу и куда-то за ближайшую кулису. Мартышка лопает бананы в тихаре, пилит видосы и показывает радугу.

    • На українцях Всевишній відпрацьовує новітню “соціальну технологію”, яку зможуть застосовувати інші народи в ІІІ тисячолітті від Р.Х. Отож і параметри експерименту інші, й вихідні умови теж.

  4. Валенteen | 29 Травня, 2020 at 10:54 |

    Знову в мене “мислЯ”
    Чому людина, яка не є етнічним украЇнцем здатна писати рощумні та цікаві речі мовою, а інші на сайті – ні?

    • Так сталося, бо в 1997 році автора матеріалу вперше запросили працювати редактором в українській газеті “Селянська спілка”. Там в редакції всі мали за плечима філфак Нацуніверситету ім.Шевченка й лише запрошений Тимур Литовченко – КПІ. Звісно, рівень знання української мови, попри золоту медаль за школу, у запрошеного був на порядок гіршим. І тоді головний редактор поставив умову:
      – Або ти за 1 місяць вивчаєш українську мову на нашому (філфаку) рівні – або через місяць я тебе вижену до біса!
      Довелося вивчити українську на рівні філфаку за один місяць… Докладніше можете прочитати про все це в есеї “Мій мертвий вчитель”, написаному на прохання “Коронації слова” (проект “Воскресіння Розстріляного відродження”, де я обрав Бориса Антоненка-Давидовича):
      https://www.segodnya.ua/ukraine/proekt-voskresnnya-rozstrlyanogo-vdrodzhennya-my-mertviy-vchitel-boris-antonenko-davidovich-616160.html

      А потім під час фінансової кризи в далекому 1998 році автор матеріалу зіткнувся з тим, як видавці в Москві, Санкт-Петербурзі та інших російських центрах книговидання ставилися до авторів з України:
      – Вы тут иностранцы, а нам нужно прежде всего заботиться о российских авторах.
      На той час видавці в Україні категорично не хотіли видавати сучасних українських письменників, відправляючи їх до Росії. Але станом на 1998 рік автор матеріалу вже опанував українську на рівні філфаку – тому заприсягнувся, що проб’ється не в Росії (де на той час у нього вийшли 3 книжки), а в Україні…

      А потім в 2012 році міністр… як там його?! Чи то Батрачник, чи то Собачник видав “мовний закон Кідалова-Калєсніченка”, згідно з яким автор матеріалу мусить писати на їдіш. А це для автора – смерть! Бо відколи іврит став розмовною мовою євреїв, їдіш поступово вмирав. І зараз це – МЕРТВА мова. А якщо писати на мертвій мові – хто тебе читатиме?! Отож від 2012 року автор матеріалу принципово перейшов, де це тільки можливо, на українську мову спілкування. А Батрачники-Собачники нехай ідуть лісом на ХУтір Михайлівський.

      • Тимуре, може ТЕПЕР Ви зрозуміли, ЧОМУ той Собачник з ідішем був міністром в УКРАЇНІ? і кудою той Пурім в моєму пості.
        САМ золотий медаліст, потім – фізичний факультет НУ Шевченка, але! вважаю, що мову знаю не гірше філфаківців. і все – ДЯКУЮЧИ Ользу Улянівні Халепі, яка ВИРОСТИЛА з мене українця, а не гомо совєтікуса. Отак проста вчителька провінційної школи зробила з мене того, ким я є. У медійному просторі гуляє ще один її учень, але дуже (чи вже не дуже) публічна особа…
        Єврейське питання Ви ДАРЕМНО підняли – то є невдячна справа! На будь-яке питання – ярлик антисеміта. Хоча з ЛОГІКИ, кожен, хто не семіт, є антисемітом. Дивними антисемітами виглядають араби, адже і вони – семіти

        • “Тимуре, може ТЕПЕР Ви зрозуміли, ЧОМУ той Собачник з ідішем був міністром в УКРАЇНІ?” (с)
          *****
          Шановний Вовче! За Собачником я спостерігаю давно. Я знаю, що на його руках є кров відомого журналіста – отож у мене до цього вилупка давня цехова неприязнь. До того ж, на початку 2000-х я спостерігав, як на церемонії освячення лодії “Сварог” (реконструкції руського судна зразку ІХ-Х століть, яке з-під Чернігова мало доплисти аж до моря) Собачник стояв поряд з православними батюшками, які освячували (?!) лодію, названу на честь язичницького бога, і… ХРЕСТИВСЯ!!! Я навіть Собачника тоді сфоткав… А потім, на святковій церемонії на честь завершення реконструкції синагоги Розенберґа в Києві на Подолі цей це Собачник з кіпою на маківці й сувоєм Тори на плечі дифілював… Отож мені дуже хотілося сказати йому: “Або труси одягніть – або хрестика зніміть!”
          І для мене не дивно, чому саме Собачник став міністром. Бо він – такий самий декласований елемент, як і наш ЗЕ. Для нього питання совісті, етики, моралі, релігії, віри, духовності – це повне ЗЕРО. Нуль цілих, шиш десятих (с) – тому він і став міністром освіти… І при ньому живим письменникам заборонили виступати по школах, зустрічатися там з юними українцями. До Собачника мене запрошували – при ньому заборонили.

          “і все – ДЯКУЮЧИ Ользу Улянівні Халепі, яка ВИРОСТИЛА з мене українця, а не гомо совєтікуса. Отак проста вчителька провінційної школи зробила з мене того, ким я є” (с)
          *****
          А мені трохи допомогла стати письменником-фантастом вчителька фізики Світлана Петрівна Яковенко. Ідейно вона була затятою сталіністкою – і ми з нею на цьому ґрунті дуже сперечалися… Тим не менш, раз на рік – на 12 квітня вона влаштовувала “творчі космічні програми” для учнів 8-10 класів, де кожен презентував, що хотів, пов’язане з Космосом. І у 8 та 9 класах я там відтягнувся по повній… Шкода, що далі нашу школу закрили, й 10 клас я закінчував в іншому місці… 🙁 Але 12.04.1978 і 12.04.1979 я буквально відвів душу!!! 🙂 Одиниці вчителів робили щось добре – і я їх теж ніколи не забуду…

          “Єврейське питання Ви ДАРЕМНО підняли – то є невдячна справа! На будь-яке питання – ярлик антисеміта” (с)
          *****
          Ну… У мене таке амплуа – бути “євреєм сучасної української літератури”! Отож єврейське питання у мене періодично саме піднімається 🙂 А вдячна то справа чи невдячна?.. Якщо буде РЕЗУЛЬТАТ – воно того вартує 🙂
          А щодо “ярлика антисеміта”… Цікаво, чи можете Ви пригадати, на кого на “ЛО” особисто я навісив отакий ярлик?! Сам я такого трагічного випадку не пам’ятаю. Отож може Ви пригадаєте?..

  5. Валенteen | 29 Травня, 2020 at 11:00 |

    З приволу власне допису.
    Можливі пояснення “особливого” відношення до юдеїв і без “версії бога”.

    • Все можливо! Але я маю й отаку версію, яку виклав зараз. 🙂

    • Камянтатар | 29 Травня, 2020 at 14:17 |

      Так, Валянцін.
      Я ужо раз-пораз падумваю напісаць украінскаю, можа хоць пасаромяюцца, што ужо іншаземец піша, а ім усё лень.

      • Краще один раз зробити, аніж сто разів подумати 🙂 Але я б не ризикнув литвинською написати…

    • Для цього доцільно дослідити ставлення до євреїв, наприклад, в Китаї, Японії, Індії, тощо. Там де (майже) нема християнства, але є євреї. І не тільки у сьогоденні, а й у минувщині.

  6. Як мені це розвидіти… давайте краще про короновірус. Та це лютий треш…вибачте…

    • Евгений О. | 29 Травня, 2020 at 14:35 |

      А ви, перепрошую, тільки однією мовою можете розумні речі читати?
      А багато людей можуть це робити скажімо, трьома. А дехто -сімома.
      Але якою б мовою розумна річ не була б написана, вона залишиться розумною.
      Та коли замість того, щоб сприймати розумність тексту, вимагають його перекладу на іншу мову, навіть добре знаючи, що і в оригіналі текст зрозумілий всім, хто має розум, постає питання сенсу такої вимоги…

      • Евгений О. | 29 Травня, 2020 at 14:39 |

        Перепрошую, то було для Валенteen | 29 Травня, 2020 at 10:54 |
        А панові, до допису якого це попало, то скажу просто, не мучте себе.
        Інтернет величезний. І вже про вірус там матеріалів – на різний смак, нюх і колір. То ж успіхів.

  7. александр | 29 Травня, 2020 at 12:58 |

    Як на мене – дуже вірний напрямок. Бог в поміч!

  8. Мій, теж вихований в КПІ, розум бачить в цьому коротенькому ессе Тимура раціональне зерно. Так, українці в даному випадку є обраними. Не Росія, бо вона поводила себе так завжди і скрізь. Не Європа, бо вона вже сягнула максимуму свого розвитку і сил вистачає лише утримуватися від деградації, яку несуть навали мігрантів. А українці, народ, що стоїть на фронтирі між імперією зла і імперією байдужості. Цей народ не є однорідним, він градієнтом розмазаний від вишиватників на заході жо ватників на сході, але в цьому перенасиченому розчині таки кристалізується щось нове, що має потенціал. А піддослідні бібізяни… Вони нездатні осягнути задуму експериментатора. Але варіації і мутації під час досліду можуть призвести до того, що бібізяни знайдуть рішення не його, а своїх, бібізянячих проблем. А вчений – отой Саваоф з картинок Еффеля – скаже – ну-ну, ти диви що вийшло. І піде шукати нових бібізян кудись у Південно-східну Азію. Тим більше, що бібізян там – дофіга 🙂

    • пан Тимур описав “еволюцію” для “обраних” ґомункулів, базуючись на Дарвіну та Старому Заповіті. Українці ж до цього не мають ЖОДНОГО відношення, бо онуки Дажбожі. Порівняйте себе та діда, або себе та онуку, з однієї сторони, і себе та глиняну іграшку… Сподіваюсь, що “какая разніца?” видна неозброєним оком

    • “українці в даному випадку є обраними. Не Росія” –дозвольте мені не погодитись з даною тезою. Чому тільки ми? Чому тільки ДВА обрані народи, євреї та українці? Чим ми кращі від тих же росіян? Що маємо предків трипільців-землеробів? Так в росіян коріння ненабагато плиткіше. Ще до епохи Стародавнього Риму на землях сучасної Тоскани жив прийшлий звідкись народ, який славився війнами, розбоєм та піратством. А у вільний від розбою час любили полежати на печі, винця місцевого попити. А коли купці питали, що то за одні, їм зазвичай відповідали: “Это? Это русские!” З часом фонетика трохи змінилась і появились “ЕТРУСКИ”. Згодом вони повернулися туди, звідки раніше приплили — в мокшанські болота. А до чого це все? Можливо, і їх Бог вибрав, навіть раніше за нас. Дав їм газ, нафту, алмази, золото — будуйте Рай на Землі, як араби на Аравійському півострові. Але щось пішло не так. І тоді вже Бог звернув увагу на нас.

      • Українці обрані для того, щоб навести лад локально – в Східній Європі, а потім. можливо, й у всій Євразії. Але це ще не весь світ! В Африці, ймовірно, буде свій локальний обраний народ, в Азії – найшвидше, свій, в Південній Америці – свій…
        🙂
        У євреїв було своє – ГЛОБАЛЬНЕ завдання. У українців та інших обраних народів завдання будуть свої – локальні. Це не добре й не погано, просто різна націленість.

      • ” їм зазвичай відповідали: “Это? Это русские!” З часом фонетика трохи змінилась і появились “ЕТРУСКИ”. “- москалі до етрусків мають таке ж відношення, як і до єРУСалима.

  9. Евгений О. | 29 Травня, 2020 at 15:01 |

    З розумінням ставлюсь до існування викладеної шановним паном Тимуром ідеї.
    Але, як на мою думку, то пошуки, а тим більше, намагання обґрунтування будь-якої форми обраності етносу, свого, чи іншго, можна розцінювати як намагання виправдати певні елементи власних, скажу м’яко, неуспіхів.
    Бо, знову ж, на мою думку, такий підхід можливо розцінювати як рудиментарний прояв інстинкту належати зграї. Великій. Сильній. Здатній підтримати свого члена в скруті, та в певній мірі гарантувати життєвий мінімум.
    За умови достатньо прискіпливого та якомога більш чесного аналізу різноманітних теорій “обраності”, мені здається, саме таке підгрунтя і можна виявити.
    Бо ж чим як найпростіше мобілізувати для певних цілей людину, як не перспективою отримання певних вигод. А чи будуть вони, ці вигоди, матеріальними, чи не матеріальними, то вже справа більш-менш індивідуальна.
    На мою крамольну атеїстичну думку, в природних умовах для процвітання, чи навіть сталого існування, певних сукупностей біологічних об’єктів існує дуже обмежена кількість критеріїв. І всі вони суто матеріального характеру…
    І всі наши потуги в цьому житті визначаються саме отими критеріями. При існуванні великого розмаїття шляхів досягнення їм відповідності.
    Серед яких як набуття достойної фізичної сили, так і належний вишкіл інтелекту….

    • “На мою крамольну атеїстичну думку” (с)
      *****
      Шановний пане Євгене! Якщо Ви – атеїст, то Вам і справді важко сприйняти матеріал. Бо для мене існує зв’язка “я – Бог”. В цьому есеї я спробував показати, як все може виглядати з протилежної від мене позиції. Звісно, НАСПРАВДІ воно виглядає по-іншому, але я хоча б спробував показати, що “з того боку” все може виглядати зовсім не так, як уявляють люди…
      На відміну від мене, для Вас, як для атеїста, пари “я – Бог” не існує й існувати не може. Тому Вам сприйняти мій есей дуже важко. Отож я вдячний бодай за той рівень розуміння, який Ви продемонстрували. Я справді вдячний за Ваш відгук!

      • Евгений О. | 29 Травня, 2020 at 17:38 |

        Так вже побудований цей світ, що на початку палять Джордано Бруно, а через певний час попи благословляють ракети, маючи в кишені мобільний телефон. А те,що той самий Бруно і безліч таких, як він своїми життями заплатили і за оті ракети і за телефон і за комфортні сьогоднішні умови життя тих же священослужителів, якось залишається поза увагою.
        Як і власне, реальна історія формування біблійних текстів, що дійшли до нас після нескінченної череди переписувань ще за тих часів, коли про друк ще й уявлення не було…
        То ж вибачайте,але на інший рівень розуміння біблейських текстів, прочитаних свого часу достатній кількості, я таки не здатний.
        Можливо з суб’єктивних, та, як на мене, скоріше з об’єктивних причин.

        • Біблійні тексти та ритуали – то зовнішня сторона релігії, яка досить таки далека від бога. Я не атеїст, я агностик. Але я розумію, що існують певні Закони, які є похідними від “функції бога”, ким би чи чим би він не був. А, як відомо з природничих наук, закони узагальнюють та певним чином пов’язують об’єкти на суб’єкти. Все сутнє пов’язано Законом як функцією. Звідси, як на мене, можна вибудувати розуміння ланки “Я – Бог”.

        • “Як і власне, реальна історія формування біблійних текстів, що дійшли до нас після нескінченної череди переписувань ще за тих часів, коли про друк ще й уявлення не було…” (с)
          *****
          Мабуть, Ви просто не в курсі, але у євреїв розроблена ціла система захисту від внесення помилок при переписуванні Тори. Якби Ви були в курсі цієї системи – можливо, більше б довіряли Торі…

          “Можливо з суб’єктивних, та, як на мене, скоріше з об’єктивних причин” (с)
          *****
          Так, швидше, з причин об’єктивних. Просто для кращого розуміння біблійних текстів потрібно знати ще багато чого:
          – давньоєврейську мову (або сучасний іврит) – бо біблійні тексти варто читати в оригіналі;
          – Усну Тору хоча б на рівні обраних фрагментів;
          – хоча б деякі мідраші;
          – бути знайомим з системою ПаРДеС – https://ru.wikipedia.org/wiki/Пардес
          – бути знайомим хоча б з елементами єврейської історії та традицій…
          Ясен перець, що все це можна вивчати лише добровільно, при наявності внутрішнього бажання. Й нікому навіть на думку не спаде ВИМАГАТИ, щоб будь-хто це вивчав! Просто зрозумійте, що насправді Біблія ЗНАЧНО глибша й актуальніша навіть зараз, ніж про неї думають. Цього розуміння достатньо.

    • напишу, як Вовк-одинак. Мені з 13ти монопенісуально, ХТО піде за мною, один чи тисяча. Точно ЗНАЮ – в спину не вдарить ніхто. Чи то з поваги, чи з боязні… а може я ДАЛЕКО попереду??? з сепарації 21 квітня 2019 р я попав у 2.3% проти ОБОХ. я ВПЕРШЕ для себе як особистості відкинув парадиґму вибору кращого з гірших. Чи гіршого з кращих…
      по суті: той, хто молиться Сонцю (к Ра мол(ьб)а ) апріорі ВЖЕ не може бути атеїстом. Любіть СВОГО дідуся Дажбога, а не чужого божка кочовиків, якому і своїх не шкода, не кажучи про ґоїв.
      Про матеріальне. Для того, щоб ВИПРАВДАТИ сподівання Творця, не варто дбати про матерію, адже порох (прах) до пороху. Та й в домовині кишені відсутні. Дбайте про духовну свою Сутність, а не про Тваринку. Порадуйте Творця, зруйнуйте Тіло, принесіть Вола та Лева СОБІ в жертву в ім”я Творця.

  10. Щось мені здається, що “обраність” (не народу, а людини) приходить до людини за її вібором. Але вибір цей аж ніяк не свідомий. Це якийсь внутрішній поклик, зрештою, який можна успішно ігнорувати. І бонуси даються не авансом і не автоматично. Тільки дії та результати – як накопичення дій – виводять любидину на шлях “обраності”.

    • В цьому контексті цікаво виглядає притча про таланти (Матв. 25:14-30). Вищими силами людині даються завдання різного рівня складності та значущості – відповідно до рівня розвитку й потенціалу (отих самих талантів) людини. Якщо людина добре впоралася з завданням – ОК, прекрасно, тоді даються завдання підвищеної складності. Не виконав, провалив?.. Дається повторне завдання… ще і ще!.. 🙂

      • колесо Сансари!

        • До речі, поняття про колесо Сансари відображене в Старому Заповіті:
          “Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?” (Екклезіяст 3:21)
          https://bibleonline.ru/bible/ubio/ecc-3/
          Отож принаймні цар Соломон точно був в курсі колеса Сансари! А отже, не міг не знати і про переселення душ… 🙂

  11. вера в говорящих змей это конечно круто, а планете 7000 лет

    автор думает что нормальные люди воспримут эти баечки?

    Зевс например не заставляет себя нахваливать, как то делает Яхве.

Comments are closed.