О поставках оружия в Украину

Вчера произошло событие, которое у нас осталось совершенно незамеченным, а зря. Как мы уже не раз наблюдали, совсем маленькие европейские страны, такие как Северная Македония, например, готовы отдать нам все оружие какой-то категории под ноль. С одной стороны, это дает сигнал другим странам, в том плане, что держать у себя железо, когда идет реальная война со страной, откуда и для них исходит единственная угроза – глупо. Лучше отдать оружие в руки тех, кто хочет и умеет бить общего врага. На минуточку вспомним, что НАТО и было создано для противостоянию российской угрозе, и сейчас Альянс назвал российскую угрозу реальной и непосредственной. Других угроз для НАТО просто нет. И вот когда Украина открыто и широкомасштабно противостоит именно этой угрозе, сидеть на оружии не просто некрасиво, но и тупо.

Но в таком случае возникает вопрос о том, как с чисто оперативной точки зрения перекрывать пустоту, образовавшуюся после передачи оружия, и вчера этот механизм был продемонстрирован в действии. Вчера министры обороны Польши Чехии и Словакии, подписали соглашение о том, что с 1 сентября небо Словакии будет закрыто силами ПВО и ВВС Польши и Словакии. Необходимость эта возникает потому, что в этот день Словакия снимает с вооружения 11 своих самолетов Миг-29 для их последующей передачи Украине. 

Министр обороны страны Ярослав Надь заявил о том, что слухе о якобы уже переданных Мигах Украине – не соответствуют действительности. Для передачи самолетов нужно было формализовать аспекты обеспечения безопасности, и вот этот этап остался позади. Просто на этом фоне теперь очень нехорошо выглядят оправдания Шольца о том, что невозможно передать списанные из Бундесвера танки и БТР, хранящиеся у производителя потому, что самим их не хватает. Словакия отдает самолеты не из консервации, а снимает с вооружения. И между прочим, из этого не делается никакого шоу, все – в рабочем порядке.

Тем не менее, в Германии ситуация все же постепенно выходит в нужное русло. Несмотря на пропутинские призывы левого крыла правящей партии СДПГ, общее направление внешней политики приобретает правильное направления Так вчера же министр иностранных дел ФРГ Анналена Бербок заверила, что в случае необходимости Германия готова годами поддерживать Украину в ее борьбе против российского вторжения. В том числе – поставками тяжелого оружия. В частности, она сказала такое:

«Конечно, я бы хотела, чтобы война как можно скорее закончилось, но, к сожалению, мы должны исходить из того, что Украине и следующим летом могут понадобиться новые тяжелые вооружения от ее друзей… Для меня очевидно: Украина защищает и нашу свободу, наш мирный порядок, и мы поддерживаем ее финансовыми и военными средствами. До тех пор, пока это необходимо. Точка».

Мы тоже надеемся на то, что следующим летом вооружения понадобятся уже для комплектации подразделений, которые будут проводить миротворческие операции на территории бывшей РФ, но как известно, надеяться надо на лучшее, а готовиться – к худшему. Но как мы не раз уже отмечали, ситуация может войти в точку перелома не только на линии фронта, но и в тылу противника, а там сейчас уже полным ходом идут очень интересные и обнадеживающие процессы. 

Тем не менее, прямо сейчас для нас крайне важно получение вооружений и всего необходимого для того, чтобы сломать хребет противнику именно на поле боя. И европейские наблюдатели говорят о том, что прямо сейчас идет значительное перераспределение потоков снабжения ВСУ из США. До последнего времени, основными были воздушные линии снабжения, а сейчас уже заметно значительное превышение морских поставок и это говорит о том, что логистика выходит на новый качественный уровень. Ну а мы для себя отметим, что в Сети часто мелькают кадры с эшелонами железа противника, правда – часть из них сгорает еще до разгрузки, а вот видео с тем, сколько и чего выгружается из паромов и сухогрузов – нет. Но это и к лучшему, ибо сюрприз всегда к месту.

4 Comments on "О поставках оружия в Украину"

  1. Сергей * | 28.08.2022 at 12:44 |

    Десь у мережі натрапив на інформацію, що перед закінченням своєї каденції Гетьман при участі Пашинського зміг домовитись про модернізацію наших СУшок та МІГів у Ізраїлі до пристойного рівня. Але прийшло зЕ і почало кРасти асфальт,готуючись до війни. Контракт анулювали…

    • Карл Волох в spektrnews.in.UA.

    • Юрій | 28.08.2022 at 14:15 |

      Трохи не так. Меморандум підписали дійсно під кінець каденції Пороха. Через півтора року, за каденції найбільшого асфальтного катка, з’явилась інформація про модернізацію по цій домовленості компанією Elbit Systems 11 літаків МІГ-29. Вартість модернізації виявилась вражаючою – 40 млн у.о. за один літак. На той момент мені здалось, що це запуск програми великого крадівництва у авіації. Звісно, щоб зрозуміти, чи це адекватна ціна, чи завищена у кілька разів, треба мати інсайдерську чи детальну інформацію, про планований набір модернізаційних заходів, та розбір питання від кількох дійсно експертів – льотчиків, конструкторів, котрі могли би дати експертну оцінку такій майбутній модернізації, порівняти її з існуючими новими та б/к зарубіжними літаками, та оцінити переваги/недоліки кожного з варіантів при комплексному підході до питання (запчастини, обслуговування,інфраструктура, перенавчання персоналу).
      https://mil.in.ua/uk/news/elbit-systems-modernizuvatyme-ukrayinski-mig-29-za-40-mln-dolariv-za-odynytsyu/

  2. Юрій | 28.08.2022 at 15:39 |

    Задавав тиждень назад питання по Тому Куперу, сам собі і відповім.
    На мою думку, Том Купер – це «дочь офицера», у якої «не все так однозначно».
    Ще 21 серпня вийшов переклад статті цього експерта.

    https://nv.ua/ukr/opinion/viyskoviy-ekspert-tom-kuper-pro-naygaryachishi-tochki-na-fronti-analiz-boyovih-diy-novini-ukrajini-50264411.html

    Початок цієї публікації – це його імпровізована відповідь на публікацію у The Washington Post, від 16 серпня цього року. Що одразу мене насторожило? По перше, ще раз звірився з Гуглом, що ж це за особа? Гугл відповів, що «Том Купер — австрійський письменник, аналітик, журналіст-розслідувач та ілюстратор, що спеціалізується на військовій авіації». Ок. Чому ж цей аналітик, основні скілли якого лежать у області військової авіації (і на цю тему більшість з його книг, де він є автором/співавтором), приміряє на себе роль політичного експерта?
    У перших кількох абзацах цієї статті, він фактично, відбілює Зеленського, котрий фанатично ігнорував всі сигналу про повномасштабну війну. Притягнувши за вуха якісь свої аргументи, він пояснює, що попри попередження США про неминучу війну із росією, були інші думки, як от наприклад керівник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль, який ще напередодні самого вторгнення переконував Зеленського, що вторгнення не буде, і от власне тому, Зеленський не вірив у вторгнення.
    Вочевидь, Том Купер забув згадати ще одного радника, котрий постійно переконував Зеленського у ненападі Росії – Єрмака.
    Проте Том Купер чомусь забув написати, а може і не знав, що президент України – це в першу чергу Верховний Головнокомандувач країни. Країни, яка з 2014 року зазнала агресії із сторони рф, котра проводить бойові дії на Донбасі, та анексувала Крим. Хоча про це він точно мав знати, бо написав книжку на цю тему. Так от, обов’язком і прерогативою Верховного Головнокомандувача є застосування Збройних Сил України з метою оборони держави від агресора. У разі наявної інформації про можливе вторгнення він має провести комплекс дій і заходів, спрямованих на усунення/ліквідацію/мінімізацію ризиків від цієї загрози. Причому, це мають бути геть інші заходи, чим «вдаримо асфальтом по бездоріжжю», «кожній БТГр – свою смугу на гарному асфальтованому шосе», чи «викопай міну у Херсонській області, і в кожну лунку посади мільйон дерев». Вже не раз говорилось і писалось, що дещо ефективнішими діями було би:
    – підготовка бойових рубежів на напрямках можливого вторгнення
    – мобілізаційні заходи, розгортання додаткових сил у бойові порядки на необхідних напрямках
    – комплексні заходи із недопущення прориву у Гостомель,
    – викопування мільйона дерев, і поміщення в лунки необхідних мін,
    – Мінування критичних мостів на можливих напрямках вторгнення
    – пришвидшення вирішення питань ТРО,
    – повернення клістронів у бойові частини, вилучених 100% своїм ДБР
    – проведення навчань ЗСУ
    Дані дії не вимагали особливих витрат фінансів, та відмови від укладки асфальту, по якому може швидко рухатись колісна і гусенична техніка.
    ПРОТЕ! Як варіант, можна було ще в листопаді, наприклад, інвестувати кілька «своїх» мільярдів доларів не у дорогоцінний асфальт, а у виробництво пускових установок та ракет Стугна, Вільха-М, Нептун, з тим, що якщо нападу не станеться, продати ці всі засоби ураження, як «надлишкове майно», повернути «своїх» кілька мільярдів, та ще й добре на цьому заробити. Ну було би бажання – можна було би це якось провернути, при «своєму» парламенті, кабміні, та всіх інших структурах? А якщо не вкрасти кілька мільярдів – то хоча би виділити якусь сотню мільйонів на держзамовлення по цих позиціях? Хоча би з поваги до посади, бо я розумію, якби це був Головний АсфальтоВкладач України, але ж ні – таки Верховний Головнокомандуючий?
    Проте Том Купер, який аналітик на всі руки, цього не знає.
    До речі, в мене склалось враження, що його «витягнула» і «розкрутила» у нашому медійному просторі якась певна сила, так само, як і Жданова (вчора жданов розсмішив, розповідаючи, як пілот літака, тікаючи від ракети, вмикає «режим невидимості», і спокійно летить далі….експертіще!!!!)
    Що ж, можливо військові огляди у Тома Купера і обґрунтовані, мені важко сказати. Проте, наскільки я пригадую, Меркель і Шредер теж були досить кваліфікованими спеціалістами, щоправда, з синдромом Шредера.
    Так що моя думка така – я особисто його записую у «групу Швеця». Можливо, у 99% він говорить достовірну інформацію. Але чи завжди можна буде розпізнати той умовний 1%, де він свідомо буде подавати НЕправду, чи маніпуляцію? Питання відкрите…

Comments are closed.