Казочка про УС’а

Автор: Дід Панас

Із серії «Новітні казки Діда Панаса»

Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка! Сьогодні я приніс вам нову казочку — ще й бубликів в’язочку! А казочка моя буде про УС’а, або ж про Універсального Співака, який за нову, явно не свою справу брався, брався, та як слід так і не взявся… Отож, діточки, сідайте довкола своїх комп’ютерних моніторчиків та слухайте мене уважненько.

Був собі на світі такий добродій, якого всі називали Універсальним Співаком або ж просто УС’ом. Чому так, спитаєте? Насамперед тому, що попервах був він зовсім не Універсальним, а Університетським. Адже навчався співак наш зовсім не на співака, а на теоретичного фізика, а згодом ще й на економіста-міжнародника. Але згодом вирішив, що на сцені співати значно легше і приємніше, ніж фізику теоретичити або ж міжнародну економіку економити. От тоді взяв та й перекваліфікувався у всеукраїнські співаки. І став поп-рок-альтернативщиком.

По-друге, в слові «У-ні-вер-си-тет-ський» — цілих шість складів, тоді як в слові «У-ні-вер-саль-ний» — лише п’ять, отож вимовляти його поп-рок-фанам легше. Оскільки ж Співак наш цікавився чи то буддизмом, чи то пофігізмом — хтозна, діточки, хтозна, що там у нього в дупі… Ой, вибачайте старого Діда Панаса — звісно ж, в душі!.. Коротше, вирішив наш Співак: якщо фанатам щось легше вимовляти — отож саме так і треба називатися! Бо як кораблика назвете, так на ньому й попливете… А якщо скорочувати, то буде він УС’ом хоч так, хоч сяк. То яка, зрештою, кому різниця?! Отак і став він УС’ом — Універсальним Співаком.

А по-третє, «Універсальни Співак» звучить майже так само круто, як «Універсальний Солдат», останнього ж зіграв не хтось інший, як сам Жан-Клод… ну цей… той!.. Коротше кажучи, той самий Жан-Клод, який як вандасть, то вже точно навандастить будь-якому хижакові: хоч Руденькій Лисичці, хоч Сіренькому Вовчику, хоч Бурому Ведмедику. Хоч би і в кіно!.. Отож і з цих міркувань краще було стати УС’ом — Універсальним Співаком.

І почав він працювати, співаючи. А може навпаки — співати, працюючи. В будь-якому разі, працював наш УС, немовби пісню співав. Разом із цілим гуртом УС’ів-однодумців. В різноманітних конкурсах жодної участі вони принципово не брали, проте попсові фани їх і без того полюбляли. Про головного УС’а якось навіть «Пающие трусЫ» заспівали! Пам’ятаєте?..

Мне нужен не Микки Рурк,

Не Славик Вакарчук,

А просто пластический хирург…

А це, скажу я вам, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка — справжня та непідробна слава!

Щоправда, подейкували, буцімто частина УС’івських пісень насправді поцуплена в інших колег по естраді, причому здебільшого у зарубіжних. Але тепер замість зрозумілого всім слова «крадіжка» скрізь і всюди вживаються такі хитромудрі замінники, як «плагіат», «ремінісценція», «алюзія», в яких і сам чорт не розбереться — куди вже розбиратися Дідові Панасу!.. Отож будемо вважати, що естрадне життя Універсального Співака і його УС’ів-друзів складалося вдало, й наконцертували вони на безбідне життя і собі, і своїм діточкам та онучкам достатню кількість і грошей, і осель, і автівок, і всього-всього, що тільки душа зажадає.

Здавалося б, чом би і далі не жити так само добре, як і досі?! Але чогось таки нашому головному УС’у бракувало! Чогось важливого…

Чого саме — він зрозумів, коли на десятиріччя зібраного ним музичного гурту сталася Помаранчева революція. Ви, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, не всі пам’ятаєте, що воно таке, отож скажу коротко: це приблизно як Євромайдан, тільки міліції тоді наказали бути з народом, а не проти народу. Й Януковище Жадібне до влади тоді так і не дорвалося. Коротше кажучи, сподобалося нашому УС’у на Майдані виступати, за політиків співом агітувати — отож і вирішив він сам до Верховної Ради сходити й подивитися, що там та як.

Сказано — зроблено: сходив і подивився в 2007-2008 роках! І так надивився, скажу я вам, що ледве з того «Акваріуму» політичного (що на Грушевського, №5) ноги уніс. Відав тоді наш УС свободою слова, інформацією та міжпарламентськими зв’язками. Засідання відвідував регулярно, хоча жодного закону більш ніж за рік так і не написав. Отож чим займався у тій Верховній Раді — сказати важко… Чимсь важливим, певна річ, таки займався — бо драпав з «Акваріуму», як той Зайчик-Побігайчик: аж змащені солідолом п’ятки вночі блищали!..

Далі життя нашого УС’а потекло у звичному руслі: нові концерти, нові альбоми, нові фанати. І хоч як це дивно, але незбагненним чином він примудрився ще й дисертацію захистити! Виявляється, концертуючи всі ці роки на естраді… ба навіть сидячи у Верховній Раді, Універсальний Співак не припиняв стежити за рухом електронів у магнітному полі. Тут маю зазначити, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, що електрони — це такі дрібнесенькі штучки, які насправді є, але неозброєним оком їх не видно. На відміну від електронів, магнітне поле будь-який корупціонер продемонструє, коли до його долонь грошенята самі так і липнуть, так і липнуть — аж хрустять!

От приблизно про це й дисертація УС’ова була — про суперсиметрію електрона в магнітному полі. Зрадівши кандидатському званню, він навіть один з музальбомів так і обізвав — «Суперсиметрія». І тут почалося: нова хвиля всенародного визнання, нагороди, портрети на обкладинках… І ще «Пающие трусЫ», про що я вже казав.

І занудьгував Універсальний Співак! Затужив і засмутився, хоч на двадцятиліття зібраного ним музичного гурту припала вже не тільки Революція Гідності, але й російсько-українська війна. Відтоді УС все думав та гадав, і чого ж йому бракує?.. Думав, думав і нарешті надумав: якщо у нас в президенти вирвався КВНщик-пісюаніст — чим УС від нього гірший?! Адже і він в студентські роки теж грав у Клубі веселих і кмітливих! А якщо так, чом би знов до «Акваріуму» не повернутися… Порухав трохи електронами в магнітному полі, зібрав цілу партію, яку назвав «Голос» — і на її чолі таки проскочив у депутати!

Проте сталося непередбачуване: саме тут УС’а накрив чвертьвіковий ювілей його занять музичним поп-роком та альтернативним джазом. З іншого боку, скільки електронами в магнітному полі не рухай, а якщо партія «Голос» сидить в опозиції — суперсиметрією тут не тхне й навіть не пахне… А жити тоді як?! Точніше, за що?..

Саме для того, щоб трохи покращити свій матеріальний стан, наш УС таки наважився на нетривіальний крок: в суботу, 21 грудня 2019 року разом зі своїм старим добрим музгуртом змотався на новорічний корпоратив до Мінська! Щоб ви зрозуміли деякі нюанси, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, змушений особливо підкреслити, що корпоратив цей зорганізувала компанія Wargaming — розробник знаменитої комп’ютерної гри World of Tanks.

Так-так, дорогі мої малятка: це розробник тих самих «танчиків», які створюються не тільки в Києві та Мінську, але й у Санкт-Петербурзі. Не знаю, скільки колишніх «комп’ютерних танкістів» прийшли з сусідньої Росії на нашу землю, щоб вбивати ваших батьків, дідів і старших братів… і навіть зазіхати, боронь Боже, на ваші безцінні життя, дорогі мої малята!.. Але саме перед тими, хто розробляв World of Tanks, співав наш УС зі своїм гуртом! А вони заплатили йому «за труди тяжкії» повновісні 100 тисяч євриків…

Отака от чухня виходить, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка: замість того, щоб займатися законотворчою роботою, як і належить голові політичної партії, наш УС займається звичним ділом — передноворічним «чосом» на корпоративах. У теперішній Верховній Раді він відповідає за зовнішню політику і знов-таки за міжпарламентські зв’язки. Якщо дотримуватися традиції, то десь через рік наш УС знов-таки дремене з парламенту… мабуть, вже для захисту докторської дисертації на тему чи то суперпозиції магнітних полів, чи то суперпропозиції коштовних металів і камінчиків в умовах асиметричного зовнішнього впливу.

От на цьому казочка моя нарешті добігла кінця. А тепер на добраніч, мої маленькі! Ідіть собі, вмивайтеся, нехай вас батьки напоять тепленьким молочком з медяниками, щоб вночі вам наснилися хороші сни. І щоб ви не виростали такими ж безпринципними, як деякі наші депутати-співаки…

На добраніч, малята, на добраніч!

16 Comments on "Казочка про УС’а"

  1. Я б додав : Отака, херня, малята, любі хлопчики й дівчата. Щодо сяви тут все зрозуміло і прозоро, сява вважав що у нього золота акція, і з нею він намітив собі кресло прем”єра, але вийшло по другому і сяву послали у пішу еротичну подорож. Тож він і відбиває гроші на корпоративах, а де ж пісюаніст? Може теж розважає беню та кучмо?

    • “Отака, херня, малята, любі хлопчики й дівчата” (с)
      *****
      Ой… Звісно, я тут не модератор а всього лише лівий коментатор, але…
      🙂 🙂 🙂
      Перепрошую, але мені здавалося, що на “ЛО” не матюкається не тільки Anti-Colorados, але й коментатори також…
      І саме тому в матеріалі наприкінці вжито замінник запропонованої Вами фрази:
      “Отака от ЧУХНЯ виходить, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка…” (с)
      🙂 🙂 🙂

  2. Чудова казочка!

    Як на мене, постать Піхнус Хаїмовича Вексляра мусить стояти поруч із Котляревським, Шевченко, Франком, Лесєю, Бандерою, Шухевичем, Подерев’янським, Порохом…
    Бо 90% нових командирів, Кіборгів, десантників… виросли його казками, що стрімили 26 поспіль.

  3. Окрема дяка за “пісюаніст”!!!
    Це як Хуйло.
    Ментальна смерть.

  4. Ех, жаль що мьішебратья не хапонули Сяву в Мінську, як Павла Гриба і не пришили йому… Та що завгодно могли пришити, хоч контрабанду білоруських креветок. Може тоді б у 50-річного хлопчика в голові трохи б просвітліло…

  5. Евгений О. | 25 Грудня, 2019 at 10:08 |

    Вакарчук, конечно, это нечто. Нечто, всплывшее, исключительно благодаря потере ориентиров в обществе. Всплывшее из той мутной воды, в которой лучше всего себя чувствуют коломойские и им подобные.
    Пренебрежение законами природы, что для социума такие же обязательные, как и для всего остального, не проходит бесследно.
    Нигде в мире основная , трехчетвертная масса популяции не будет ориентироваться на И. Маска, поскольку это выглядит круто, но требует и ума и усилий.
    Куда как проще фанатить на футболах и концертах. Прикольно, весело, и не напряжно.
    Налоговые службы практически во всем мире пристально бдят за всем и вся, дабы держава не потеряла копеечку, цент, тугрик, или еще какой-то агаротик. Бдят за всеми, кто нечто производит и создает.
    Но во всем мире те, кто размахивает ручками с кадилом, или без, поет песенки и кривляется на сцене, чем дальше, тем все больше и больше становятся потребителями самого дорогого, самого высокотехнологичного продукта цивилизации.
    При этом, опять же, как ни парадоксально, самыми обеспеченными из этой кодлы становятся не самые талантливые, а самые хитрые, не самые умные, а самые беспринципные.
    Складывается впечатление, что именно для этих категорий прогрессивные ставки налогов не применяются вовсе.
    И превращается это несуразное в ориентиры для всех остальных.
    А если сюда добавит разнообразные лотереи с тотализаторами, получается вполне идеальная картинка.
    Только вот для кого и для чего, вопрос весьма занятный.
    Здесь хотелось бы отметить одно интересное обстоятельство.
    В своем “благородном” рвении в борьбе с игровым бизнесом, наш незрелый ( а если с точки зрения баклажана, то перезрелый) президент абсолютно не обратил внимания на грандиозную по виду и количеству рекламу именно игр на деньги в районе аэропорта Борисполь. Вроде ж как воздушные ворота страны. Или я опять чего-то не понимаю?
    Но Три четверти популяции, озабоченные всего лишь четырьмя позициями, определяющими их ощущение счастья (жрать, срать, ржать и совокупляться), на это никогда не обратят внимания.
    Причинно-следственные связи – это не их.
    Гастро-генитальный тип мышления определяет в их жизни все и всегда.
    И только очень не большая часть человечества, отнюдь не равномерно распределенная, кстати, географически, обеспечивает относительно приемлемое существование на планете.
    За что, в подавляющем большинстве случаев, и ненавидима носителями упомянутого выше типа мышления.
    А сверху – вакарчуки, данилки, кварталы …
    Да еще тут новый тип трепологов появился – малолетние греты.Только высунулись, а уже их регалиями одарили писуны с говорунами… Эта смяшная каста, кстати, дармоедов уже была исследована на ЛО
    И шо дальше, дамы и господа?
    Глупый вопрос, не правдали?

    • александр | 25 Грудня, 2019 at 11:21 |

      Уважаемый Евгений О.
      Все відбувається згідно написаного.
      Книга Екклезиаста ипи Проповедника предупреждает.
      Далее я своими словами…
      Ребята! Помните – на Земле власть принадлежит мафии. То есть – кто не работает – тот ест. Будьте благоразумны!…
      К сожалению гибридная война, которая длится уже не одно столетие против настоящих людей, добилась определенных успехов. В частности в том, что люди начали игнорировать архив спрессованной информации последняя версия которой называется Библия.
      Монахи, пользуясь этой информацией, разработали тактику и стратегию борьбы с тем, что сейчас происходит во всем мире и у нас в частности. Тем самым практически выполнив поставленную перед ними задачу.
      Тактика и стратегия этой борьбы сейчас внедряется повсеместно.
      В частности и на этом ресурсе.
      Пока все.

      • Евгений О. | 25 Грудня, 2019 at 15:14 |

        А телефон монахов есть?
        Надо бы скоординировать деяния….

        • Я не монах, але… 🙂
          Але технар технаря бачить і з монастиря! 🙂
          А з “Лінії Оборони” – тим паче! 🙂
          Тому, шановний, можете координувати свої діяння хоча б зі мною. Принаймні мій мейл є у модераторів “ЛО” – можете взяти й листа мені написати. А в листі я вже й телефончик дам, якщо захочете. 🙂

        • александр | 25 Грудня, 2019 at 20:01 |

          ЛО отлично синхронизирован без телефона.
          Как это работает?
          Об этом может быть немного позже.

          • “ЛО” – це САМООРГАНІЗОВАНА система з т.зв. “негативним зворотним зв’язком”, що прекрасно сприяє стабілізації системи як такої ))) От звідси й синхронізація!

  6. Костянтин | 25 Грудня, 2019 at 11:54 |

    Був колись такий анекдот. Продюсер з Холлівуду по всьому світу кілька місяців шукав супергероя для нового блокбастеру. А знайшов в Тюменьскому ТЮЗі. А далі діалог))) Ванья! 15 мільонів баксів за роль, всесвітня слава, на зйомках: Каріби, персональний готель, дівчата яких вибереш, бухло яке замовиш, ну і так далі. Згоден? Ванья уже чуВствствуя себя в раю и паря в воздухе отвечает: Канешна!!! Продюсер: O key! Літак (особистий) 21 грудня, зйомки з 25-го. Ванья – Нет, никак не могу. Я отказываюсь! Продюсер -Чому? Ванья – З 20-го у меня ёлки!!!

  7. Dmytro Podkowa | 25 Грудня, 2019 at 14:27 |

    Все було б добре, якби тільки УС не асоціювався з іншим УСом, значно більшим і пахучішим – росіянським (Микитою Сергійовичем). ІМХО

    • Вважаєте, що Ваш допис суттєво втратив би без оцього “ИМХО”? Зловживаєте…))

  8. Наталія М. | 25 Грудня, 2019 at 19:49 |

    Дід Панас
    @Сказано — зроблено: сходив і подивився в 2007-2008 роках! І так надивився, скажу я вам, що ледве з того «Акваріуму» політичного (що на Грушевського, №5) ноги уніс.@

    Що Ви таке кажете. Обожеслав, побачивши, що він у ВР протирає свої штані, зарплата у нього так собі, тому він і повернувся до своїх шоу.

    @Відав тоді наш УС свободою слова, інформацією та міжпарламентськими зв’язками. Засідання відвідував регулярно, хоча жодного закону більш ніж за рік так і не написав.@

    При этом, за время своего пребывания в ВР, он прогулял 47% заседаний, хотя, говорят, что их было значительно больше. Не, ну, а чо? “Я шо, своих фанатов оставлю без своих концертов? Вы шо”!

    В ВР ему было скучно, он нудился. К тому же, несмотря, на его грозное звание “физика” с его диссертацией, которая заумно называется “суперсимметрией с электронами в магнитном поле”, особого ума у УСа не наблюдается. Так себе, средний обыкновенный гражданин. Поэтому, и не смог написать ни одного закона. Это ж нужно было вникать в материал, хотя бы для того, чтобы нормально проголосовать! А тут – законы писать! Вот, диссертацию про электроны, которые вращаются – это пожалуйста! Это ллегко!

    А то, что Сявка беспринципный, то это ясно уже давно. В сети прочитала, что некоторые музыканты дали концерт в защиту “обвиняемых” в убийстве
    Шеремета. Вот, это поддержка. А этот.. Вечный конъюнктурщик и “баблоист”.

    К тому же, у него отвратный характер: он чрезвычайно амбициозен, у него завышенная самооценка.

    З Вікі:”Влітку-восени 1994 року приєднався до арт-рок-гурту «Клан тиші», який був створений у 1992 році у складі: Андрій Голяк (вокал), Павло Гудімов (гітара), Юрій Хусточка (бас-гітара), Денис Глінін (ударні), після того, як раніше звідти пішов Андрій Голяк. З 12 жовтня 1994 гурт взяв назву «Океан Ельзи».[4] Святослав Вакарчук став вокалістом, автором переважної більшості текстів та музики й незмінним лідером гурту.

    У вересні 2004 року з гурту пішли басист Юрій Хусточка і клавішник Дмитро Шуров (у складі групи від 2000 року), які створили рок-гурт «Esthetic Education», а також гітарист Павло Гудімов, який створив у 2005 рок-гурт «Гудімов». Залишився лише ударник Денис Глінін. Після їхнього відходу Святослав написав пісню «Дякую».

    П.С. Т.е., из жизнеописания Обожеслава, вы поняли, амигос, что, фактически, Вакарчук пришёл на готовое: влился в уже готовую музгруппу, в которой было 4 человека. Через 10 лет от него сбежали из 4-х первоначальных музыкантов, основателей группы, 3 человека. Сявка им вдогонку написал песню с “говорящим” названием “Дякую”. Типпо, “спасибі, що пішли”… Ну, и ещё раз повторюсь, что Вакарчук НИКОГДА не сказал НИ одного плохого слова про Засрашу! Вот, такой он УС – співак, автор пісні, композитор, політик, поет-пісняр, фізик, економіст, музикант, активіст (з Вікі). Причём, заметили, амигос, что некоторые стороны его жизни продублированы и записаны дважды-трижды: співак, автор пісні, композитор, поет-пісняр. Зачеркни то, что тут лишнее.
    Вот, это его все рыгалии. Солидно…

    Только я не поняла, причём тут “активист”. Ну, разве что активен на поприще бабла. А они, ведь, как известно, “не пахнут”, да, пане Вакарчук?

    • “При этом, за время своего пребывания в ВР, он прогулял 47% заседаний, хотя, говорят, что их было значительно больше” (с)
      *****
      До речі, в тій же Вікіпедії питання уточнюється, Типу того, що розмовляючи з Яніною Соколовою, Вакарчук стверджував, нібито за період до моменту написання заяви на складання повноважень, він пропустив лише 9% засідань. От після написання заяви він ніяких засідань загалом не відвідував – це й дало масові прогули! Оті самі 47%… Просто його довго не відпускали з фракції НУНС, от і все!.. І це нібито підтверджено якимись паралельними дослідженнями.
      Ну, й від себе можу додати, що в 2007-2008 роках я мав парламентську акредитацію… до речі, як і до того, і після того ))) Питаннями свободи слова, ясна річ, теж цікавився. Але не можу стверджувати, що народний депутат Вакарчук запам’ятався мені не те щоб хоч одним підготовленим документом, але навіть хоча б одним яскравим виступом у Верховній Раді! Отож взяли його в список НУНС просто як “прикметну мармизку”, це безперечно так…

Comments are closed.