Навздогін за статтею: «Книжки, які варто прочитати».

У книги люди, наче бджоли в соти,

Знесли духовний, чародійний мед.

Сліпцеві очі ним потри, і вмент

Побачить сонце й голубі висоти,

Відчує мислі найстрімкіший лет.

Збагне людські страждання і турботи,

Поможе іншим темряву збороти,

Рвучи з очей пов’язки чорних лент!

Дмитро Павличко

 

Я кожне слово з того дзбанка на смак спізнав, і пестив. мов коханку і мацав, наче річ.

«Королівська епода» Б. Щавурський.

 

Попередньою статтею https://defence-line.org/2019/05/knizhki-yaki-varto-prochitati/ я порушив своє правило: не надавати порад, якщо їх не просять. Той перелік – мій особистий погляд.

Звичайно, пам’ять людська коротка і про все прочитане згадати неможливо. Я пригадав ще деякі книжки, які не увійшли до першого переліку. Незважаючи на те, що читати я навчився з газет у п’ять років, швидкість мого читання, на жаль, не перевищує однієї сторінки за хвилину.

Якщо хтось обзавівся дітьми і онуками, потрібно жорстко сортувати прочитане і радити тільки ті книжки, котрі варті уваги, бо за все життя можливо прочитати не більше однієї тисячі книжок.

Наведу інший перелік, з якого я не читав, за маленьким винятком, майже нічого.

У 2012 році Юрій Луценко писав:

«На 565-й день у Лук’янівському СІЗО я закінчив читати 200-ту книжку. Це була колосальна внутрішня дискусія і самоосвіта».

https://blogs.korrespondent.net/blog/celebrities/3237806-kamerna-robota

Звичайно, не усім «пощастило» мати стільки вільного часу.

Для постійного удосконалення знань української мови раджу:

Новий український правопис від 24 жовтня 2018 р;

Бортняк Анатолій «Про культуру української мови»;

Єрмоленко Світлана «Культура мови на щодень»;

Караванський Святослав «Пошук українського слова»;

Караванський Святослав «Практичний словник синонімів української мови»;

Пономарів Олександр «Культура мови»;

Тетерятник Валерій (повторно) «Більше ніж правопис».

Надаю перелік достойних уваги творів, які я прочитав:

Бранислав Нушич «Госпожа министерша», «Автобіографія», «Д-р»;

Вільям Шекспір українською мовою;

Віктор Гюго «Собор Паризької Богоматері», «Знедолені», «Трудівники моря», «Людина, що сміється», «Дев’яносто третій рік»;

Галина Тарасюк «Мій третій і останній шлюб»;

Джером К. Джером «Дядюшка Поджер вешает картину»;

Эрих Ремарк «Три товарища», «Жизнь взаймы»;

Жан Батист Мольер «Тартюф или Обманщик»;

Леонид Филатов (повторно) «Про Федота-стрельца…», «Рассказы чумного города», «Лизистрата», «Возмутитель спокойствия», «Золушка до и после»;

Лопе де Вега «Учитель танцев», «Собака на сене»;

Новиков-Прибой «Морские рассказы»,  «Капитан I ранга»;

Оноре Бальзак «Озорные рассказы»;

Олександр Пушкін казка-жарт для 18+: «Сказка о царе Никите и его сорока дочерях»;

Роман Федорів «Жбан вина»;

Стефан Цвейг «Новелли»;

Тетяна Коробова «17 маляв»;

Юрій Мушкетик «Суд»;

Юрій Нестеренко «Глядя в телевизор», «Государство твой враг», «День перемоги», «Держава», «Парадный марш», «Поэма пощечин», «Рабам России», «Русская идея», «Русским окупантам», «За боевые заслуги», «Опять в истерике казенной», «Путин должен бать повешен», «Размышление о временах не столь отдаленных»;

Эмиль Золя «Дамское счастье»;

Ліна Костенко вірші.

Микола Вінграновський вірші;

Павло Гірник вірші.

Повторю свою пораду прочитати сучасні романи українською Марії Матіос:

«Майже ніколи не є навпаки»;

«Трояка ружа» («Солодка Даруся»);

«Москалиця»;

«Мама Марица – дружина Христофора Колумба»;

«Нація».

На мій погляд М. Матіос найкраща українська письменниця. Втім, мені незрозуміле її голосуванням «ЗА» про призначення інавгурації в день жалоби – 19 травня,. «Тебе найближчі потолочать незгірш, як наймані кати» – .Марія Матіос «Жіночий аркан». Цікаво, кого вона мала на увазі?

 

Yaroslav

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

15 Comments on "Навздогін за статтею: «Книжки, які варто прочитати»."

  1. Джером К. Джером «Дядюшка Поджер вешает картину»
    Такой книги нет,это отрывок из “Трое в лодке,не считая собаки”

  2. Знаєте, Ярослав…
    Ваші б книжки та б у вроду малят…
    Спасибі Вам, Ярославе. Багато спасибі !

  3. Писав вже і пишу знов: #1 – Атлант розправив плечі.
    Це вирок совку, і щеплення від нього ж.
    Це гімн свободи і любові.
    Дуже потужна і глибока книга.
    Must read.

    • Є ще крутіше, Джордж Оруелл. Наприклад Скотний Двір, пряма аналогія з СРСР. Ну й класика жанру роман “1984”. Недарма в часи СРСР Оруелл був під забороною, його можна було почитати тільки в саміздаті.

      • Я минулого разу радив прочитати – Оруэл Джорж «1984», «Ферма тварин», тільки українською мовою.

      • Оруелла я, звісно, читав. І “Скотний двір”, і 1984.
        Але “Атлант” на мене справив набагато сильніше враження.
        Можливо тому, що у Оруелла персонажи все ж таки явно вигадані, їх недоліки надто гіпертрофовані.
        А Айн Ред пише про нас з Вами та тих, хто нас оточує, хай навіть дія і відбувається у вигаданій Америці приблизно годів так 50-х (принаймні мені так здалося).
        І я цю книгу читав вже 2 рази і відкривав її рівень за рівнем (доречі як і Майстра з Маргаритою, але то окрема історія).
        Цього разу мене дуже вразила (як блискавка у мозок) промова Франциско Д’Анконія, хоча об’єктивно найсильнішою, звісно є промова Джона Галта з 3 частини, але вона займає більше 100 сторінок і мені не вистачило 2-х разів, щоб осягнутии її на 100%. Мабуть треба ще пару разів прочитати, але через деякий час.

        PS: Доречі, в передумові до книги написано, що Вона зайняла друге місце по впливу на американськго читача після Біблії. Втім, оскільки у мене ставлення до Біблії схоже до ставлення Автора, то для мене “Атлант”, це №1 ))

        PPS. Ярославе, дуже дякую Вам за список книг, він дійсно цікавий та корисний. Я із задоволенням занотував із нього кілька назв.

        • Я вже вп`яте думаю купити Атланта але….
          Він програв Над гніздом зозулі Кізі, Зелена Миля Кінга, Москва 2042 Войновича, 1984 – все Українською мовою.
          Дюна (теж українською – я вже 5 років не купую нічого москальською хоча там є декілька перекладів які коштують того щоб їх почитати)
          ну і Добрі передвісники Праттчета та Геймана – це шедевр!
          Нажаль виходжу зкнижкового клубу – виїджаю за кордон на працю.
          Думаю що взяти з собою почитати. 🙂
          Якби була моя воля я би пів книжкового магазина забрав з собою 🙂

  4. Скотный двор это скорей про Украину после майдана. Я имею ввиду найемов,серлещей и вомбатов. А вот “1984” – это чисто про расеюшку!!! Как и Москва 2042.

  5. Дякую, особливо за список для постійного удосконалення знань української мови!

  6. Дякую Андрій Мерс!. Обов’язково прочитаю «Атлант розправив плечі». Вже знайшов в інтернеті українською мовою.

  7. так, чуваки. какие книги? Я вам ничего не должен! только фконтагде, только хардкор!
    зуб даю.
    да и мовный закон отменить шоб перестали стрелять. мама сказала! папа подтвердил.

    • Для Альберта.
      Вдячний Вам, що читаєте мої статті. Минулого разу своїм коментарем Ви намалювали мій портрет, зазначивши, нібито я жінка. Збентежений, я одразу побіг у ванну кімнату, роздягнувся і ретельно себе обстежив. Добре шукав, але не знайшов жодних ознак жіноцтва. Навпаки, усе чоловіче присутнє у повній комплектації. Не сумуйте. В житті трапляються і гірші розчарування. З повагою, Yaroslav чоловічої статі.

  8. о книгах и др. знаниях
    В соответствии с изначально заложенным внутренним миром (личным Эго), младенец или сосёт сиську, или выплёвывает ,или отрыгивает, или кусает, или орёт, или улыбается. Так его эго реагирует на, поступающую от внешнего мира, информацию.
    Так происходит и далее по жизни, и, в том числе, при прочтении книг.
    Т.е. – принятие или отрицание зависит только от изначального, и далее мутирующего, Эго.
    Это бесконтрольный процесс, при кажущемся “полном”самоконтроле,
    а переход в качество может возникнуть при , уже осмысленном, пересмотре
    своего изначального Эго, иначе это – “метание бисера перед внутренней свиньёй”

    Можно прочесть тысячи книг, получить 5 высших образований и всё это может служить, как для самосовершенствования, так и для сокрытия от окружающих за эрудицией своей “внутренней свиньи”.
    Почему бы, помимо Ремарка, Огенри, Азимова и др., в курс самообразования не включить мудрость древней Индии, например “дхаммапады” из библиотеки всемирной литературы, главы: “о мысли, мудрости, глупцах, зле, старости, счастье….”?
    – Прекрасный инструмент для начала внутренней работы.

  9. Книга, яку мусить прочитати кожен українець – Павло Штепа “Українець і Москвин: дві протилежності”

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: