День победы Великой Лжи. Ремейк (Часть 8)

Уже  одного этого достаточно для того, чтобы почувствовать ложь всего этого потока фальшивой истории, причем – все эти рассуждения бьются картой, которую совку крыть нечем. Мы неоднократно приводили цитаты речи Сталина перед выпускниками военных академий вооруженных сил совка от 5 мая 1941 года и приведем ее кусок еще раз:

«Товарищи, вы покинули армию три — четыре года тому назад, теперь вернетесь в ее ряды и не узнаете армии».

Далее Сталин по пунктам докладывает, какие именно изменения произошли. О танках он рассказал следующее:

«Я говорил, что имеем современную армию, вооруженную новейшей техникой. Что представляет из себя наша армия теперь?

Раньше существовало 120 дивизий в Красной Армии. Теперь у нас в составе армии 300 дивизий. Сами дивизии стали несколько меньше, но более подвижные. Раньше насчитывалось 18-20 000 человек в дивизии. Теперь стало 15 тыс. человек. Из общего числа дивизий – третья часть механизированные дивизии. Об этом не говорят, но это вы должны знать.

Из 100 дивизий – две трети танковые, а одна треть механизированные. Армия в текущем году будет иметь 50 тыс. тракторов и грузовиков. Наши танки изменили свой облик. Раньше все танки были тонкостенные. Теперь этого недостаточно. Теперь требуется броня в 3 – 4 раза толще. Есть у нас танки первой линии, которые будут рвать фронт. Есть танки второй-третьей линии – это танки сопровождения пехоты. Увеличилась огневая мощь танков».

Это Сталин говорит людям, которые уже выпустились из Академий и после банкета – разъезжаются по войскам. То есть, через день-два они будут на месте принимать командование и увидят то, о чем рассказал Товарищ Сталин за полтора месяца до начала войны с Германией. Кстати, по ходу своей речи Сталин четко сказал своим военным, что, мол, Германской армии нечего бояться, они зажрались и загордились, причем – он пояснил, что имеет в виду наступательную войну. То есть, вождь ничего не говорил о том, что, мол, вы приедете и будете что-то там формировать, что скоро поступит новая техника и прочее. Он сказал прямо – приедете и не узнаете войск.

Очень сомнительно, что Сталин выпил лишнего и просто решил прихвастнуть при массе народа, которые завтра приедут на место и увидят, что их вождь – трепло и безответственный балабол.

Здесь мы приводим пару карт, на которых изображены боевые действия этого периода и каждый может либо самостоятельно посчитать, сколько железа было у совка, либо довериться Виктору Суворову – профессиональному танкисту, который все это сделал уже давно и чем можно легко воспользоваться. Мы же приведем короткое и емкое описание стандартного мехкорпуса по штатному расписанию 1941 года:

« По штату 1941 г. в нем (в мехкорпусе) должно было быть 36000 человек, 1031 танк (120 тяжелых, 420 средних, 316 БТ, 17 легких и 152 химических), 358 орудий и минометов, 268 бронеавтомобилей БА-10, 116 БА-20.» Заметим, все немецкие танки, к июню 1941 года, попадали под классификацию «легкие». Вот так и должен был выглядеть танковый корпус, а их было, согласно нумерации – 28.

По этой причине, такие данные стараются не афишировать, ибо в таком случае у читателя возникнет сдвиг сознания и ему уже станет не интересно, что там делал батальон пехоты в Брестской крепости, но куда больший интерес возникнет в отношение 6, 11, 13, 14 и 17 мехкорпусов, которые стояли сразу за Брестом. Тогда-то и останется только одно хлипкое пояснение, которое дают своковые фальсификаторы истории, утверждающие о том, что мехкорпуса были укомплектованы таки на 20-30%, потому и имели такие катастрофические неприятности. А в общем, совковая историография обыгрывает общее количество собственных танков примерно в 3 тысячи.

Но вот незадача. Под Бродами и под Брестом, наступающие немецкие войска очень быстро убедились в том, что броня совковых танков плохо поддается танковым пушкам малого калибра и потому, их уничтожали зенитными 88-мм орудиями. Эта технология была отработана очень быстро и применялась повсеместно, так что каких-то особенных проблем с уничтожением танков не возникло и в генштаб сухопутных войск Германии, сводки по подбитым танкам почти не отсылались, зато – Франц Гальдер сохранил для истории описание того, что удалось захватить  в приграничных районах Украины. В числе прочего, он отмечает о трофеях в виде танков:

27 июня

«Вагнер (генерал-квартирмейстер) доложил о большом трофейном складе в Дубно (группа армий «Юг»): большое количество жидкого топлива и бензина, 42 210-мм мортиры, 65 пулеметов, 95 грузовых автомашин, 215 танков, 50 противотанковых пушек, 18 артиллерийских батарей».

2 июля

«Группой армий «Юг» во Львове захвачено большое количество трофеев, в том числе наземные и подземные склады горючего. К 1.7 нами уже создано несколько передовых баз снабжения, в том числе в Ровно.

Положение с горючим. Ориентировочный суточный расход горючего был определен в 9000 куб. метров, или 250000 куб. метров в месяц, что означает доставку горючего в размере 22 эшелонов в день. Фактический же расход горючего составляет 11500 куб. метров в день, или 330000 куб. метров в месяц, то есть оказался значительно больше, чем мы предполагали.

Около одной трети расхода горючего покрыто трофейными запасами».

(продолжение следует)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

5 комментариев to “День победы Великой Лжи. Ремейк (Часть 8)”

  1. Сивак Павло:

    В підручнику істроії 80-го року приводиться співвідношення танків на початок війниґґ: 3600 (з копійками) у німців та 8000 (з копійками) у советів. Але була приписка у дужках, що нових таків КВ та Т-34 тільки чуть більше 1000. Ця фраза вводила в оману багатьох учнів. Усі совкові фільми показували наступ німецьких танків у 41-му, доволі великих розмірів з довгоствольними гарматами, бо їхав Т-34-85 оббитий фанерними щитами з намальваними на них крестами. Тому виникало враження що у німців були великі, надсучасні танки. А на справді у в них були, переважно легкі танки(Т-ІІ,та Т-ІІІ,)з гарматами від 20 до 37мм. та танкетки (Т-І) з кулеметним озброєнням . Середні танки теж були (прівіт автору) Т-ІV з гарматою 45мм. і короткосвтольною 76мм. Важких танків не було завсім, а у совєтів і Т-35, і новітні КВ, і КВ-2 зі 152мм. гаубіцею в башті, про який в підручніках ні слова. Перевага була і у кількості і у якості!!!! Як все це можна було просрати (пардон за недосконалу хранцюзьку) я не розумію. І на мої запитання вчителю про все це — стандартні відмазки про те що небуло повного особового складу, палива, боєкомплекту і т.д. А на мої запитання як ці танки туди попали без особового складу та палива мене послали подихати свіжим повітрям до кінця уроку…..

  2. Gala SS:

    Так основна протитанкова гармата у савєтів була знаменита 45-ка. «Она же» стояла і в башті Т-34. Заради справедливості треба сказати, що Т-34 був дешевий як борщ, тому його можна було виготовляти за піонерські взноси або подарунок від колгоспників. Але!!!!!! з технічної точки зору це було рідкісне гівно. Одна коробка передач чого була варта, яку доводилося переключати вдвох: воділа рукою і командир ногою. Під час пострілу потрібно зупинятися, а після пострілу ще не факт що ти не заглохнеш і хрєн чи потім заведеш. Зі спогадів танкістів
    — А мьі стреляем с ходу
    — Так не попадаете
    — Зато живьі
    Хвалений савецкий дизель горів не гірше німецького карбюраторного. Чому використовували солярку? Бо нормального бензину зробити не могли. Нормальні Т-34 вже появилися в кінці війни з новою (здстся 5-ти ступ) коробкою. Ну і вишенька: Т-34 доробляли у себе американці. Тепер ізюмінка: після першого пострілу в башті без вентиляції була повна ж*па. В інеті є відео салону Тигра. Біла шкіра на сідушках (у мого директора така ж в офісі на кріслі). «Карера» зі своїми анатомічками нервово курить в сторонці. Не думаю що німці використовували Т-34 без доробок в оригіналі. Ну хіба що штрафників (у них і такі були) на них садовили. Як писав Свен Хассель: «пів війни йому як танкісту прийшлося провоювати в піхоті, бо танків КАТАСТРОФІЧНО не вистачало. Російським танкістам, в цьому плані, повезло більше».

    • ded_vova:

      Трохи уточнень — в Т-34 стояла 76 мм, було декілька десятків з 57 мм.
      Дизельний двигун більш економічний, радянські бензини йшли на автотранспорт і в авіацію. До речі у німців танки були бензинові, тому що бензин можна було зробити і синтетичний, а от Крігсмаріне жерли соляру і замінити її на синтетику не виходило.
      Горить все — і бензин, і ДП. Передній внутрішній бак Т-34 взагалі намагались не заправляти — при пробитті в напівпустому баку детонували пари соляри і виривало лобовий лист броні, як при цьому було «весело» екіпажу важко уявити.
      Причиною поразки під Дубно-Бродами вважаю повну дезорганізацію (безтолкові постійні марші), що призвело до виходу техніки з ладу навіть без участі вермахту.
      Більшість Т-35 були кинуті на маршах і захоплені німцями. Т-34 і КВ не витримували маршів в т.ч. із-за непідготовленого особового складу. Зверніть увагу, що частини, яким вдавалось вийти з оточення з технікою — виходили з БТ і Т-26, думаю ці танки виживали, як більш освоєні.

  3. Vladimir:

    Основним озброєнням Т-34 ранніх випусків (1940 — початку 1941) була 76-мм танкова гармата зразка 1938/39 років (Л-11)

  4. Volodymyr:

    Все, що Автор описує про війну у цьому циклі статей, для мене звучить практично вперше, бо давно не цікавить це питання через 100 відсоткову брехню всіх і вся, хто брався за ту писанину. Суворова, звичайно що, читав, та на фоні того, чому тоді скрізь вчили, його і сприймав не зовсім, тим більше, що і в нього брехня так і гуляє. Чого варті уранові рудники для зеків у Жовтих Водах, де я і працював, і куди з судимістю просто не попадеш. Дякую. Дуже важливу справу робите, особливо на фоні того, що витворяють на московії з тою ж таки війною.

Написать комментарий



Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: