Трудное решение (Часть 1)

Когда прозвучала последняя нота известной всем мелодии, а в большом помещении все еще угасал ее звук, все же пробилась напряженная тишина, и когда она заполнила собой все помещение, кроме звука застегиваемой молнии, больше ничего не было слышно. Присутствующие были в растерянности по поводу того, стоит ли хлопать в знак одобрения исполненного произведения или в данной конкретной ситуации это будет неуместно. И тогда он, развернувшись к столу совещаний лицом, а к роялю спиной, коротко и по-деловому заметил:

-Не надо аплодисментов. Я сам знаю, что это было великолепно.

Все уперли в него свои взгляды, а он медленно двинулся к столу и указывая в угол, где стоял самокат, а на нем стоял высокий, со скудной, хоть и не бритой бородой, лоботряс и грустно смотрел себе под ноги.

-Аплодисменты сейчас ни к чему. У нас тут – государственный кризис. Что будем делать с этим?

Он сел во главу стола, взял в руки листок бумаги и зачитал его всем присутствующим:

«-Я юрист и прошу меня за это уволить. Сим заявлением, прошу иметь меня ввиду с правом передачи в Верховную Раду. В скобках – я там договорился».

После этого он поднял и развернул листок бумаги так, чтобы всем было хорошо видно текст написанного.

-Ты писал? – Спросил сидящий во главе стола, страшным хриплым голосом.

-Угу… – самокатчик не плакал, но слезы предательски срывались с его глаз и терялись в дебрях его редкой и неубедительной бороденки.

-Нет вы слышали? Оно угукает. Юрист долбаный. Что будем делать с ним? Это же надо наговорить, что у меня в голове туман. Ты еще расскажи формулу этого тумана. Нет, ты расскажи! Тут всем интересно будет послушать. Как туман нюхать, так все налетают как мухи на это… ну, на варенье! А как языком болтать, то туман только у меня в голове.

Он нервно бросил исписанный листок на стол и откинувшись на спинку кресла продолжил.

-Ой, я не могу с этими юристами, фотографами и прочими лоботрясами. Устал я от них. Они ни в чем и ничего не смыслят. С проституткой не могут договориться так, чтобы про их табу вся страна не гудела. Поэтому-то на совещание по важному вопросу быть или не быть правительству под управлением вот этого, – и он метнул в самокатчика шариковую ручку – я собрал действительно проверенных специалистов. Ведь если ты специалист, ты зарабатываешь деньги не сидя на холке у государства, а сам по себе.

Присутствующие утвердительно закачали головами, в знак одобрения их квалификации, опыта и права давать советы по самым важным государственным вопросам.

-Давайте высказываться. Вот Сява, например. Что думаешь об этом?

Тут встал специалист с беспощадной лысиной, которая пробивалась несмотря на все старания дорогих парикмахеров.

-Не хочу никого обижать, но я с самого начала предлагал назначить меня на должность премьера. Вот такой лажи не случилось бы. Ведь если ты начинаешь рассказывать о том, что ты юрист, то тебя тут же за язык поймает множество народу и покажут, что дурак и юрист – не одно и тоже. А все почему? Особенность такая у юристов, подмечать мелкие детали в речах и документах, а вот я бы сказал, что я физик и на этом – все! Нормальные физики сразу выезжают за границу, а остальные слабо отличают физику от физкультуры. И я бы точно про туман в голове не говорил. Нам, знаете ли, герои не нужны и язык нам не нужен…

(окончание следует)

30 Comments on "Трудное решение (Часть 1)"

  1. Укроп | 18.01.2020 at 14:40 |

    Немного не в тему, извините, но в Омане – наводнение, машины потоком сносит. Людей конечно жаль, они ничем не виноваты, но если бы сбили “правильный самолет”, а не дали ему приземлиться в Омане, то бед было бы и меньше? 🙂
    https://www.gismeteo.ua/news/stihiynye-yavleniya/31958-oman-postradal-ot-vnezapnyh-navodneniy/

    • Albert | 18.01.2020 at 21:54 |

      “Вава 95” – это новейшее, не имеющее аналогов психотропное, стихийное и геонестационарное чудо украинского производства.
      Медуза Горгона со стыда покончила с собою посмотрев в зеркало, а Пандора с горя закрылась в своём ящике изнутри.
      Якутский шаман прочитал последние новости о наводнении в Омане и усомнился в своих силах.
      Совершил танец от нечистой силы ,запрыгнул со своей тачкой в товарняк и рванул в Киев умалять Зеленского идти на кремль вдвоём.
      Силы Зла в страхе покидают нашу планету

      • ??влучно

      • Сергій | 18.01.2020 at 22:46 |

        Albert | 18 Січня, 2020 at 21:54 | Відповіcти

        Ахах, гарно написано, адже так воно й є.

      • Albert | 18.01.2020 at 23:40 |

        Застрявший из-за перелома копыта Мефистофель срочно принял иудаизм, сделал обрезание и поселился в Хайфе под именем Мойша Тофель. Иисус передал через Папу, что второго пришествия не будет, и больше не просите. Трамп поклялся в вечной любви к аф­роа­ме­ри­кан­цам, стал адептом и агентом вуду, в надежде, что встреча с Зелей никогда больше не состоится. Ангела написала в фейсбук, что зелёный – это её любимый цвет и именно он разлагается в спектре на все остальные. Макрон сменил пол и опубликовал ролик на ютуб, где оно в зелёной юбке призывно виляет бёдрами под песню “зелено – а это значит, что всё ещё молодо” . Дюмик послал посылку в Украину в виде 95 золотых уточек с нижайшей просьбой о восстановлении в премьерстве. Хуйло в знак вечной любви в братскому президенту покрасило хуйло в зелёный цвет, но никому не показал. В рос. СМИ активно пресекают слухи, что у хуйла может и не быть хуйла.
        Исламозависимые в радости, бродят с зелёными флагами и предполагают, что Он таки пришёл.
        Саудовская Аравия предложила Каломойскому триллион, если он уговорит Зелю посетить Иран. Оман закрылся на карантин на 15-50 лет, заявив, что у них вспышка чумы, сибирской язвы и новичка. Израиль заявил, что им это всё по х*р.
        Боже, храни Украину от её супероружия!-)

        • Укроп | 19.01.2020 at 00:18 |

          ++ 🙂
          А еще мы можем угрожать миру что пришлем к неугодным Зеленского и у них тоже, как в стране, расположенной в пустыне, начнется впервые в истории наводнение 🙂 Интрига, уговорят ли саудовцы посетить Иран – сохраняется потому что наше супероружие – это вам не какие то “пыхкалки” ЯО 🙂

  2. “Нормальные физики сразу выезжают за границу” … “посуду мыть” …

    • Dmytro Podkowa | 18.01.2020 at 15:23 |

      Кто же “нормальным физикам” доверит “посуду мыть”, они же её перебьют всю. Только, и исключительно, туалеты.

      • Володимир | 18.01.2020 at 15:31 |

        Де гарантія, що вони не переб’ють унітази, біде і пісуари?

        • Dmytro Podkowa | 18.01.2020 at 16:11 |

          Там тоже туалеты разные бывают, например такие, как мраморные в древнем Риме, даже физикам их не разбить.

          • Укроп | 18.01.2020 at 20:11 |

            Физики знают “правило рычага” и таки вывернут чтобы сломать 🙂

        • Правильно, треба забрати унітази, тільки вигребні ями

    • Укроп | 18.01.2020 at 15:29 |

      Да выезжают таки, выезжают… Неужели из среды Ваших знакомых (если решали Сканави, то уже много сказали) не свалили самые талантливые? У меня – да. Я – нет. Но я то “пошел другим путем” когда в совке начался фактически голод и в моем институте люди фактически от него умирали в девяностые. А те, кто действительно не бросили науку – нашли себе место в приличных странах.

      • До речі, щодо посуду. Одна студентка мила протягом навчання, щоб мати змогу сплачувати за бібліотеку, канцелярію, роздруківку матеріалів тощо. Бо навчання було безкоштовним, але все інше…
        Більше нікого серед моїх знайомих, хто б мив посуд, не було. А сусідка, яка дійсно мила посуд, повернувшись, тут робить те саме, бо більше нічого і не вміє, а освіти не має

      • Трохи почала згадувати тих, хто поїхав. Поїхали не найталановитіші, але, звісно, і не дурні. Поїхали, перш за все, ті, хто міг виїхати і кому було, куди їхати, тобто, євреї. Дехто, до речі, повернувся. Зараз їдуть хлопці, які хочуть відкосити від армії. Теж, знову ж таки, не дурні. І також є ті, хто повернувся.

        • Укроп | 18.01.2020 at 20:33 |

          Шановна Lfor, дозвольте “у якості інформаційної допомоги” дати Вам одне посилання – як натяк чим би зайнятися розумній людині, яка “знає хто такий Сканаві”, але зараз розуміє що “професія не годує”.
          http://prostofx.com/
          Посилання не політичне, сподіваюсь, пост не забанять… До речі, з автором знайомий через сітку, але розійшлися через ідейні погляди, хоч він і німець, але дивна любов до рашки… Так що майте на увазі – автор сайту “вата”, але як трейдер – талантливий, посилання не політичне то можно залишити. Удачі Вам! І всім нормальним, хто захоче прочитати – теж…

          • Сергій | 18.01.2020 at 22:54 |

            Фізики не заробляють, особливо на сайтах, які склепані на колінці. Як би заробляв, то не створював би сайт, а тихеньку косив бабло й відпочивав би на Канарах.

            Якщо цікаво, то можете пошукати історію одного спекулятивного фонда, в який взяли вчених, й не просто вчених, а гарних більше того, там було декілька нобелівських лауреатів.
            Якщо коротко, результат у підсумку дуже поганий, фонд збанкрутував.

            ЗІ: Я таких талановитих “трейдунів” за 16 років бачив дофіга й більше. Всі закінчували сумнівно, але однаково стабільно.

          • Укроп | 18.01.2020 at 23:19 |

            Фізики не заробляють, особливо на сайтах, які склепані на колінці.
            ===
            Шановний, на цей раз я з Вами не погоджуся. По перше, він не фізик, а “фольксдойч”, який переїхав до Германії. Працював, наскільки пам’ятаю по його розповідям – останній час менеджером по продажу нерухомості, причому досить успішним. Ну а далі “побічний заробіток” став основним… Зараз – не спілкуюся, як уже казав, Євгеній – рідкісна “вата” і ми розійшлися фактично по політичних мотивах.
            Відносно фонду “з ученими”, то це не показник, збанкрутувати вони могли зовсім не за причиною що взяли до себе науковців 🙂 До речі, я особисто не бачу ні найменшої необхідності “збиватися у зграю”. Це не класичний бізнес, де треба засоби виробництва, матеріали, реалізація кінцевої продукції та т.ін.
            Можна працювати на себе і мати досить на життя. Власне кажучи, колись тут уже був “холівар” на цю тему, не варто на політичному сайті влаштовувати подібне знову 🙂 А відносно отого “фонду” згадав таку ж легендарну історію – про “шлях черепах”. (назва походить від місця, де уклалося парі – ферма по розведенню черепах, але у майбутньому набуло сенсу “тихіше їдеш – далі будеш”) Більше тридцяти років назад два успішні трейдери Річард Денніс та Вільям Екхарт уклали парі, сенс якого був чи можна “людину з вулиці” навчити прибутковій торгівлі на фінансових ринках. Набрали людей без досвіду… І дуже багато з них працювали цілком успішно по надіній їм технології так що не поспішайте ганити “сайт на колінці”, а відносно Канар, то цей Фройнд мабуть що півсвіту обїздив (якщо не брехав звісно) 🙂 Я у нього питав навіщо він це розказує? Відповідь була у дусі – “прийду я “туди” колись і спитають мене що ти дав людям?”… Не знаю чи можна цьому вірити, ми тільки по сітці срілкувалися…

          • Alex_k | 19.01.2020 at 14:27 |

            Насправді розумну і не ледачу людину, яка “знає хто такий Сканаві”, професія має годувати, будь це фізик, хімік або ще хто. Навіть в Україні на принаймні на шматок хліба має вистачати, хоча з маслом – як пощастить. Якщо все ж не вистачає, можна поїхати в більш адекватну країну, де знання і розумову працю цінують. Можна змінити професію, наприклад, на айтішника. Але людині з дослідницьким та творчим складом розуму займатись якимось форексом – як на мене, це найбільш протиприродне збочення, яке можна знайти в діяльності.

          • Укроп | 19.01.2020 at 15:14 |

            Але людині з дослідницьким та творчим складом розуму займатись якимось форексом – як на мене, це найбільш протиприродне збочення, яке можна знайти в діяльності.
            ===
            Випадково заглянув сюди знову і бачу що холівар таки розгортається бо я ж теж не змовчу 🙂 Так от, відносно “збочень” – коли інститут, куди мене послали після закінчення вузу “зі Сканаві” почав загинатися, люди почали розбігатися, я встиг вже не застати часу бо був “далеко”, коли раптово припинилася виплата зарплатні і люди почали у буквальному сенсі пухнути з голоду… Та і став айтішніком, як Ви “рекомендуєте”. І багато років був, як зараз розумію, ідіотом, який вважав що можно бути “середнім класом”, отримуючи зарплатню “з рук дяді”. А потім прийшло прозріння, у результаті якого перебрав дещо з інфобізнесу і прийшов до висновку що найбільш до душі саме оце, до якого Ви ставитеся так презирливо, тому що не треба займатися паперовою бюрократією як звичайному підпрмємцеві, не треба нести відповідальність за людей, які прийшли до тебе, та багато чого хорошого є… Це – чисте інтелектуальне змагання і призом у ньому є гроші. А більшість людей працюють на роботах, які вони б з задоволенням кинули, якби у них були якісь інші грошові надходження. Якщо Ви подумате над історіями людей з свого оточення, то зрозумієте що я сказав зараз правду, таке життя… Звісно що не всі! Хтось дійсно “горить” і працює “рухаючи цивілізацію вперед”, Маск, наприклад… Але для пересічного “ходуна на роботу” це не так. Згодні? Так от, оце “нице заняття” може дати людині можливість “бути собою” і здихатися всього огидства “лизання заду начальству”. Є така примовка – “якщо ти не розпорядишся своїм життям, то знайдуться ті, хто розпорядяться ним самі”. Вашим життям, не їхнім… Подобається щоб ви були комусь “їжею” та “трампліном” у щурячих бігах під назвою “кар’єрний ріст”? Кар’єром звичайно коняки біжать… А загнаних коней самв знаєте що з ними стається… Так, те що я кажу не стосується самородків, до них – велика повага. Так що аж ніскільки не жалкую що подав цю ідею одній із наших колег, я їй вказую шлях до достойного життя, а не “шлях позору”, як Ви спробували повернути. Відносно інших країн – можуть бути ситуації коли їхати вже пізнувато за віком, як вважаєте такий аргумент? Досить мабуть… Понесло мене, не хочу холівару 🙂 Хто хоче, той зрозумів, хто вважає для себе це огидним – я йому ні в якому разі не “гуру”, нехай і він буде правий. Для себе…

          • Andriy Moderator | 20.01.2020 at 02:34 |

            “І багато років був, як зараз розумію, ідіотом, який вважав що можно бути “середнім класом”, отримуючи зарплатню “з рук дяді”.”

            Можно. Даже upper middle. 🙂
            Предпринимателей не так уж много в процентах, далеко (очень далеко) не все они успешны как Маск, Гейтс или Брин.
            А будучи востребованным высококвалифицированным специалистом, можно еще и выбирать, где работать и чем заниматься. Не всегда получается как хотелось бы, но возможностей достаточно много.

          • Alex_k | 19.01.2020 at 16:47 |

            “Якщо Ви подумате над історіями людей з свого оточення, то зрозумієте що я сказав зараз правду, таке життя… Звісно що не всі! Хтось дійсно “горить” і працює “рухаючи цивілізацію вперед””
            ——–
            Я і написав правду з точки зору своєї та інших людей зі свого оточення, для яких робота в науці – це не просто ходіння на роботу. Якщо комусь підходить така зміна діяльності – можна тільки привітати. Дійсно, зокрема, це може бути актуальним для людей середнього та старшого віку, які до 90-х в інститути йшли працювати з розрахунком просто ходити на роботу і забезпечувати себе, а потім ситуація змінилась, і рано чи пізно доводиться замислюватись над зміною діяльності. Але це навряд чи сьогодні підійде багатьом, тому що ті, хто з 90-х досі залишились в науці або прийшли туди пізніше – це в більшості вже ідейні люди з певним складом ума, прагненням до здобування корисних знань або створення чогось корисного, які є саме на своєму місці. Яким особисто я б скоріш радив шукати місця, де саме їх розум, досвід та здібності будуть потрібні і дадуть віддачу.

          • Укроп | 19.01.2020 at 18:25 |

            На жаль, у пабліку, якщо почну “махати досягненнями” що я створив і чим ті фірми займалися потім, то це буде деанонімізація, а не хотілося би… Але повірте, я не просто “ходив на роботу щоб ходити”. Тоді я був старанною молодою людиною, яка хапалася за роботу з усім завязттям (та дурістю, як зараз розумію 🙂 ). Багато чого досягнув, у своїй “ніші” мав регалії, до яких прагнув, але пізніше, з роками приходить розуміння “тщеты бытия”, пробачайте за русизм… Що я хочу сказати спробую навести прикладом – помирає фірма, яку ти створив з нуля (у своєму айтішному розрізі), здаємо у макулатуру папки документів зі сховища, які не складають секретів та цінності, і приходять думки – оці папки документів хтось у свій час дбайливо пакував, заповняв, якийсь документ якась дівчинка заповнювала може і після роботи бо їй начальниця сказала що “треба сьогодні!”. І що? Тщета… Це все піде в макулатуру, то чи мало воно сенс? І навіщо воно було? Може зразу треба було звертати увагу на фундаментальні людські цінності – сім’я, друзі, а не якісь “горіння на роботі”? Десь Ви мене мабуть зрозуміли… А скільки таких “зі здібностями”, як Ви кажете, не знайшли себе тому що тим, хто “ріже станки на металолом”(це узагальнено) не потрібні їхня безкорисливість, вихована у совку і їх безсеребренність – то всього лишень привід цих людей краще “поімєть”? То розумна людина у цих умовах каже собі “хрєн вам! я вам не раб і не гвинтик, я буду працювати на себе!”. Щось нас, шановний несе… Давайте подібні розмови залишимо на майбутнє коли зберемося після перемоги десь “на школу по трейдінгу” 🙂 то там уже за кавою… А не “під прицілом” не самих дружніх читачів з-за Парєбрика, які моніторять нас…

          • Укроп | 19.01.2020 at 18:33 |

            … або ти, який залишився “останнім живим” у фірмі, палиш на подвірї особисті справи звільнених працівників, які ті балбеси, що за них відповідали, не знищили самі раніше, а там паспортні дані і багато чого… Як би ви себе відчували у цьому випадку? Чи не знову та сама “тщета бытия”? Отак воно і буває…

          • Укроп | 20.01.2020 at 07:30 |

            Можно. Даже upper middle. ?
            ===
            Андрей, так поэтому люди и уезжали в США, что там несколько иной расклад, а я про украинские реалии времен “миллениума”, о нем шла речь хронологически 🙂

          • Andriy Moderator | 20.01.2020 at 19:26 |

            Хм… Украина 2000-х, а тем более 90-х – это особый разговор. “Бандитский капитализм”. Но то же можно было быть наемным работником и средним классом (по тогдашним украинским понятиям).

            И да, проекты появляются и так же исчезают, они могут быть интересными или не очень, можно даже вложить в них душу. Но сильно переживать из-за закрытия какого-то проекта не стОит. Даже если говорить о США, 80-90% стартапов прогорают, и инвесторы об этом знают и рассчитывают, что оставшиеся 10% вернут им потери и еще сверху. Так что пусть об этом болит голова у создателей-владельцев, а профессионал продает свое умение качественно выполнить работу. У меня даже в пределах одной компании было всякое – и интересные проекты, и перетасовки, после которых эти интересные проекты закрывались, волевым усилием или сами собой. Причем не в одной компании – так везде.

            Ну а Украина-не Украина… В современном глобальном мире потребность в специалистах размазана очень неравномерно, причем разных специалистов по-разному. Поэтому хочешь зарабатывать больше – нужно переезжать. На другой конец города, в другой город, в другую страну… Даже в США нужно переезжать туда, где есть интересующая тебя работа, работа к тебе не поедет. И сам переезд не мед, и на новом месте повышение доходов может не покрыть увеличившихся расходов… За все нужно платить… Мне вот в пределах компании было несколько раз сделано предложение (от которого нельзя отказаться) переехать в Силиконовую Долину, причем отказ подразумевал что здесь мне места может и не оказаться. И я постоянно отказывался. И с финансовой точки зрения я бы сильно проиграл, и еще больше в качестве жизни. С другой стороны, в Силиконовой Долине гораздо больше возможностей и гораздо более высокие доходы. Для молодого неженатого индуса – самое то.

            Кстати, один наш очень большой начальник как то рассказывал о своей карьере. Говорит в середине-конце 90-х было поверие если стать Oracle DBA, то через 2-5 лет можно выходить на пенсию. Говорит не получилось, пришлось стать начальником. 🙂

            Я еще хотел вспомнить совковое “где родился, там и пригодился”, но самое интересное, что и в совке оно не работало. По распределению могли послать куда угодно.

    • Norfolk | 18.01.2020 at 16:25 |

      Кто вам поведал такую глупость? Совково-ватное наследие о Западе, который все никак не “сгниет”?

      Хватит мозгов изучить язык страны? То будет вам счастье, а нет…, так на что вы сгодитесь кроме как на “bring this box”?

      • Ви, мабуть, не чули новорічного привітання нашого гідранта, тому так реагуєте. “Кто поведал”? – Сам Янелох

  3. Н єпатріот | 18.01.2020 at 19:19 |

    1971 рік. Читинська область. Степ без краю. На обрію ні деревця, ні травинки. Але стоїть військова частина6 два авіаполка плюс усе інше. казарма.Зима. -30 + вітер. на дворі сортір: двадцять дірок в один ряд. Чистка довіряється тільки губарям(бог милував). Караул з автоматами. Отам картина маслом.Ось туди б усю зє – команду – там горшиків не поб’єш.

    • Укроп | 18.01.2020 at 20:20 |

      А ще армія буває така що не “мінус тридцять”, а “плюс тридцять п’ять”, а води мало і сиру пити з крана заборонено бо тільки відгриміла епідемія хвороби Боткіна, так що все воно “хороше”… Совок “мав талант” зробити так, щоб людина “стойко пєрєносіла тяготи і лішенія” у любих умовах, вони маюуть і в Раю б щось придумали “щоб раєм не здавалось” 🙂

Comments are closed.