Штришок

Как известно, после 11 сентября 2001 года в США был принят ряд нормативно-правовых актов, направленных против различного рода проявлений терроризма. В частности, были внесены существенные изменения в формат «банковской тайны».

Спецслужбы США получили возможность следить за всеми транзакциями в долларах, проходящих по корреспондентским счетам американских банков. Это положение было обосновано тем, что в тот момент, когда транзакция проходит по счету американского банка, она попадает под юрисдикцию США.

Очень быстро этот мониторинг был организован в автоматическом режиме, и специальные программы, снабженные фильтрами, стали автоматически вылавливать из потока платежей те, которые могли вызвать подозрения, с точки зрения финансирования террористической деятельности.

Однако очень скоро выяснилось, что террористы не изобретали каких-то оригинальных способов сокрытия истинных целей своих платежей, но пользовались известными схемами, которые давно взяли на вооружение бизнесмены, уводящие в тень или выводящие из нее деньги.

Таким образом, под прицел ФБР попали не только террористы, но и бизнесмены, чьи финансовые потоки формально попадали под состав финансовых преступлений, определенных законодательством США. В эти сети попали как их собственные граждане, так и граждане других стран, включая РФ и Украину.

Как известно, прямо сейчас идет расследование ФБР в отношение украинского бизнесмена и одновременно – гражданина Израиля, Игоря Коломойского, связанное с отмыванием денег на территории США. Насколько известно, никаких обвинений ему не предъявлено, а его адвокаты уверяют, что никаких действий, нарушающих нормы и правила ведения бизнеса в США, он не совершал.

Во что все это выльется – увидим, но в отличие от многих других бизнесменов, попавших в поле зрения ФБР, последний имеет промышленный бизнес в США и если речь идет о нарушениях, связанных с этим бизнесом, то ситуация может отличаться от стандартной, возникающей при фильтрации транзакций иностранцев.

Однако такое положение дел вызвало интерес различных международных организаций, ведущих собственные расследования в финансовой сфере. Так, если верить одной из таких структур «OCCRP», часть империи олигарха функционирует от его имени, но управляется его сестрой Ларисой Черток.

На нее оформлено достаточно много активов, включая предприятия, недвижимость и даже арт-галереи, в том числе, в Швейцарии и Франции.

Подробно об этом можно почитать на официальном сайте организации, но в данном случае, налицо почерк уже хорошо известный украинцам. Различные мероприятия, которые могут вызвать те или иные негативные последствия или просто являются рискованными, бизнесмен проводит чужими руками, и только под давлением обстоятельств признает это положение вещей.

Нечто подобное произошло и в отношение Ларисы Черток, когда эта самая связь была подтверждена в ходе судебного разбирательства между олигархом Пинчуком с одной стороны и партнерами- олигархами Коломойским и Боголюбвым – с другой. Тогда, в 2013 году ответчики признали, что Черток действовала в их интересах.

В общем, этот штришок поясняет очень многое из того, что мы сегодня наблюдаем в Украине.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

15 Comments on "Штришок"

  1. Чи може цей взаємозв’язок бути ричагом, що до привата?

  2. Доброго ранку, брати і сестри! У мене надійно, вже маємо, але тільки +один, безхозний голос. Вечером/рано самий-самий складний дискус з двома персонами, самими близькими, аж в роті гірко до розв’язки

    • Это как выйти на дорогу и узнать – задавит машина или пронесет? Человек готов рискнуть – и узнать – будет ли зарплата, пенсия, пособие на детей, паевые в селах, субсидия? Свет в доме и на улице(веерные отключения забыли?), газ по-прежнему будет? Маршрутки в самых отдаленных сёлах? Питание в школах и садиках? ВСЁ ЭТО ЕСТЬ СЕЙЧАС. Зачем экспериментировать – будет ли ЭТО если Зе станет президентом?

  3. Тільки зараз мав змогу подивитись повну версію дебатів.Найбільше вразило, що як Порох заспівав гімн,то чудо продовжувало кривляння до своїх фанатів.Отака неповага до нас всіх.Але Порох бився як лев.Шана йому і повага!!!

  4. надо было арестовывать имущество для покрытия суммы рефинансирования, сейчас бы зеленский был собственностью государства.

  5. Трішки не тему, але про Коломойського. Це буде лише аналіз і ніякої агітації. Виборчий процесс добігає кінця і на мою думку відбулася цікава річь. Звучить вона досить парадоксально, але є користь від Зе-явища. Не секрет, що політичні партіі у нашій країні фактично діють за принципом сект. Тобто незмінний харизматичний лідер конвертує голоси своїх виборців у гроші спонсорів, відстоюючи їх інтереси, та надаючи політичну кришу, роздаючи депутатські мандати за гроші.
    Єдине політичне поле, де можуть грати такі кишенькові партії це популізм. Не можна спиратися на ідеологію та принципи, коли інтереси спонсорів та і самі спонсори можуть змінитися. На полі популізму практично грають всі політичні партіі України, незалежно як вони себе позиціонують, лівими чи правими.
    Напевно до Коломойського, враховуючи наявність грошей та медіаресурсу, зверталися перед виборами лідери різних партій, пропонуючи свої послуги для вирішення його проблем, зрозуміло не безкоштовно. Та певно суми там були такі, що він вирішив зіграти по своєму. Знаючи, як ведеться передвибоча боротьба практично всіма політичними партіями він зіграв за принципом – ви хатитє папулізму, іх єсть у мєня.
    Так як популізм потребує акторських якостей ( треба ж артистично заламувати руки, розказуючи про зубожіння) в наших реаліях виявилося, що посередній актор робить це переконливіше, ніж амбітний самодіяльний, до то ж за менші гроші. Фактично Коломойський зруйнував весь той драйв, задяки якому набирали голоси наші політичні довгожителі( зробив він це навмисно, бо своє майбутне він в нашій країні не бачить і для нього це разова акція, останній хапок). І тепер інші олігархи сидять і чухають потилицю, згадуючи, скільки грошей роками вони вкладали в лідерів кишенькових партій і думаючи – а шо, так можна била?
    Як результат, наші політичні мастадонти залишилися біля розбитого корита. На улюбленому полі популізму їх переграли, про що свідчать набрані ними голоси у першому турі, а нічого іншого запропонувати виборцю вони не можуть. Перехід на інше поле потребує повного зламу принципів діяльності партій, а от чи готові до цього наші політичні догожителі? Тим більше, що часу залишилося не багато, скоро вібори до парламенту.

  6. Я всією душею вірю в перемогу Пороха! Але де план “П”? Чи це ми – план “П”?

    • Боюсь что “разбалтываю”, но все прозрачно и так… Ждем результатов, если будут не в нашу пользу, то Порох остается действующим Главкомом аж до иннаугурации. И мы можем предпринимать действия, следствием которых станет ввод военного положения. Но верим в себя! Мы и есть” план П”, а больше нам, “солдатам информвционных окопов” и знать не положено чтобы если попадем в плен, то не выболтали 🙂 Майте віру в “екіпаж літака Україна”, проходимо зону турбулентності, застібнути ремені безпеки та слухати команди по внутрішньму зв’язку!” 🙂

  7. Геврасій Выліваха | Квітень 20, 2019 at 18:28 | Відповіcти

    Зянон ПАЗЬНЯК: УКРАІНА ПЕРАД УСІМ!

    Зь міжнародных падзеяў, якія зараз адбываюцца, найбольшае значэньне для Беларусі маюць прэзыдэнцкія выбары ва Ўкраіне. Пазбаўляючыся рэштак савецкай акупацыі, некаторыя ўкраінцы, якія разьбіраюцца ў беларускім становішчы, гатовыя былі пасьміхацца: як гэта, маўляў, беларусы выбралі такога хлуса і здрайцу ў прэзыдэнты (як быццам не было на Ўкраіне Януковіча). Зразумела, аднак, як спрацавала Масква (прапаганда і Лубянка) у той час у Беларусі. Сыгралі на эканамічным правале і на прагматызме беларусаў, для большасьці якіх дабрабыт — гэта, на жаль, — найбольшая каштоўнасьць. У выніку — беларусы ўжо 25 гадоў расплочваюцца несвабодай, зьнявагай і страчаным пакаленьнем.

    Але тое, што адбываецца цяпер з электаратам ва Ўкраіне, не параўнаеш ні з чым. Такое ўражаньне, што грамадзтва асьлепла ці наелася блёкату — галасуюць за асобу (коміка Зяленскага), якая па прыродзе не надаецца да дзяржаўнай дзейнасьці. І гэта відавочна зь першага погляду.

    Беларусы, зь якімі мне прыходзілася пра тое гаварыць, знаходзяцца ў стане трывогі і зьдзіўленьня. Трывожыцца ёсьць за што. Ужо пяць гадоў тлее расейска-украінская вайна. Гінуць людзі. Чалавек, за якога галасуюць украінцы і якога рэклямуе руская прапаганда, ня мае адказнасьці за лёс Украіны, не разумее сур’ёзнасьці місіі чалавека ў палітыцы.

    Няўжо людзі не ўсьведамляюць, што 10 тысячаў ахвяр і кроў загінулых за Ўкраіну можа пайсьці, як вада, — у пясок, надарэмна?! Адкуль узялося лёгкадумства ў моцнага, змагарнага народа? Розныя аглядальнікі пішуць, што за коміка Зяленскага галасуе моладзь і дзеля жарту. Цяжка паверыць. Няўжо за такі кароткі час на Ўкраіне, як і на Захадзе, ужо пранікла левая атрута і вырасла тупое пакаленьне?

    Зразумела, што ўкраінцы ў цяжкім стане, расейская агентура маніпулюе непадзельна, расейская прапаганда коціць валам. Але мусіць жа быць імунітэт. Выбар цяжкі, бо здаровага выбару няма. Прыходзіцца выбіраць паміж дрэнным і горшым. Пачуцьці настроеныя супраць Парашэнкі, але нацыянальныя інтарэсы ў гэтых абставінах рацыянальна вымагаюць галасаваць за Парашэнку. Ні для кожнага пад’ёмна гэта асэнсаваць. Ці здолеюць украінцы тое зразумець і пераскочыць цераз сябе — невядома. Мала часу.

    Хацелася б толькі заклікаць украінцаў — беражыце Ўкраіну, думайце пра яе будучыню і свой народ!

    9 красавіка 2019 г. Зянон ПАЗЬНЯК

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: