Метаекономіка, як невичерпне джерело популізму (Частина 3)

Будь-які динамічні процеси можна описати лише диференційними рівняннями. Про це знають математики, фізики та інженери. Певно, що для економістів це таємниця велика є. Коли дитина розкачує гойдалку, вона не знає, що рух гойдалки описується диференційним рівнянням другого порядку. У дитини все ще попереду: ЗНО, перша курсова робота, диплом, можливо наукове відкриття та дисертація. А у старого економіста академіка-пня, який і в 21 столітті вважає, що Карл Маркс був найкращим економістом усіх часів та робітничих класів, все позаду. Все, крім його вельми нескромної пенсії та зарплати академіка, яку він отримує за втиснення у голови молодих студентів псевдонаукові дурниці та вигадані сутності.

Рішенням диференційних рівнянь другого порядку у багатьох випадках є гармонійні коливання. Багато задач по взаємодії двох тіл чи сил можна вирішити лише за допомогою інструментарію вищої математики. Сила інерції музичного метроному чи маятника годинника та сила тяжіння Землі, взаємодія електричних та магнітних полів в електричному коливальному контурі, системи зі зворотнім зв’язком в автоматиці, нарешті ще одна пара: попит та пропозиція в економіці.

Коливальний ритм економіки пояснює, що взяти у борг та надалі забути, не вийде. Те, що ціни не змінюються миттєво, не значить, що вони замерзли навіки. Цей процес інерційний, не миттєвий, але гарантовано невідворотній. За рахунок цього і живуть фінансові спекулянти метою яких є вдало спрогнозувати пік та час спаду фінансового циклу, нерідко спровокованого штучно.

Які ж висновки треба зробити з вищенацарапаного? Спочатку поглянемо на вічно-живе ленінське: «Грабуй награбоване!».
Справа навіть не у тім, що це аморально та гидко. Це гасло просто безглузде. Дати всім — це не дати нікому. Якщо від розділу чужого майна комусь і залишиться іржавий цвях, то розподіл чужих грошей, але чесно та всім, взагалі не дасть нічого.
Якщо розділ був не чесний, то процес грабунку буде ланцюговою реакцію експропріації тих, хто грабував експропріаторів. А коли ланцюговий процес нарешті завершиться, кожен чесно отримає дірку від бублика.
Незароблені гроші добра не роблять. У будь-якому значені слова «добро».

Але чому незароблені? Якщо ненажера олігарх недоплатив нам, то ми просто забираємо своє, недодане нам у зарплаті…
Але зарплата вже повинна бути у собівартості товару, а не декларуватися на майбутнє. А товар з підвищеною зарплатою треба ще продати на конкурентному ринку. Та набагато безпечніше вимагати підвищення зарплат не у свого роботодавця, а в уряду. А методика підвищення мінімальної зарплати має сенс доти, доки їде реальний зріст економіки. Інакше, все завершиться повзучою інфляцією.

А чому б уряду не взяти усі гроші з бюджету та не роздати людям? Люди понесуть гроші до магазинів, стануть інвесторами рідної держави. І так прокрутимо декілька раз. Скоро гроші нікуди дівати буде…
Ця хитромудра схема не враховує, що «прихована рука» ринку працює постійно, без перерв та пауз. Збільшений попит буде нівельований зростанням цін на товари.
Економіка не людина, її не обдуриш.

Але, на жаль «моральна економіка» діє лише по відношенню до всіх, принаймні до більшості людей. Паразитами, які крадуть добро, грабують людей та беруть хабарі, може бути лише менша частина людства. І паразитують вони саме за рахунок більшості. Якби гроші хабарника згорали у нього в руках, а злодіїв на місці злочину вбивала блискавка, то певно не існувало б і кримінального кодексу, за відсутністю потреби у ньому.

Коли уряд підвищує зарплату, наприклад вчителям, він забирає певну частину добробуту у всіх інших, більшість завжди платить меншості. Якщо уряд підняв зарплату ще й пенсіонерам, то фінансово постраждають і ті ж вчителі, дива не буде. Буде волання, що нас знову обдурили, давай уряд ще раз піднімай нам зарплату!
Тому заклики покращити життя, повинні впиратися у питання: за рахунок кого?

Інфляція починається не тоді, коли НБУ надрукує гроші. І навіть не тоді, коли НБУ вирішить роздати гроші всім громадянам України. Інфляція почнеться з моменту, коли громадяни стануть реалізовувати ці гроші, купуючи товари та запускаючи глобальний процес переоцінки вартості грошей, шляхом балансування з продуктами, які реально продані та послугами, які реально надані.

Економічна містика мусить поступитися справжній науці. Інакше, це щось поза наукою, якась метаекономіка. І те, що для іншого, поза Україною, світу є мало суттєвим, для нас стає елементом національної безпеки. Починаючи з 90-х років, будь-яка, навіть дрібна халепа викликала нудний та смердючий вихлоп: «Ето во всьом нєзалєжность вінаватая…». Волання про те, що «далі терпіти вже неможливо», про антинародний режим та низький рівень життя, який можна покращити вже сьогодні, є результатом економічного невігластва. Але, хто з фахових економістів про це сказав? Цей голос або нерішучий та вельми невпевнений у собі, або навпаки, знаходиться по той бік барикади, звалища нелогічних думок та абсурдних пропозицій.

——————————————————————————

P.S. Це есе має своє передісторію. Наприкінці літа минулого року я надіслав до редакції журналу «Економіка України» належним чином оформлену роботу «Від суб’єктивної економічної теорії до єдиного економічного закону». Робота була присвячена проблемі утвердження єдиного економічного закону вартості на основі суб’єктивної теорії вартості. Те, що в економіці досі немає єдиноприйнятої теорії вартості, це теж саме, що існування альтернативних таблиць множення у математиці.
Мій попередній скепсис був трохи приспаний тим, що роботу прийняли до розгляду. Я сподівався, що моя робота викличе здорову полеміку поміж економістами до цієї фундаментальної проблеми економіки. Але я отримав дві негативні рецензії. Мене обурив не стільки їх снобістський характер, як примітивний рівень аргументації та відверто мракобісний зміст.
Саме неймовірний вибух політичного популізму змусив мене до написання наукової роботи, бо коріння популізму лежить у профанації економіки як науки, а також у тім, що для будь-якої іншої країни, крім України, політичний популізм не несе такої загрози. Мова їде не про соціалістичні балачки. Існує набагато серйозніший опонент.

P.S.S. Якщо у майбутньому доведеться проводити санацію та люстрацію в НАН України, то починати треба саме з відділення економіки при НАН України.

Автор – Геннадій Ковальов

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

34 Comments on "Метаекономіка, як невичерпне джерело популізму (Частина 3)"

  1. Замечательно!
    Осталось втолковать это бабкам на скамейке у подъезда.

  2. Чересчур сложно.

    “Если ученый не умеет популярно объяснить восьмилетнему ребенку, чем он занимается, значит, он шарлатан. “(с)

    Еще в советском курсе политэкономии (для технарей) вопрос денег, себестоимости, цен и инфляции был рассмотрен достаточно доходчиво. Естественно все это было у “проклятых капиталистов”, а при коммунизме деньги не нужны.

  3. Математики-просто математики, физики-хорошие математики, экономисты-плохие математики. Популярная шутка, но в каждой шутке есть доля шутки, а все остальное правда. Современные экономисты все же с математикой дружат и решают не слабые дифференциальные уравнения. Не так хорошо как математики/физики, но прилично. Первый год экономической программы в Graduate School считается одним из самых тяжелых среди всех програм (потом попускают). Более того, распространённая критика экономических программ это их чрезмерное применение математики, что делает науку мало привлекательной для масс. В Украине экономисты с западным образованием и неплохого уровня были в Могилянке. Сейчас не знаю.

  4. Дякую. Мозок поломав,але дійшло. Мільйон перездач економіки в універі не пройшли марно)А я все гадав,як так – і наче формули правильні,і пояснити можу, а нудить як і нудило. Попит-пропозиція,в рот би їм ноги…)

    • Все не просто, а элементарно просто. 🙂

      Цена складывается как компромисс между желанием продавца продать подороже и желанием покупателя купить подешевле. Когда много продавцов – покупатель идет к тому, который предложит тот же товар дешевле, когда много покупателей – купит тот, кто готов заплатить больше больше. Если у покупателей становится много денег – они конкурируют между собой, цена растет, мало денег – конкурируют продавцы, цена падает.

      Прекрасная иллюстрация – биржа.

  5. Це дуже класна стаття, хоча на перший погляд вона як картина Пікассо, але справді чіпляє глибинним трактуванням популізму і абсолютно справедливо оцінює ризики популізму для України. Вірно і те , що часто- густо популісти нав‘язують нам альтернативні таблиці множення, а я додам ще- економічні закони підміняють словесною лобудою освяченою Марксом- тобто теорією яка ніким і ніде не підтверджена, а існує лише в уяві тих самих академіків, про яких писав автор.

  6. Написано просто, доступно проте геніально!
    Респект автору а редакції дякую!

  7. Чудова стаття. Респект автору. Нажаль ті для кого популісти роблять свою агітацію її не зрозуміють, навіть читати не будуть. Вважаю що про таке треба розповідати ще в школі. Але добре що з’являються ті хто пишуть про це. Бо деякі вважають що для того щоб були гроші треба відкрити енергетику грошей у другій чакрі, та співати мантри. А робити нічого не треба. Всесвіт подарує. А якщо Всесвіт не дарує нехай це зробить влада. А якщо і вона не хоче, тоді вона злочинна і її треба скоріше міняти.

  8. Очень доходчиво и грамотно, правда нужно иметь определённый уровень образования. На мой взгляд, отсутствие теории экономики имеет объективную причину – наследие советской власти…

  9. Голобородько аж з вєліка гримнувся …..

  10. Уважаемый Геннадий! Соглашаюсь с Вашими утверждениями,порой банальными,изложенными в этом эссе.Но в чем цель этого эссе все же непонятно. Вы хотите сказать, что нашли решение для множества дифф. уравнений с множеством переменных? Тогда это заявка на Нобелевку однозначно.
    “…Робота була присвячена проблемі утвердження єдиного економічного закону вартості на основі суб’єктивної теорії вартості…”. К сожалению, как дилетант не смогу оценить работу по достоинству.Это должна делать мировая экономическая общественность.
    Из приведенного эссе ничего нового не узнал.Да, популисты (в нынешнем нашем их понимании) в основе обычные жулики.Они не дотягивают даже до уровня цирковых престидижитаторов.Люди, порой, верят в чудеса.Изменить что-либо в этом за коротких промежуток времени нереально.

  11. Щоб зекономити час надам цитату зі своєї роботи (“ВІД СУБ’ЄКТИВНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ..” ):
    “Довгі хвилі Кондратьєва, цикли Кузнеця, ритми Жюгляра та коливання Китчина — це інтегральне рішення величезної системи з трильйонів диференційних рівнянь, де кожне окреме диференційне рішення моделює локальний обмін товарами. Жоден суперкомп’ютер, певно й у майбутньому, не буде здатен подужати таку надскладну математичну задачу.
    Довгострокове економічне планування — це, крім усього, передбачення майбутнього, коли з’являться нові, не відомі зараз, послуги та товари. П’ятдесят років тому, ніхто не знав, що таке мобільний зв’язок та персональний комп’ютер; мало хто міг передбачити, коли зникне телеграф та стануть непотрібні телеграфісти. Довгострокове економічне планування це парафія не економістів, а футурологів, екстрасенсів, шаманів, відьмаків, чаклунів та віщунів.”

    • Кроме наличия товара на рынке и денег у покупателей, нужно еще учитывать такой фактор как “желание”. А это никаким вычислениям не поддается.

      Вот например в магазине продаются помидоры по $1 (условно) и киви по $3. У меня в кошельке $100, но я прямо сейчас не хочу ни помидоров, ни киви и иду есть суши. Завтра эти помидоры с киви сгниют и магазин их выбросит, а послезавтра мне потребуются именно помидоры для салата.

      Если ближе к земле. На eBay сейчас продается некоторая достаточно редкая штучка, которая мне могла бы и пригодиться, но не требуется абсолютно. За ту цену, которую за нее просят на eBay, я ее покупать не хочу, хотя могу без проблем купить и за четыре цены. Но не хочу. За половину того я бы еще подумал.

      И вообще, как только вы упомянули про интегралы и диф. уравнения, то подавляющее большинство мгновенно перестает внимать вашей мысли. Только особо “дотошные” попытаются разобраться и дочитают до конца. Все то же самое можно объяснить “на пальцах” в доступной для пятилетнего ребенка форме.

  12. Yuri, Д. Кейнс не був соціалістом, хоча у 1925 році одружився з Лідією Лопуховою та їздив до Союзу.

  13. Досі, ДОСІ(!!!) у світі немає визнаної усім економістами світу однієї теорії вартості (або цінності, як багато хто наполягає). Я вважаю, та ні, я переконаний, що причина знаходиться поза власне науковим дослідженням.

    Є три причині:

    1. Клановість економістів.
    2. Інтереси політичних партій.
    3. Егоїстична суть людини.

    Але це потребує ще однієї статті, лаконічно не вийде.

    • “Досі, ДОСІ(!!!) у світі немає визнаної усім економістами світу однієї теорії вартості”

      И что, от этого мир перевернулся или экономика перестала работать? Пока Ньютону не упало яблоко на голову гравитация не работала? А как же яблоко тогда упало?

      А представьте себе, в мире не существует единой общепринятой религии и единого общепринятого государственного строя. Да и физики с математиками спорят между собой по многим вопросам и выдвигают все новые теории. И в происхождении жизни тоже нет полного согласия.

  14. Дякую авторе, дуже корисна та актуальна інформація. Додам, мені також дуже болить за історію, там профанаціі та мракобіся одне на одному сидить і одне одним поганяє.

  15. Уважаемый Геннадий, весьма признателен Вам за столь изящное изложение предмета.
    К сожалению, так устроен этот мир, адекватное понимание данного материала доступно существенно ограниченному кругу.Прискорбно же более всего то, что в этот круг не входит подавляющее большинство из претендентов на управление социумом.
    Последнее считаю справедливым не только для Украины, но и для некоторых стран, претендующих на прогрессивность.
    Так что нет ничего удивительного в описанной Вами реакции на ваш труд.
    Тезис же о сложности и недоступности изложенного для т.н. “широких народных масс”, в комментариях к данному материалу следует расценивать как положительную оценку.
    Я так думаю.

  16. автор наводячи за взрірець підвищення з/п вчителям розглядає бюджет, як щось існуюче – наприклад, наповнену діжку чи діжку, яка наповнюють. а гроші – як воду.
    якщо виходити з таких уявлень, то підвищити вдвічі мінімальну зарплатню – було цілковитою дурістю, адже піднявши одним – знижували іншим,
    проте натомість бачимо ріст економіки.
    Гроші не є товаром, гроші є засобом співвідносити інші товари та послуги. Невміле розподілення, надання переваг неважливому і гальмування важливого – зносить гроші до цінності нижче вартості матеріалу, з якого вони зроблені.
    Гроші це як дозвіл користування окремим особам благами, що створені спільно (чи створюються).

  17. Andriy Moderato, желания очень мало, им не накормишь продавца. Каждый из нас находится в длиннющей цепочке торговых отношений. Многие, как продавцы своей рабочей силы.

    Австрийская экономическая школа отрицала возможность математических расчётов в макроэкономике, я объясняю почему.
    Даже систему из сотен линейных уравнений решить очень сложно, а из нелинейных, тем более дифференциальных – вещь запредельная. Но главное – это то, что любое планирование, есть предсказание будущего. Вы это умеете делать?

    С молодой командой, нет не Черноветского, а “Народного фронта”, я как-то вёл дискуссию о множестве экономичных теорий стоимости, хороших и разных.
    Нежели, должны быть одни экономичных теорий стоимости для бизнесменов, другие для пенсионеров, третьи для рабочих, четвёртые для селян? А если пенсионер одновременно бизнесмен, то тогда как?

    Бизнесмену можно ничего не понимать в макроэкономике, а вот политику, министру это просто необходимо. Борис Бруцкис 100 лет назад писал, что капиталист может, вообще не вести бухгалтерии, а вот соцхозяйство, без учёта и контроля не проживёт и дня.

    • Вы опять чересчур усложняете. Если у меня в кармане есть деньги, значит я что-то уже произвел и получил за это оплату. Этим “что-то” может воспользоваться продавец.

      В данном случае у продавца есть товар и желание его продать, а у меня есть деньги, но нет желания купить именно сейчас именно этот товар.
      Если вспомните, то у денег есть еще вторая функция. Какая? А в формуле равенста количества денег и товаров есть еще один интересный параметр. Могу даже подсказать – скорость оборота.

      Нет, посчитать экономику нельзя. Предсказать будущее нельзя. Нельзя даже предсказать, сколько будут завтра стоить акции одной взятой компании, несмотря на обилие моделей торговли на биржах.

  18. rudolf_bochkin, если Вам не сложно, попробуйте почитать с 1-й части статьи.

  19. Цікава стаття. Хоча як кажуть «багато букв», та прочитав до кінця і отримав відповіді на свої запитання. Дякую. Пишіть ще.

  20. Интегралы, дифференциалы, циклы Кребса…нее надо быть ближе к народу к земле… утвердило давече, а именно ! марта 2017г. Минсоцполитики методику определения минимального прожиточного уровня вот, это я вам доложу чтиво… мало кто догадывается, что семья в Украине это 2,58 человека и положено ей пользоваться не менее 15 лет строго однокамерным холодильником по цене 4244,85 грн (боже какая точность, эти копейки так умиляют) или вот-норма количества поездок для работоспособной особи городским автотраспортом и метрополитеном 524 раз в год по цене 2,31 грн за каждую (это что же, получается 43,6 поездки на 22 среднемесячных рабочих дня, без пересадок, одним транспортом, а выходные проводим в семейном кругу, не выходя на улицу???), а расчёт информационных услуг и связи, это же просто песня, за окном 3 тысячелетие, а про мобильную связь и интернет ни гу-гу, но зато можно подписаться на 52 экземпляра газет (журналов) в год на 1 семью в 2,58 человека, 25 минут в месяц на каждого позвонить по местному телефону и использовать для коммуникации эпистолярным способом 1.2 конверта, опять же, на семью и в месяц. А вот норма пользования жилой площадью общего пользования в 21 кв метр не вызывает никаких сомнений в своей истинности и справедливости, только вот методичка скромно умалчивает о происхождении этой самой жилплощади, наверно государство само усиленно строит и бесплатно раздаёт всем желающим, как старые не добрые времена развитого социализьма. В общем, рекомендую сей труд для ознакомления изучения и обсуждения.
    https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0281-17

  21. Будь-які динамічні процеси можна описати лише диференційними рівняннями.
    Лінійними рівняннями можна описати тільки некомпетентність та долбоєбізм ВР та НАНУ – чим довше на посаді – тим більше лінійний коефіцієнт зарплатні, і тим менше лінійний коефіцієнт корисної дії.

  22. Гена сказав:
    Березень 15, 2019 о 11:35
    “Довгі хвилі Кондратьєва, цикли Кузнеця, ритми Жюгляра та коливання Китчина — це інтегральне рішення величезної системи з трильйонів диференційних рівнянь, де кожне окреме диференційне рішення моделює локальний обмін товарами. Жоден суперкомп’ютер, певно й у майбутньому, не буде здатен подужати таку надскладну математичну задачу.
    ______________________________________________
    Уважаемый Геннадий! Безусловно здесь Вы не найдете квалифицированного ответа на результат своего труда (тем более не представив сам труд). Но все мы пожелаем Вам добиться большого успеха,однозначно.В свое время, интересуясь экономическими прогнозами интересовался циклами упомянутых Вами ученых.Следил за правильностью прогнозов Александра Айвазова (http://iee.org.ua/ru/prognoz/2658/ ),представившего интересный график событий по времени.Являясь дилетантом в экономике пришел к выводу, что при таком количестве переменных говорить о достоверности прогнозов можно только при многочисленных оговорках. Вам, как специалисту, желаю добиться полного успеха!

  23. Интересно. Но:
    1 Для бабушек у подъездов рассказывать о динамических процессах и тут же представлять бюджет, как постоянную величину (даже в пределах финансового года) – слишком сложно. Можно было ограничиться только последним утверждением. На что они тут же приведут аргументацию динамических процессов: “просто они воруют, а воровать нужно меньше”:)
    2 Если наши академики, которые сначала впадают в ступор, а потом в истерику от интегралов в статье (реальные события), забраковали Ваши исследования, то возникает вопрос: а зачем Вы им посылаете статью, а не сразу в индексируемые (Scopus) журналы? Если считаете, что Ваши подходы могут быть интересны? Или теории стоимости нет только в Украине, а “там” уже все есть?

  24. Не хочеться розчаровувати шановного автора, але намагання розробити “єдиноприйнятну теорії вартості в економіці” – то нелегка справа. Над нею вже третю сотню років ламають голову кращі світила економічної науки провідних країн світу.
    І ламатимуть, на мою скромну думку, ще дуже тривалий час, оскількі вартість є синтетичною категорією, а вага впливу кожного з її факторів з плином історичного часу змінюється.
    Не думаю, що намагання розв`язату цю хоча і важливу, але усе-таки академічну проблему, є актуальним завданням для нас сьогодні.
    Вибачте.

  25. Прекрасно!

  26. Дякую. Почув про шо Ви писали.
    Тільки, може інтегрувати разом із шкільним навчанням? І логіку, заодно, не забути. Думаючий народ – сильна нація.
    А динозаври самі повиздихують. Накрайняк, метеорит є… ?

  27. Andriy Moderator, если бы деньги в любой момент времени были бы товаром, то финансовые кризисы, которые повторялись с периодом 25 – 50 лет, были бы невозможны, даже теоретически. Их искусственно вызвать было бы невозможно, ибо тогда всегда предъявленным на оплату деньгам автоматически соответствовали сопутствующие товары.

    А что было бы делать Вашим потенциальным продавцам, если Вы упрямо протираете своими деньгами карманы и не хотите их реализовывать?
    Не мучайте продавцов! Быстренько в магазин и купите что-то там!

    Оборот денег, здесь вообще ни при чём. Деньги – как векселя, гарантом достоверности которых являются Центральные эмиссионные банки. А как быть с электронными деньгами?

    Наконец, я не изобретатель новой теории стоимости. Я последователь австрийской экономической школы.

    • А вы точно экономист? Или мы разговариваем о совершенно разных вещах или вы не имеете представления о предмете.

      Нет. Я не экономист. Но я видел кризисы вживую и имею понятие как и отчего они происходят. Тем более что происходят они не через 25-50 лет, а каждые 5-10 лет, прямо сейчас самый длительный в истории период между кризисами – 10 лет.

    • И кстати, вы мне приписываете то, что я никогда не говорил. Это я о деньгах как о товаре.

      Но вы не ответили на мой вопрос о функциях денег – средство платежа и средство накопления. И они плавно перетекают из одного в другое. Экономист это должен был бы знать.

  28. 1. За освітою я не економіст.
    2. Мова йшла саме про ФІНАНСОВІ кризи. Вони трапляються не так часто.
    3. Щодо грошей, як засобу накопичення.
    Спочатку, почитайте працю Карла Менгера: Основи політичної економіки.

    Це не повчання, це скоріше наша біда: спочатку крім “Капіталу” К. Маркса ми нічого не знали. Тепер, дуже багато псевдоінтелектуального сміття видають за науку.

    Головне: всі, так звані “об’єктивні” теорії вартості фундаментально помилкові, принаймні у питанні ціноутворення. Це стосується і робот Адама Смита.

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: