Звернення Президента Порошенка

Майже рік тому, 25 травня 2019 року Міжнародний трибунал з морського права у Гамбурзі ухвалив попереднє рішення на користь України у справі «Україна проти Росії про затримання військових кораблів та їхніх екіпажів у Керченській протоці в листопаді 2018 року».

Трибунал оголосив про застосування тимчасових заходів по відношенню до Російської Федерації за порушення нею імунітету трьох українських військових кораблів та 24 членів екіпажу. Він зобов’язав Кремль віддати наші кораблі і звільнити моряків. Завдяки цьому вердикту наших героїв вдалося повернути додому.

Нагадаю, що безпрецедентне в історії трибуналу рішення стало наслідком високопрофесійної роботи української дипломатичної команди відповідно до підписаних мною директив. Директиви давали чітке завдання – притягнути агресора до відповідальності.

Вже наступного місяця Україна має подати меморандум із роз’ясненням своєї позиції до Спеціального міжнародного арбітражу, створеного згідно з Конвенцією ООН з морського права. На даному етапі йдеться вже про компенсацію збитків, завданих Україні.

Однак, викликає сумніви готовність теперішньої української влади продовжити міжнародно-правовий процес, який наша команда започаткувала понад рік тому. А Росія вже використовує тезу про те, що адміністрація Зеленського, Офіс Генерального прокурора та ДБР і самі розглядають події листопада 2018 року як військову провокацію з боку України.

Дії українського ДБР чітко синхронізуються з Федеральною службою безпеки Росії. І в ФСБ, і ДБР вважають прохід українських кораблів українським морем кримінальним злочином. І ФСБ, і ДБР допитували українських моряків. Чи не єдиною розбіжністю між позицією цих двох відомств є те, що ФСБ арештувала українських моряків, а ДБР хоче пред’явити підозру командувачу Військово-морських сил України адміралу Ігорю Воронченку.

Лише миттєва негативна реакція громадськості, ветеранів, журналістів і політиків-державників утримала владу від цього злочину проти України. Але кримінальна справа за фактом подій у Керченській протоці, що була розпочата з подачі поплічника Януковича Портнова, продовжує «розслідуватися».

Цією справою українська влада захищає правову позицію Росії, заперечує висновки Морського трибуналу ООН, який своїм рішенням визнав повністю правомірною позицію України.

Цією справою теперішня українська влада створює ризик скасування азовського пакету санкцій проти Кремля, запровадженого Євросоюзом та Сполученими Штатами.

За цілий рік влада палець об палець не вдарила, щоби захистити свободу судноплавства в Азовському морі. Жодне українське військове судно не перетинало Керченської протоки. А це викликає обґрунтовані підозри, ніби Володимир Зеленський змирився з повзучою анексією Росією Азова і фактично визнає Азовське море внутрішнім озером Росії.

Хоча влада в межах міжнародного морського права і за підтримки наших закордонних партнерів могла і мусила наполягати на нашому законному суверенному праві здійснювати такі переходи в інтересах зміцнення обороноздатності країни.

Очевидно, що сам факт наявності в Україні кримінальної справи по подіях у Керченській протоці підриває позиції нашої держави у Спеціальному міжнародному арбітражі. Ініціатори цієї справи та посадові особи, які її порушили на догоду Москві, мають бути покарані за державну зраду.

Ми вимагаємо від МЗС надати суспільству інформацію, яким чином країна готується до арбітражу, якщо взагалі готується. Ми очікуємо, що Володимир Зеленський знайде потрібні слова, щоб висловити, нарешті, публічно свою позицію щодо нападу Росії на Україну в Керченській протоці. І це має статися не пізніше, ніж у травні.

Стосунки з Росією – це закладене росіянами мінне поле. І помиляється той, хто думає, ніби має право на помилку. Слава Україні!

Звернення Петра Порошенка

Майже рік тому, 25 травня 2019 року Міжнародний трибунал з морського права у Гамбурзі ухвалив попереднє рішення на користь України у справі «Україна проти Росії про затримання військових кораблів та їхніх екіпажів у Керченській протоці в листопаді 2018 року». Трибунал оголосив про застосування тимчасових заходів по відношенню до Російської Федерації за порушення нею імунітету трьох українських військових кораблів та 24 членів екіпажу. Він зобов’язав Кремль віддати наші кораблі і звільнити моряків. Завдяки цьому вердикту наших героїв вдалося повернути додому. Нагадаю, що безпрецедентне в історії трибуналу рішення стало наслідком високопрофесійної роботи української дипломатичної команди відповідно до підписаних мною директив. Директиви давали чітке завдання – притягнути агресора до відповідальності.Вже наступного місяця Україна має подати меморандум із роз’ясненням своєї позиції до Спеціального міжнародного арбітражу, створеного згідно з Конвенцією ООН з морського права. На даному етапі йдеться вже про компенсацію збитків, завданих Україні.Однак, викликає сумніви готовність теперішньої української влади продовжити міжнародно-правовий процес, який наша команда започаткувала понад рік тому. А Росія вже використовує тезу про те, що адміністрація Зеленського, Офіс Генерального прокурора та ДБР і самі розглядають події листопада 2018 року як військову провокацію з боку України. Дії українського ДБР чітко синхронізуються з Федеральною службою безпеки Росії. І в ФСБ, і ДБР вважають прохід українських кораблів українським морем кримінальним злочином. І ФСБ, і ДБР допитували українських моряків. Чи не єдиною розбіжністю між позицією цих двох відомств є те, що ФСБ арештувала українських моряків, а ДБР хоче пред’явити підозру командувачу Військово-морських сил України адміралу Ігорю Воронченку. Лише миттєва негативна реакція громадськості, ветеранів, журналістів і політиків-державників утримала владу від цього злочину проти України. Але кримінальна справа за фактом подій у Керченській протоці, що була розпочата з подачі поплічника Януковича Портнова, продовжує «розслідуватися». Цією справою українська влада захищає правову позицію Росії, заперечує висновки Морського трибуналу ООН, який своїм рішенням визнав повністю правомірною позицію України.Цією справою теперішня українська влада створює ризик скасування азовського пакету санкцій проти Кремля, запровадженого Євросоюзом та Сполученими Штатами. За цілий рік влада палець об палець не вдарила, щоби захистити свободу судноплавства в Азовському морі. Жодне українське військове судно не перетинало Керченської протоки. А це викликає обґрунтовані підозри, ніби Володимир Зеленський змирився з повзучою анексією Росією Азова і фактично визнає Азовське море внутрішнім озером Росії. Хоча влада в межах міжнародного морського права і за підтримки наших закордонних партнерів могла і мусила наполягати на нашому законному суверенному праві здійснювати такі переходи в інтересах зміцнення обороноздатності країни. Очевидно, що сам факт наявності в Україні кримінальної справи по подіях у Керченській протоці підриває позиції нашої держави у Спеціальному міжнародному арбітражі. Ініціатори цієї справи та посадові особи, які її порушили на догоду Москві, мають бути покарані за державну зраду.Ми вимагаємо від МЗС надати суспільству інформацію, яким чином країна готується до арбітражу, якщо взагалі готується. Ми очікуємо, що Володимир Зеленський знайде потрібні слова, щоб висловити, нарешті, публічно свою позицію щодо нападу Росії на Україну в Керченській протоці. І це має статися не пізніше, ніж у травні.Стосунки з Росією – це закладене росіянами мінне поле. І помиляється той, хто думає, ніби має право на помилку. Слава Україні!

Posted by Петро Порошенко on Wednesday, April 29, 2020

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

42 Comments on "Звернення Президента Порошенка"

  1. Пiдтримую

  2. Мерзота хоче до останнього залишатись мерзотою – і в Україні, і в світі. Поки їх не наженуть сцяною ганчіркою, вони будуть “правити бал” на тлі розп’ятої України.

  3. Так ДБР зараз неофіційна вивіска ФСБ в Україні, а Венедіктова -бандерша цього зеленого будинку розпусти.

  4. Героям Слава! Голос Пороха як бальзам на душу після всього цього хору недорікуватих….

  5. Виправте на ПРЕЗИДЕНТА! У заголовку.

  6. ИМХО, очень грамотное и аргументированное заявление, просто красивое. Уважаю!

    (Поскольку я уже давно не гражданин и не житель Украины, я избегаю высказывать свое отношение к украинским политикам. Поскольку не считаю себя вправе и поскольку не в достаточной мере знаком с ситуацией. Но все же скажу, что за одну только фотографию очень уважаю Порошенко.
    Это фото было опубликованно и на ЛО. Там Порошенко, Меркель (кажется) и плешивый окурок. Тот полный презрения и брезгливости взгляд, каким Порошенко смотрит сверху вниз на мерзского плешивого недомерка – я никогда не забуду! Бальзам на раны! За один только этот взгляд Пороха стоит уважать!)

  7. уважаемый пан Президенте, Петро Алексийовичу, мы вже ждемо вашей команды организованно продолжать восстановление Украины. Вирусы и пена должны нас покинуть. год так год. Слава Україні! Оно воскреснет как Христос!

  8. Всё правильно сказано! Но…
    Как говорил незабвенный Аль-Капоне (или ему приписывают): “Добрым словом и пистолетом можно сделать значительно больше, чем просто добрым словом”.

    Вже настав час! Скільки можна чекати і споглядати на те, як “зелена пліснява” разом із Шмарклею знищують Україну?!

  9. Перед выборами Гетьман предупреждал о реванше. Но кого?
    Кто услышал? Четверть?
    Время слов уходит.
    Стремительно. Пугающе стремительно.
    До осени можно не успеть.
    Да и осень может принести совсем другой результат из_за Океана, чем тот, на который надеемся…

  10. pan_futiy
    Совершенно с Вами согласна!

    • Спасибо! Тоже помните это фото?
      Фоторепортеру, “поймавшему” кадр, следует присудить самую престижную премию!
      Знаете, я не сторонник фанатизма. Но эту мелкую лживую тошнотворную плешивую мразь ненавижу и презираю до печеночных колик (и пусть ему икается)!
      И во взгляде Пороха вижу похожие чувства.

  11. Это президент! Хотя и со своими косяками, увы. Но, нынешнее “полшестого президента” давно уже пора отправить на свалку истории, куда оно давно просится!

  12. В історіі не було жодної країні, лідер якої (незалежно від титулу чи держустрою) не мав би косяків — не варто навіть тих «косяків» і згадувати.
    А якщо по суті — то оцінки дій нинішньої влади, як і преЗедента зокрема, мають надаватися публічно та офіційно, з обґрунтуванням тієї кримінальної складової, що вже містить систематичні порушення Конституції України. В тому числі ця інформація має досягати офіційних представників дружніх держав. Тоді є і певна імовірність, що в момент «Ч» або «Д» відповідні заходи «народних мас» (або армійських підрозділів) будуть сприйняті міжнародною спільнотою адекватно.
    Сподіватимемося, нинішня заява є кроком в цьому напрямку.

  13. Гілочки вже придивився, наразі готую мотузки. Спитаєте де? А у Портновому гаю, як йти по венедиктовій стежинці до серлєщєвої балки біля авакового граба…

    • А вже ж десь та гілка на грабі (а скоріш на хрещатицькому каштані) вже виросла, просто ше не знаємо де меморіальну табличку прикручувати 🙂

  14. Забув додати – гай весь ЗЕлений…

  15. Як я розумію, це саме та справа, в якій ДБР і Вєнєдіктова бачать перспективу посадити Пороха. Тоді вони, дійсно, підуть на злив інтересів України, бо Зелебобі вкрай хочеться, щоб посадить, та й рейтинг тяжіє до нуля, нада шото дєлать.
    Щось у мене тривожно на душі…

    • Та шо тій зеленій шоблі “дєлать” то зрозуміло – для блізіру гавкати на Пороха, але боже упаси щось робити реально йому на шкоду. Тоді мають шанс ще посидіти, інакше прилетить дуже важкий копняк під зелену дупу “ковбойським чоботом” 🙂 Тривожитися треба, але в паніку впадати то лишнє, наш Гетьман зовсім не “беззахисне кошеня”, а вовчара ще той (у гарному сенсі) 🙂

      • Але клятих гієн немало. А вже трупоїдів, так хоч греблю гати….
        А де, доречі оті тягнибоки з кошулинськими та корчинськими?
        Так вже повтягали язики в анус, що і не чути і не бачити. А як співали, мерзотники, як співали…

        • Для трупоїдів час не настане, “забодаються пиляку ковтати” в очікуванні 🙂 Ми ще дочекаємося часу, коли та наволоч знов спробує “осідлати націоналістичного коника”, але тоді вже нормальні люди не зрозуміють Пороха якщо ту наволоч знову “приймуть у клуб порядних людей”, їх місце – маргінес і в перспективі забуття, по типу як комуняки зараз. Вони комусь треба і їх хтось сприймає всерйоз? Тим – дорога в тому ж напрямку…

  16. Виступ справжнього Президента! Героям Слава!

  17. Решение этого трибунала выше решения украинского суда?Если так,то это самострел.

  18. “Жодне українське військове судно не перетинало Керченської протоки. А це викликає обґрунтовані підозри, ніби Володимир Зеленський змирився з повзучою анексією Росією Азова і фактично визнає Азовське море внутрішнім озером Росії”.

    Правильно. Передбачувано, що буде, коли українське військове судно в нинішній складній ситуації спробує перетнути Керченську протоку. Кремль знову назве такі дії нашого флоту злісною провокацією, агресивно атакує і зі значною імовірністю захопить кораблі та екіпажі, можливо, з людськими жертвами.

    Потім Україну чекатиме тривала судова тяганина з визволення людей та техніки, а для того, щоб повернути полонених, агресори вимагатимуть значимих для них упирів, які сидять в українських тюрмах. Воно нам потрібно?

    Чи може нам потрібен побєдобєсний ажіотаж на рос. тб:”Как мы сделали хахлобандэровцэв”?

    З моєї точки зору, Порошенку потрібно було вводити військовий стан. І не частковий внаслідок керченських подій, а справжній, коли народ, який віддав за нього свої 52% голосів у першому турі президентських виборів, повірив у перемогу над ворогом за декілька тижнів, як обіцяв новообраний керманич. Якби він кинув рукавичку окупанту, всі, хто його підтримав, стали б у нього за спиною (бо ще недавно був Майдан і настрій залишився). Він міг стати одним з найвеличніших героїв України.

    Але він цього не зробив. Став розмінюватися на дрібниці. І, пам’ятаю, його рейтинг лише за літо упав на половину. Це відпали ті, які повірили у швидке настання миру. А далі почали вилазити Липецьк, офшори …

    Ох, і роз’ятрило ж мою душу спогадами!

    Дивлячись очима Зеленського, коли у тебе по сусідству хазяйнує гей, не треба дефілювати перед вікном з голим задом.

    Та Зеленського вистачило лише на карантин. А зроби він ще невеликий крок – відправ кораблі у Керченську затоку і, внаслідок вищеописаних подій, можна вводити військовий стан, якщо любиш Україну. Але він більше любить “свою семью, свою жену, свою работу”. Чи як там.

    • Вы понимаете, что военное положение – это не только ограничение прав, это еще и удар по экономике?

      • Когда по тебе стреляют, про зарплату и цену патронов как-то неудобно думать.
        Но в случае с тем инцидентом, думаю расчёт был на то, что для Украины на тот момент было более выгодным набросить на лаптестан ещё один пакет санкций, которые в их отношении лишними не бывают никогда.
        Военное положение – выборы на носу – конкретные решения Запада в поддержке. Это всё связанные вещи. Вероятно с той информацией, которую имел Президент, военное положение было не самым лучшим инстументом борьбы. Порошенко не тот Президент, которого можно упрекнуть в податливости или трусости.
        Единственное, что мне видится, нужно было делать иначе – это не прекращать учебных мероприятий по мобилизации людей. Все те 76% или сколько там, желающих приколов, должны были хотя бы еженедельно слышать звуки учебных тревог, знать наизусть пути до бомбоубежищ и т.д.
        При том делать это не прекращая с первых дней войны. Ну или хотя бы за год до выборов. Чтоб при походе к урне с бюллетенем в руках в голове были не пузырьки, а страх за свою жизнь и жизнь детей. Когда человеку страшно – ему не до приколов и не до липецких фабрик с оффшорами.

        • “Когда по тебе стреляют, про зарплату и цену патронов как-то неудобно думать.”

          Как же неудобно думать? Когда патроны заканчиваются (или заканчиваются деньги на патроны) становится очень грустно.

          На своих ресурсах Украине было бы очень нелегко, а союзники ресурсы давали под определенные обязательства или определенное поведение.

      • Andriy Moderator | 30 Квітня, 2020 at 18:54
        “Вы понимаете, что военное положение – это не только ограничение прав, это еще и удар по экономике?”

        Знаєте, Андрію, ви більш розважлива людина ніж Автор(и), за що я вас дуже поважаю, але, як говорять, “тема не розкрита”. Бо карантин також б’є по економіці як України так і США. Під час військового стану я хоч би розумів за що терплю наругу над собою.

        Вважаю, Кремль подавився б навіть голодною, виснаженою Україною. Вона стала б йому кісткою в горлі.

        За Порошенком я спостерігаю з того моменту, як він з’явився на політичному горизонті. Тому він не є для мене таємницею. Зеленському дісталось хазяйство від нього і воно було зовсім не в найкращому стані. Деякий період я спостерігав за новим президентом без особливої критики, щоб оцінити його дії. Та зараз однозначно не пробачу посягань на мої конституційні права. Хоча, до цих пір, Зеленський ще не зробив нічого такого дурного, чого б не утнув Порошенко. Останній тут стільки дров на ламав за свою тривалу політичну кар’єру, що вам в Америці і не снилось (це я до сказаних колись вами слів, що ми, українці, не розуміємося в політиці Штатів).

        У студентські роки я записував у блокнотик розумні думки інших. Деякі із них пам’ятаю до цих пір, як, наприклад:”Людина, яка робить висновок на основі багатьох джерел, звичайно, може помилитися, але, якщо вона дотримується лише одного джерела – помиляється завжди”.

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: