З електродом в голові

Та й загалом, навряд чи можна відшукати щось більш дратівливе для людей, ніж тезу про «обраний народ». От саме тому я й вдячний шановному Олександрові за його коментар, що своїм запитанням він, як-то кажуть, поцілив у десятку.

Бо з точки зору людей як воно виглядає?! Найбільш виснажливою і найменш престижною є важна фізична робота. Чим нижчий соціальний щабель в суспільстві людина посідає — тим більше вона займається бездумною, монотонною, виснажливою фізичною роботою. Недарма в англійській мові слово «robot» є запозиченням з чеської, здійсненим завдяки Карелу Чапеку і його п’єсі «R.U.R.»: адже саме на роботів, по ідеї, й має перекладатися важка фізична РОБОТА… І навпаки, чим соціальний статус людини вище — тим інтелектуальнішою стає її праця.

Доходить до того, що найвищі позиції в людській ієрархії передбачають наявність у VIP-персон цілого почту, який призначений спеціально для того, аби господарі навіть пальцем не ворухнули! І цим особистим почтом VIP-персони спеціально управляють — «помикають», для почту розробляється цілий церемоніал з жорстким розподілом обов’язків між окремими слугами і служанками, лакеями, покоївками, пажами чи «козачками»… Але то вже місцеві особливості, основний же принцип скрізь однаковий:

• — «робоче бидло» кублиться на найнижчих щаблях, там воно важко «пахає» фізично, в поті чола свого їсть хліб свій і т.ін.;
• — зате «бомонд» веде веселе, сите й безбідне життя, сповнене радощів, і як казав Шолохов — «ксплоатирует чужим трудом»;
• — а коли йдеться про якогось «царя царського» чи «короля королівського»… о-о-о!.. той загалом весь день у себе на троні сидить (або навіть лежить), їсть лише «медяники» та п’є «заморські вина», на всіх кричить, а при потребі як в пику зацідить — і що ти йому зробиш?!

Природно, випадає з уваги, що чим на вищий соціальний щабель піднімається людина — тим складніші й важчі управлінські функції вона виконує! Та ще й у більшій кількості… Інтелектуальна праця й менеджмент у соціальних «низів» не вважаються складною роботою, що вилилося в прислів’я: «Лантухи тягати — це не язиком молоти». Або як там було в культовому радянському к/ф «Чапаєв»?! «Ні, Петько, в міжнародному масштабі я не можу: мов я не знаю». А якби той кіногерой «знав мови» — то міг би і «в міжнародному масштабі» по-дурному підставити під ворожий удар свій «міжнародний» штаб?! Не кажу про історію реального В.І.Чапаєва — але в радянському фільмі це виглядає саме так…

А тепер уявіть, що вийде, якщо ідею про «обраний народ», як її бачать люди, натягнути на «глобус» отакого комплексу уявлень?! А вийде саме вона — ота сама конспірологічна теорія «міжнародної сіоністської змови»! Бо для чого оті «сіоністи» можуть оголосити себе «обраним народом»?! Ага, ага — саме для того, щоб посісти позицію «царя царського» і «короля королівського» над рештою народів, шоб усіма іншими «помикати», щоб усім безкарно «товкти пику». І щоб перед «сіоністами» усі плазували.

А тепер спробуємо перевернути це уявлення. Ну так, згоден: люди не можуть до кінця зрозуміти ні мотивів дій і цілей Бога, ані суті обкатуваної «соціальної технології». Тим не менш, спробую вдатися до певної аналогії…

Наприклад, вчені роблять якийсь експеримент над мавпами. Яких мавп обрати?! Шимпанзе?.. Горил?.. Орангутангів?.. Гібонів?.. Бонобо?.. Павіанів?.. Макак?.. Все залежить від цілей експерименту, розуміння яких мавпам недоступне. А отже, недоступні й параметри відбору.

Але припустимо, що зрештою з-поміж усіх мавп, які тільки існують, вчені за відомими лише їм параметрами обрали… якусь Бібізяну! Посадили її на спеціальне крісло, прикрутили до нього ремінцями, голову зафіксували держаками, розкрили Обраній Бібізяні череп, встромили в нього електроди, підключили до осцилографів — і пішли заміряти параметри! Як відреагує мозок піддослідної Бібізяни, якщо її напоїти дистильованою водою?.. А якщо цукровим сиропом?.. А якщо Бібізяні дати пічєнюшку?.. А якщо сємкі?..

А між тим, по ходу експерименту Обрана Бібізяна починає хизуватися:

— А погляньте на мене: я ж ОБРАНА!!! У мене в голові ондо стирчать три електроди золоті й ще два — платинові!.. Переді мною вчені-боги на цирлах ходять, цукровим сиропом мене поять, пічєнюшками й сємками, очищеними бананами та горішками годують!.. Мене обслуговують та охороняють!.. В той час як ви — пересічні не-обрані в лісі живете, від хижаків постійно тікаєте й самі собі питво та їжу добуваєте…

Більш того ті самі не-обрані мавпи: шимпанзе, горили, орангутанги, гібони, бонобо, павіани, макаки і т.ін. — всі вони раптом починають заздрити Обраній Бібізяні й нарікати:

— А чому це її обрали, а не мене?! Я теж хочу мати в голові три… ні — п’ять золотих електродів і десять платинових!!! Теж хочу цукрового сиропу, пічєнюшек і сємок!.. Хочу, щоб переді мною вчені-боги на цирлах бігали!..

Ось як це виглядає. Хоча експеримент є експеримент, і вчені не давали Обраній Бібізяні ніяких гарантій збереження її здоров’я і самого життя… А раптом її почнуть не поїти й годувати, а, наприклад, струмом лупити?! Чи закапають в очі розчин прального порошку. Або заразять вірусом і почнуть на Обраній Бібізяні новітні лікарські засоби випробовувати. Повторюю: мотивів і цілей, а також суті досліджень вчених мавпи не розуміють.

Втім, найкарколомніше виглядає ситуація, коли якась мавпа таки ублагає вчених, і вони також долучать її до своїх експериментів: теж знерухомлять, вскриють черепушку, натикають в мозок електродів… Все це може дуже й дуже здивувати Обрану Бібізяну №2 — бо чекала вона явно іншого, а тут така засада, що ой!..

Ну, то як це виглядає?.. Але якщо можна допустити таке щодо лабораторних вчених-людей і мавп, як одного з різновидів піддослідних тварин, використовуваних заради науки, то чому не можна віддзеркалити цю ситуацію на Бога-творця і людей, на яких вищі сили обкатують, апробовують певні «соціальні технології»?!

(далі буде)