Сломанное копье (Часть 2)

Эта ситуация дает очень много пищи для размышлений. Например, оказывается можно не просто наступать без подавляющего преимущества в танках, но и вообще, не выстраивать наступательную кампанию вокруг наступательного потенциала танков, используя их как некое вспомогательное средство, которое необходимо если не точечно, то уж точно – эпизодически. А это значит, что наступление может начаться без концентрации этого железа на каком-то узком участке фронта и это – ломает все привычные представления о том, какие признаки говорят о подготовке к наступлению. 

Более того, концентрация именно танков в одной местности может допускаться только на короткий промежуток времени и то – для немедленного ведения конкретных боевых действий. В противном случае, танки демаскируют намерения, а кроме того, становятся неплохой мишенью, если конечно, противник имеет соответствующие средства поражения. И вот эта изюмская катастрофа, которую пережил противник, яркое тому свидетельство. Хотя по большому счету, даже исторические экскурсы говорят о том, что с большими массами танков противник никогда не мог обращаться рационально и терпел неудачи.

Как известно, генералы (их генералы) готовятся к ведению вчерашней войны, а потому – многие базовые принципы взяты еще из Второй Мировой. В частности, там лежат основные постулаты крупных наступательных операций с танковыми лавинами впереди. А ведь в той войне красные армейцы имели два крупнейших танковых сражения, в которых им нечем хвастаться абсолютно. Первое из них, до сих пор считающее крупнейшим танковым сражением за всю историю, это сражение под Бродами-Дубно в самые первые дни вторжения Германии в совок. Тогда совок имел кратное превосходство в танках, а класс машин был намного выше немецких, но красные армейцы потерпели сокрушительное поражение и постарались вымарать эту страницу истории как таковую. 

Вторым эпизодом стала «Курская дуга», которую противник не заслужено выдвинул на звание «крупнейшего танкового сражения». В общем, поле битвы осталось за красными армейцами и потому, в отличии от битвы под Бородино, большевики это называют своей победой. Но если погрузиться в статистику потерь именно танков, то танковые войска совка безусловно потерпели катастрофический разгром и им понадобилось несколько месяцев для того, чтобы хоть как-то оправиться от чудовищных потерь. Так что опыт, который они зашивают в рисунок нынешней войны, не просто с душком, а он прямо противоположен тому, что принято считать в мордоре. Не удивительно, что и под Изюмом случился привычный разгром.

Не секрет, что целый ряд военных аналитических групп ведет скрупулезный статистический учет событий, в ходе нынешней войны. Они же подсчитывают потери сторон как в личном составе, так и в различных образцах военной техники. По данным одной из таких групп – Oryx, за все время боевых действий ВСУ смогли захватить 386 танков противника. Учитываются те танки, которые в принципе, подлежат восстановлению. И вот 200 из них были захвачены за несколько дней под Изюмом. Причем, кроме основной массы танков Т-72 различных модификаций, была захвачена довольно большая часть танков Т-80, а также впервые засветился полностью целый танк Т-90М – самая последняя разработка противника, которых на вооружении находятся считанные единицы.

И вот то уже – натуральный разгром. ВСУ не просто ликвидировали самую мощную ударную группировку противника, но и захватили копье, которым прутин планировал нанести решительный, победоносный удар по Украине. Теперь оно –  в наших руках, ну а все, чему не повезло – сгорело так, что восстанавливать это уже бесполезно. По сути, это было тяжелейшее поражение прутина и ликвидация его главного резерва. Вот потому его крутит и плющит, а чтобы срочно заткнуть дыры, в ход пошло откровенное пушечное мясо. Но главного он так и не понял. Массы мяса и железа в этой войне уже ничего не решают, хотя – зачем ему это знать?

22 Comments on "Сломанное копье (Часть 2)"

  1. У сучасній війні вирішують у першу чергу мізки та технології! А чому вчать роZZіянських “вояк” можу уявити, бо понад 30 років тому самому довелося вивчати такий предмет як “тактика и начала оперативного искусства”, де основними бойовими з’єднаннями були танкові та мотострілецькі дивізії, які в наступ йдуть на вузькій ділянці в 6-12 км, а оборону будують глибокоешелоновану на трьох рубежах. Таким було уявлення московитських військових “світил” про “сучасну” війну через 40 років після другої світової війни! Не думаю, що з тих пір там щось дуже суттєво змінилося.

  2. Сергей * | 22.09.2022 at 15:54 |

    Ну що ж, на заході країни дуже популярна байка про Тигр у болоті за селом і обов’язково з золотом рейха! А тепер і на сході та півдні будуть свої і небезпідставні байки про рашистський танк і у болоті, і у ставочку та у гноївці діда Свирида. Тільки боюсь золота там не буде, хіба пральні машинки і …соми. Хто з камрадів в курсі, той знає.

  3. Вовк | 22.09.2022 at 17:19 |

    танковий взвод – 3 шт
    танкова рота – 10 шт
    батальйон – 31
    полк – 94
    майже дивізію танків отримали по руzкому ленд-лізу

  4. Олександр | 22.09.2022 at 18:44 |

    Додам, що навіть сучасна російська історіографія визнає, що під Курськом події розгортались не дуже приємно для взірцевого патріота.

    Німці вдало розмістили свої танки і просто розстріляли радянську танкову армаду, яка перла на них як лавина. Уявіть собі картину орди, яка пре у прірву, валиться, та не зупиняється – приблизно так це виглядало. От на німців, та взагалі на будь кого, це справляло враження – не може раціональна людина так воювати. Не може перти у надра м’ясорубки. Раціональна людина зупинилася б та пошукала інші шляхи. То ж з ким ми воюємо?! Шановний автор колись про це писав – що такої тактики не розуміли західні та центральні європейці, вона створювала ефект зіткнення з невідомим (а невідоме лякає) але ми звикли і не дивуємось.

    Але от що цікаво для нас в цій історії – то тактика Москви. Вона не змінилась. Якщо не вистачає танків – треба просто більше танків. У часи другої світової їх вистачало. Тепер танків, навіть старих, а тим більше – сучасної зброї, не вистачає, або взагалі нема, тому принцип “Треба просто більше танків” замінять принципом “Люди будуть замість танків”. У цьому суть мобілізації: люди замість техніки будуть таранити оборону та вистилати шляхи для того щоб вождь “зберіг обличчя” (вже не перед світом, а перед судом своїх же).

    • Вовк | 22.09.2022 at 19:32 |

      як не вистачає танків???
      українцям тільки на Харківщині залишили 200!
      мабуть, ЗАЙВІ були, не шкодА😏

      • Олександр | 22.09.2022 at 21:13 |

        Так, але на 300 000 не вистачить, також і через цей своєрідний російський “ленд-ліз”)

    • Dniprianyn | 23.09.2022 at 07:02 |

      Зворотній шлях, від Прохорівки до Ржева…
      з 1943 у 1942

  5. У росіян завжди було погано з логістикою. Що у ПСВ, що у ДСВ, що зараз. Через це і були просрані танкові битви під Дубно та Курськом. Під Дубно тупо закінчилося пальне, захоплене німцями, і німці до 1943 року успішно воювали на радянських тантах Т-34, зразка 1940 року зі здвоєним люком та гарматою в 76 мм. Пройшло 100 років. Нічого не змінилося. Колись був один єдиний радянський військовий теоретик Тріандафілов, знищений Тухачевським, який написав працю “Про глибинну стратегічну операцію”, у якій була виказана думка, що переможе той, у кого дрів для пічки (резервів) виявиться більше і він буде їх розходувати надзвичайно обережно. Але плеяда кацапських маршалів типа жукова, книжок та праць не читала, та і зараз з читанням праць Клаузевіца (спитай у кацапського майора хто це) так собі. ТОму думка основна наступна – у кого більше м”яса, той і херой. США ударними темпами виготовляє ракети для Хаймерсів, а кацапи взялися постачати м”ясо. Звісно, буде важко, БО ТРЕБА ДУМАТИ, а не шашкою махати. Але з думати у нас як бачимо у цілому нічого( я про військових). А щодо могилізації процитую народну кацапську пісню:
    Еще годик войны и не будет мужчин.
    И на тысячу женщин он будет один.
    И тогда по рецептам им будут давать,
    Am Dm
    Ведь их будет с полста на всю женскую рать
    Em Dm

    Еще годик войны и не будет мужчин.
    Перестанут девченки сниматься.
    Будут палки ломать, будут пальцы совать,
    Но не будут детишки рождаться.

    Еще годик войны и не будет мужчин.
    Будут яйца в музеях болтаться.
    И тогда сотни женщин ворвутся туда,
    Чтобы только за них подержаться.

    В цілому нехай щастить, у сенсі не*уй шастать!

    • Dniprianyn | 23.09.2022 at 07:25 |

      Вермахт НЕ використовував Т-34. Основна причина – конструкція танку не забезпечує безпеку екіпажу.
      У них була спроба модернізувати цей танк,але не дуже успішна.
      Статтю про спроби модернізації (до речі у Харкові це робили) не можу знайти, можливо вона в сегменті “ру”, а читав я її більше року тому. Але є ось такий опис недоліків “лутшєво танка всєх врємьон і народов”: https://www.imena.ua/blog/t-34-and-other-vehicles/

    • Тут целый цикл про вундервафлю Т-34 и про другое кацапское железо.

      Всё по полочкам. Рекоммендую.

      DROMADER DROM
      https://www.youtube.com/channel/UCLUKl876gXXkYuARLJaawMw/videos

  6. алдр | 22.09.2022 at 19:12 |

    Бабы ищо нарожают! От лысого геноссы.

  7. Микола Н | 22.09.2022 at 20:23 |

    Колись довелось розмовляти із майбутнім офіцером росії, я спитав чи вони вивчають історію воєнних битв, чи робирають хто переміг і яким чином, чи вчать економіку перемог, на все була негативна відповідь. Загалом для України це добре, адже сьогоднішній їхній стан і є результат відсутності у них раціонального мислення . Стосовно битви під Дубно, то десь в ютубі є цікаве відео, що в танках закінчилась не солярка, а мастило, реально в радянських танках був великий жор масла, а компндири, які звикли ганяти кінноту, ганяли так танки, от масло і скінчилось.

    • Я теж десь читав про Т-34, що соляри там вистачало на 300 км, а бачка з мастилом – лише на 50км. На державних випробуваннях це приховали – нікому не хотілося піти під розстріл. А потім ця проблема вилізла а повний зріст…

      • Основная проблема не в масле, а в общем качестве движка. Масло-то можно долить(правда, если подвезли), а вот моторесурс… Военные просили 200 часов наработки на отказ, а заводы могли обеспечить 40-50. Злые языки говорят, что амеры развинтили предоставленные им образцы, офигели от технических решений начала века, но таки помогли и технологиями и оборудованием и к 44-му году появилась Т-34-85. эта штука была уже получше и поживучей, но и немцы на месте не стояли – и Т-4 стал совсем другим, и Пантеры с Тиграми стали уже серийными, без детских болезней.

  8. Гость | 22.09.2022 at 21:24 |

    Зацикленість на 2 світовій — це, схоже, прояв якогось ще ширшого синдрому з прагненням повернутися ще далі в минуле.
    Затикати кількістю якість ще якось можна було в період демографічного вибуху і то — така розтрата людського потенціалу тупо знищувала перспективи економічного розвитку (включно з військовими технологіями і можливостями масштабувати їх виробництво) і погіршувала майбутні позиції. На початку 20 ст. російській імперії прогнозували через 100 років зростання до 500 млн людей — як тодішній Китай; реальність виявилася такою, що весь совок разом з Україною, Узбекистаном тощо і до 300 не дотягнув. Але замість того, щоб враховувати цю реальність, вони готові спалити у війні мільйони ще раз, вже на етапі спаду — тобто просто спустошити росію до решти і поховати її як таку. З такої демографічної прірви вона вже взагалі нікуди не підніметься.
    Чому ж їх це не хвилює?
    Жуковське “бабы еще нарожают” мало місце, коли населення совка все ще мало схильність зростати — щоб зрозуміти, що це тимчасово і таке ставлення до людей, чи навіть без гуманності — до “людського ресурсу” — означає неминучі майбутні проблеми, треба було мати досить високий IQ. У той час це ще було не настільки очевидно. Жуков, звісно, надмірним IQ не виділявся. Але навіть і він зрозумів би очевидно катастрофічні наслідки застосування такого підходу в умовах 21 ст. А путінські довбні — ні. Чому?
    Тому що вони настільки здуріли від необмеженої влади над населенням, що, схоже, на повному серйозі вважають, що зможуть повернути його ще далі в минуле з високою народжуваністю, отими самими “духовними скрєпами” і забороною на “пропаганду ЛГБТ і чайлдфрі”. Культ 1940-х у цьому плані виглядає не дуже ідеально, але символізує ту реальність, яку вони б хотіли перетягти в наш час. Щоб оце все “когда нас в бой пошльот товаріщ путін” і тонни дешевого гарматного м’яса, яке, як їм здається, “необмежено” (якщо їм впарювати “правильні традиційні цінності”) саморозмножується. А відповідно все більш сучасне (починаючи мабуть ще від джазу) цьому перешкоджає, спонукає людей більш цінувати своє та чуже життя і тому є “бездуховним”.
    При цьому система вибудувана так, що будь-які експертні висновки, що це маячня і фантазії, що такий сценарій неможливий і треба виходити з реальності — глушаться самим механізмом управління у “вертикалі”. Тому що нагорі сидить духовноскрєпний ікспєрд, якому краще знати, ніж якимось смердам, і взвгалі нєфіг тут “ліберастію” пропагувати. І так в усьому — в економіці, у військовій науці, в енергетиці (щодо оцінки перспектив зелених технологій, сланцевих, СПГ тощо) в соціології (зокрема в прогнозуванні поведінки як західного, так і східного суспільства, та й зрештою власного теж) і т. д. Усюди — дебіли, які системно, цілеспрямовано поширюють дебілізм, а інших оголошують іноагентами. Прогресуюся деградації.
    Власне тому це динозавр, принципово не здатний на зміни. І приречений вимерти.
    Щоб він швидше здох.

    • Это общая беда всех времен и поеолений. Выход только один – пораньше отправлять на пенсию забронзовевших генералов. Проблема в том, что генералы этого не хотят – а чтоб до гробовой доски рулить. Опять же, любимое национальное развлечение – раз в 40 лет гонки на лафетах.

Comments are closed.