Удивляется народ:
– Что реформа нам даёт?
– А реформа вам не б…ь,
Чтобы каждому давать.
З народної творчості.

 

Ще з давніх совєцьких часів слово «реформа» лякало людей незгірше ніж слово «війна». Звичайні громадяни розуміли в чиїх інтересах ці реформи запроваджується, попри запевнення влади. Багато різних реформ пройшлися по людях важким катком. Згадаємо хоча б українське введення в обіг гривні. На друге вересня 1996 року за один долар давали 1,76 грн. З висоти сьогоднішнього дня ми розуміємо, що хтось добряче заробив на такому пониженому курсі, бо передбачав здешевлення гривні. Адже реформа впроваджується не для всіх, а лише для обраних, які на цьому мали добрячий зиск.

Уряд України колись схаменувся і Постановою №775 від 10.06.2009р. «Про підвищення ефективності управління державним майном газорозподільних мереж» хотів повернути незаконно утримуване майно державних газорозподільних мереж – розподільні газопроводи, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення, а також проектно-кошторисну та виконавчо-технічну документацію. Це державне майно використовувалось лише задля збагачення керівників і власників міськ- і облгазів і в ремонт газорозподільних мереж кошти майже не вкладались. Адже народна власність повинна приносити користь народу, а не окремим ділкам. Ці нахаби страшенно раділи, коли Президент України Віктор Ющенко скасував рішення Кабінету міністрів про передачу компанії НАК «Нафтогаз України» майна державних газорозподільних мереж. Про це йшлося в Указі В.Ющенка 1097/2009 від 23 грудня 2009 року «Про зупинення дії постанови Кабінету міністрів України від 10 червня 2009 року № 775». Постанова уряду не відповідає Конституції України, вважав Президент.

Ще на початку 20-го століття Володимир Ілліч закликав охочих до чужого добра відібрати у буржуїв надбане. Відібрали. У вогні воєн, революцій та соціалістичної економіки за допомогою братніх партій, розтринькали. Примусили рабів майже безоплатно будувати знову. Зокрема, проклали мережі газопроводів. Раби вважали це народним надбанням. Так їх запевнили.

Усі газові мережі, прокладені в радянські часи були державні, а фактично належали містам, тобто його мешканцям. Найцікавіше було би дізнатися, яким чином всі ці мережі – народна власність опинилася в приватних руках. Коли і яким чином державне майно – розподільні газопроводи, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення, а також проектно-кошторисна та виконавчо-технічна документація стала використовуватися лише задля збагачення керівників і власників міськ- і облгазів.

Прийшли нові часи і спритники створили Приватні акціонерні товариства з газопостачання та газифікації – «Донецькоблгаз» і далі більш ніж 40 таких «товариств». Такі собі акціонерні пилососи. Не знаю, як зараз, але спочатку 24% акцій «товариства» «Донецькоблгаз» стало належати приватній особі і, як насмішка, його теж звали Володимир Ілліч… Це той, котрий спочатку працював на посаді генерального директора державного підприємства «Донецькоблгаз».

Газова веремія почалася давно з реформ тарифної політики НКРЕКП. Громадян України реформами привчили, що газові мережі їм не належать. Не належить їм також і газ, який видобувається з надр України. Це чужа корова і доять її інші люди. І якщо хтось має вдома Конституцію, нехай викреслить з неї недіючу тринадцяту статтю: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу».

Давня стаття Д.Менделєєва в «Дзеркалі тижня» №11 від 28.03.2009р. і сьогодні не застаріла: «Що заходить через трубу, а розходиться по кишенях?». Автор ставив дошкульні запитання: «Куди зникають гроші споживачів газу? Звідки в Україні мільярдні борги за природний газ? Система міськ- і облгазів перетворилася на «чорну діру» для висмоктування грошей із держави і населення».

Сплачуйте люди за потенційну можливість користуватися газом. Мовляв, ми витрачаємо кошти на підтримання газових мереж у належному стані. З такою логікою треба усіх чоловіків засудити за зґвалтування, бо мають таку ж потенційну можливість.

Не треба винаходити велосипед. В електроенергетиці є інвестиційна складова в тарифі, що дає можливість проводити модернізацію основних засобів виробництва. Також у повному обсязі відображаються амортизаційні відрахування, які є джерелом відновлення основних засобів.

Голові Комісії НКРЕКП Тарасюку В. В. часу не вистачає, бо він ще й, всупереч закону, власник фірми «Тарасюк і партнери».Керує фірмою його синочок. Голова Комісії Вовк взагалі не мав енергетичної освіти але працював завзято. Навіть затвердив «Кодекс газорозподільних систем» замість Верховної Ради, звідки і ростуть ноги подвійних платіжок.

Anti-colorados у статті «К открытию газового аферынка» від 1 жовтня 2015 року зауважував:

«Значит между производителем и оптовым поставщиком и конечным потребителем, существует некая прокладка, работающая исключительно на повышение цены, а снижение мировых цен и курса валюты, лишь увеличивает прибыль этой прокладки. У этой прокладки есть собственное имя, вернее – имена. Это дети, жены и любовницы чиновников из НКРЭ, которая призвана наводить порядок в ценовой политике энергетического сектора экономики. Эту организацию надо разогнать до самой последней уборщицы и проверить родственников чинуш на предмет участия в махинациях с ценами».

І на останок. Декого може образити епіграф з народної творчості. Звісно, народ скаже, як зав’яже. Повинен зазначити, що цей епіграф точно відповідає тим обставинам, які виникли у зв’язку з реформами на газовому ринку – зокрема, запровадження окремої платні за доставку газу.

Ще повинен зазначити, що жодного нецензурного слова у епіграфу я не надав. Є лише одна буква з крапками. А якщо декому буде ввижатися нецензурщина, нехай звинувачує власне виховання, а не автора. Тому кожен може замінити його на інше, в залежності від особистого смаку: повія, проститутка, паплюга, хльорка, повійниця, куртизанка, кокотка, лоретка, розпутниця, безпутниця, потіпаха, гріховодниця, бахурка, потаскуха, шлюха, шльондра, мандрьоха, блудниця.

Мушу зазначити, що під час збору інформації для статті, ті абоненти, котрі мали справу з газовими крутіями, послуговувались у спілкуванні зі мною такими обсценізмами на адресу газовиків, що «Словник нецензурної лексики» Лесі Ставицької відпочиває.

 

Yaroslav