Пам’ятка порохоботу-пропагандисту. ПРО

Автор: Гена

3. Протиракетна оборона

Будапештський меморандум, скільки зради у цих двох словах. І куди тільки ділися статті з Інтернету, які там були ще на самому початку нинішнього міленіуму?  Що тоді тільки не писали! Що це не просто меморандум, а наймоцніший з моцних щитів! Щит виявився геть поржавілим та поцним.

Треба зразу та чесно сказати: Україні треба було позбавитися гарячого, високорадіоактивного бруду. Горбачов, у часи своєї каденції, припинив збагачення плутонію. Розрахунки на американських суперкомп’ютерах показали кінцеву календарну дату повної деградації ядерних зарядів СРСР. По деяким даним, це був 2015 рік.

Що тоді треба було робити Україні? Спочатку, треба було мати справді українського президента з танталовими яйцями, а не Кучму — батька малоросіянської олігархії. Україна повинна була заявити, що якщо ми не маємо меча, то повинні мати, принаймні щит. А ваші американо-москальські договорняки щодо протиракетної оборони, нас не стосуються. Навпаки, саме відсутність ядерної зброї повинно бути вхідним квитком до клубу країн, які будуть мати реальний протиракетний захист, а не паперові пам’ятки дипломатичної казуїстики. Кращої мотивації до ядерного роззброєння світу і не придумаєш.

Не лише внутрішня п’ята колона була, є та завжди буде головним ворогом, єзуїтським опонентом, навіть самої ідеї створення протиракетного куполу над Україною. «Чи не краще підвищити пенсії, знизити тарифи, покращити життя народу? А вже тільки надалі, років через 100, а краще — 1000, ми всі гуртом почнемо клеїти перші картонні корпуси майбутніх протиракет», — це вічні мантри ментальних виродків, чию свідомість добре характеризує іронічний віршик совкових часів:

Нам не треба молока,
Нам не треба м’яса.
Аби зірка на кремлі,
Ніколи не згасла!

Малоросійські олігархи, точніше — олігархи в Україні, ось хто не бажає психологічного спокою в Україні. Так, вони бояться московського хана, але справжня демократія в Україні їм геть не підходить. Без власного антимонопольного комітету, який, як прапор, переходить з одних рук олігархів до інших, Україна їм не потрібна. Справді чесний український суд — їм не потрібен. Вони не проти бути благопристойними бізнесменами у Великій Британії, та для цього їх потрібен лохлос, який буде чергами стояти до відділу кадрів їх екологічно-небезпечних підприємств. Їм не потрібен потужний середній клас в Україні, який неможливий в олігархічних державах. Більш за все, вони бояться висококонкурентного середовища, бо там вони фізично не виживуть.

Тому, жодного патрону вони не купили для ВСУ, тому вони утримують дотаційні телеканали, де «шановні Савіки» дають слово біологічному лайну, яке вже давно повинно хитатися на скрепній берізці, підвішені за срамні місця. Не хвилюйтеся, скоро Ви почуєте особливу думку зюганових, старікових та гіркіних, лише не перемикайте свій телевізор.

В Україні ще існують підприємства, які виробляють РЛС міліметрового діапазону, наявні розробки електромагнітної зброї. Є всі можливості, щоб створити протиракету ближньої дії, протиракету «останньої надії». Вона вибухне при підльоті до боєголовки ракети, спочатку генеруючи електромагнітний імпульс, якій якщо і не знешкодить, то загальмує електроніку ворога. Далі, кумулятивний магнієвий струмінь пропалить корпус та випалить увесь боєкомплект, раніше ніж він вибухне. Але немає політичної волі у керівництва України, а про московських «кротів» немає сенсу і нагадувати. Це стало просто жахливою банальщиною.

Про лазерну зброю автор говорити не буде. Саме тому, що має конкретні конструктивні пропозиції щодо підвищення її ефективності. Певно, ми не маємо інформації про деталі та сучасний стан цієї зброї у провідних державах. Але не виключено, що західні дослідники пішли не зовсім правильним шляхом, тому про проривні рішення нічого і не чутно. Або нас чекають несподіванки у майбутньому.

Добре, нічого про гіперзвук, як про покійника… поговоримо про надзвук. Однією з причин закриття проектів надзвукових пасажирських літаків є дуже висока витрата пального у розрахунку на одного клієнта — у 5…7 разів більша ніж у традиційних літаків. Крім залежності опору повітря, як квадрату швидкості тіла, при надзвуці різко, у 2…2,5 рази, підскакує ще один множник — коефіцієнт опору повітрю Сd. Якщо звичайна крилата ракета має палива на 3 000 км, то надзвуковій, що летить на тій ж висоті зі швидкістю 2 Маха, того ж палива вистачить на 250 км. Закон збереження енергії, він й у Туманності Андромеди один, як АУЄ у Московії.

А чому крилатій ракеті потрібно летіти на низький висоті? Справа не лише у кривизні Землі. Основний закон радіолокації пов’язує максимальну дальність знаходження цілі, як корінь четвертого ступеня від потужності передавача радару D ~ 4√P. Тобто, якщо щойно побачений радаром літак втік на вдвічі більшу дальність, то щоб знову побачити коханого, треба збільшити потужність передавача у 16 разів. А от для низько літаючого об’єкта, з-за багаторазових відбиттів зондуючого імпульсу радару від наземних предметів, потужність локатора треба збільшити у 256 разів! Це вже корінь восьмого ступеню від потужності радару:
D ~ √(Hа×Hц) × 8√P, де Hа та Hц — висота над Землею: антени радару та цілі, відповідно.

Дивна любов сирійських ракет ППО до рідної Землі, а не повітря, можна пояснити хамською поведінкою літаків на літеру «F». Вочевидь, бортова електроніка літака, отримавши на себе імпульс радару, миттєво випромінює аналогічний сигнал у напрямку Землі. Сліпа ракета ППО, почувши більш сильний сигнал знизу, який відбився від Землі, тупо йде на «звук».

Кругла Земля підло знижує міць незрівнянних московських ППО до рівня середньовічного арбалету. Формула дальності горизонту, без урахування рефракції, має наступний вигляд: D = √(d×H), d = 12 756 км — діаметр Землі, D ≈ 133√H. Наземний радар не може побачити крилату ракету, що летить над пустелею на висоті 50 м, раніше за 30 км. Через 2 хвилини крилата ракета долетить до радару, і п’яний майор — командир дивізіону, не стане підполковником, а вочевидь стане пилом пустелі.

Нагрів палива надзвукового літака, що летить у стратосфері на швидкості 2 Маха становить 150 °C, при 2,5 Маха — 250 °С, а при 3 Маха досягає 330 °С. Для надзвукових літаків потрібно доволі дороге та високо очищене термостабільне паливо, що не дає твердих осадів при перегріві, які можуть забити паливну систему літака. Корпус крилатої ракети, яка летить на висоті 6 км зі швидкістю у 4 Маха, за 90 секунд нагріється до 700 °С та встигне пролетіти за цей час не більше 30 км. Сучасний наземний радар з активною фазованою решіткою зможе побачити її на відстані у 325 км.

Навіть найсучасніші потужні транзистори та діоди для силової електроніки, які зроблені не по звичайній кремнієвій, а карбід-кремнієвій технології, мають граничну температуру роботи у 175 °С. При температурі понад 200 °С розплавляться припої на друкованих платах. При 300 °С мідні доріжки повідскакують від корпусів плат. При 450 °С загориться склотекстолітова друкована плата та стане джерелом пожежі, а ще до того цілковито прогорить, і все що до неї було прикріплено, відвалиться. Керамічна плата може ще витримати, але вже без компонентів на ній.

Місячна програма США надала могутній поштовх у розвитку цифрових мікросхем та закріпила перевагу американської мікроелектроніки. Протиракетна тематика, це насамперед остання можливість для майбутнього розвитку української промисловості, шанс вскочити у останній вагон потягу — розвинуті держави.

Це є кошмар кошмарів для п’ятої колони та її спонсорів. Бо саме існування України є кошмаром для Московії та всіх її мешканців. Час Московії спливає, а гаряча стадія війни з нею буде, якщо не завтра, то післязавтра. Найважче, це втримувати голодного звіра у дерев’яній клітці. Зараз, за нас це роблять наші союзники. А якби ми мали протиракетну зброю, то ця клітка була б з нержавіючої сталі.

54 Comments on "Пам’ятка порохоботу-пропагандисту. ПРО"

  1. Противоракеты – это конечно хорошо, но нам сейчас полезнее и реально нужнее пару-тройку тысяч цифровых станций L3Harris для всего подвижного состава мехбригад, десяток радиолокационных комплексов Gekata на БПЛА PD-2 и пол-сотни обзорных РЛС “Снов”. Готовы поменять это добро на построенные дороги, миллиард деревьев и одного гундосого наркомана.

  2. Вася Пупкиен | 21.02.2022 at 01:25 |

    Уважаемый автор, хочу внести некую ясность про очень термостойкие элементы радиотехники – радиолампы, паяют их конечно не свинцовым припоем, плюс монтаж накруткой на стойки, вставленные в керамические платы, плюс конденсаторы и трансформаторы с фторопластовыми диэлектриками, про резисторы вообще не вопрос, да габариты они имеют большие , но создать на их базе нечто простое и функциональное вполне можно, иначе бы давно остановилась такая отрасль как нефтедобыча (погуглите такое слово – “каротаж”) , где вся эта красота работает более 70 лет и заменить ее нечем, технологии высокотемпературных элементов давно и хорошо отработаны.

    • да-да, винтажные ракеты на радиолампах – это ближайшее будущее балалайни. Месторождения висмута у них имеются, так что тугоплавкого свинцового припоя им хватит на ближайшие сотни лет. Технологии давно и хорошо отработаны еще при производстве дроби.

      • Вася Пупкиен | 21.02.2022 at 02:35 |

        Я могу вам сказать , что вы абсолютно правы – частично такие радиоэлементы используются в блоках истребителей Миг-31, это старая разработка, там полно реле в блоках, есть и радиолампы (совсем немного) – при совке так выкручивались, вряд ли они заменили эти блоки в тех истребителях, которые еще совок разработал – это как минимум Миг31 и Миг 29, старые Су-24 и пр.
        А приборы для каротажа выпускают ведущие страны в этом направлении – США, Канада, вряд ли при температуре в 250 градусов, на которые они рассчитаны (причем в режиме долгосрочной работы а не кратковременной и одноразовой как в ракете)они игнорируют старые проверенные лампы, причем они-то их всегда умели делать миниатюрными и надежными. ПыСы Вы в курсе что рашка – один из лидеров по количеству произведеных радиоламп? И китай тоже ))) Сохранили они эту технологию не просто так а потому что многое на ней у них построено.

        • Andriy Moderator | 21.02.2022 at 03:49 |

          Белок сворачивается при 42С. И как это пилот не сваривается в МиГ-31?

          P.S. Лампа – это 1 (прописью – один) транзистор. Сколько нужно ламп чтобы заменить микропроцессор, даже допотопный, из 70-х, i4004, первый коммерческий микропроцессор?

          • Andriy Moderator | 21.02.2022 at 04:00 |

            Кстати – https://en.wikipedia.org/wiki/North_American_X-15

            Flight 188 3 October 1967 4,520 mph (7,274 km/h) (Mach 6.00) 19.3 mi (31.1 km) William J. “Pete” Knight

          • Андрей, Вы безжалостно разрушаете стройное представление Василия о совершенстве расейских технологий, воплощенных в образе пилота МИГ-31 в гермошлеме, сжимающего в обеих руках по триоду 6С33С размером с репу.

          • Andriy Moderator | 21.02.2022 at 04:50 |

            Мне уже порядком поднадоели рассуждения на тему “это невозможно потому что температура…”

          • Victor | 21.02.2022 at 06:46 |

            чисто из вредности 🙂
            лампы серии 6Н – это двойные триоды, т.е. два транзистора;
            есть еще лампы серий пентоды, тетроды, гептоды – более сложные конструкции, чем транзисторы;
            есть еще совмещенные, типа триод-пентоды;

          • Andriy Moderator | 21.02.2022 at 07:07 |

            Ok. Пусть будет 5. Сколько нужно ламп? И сколько электричества для их питания? До какой температуры нагреется эта вся конструкция?

          • 6Н2П, 6Н1П – лампові подвійні тріоди – це два транзистора в одні лампі. Більше при експлуатації військової техніки я не бачив у одному корпусі.

          • Тільки ресурс у них , як у кожної лампи – 8000 годин, потім заміна.

          • Victor | 21.02.2022 at 08:47 |

            Как то в далекой юности разбирал блоки “военки” – накал у этих ламп всего 2 вольта, за анод не скажу, точно не помню… вольт около 80, Так что по сравнению с “бытовухой” разница существенная.
            И еще один плюс у ламп по сравнению с проводниками. При электромагнитном импульсе p-n переход ввиду своей технологии перестает работать, как и все устройство в целом. Чего не скажешь о лампах ввиду их вакуумного устройства.

          • Andriy Moderator | 21.02.2022 at 08:52 |

            И память на ферритовых сердечниках.

          • Andriy Moderator | 21.02.2022 at 09:07 |

            Когда-то в далекой юности я помогал отлаживать (моя часть была программной) один блок “для народного хозяйства”, изготавливаемый в рамках “хоздоговора” по технологиям и из комплектующих “военки”, правда без ламп. Такой себе нехилый ящик, который постоянно глючил, отваливались контакты и все прочие удовольствия. Выполнял функции одной-единственной микросхемы RS-232C.

          • Victor | 21.02.2022 at 09:06 |

            “И память на ферритовых сердечниках.”
            —————————
            🙂 приятно пообщаться со знающим человеком

          • юрий | 21.02.2022 at 09:17 |

            лампы конечно есть разные,диоды,триоды,пентоды и прочее. но проблема ламп не столько в габаритах,и даже не столько в в том,что работают они на высоком напряжении,за 250 вольт,а в том,что лампа вставляется в гнездо. не впаивается как тот же транзистор,а просто вставляется.а это проблема,вспомните ламповые телевизоры,которые практически все,били кулаком сверху. и даже хомут на лампе прижимающий её к плате,не давал гарантии. к тому же окисление…
            я в армии ещё застал РЛС на лампах.это действительно надёжная хрень,но там есть куча дублирующих каналов и в зипе ламп на замену хватает,да и замена ламп отрабатывается до мгновения,но это на земле…интересно как в условиях боя поменять лампу на самолёте в воздухе?)

          • Andriy Moderator | 21.02.2022 at 09:20 |

            И спирт выделялся “на промывку разъемов”.
            Да, разъем – это первое что мне тоже пришло в голову в плане ненадежности ламповой техники.

          • VolodumurzDnipra | 21.02.2022 at 09:31 |

            у памяти на ферритовых сердечниках (чаще на квадратных 10*10*10 блоках из феррита) есть проблема – термостатированный режим памяти в 36-42 градуса, а у динамических блоков без термостатирования – непрерывная перезапись сигнала. ни нагрев ни эл.м. импульс они не выдержат.

          • Andriy Moderator | 21.02.2022 at 09:37 |

            Если я правильно помню, именно на Сатане (15А18/SS-18) стоит именно память на ферритовых сердечниках, именно с этой целью – при взрыве содержимое памяти сохраняется.
            Кстати и военный вариант EC-1035 с памятью на тех же ферритовых сердечниках с той же целью. Правда микросхемы 135-серии и без импульса отваливались каждые 15 минут. 🙁

          • VolodumurzDnipra | 21.02.2022 at 09:58 |

            на моей машине (ТЭМ2) ферритовая память стояла в свинцовой коробке 20кг. и сзади имела пол тысячи штырьков (позолоченных) а на режим термостатирования выходила за 40 минут

          • Вася Пупкиен | 21.02.2022 at 11:37 |

            Вы читаете невнимательно, я написал про то , что в совке и рашке “выкручивались” с помощью радиоламп, поскольку не имели более современной технологии, разрабатывали и использовали то, что было им доступно, поэтому и сохранили производство массовое радиоламп, поскольку есть где их у себя применять. Это от отсталости а не от хитрости.

  3. Сергій М.Г. | 21.02.2022 at 07:21 |

    Чекав-чекав, не витримав:-). А де ж згадки про аналогові балістичні ЕОМ, супернадійні і мініатюрні?

  4. Сергій | 21.02.2022 at 08:40 |

    Современные высокотемпературные массово выпускаемые блоки электроники работают при температуре 230 градусов .

    • Гена | 21.02.2022 at 10:06 |

      Назвіть мені приклади такої диво-техніки. І де тільки Ви всі таке знаходите, самі придумуєте?
      Військові стандарти США визначають +60°С – як верхня температура навколишнього середовища, +70°С – зберігання. При 85°С у транзисторів різко підвищуються паразитні, зворотні струми. Ідуть електронні, а за ними теплові пробої.
      Навіть резисторів, які працюють при навколишній температурі вище ніж 155°С у СРСР не існувало. Електромагнітні малострумні реле не працюють вище +125°С, і то окремі особливі типи.

      Електронні лампи працюють до +100°С навколишнього середовища. Температура балона не вище 150-180°С. Час роботи ламп: 500…1500 годин. Лампи додатково нагрівають повітря та погіршують температурний баланс усієї апаратури.

      Треба розраховувати і самонагрів компонентів і температуру всередині корпусів, яка вище за навколишнє середовище.
      Навіщо на процесори ставлять кулери та навіть теплові труби, які відводять тепло?
      Чому тоді існують електронні шафи з кондиціонерами, або як мінімум з витяжними та впускними вентиляторами?

      А що робити з різними температурними коефіцієнтами розширення різних матеріалів? Це просто фізика та справжній геморой для конструкторів.
      Ваші улюблені лампи випадають з гнізд, гнізда підгорають, розсипаються.
      Корпуси апаратури тріскаються від температурних перепадів, навіть товсті дроти, з них злазить ізоляція.
      Єдиний вдалий приклад, це мідь на кераміці, температурні коефіцієнти розширення відрізняються лише у сьомому знаку. Використовують у силовій електроніці.

      Якби Вам, хоч раз доводилося робити теплові розрахунки електронних приладів, Ви б таке не писали. Особливо інженеру-електроніку з 30 літнім стажем роботи у КБ, яке розробляє ракетно-космічну техніку.

  5. Massalitin Dmitriy | 21.02.2022 at 08:57 |

    если б автор был вечным жидом и его слушалось все человечество, оно бы до сих пор дальше лука со стрелами и копий не пошло. все зависит целей. если вдруг выяснится что гиперзвуковая ракета способна предсказуемо уничтожить авианосец – она появится на вооружении. лазерное оружие еще лет 10 назад считалось недостижимым, программа сои так и не была реализована, но это не значит что сделать и то и другое невозможно реализовать прямо сейчас. Лазерное оружие в прототипах уже появилось, пока это дорогая игрушка – сбивать дроны можно и дешевле, но все движется. гиперзвуковая ракета которая разогревается до 300-500 градусов по поверхности, вполне может внутри содержать рабочую электронику в течении тех нескольких минут полета до цели с момента разогрева корпуса. вас же смущает например что инфракрасные головки наведения охлаждают жидким азотом или гелием. так что все это можно реализовать, но дорого.

    • Victor | 21.02.2022 at 09:14 |

      А Вас не смущает то, что охлаждать блок электроники и весь корпус ракеты, чтобы он не развалился в полете, – это как бы две большие разницы…

      • Andriy Moderator | 21.02.2022 at 09:24 |

        Вас не смущает, что Маск собирался охлаждать корпус Старшипа методом испарения топлива?
        Или Шаттл/Буран – методом керамических плиток?

      • Massalitin Dmitriy | 21.02.2022 at 09:32 |

        я я не говорю об охлаждении корпуса – пусть греется. я говорю об электронике которую и охладить можно и теплоизолировать. сварщики вам могут подтвердить – современная перчатка вполне позволяет поддержать деталь и не обжечься, а там температуры не меньше тех о которых мы говорим. все таки ракета не обязана идти на сверхзвуке и в атмосфере весь путь. не говоря об том что (насколько я читал, но не утверждаю) проблему маневрирования на свехзвуке в атмосфере не решили. поэтому нахера а главное зачем на этом конечном этапе там нужна электроника управления вообще не понятно.

  6. Санто | 21.02.2022 at 09:32 |

    Протиракета – взагалі то річ нескладна – оскільки балістична ракета ніяк не вміє захищатися і не може маневрувати. Так, є крилаті ракети. вони здатні до маневру, але вони навряд чи мають детекторми радіоопромінення, щоб ухилитися. А що вони байдужі до радіоопромінення головкою самонаведення протиракети, то на початку даєш ій координати, а потім – вона полює сама. Такий собі “Джавелін” для ракет. І не обов’язкове пряме влучання – пам’ятаю, що БЧ допотопної ракети 3М8 містила 80 кг гексагену і перетворювала на решето все в радіусі 300 метрів. То ж для створення чогось, типу “Іджис” Україні треба лише політична воля. І може вона таки скоро з’явиться. Принаймні, якщо не для створення, то для спільного виробництва того, що вже мають союзники.

    • Гена | 21.02.2022 at 10:48 |

      Якщо летить балістична ракета з тонною вибухівки, чи не дай бог, ядерна, то краще її термітом випалити, супернапалмом (рідка суміш натрій/калій) чи диціаном (4500°С).

    • Eugen moderator | 21.02.2022 at 10:51 |

      Саме так. Потрібна воля. А не перепони для пенсіонерів з інженерним досвідом для роботи .
      Спробував на прохання знайомого попрацювати чесно і порядно на пенсії. Треба було як раз застосувати наявні знання і досвід.
      Прорахувавши всі нюанси, зрозумів, чи зароблю щось, чи ні, а втрачу майже гарантовано. Така, бач система для працюючих пенсіонерів.
      Але такі нюанси державного управління нинішнім недозріло зеленим, перепрошую, керівникам явно не доступні.

      • Укроп | 21.02.2022 at 14:51 |

        Уважаемый Евгений, если можно – вкратце свой опыт попыток работать на пенсии. Я ушел на нее и продолжаю работать в той же фирме, что и в момент выхода на пенсию, пока платят и там, и там 🙂 Но слышал что могут быть проблемы при трудоустройстве на новое место, это так?

  7. Голос розуму | 21.02.2022 at 09:48 |

    Задвбло.
    Автор, звичайно, “чув дзвін” і читав вікіпедію.
    Але блін, із статті в статтю повторювати “спростування” реальності тупим застосуванням двох формул з підручника фізики – це щось.
    Методів підтримання комфортної для електроніки температури цілком достатньо.
    Власне, основна задача нормального інженера зводиться до створення систем, функціонування яких не моделюється трьома рівняннями, бо вони блін трохи складніші за сферичний камінь, випущений з катапульти.

    На рахунок пріоритетів в оборонці – писати можна довго. Можливо і ПРО, після того, як розберемося з задачами, які дають краще співвідношення результат/час*гроші.
    Тут би сучасний модуль радіозв’язку з шифруванням і завадостійкістю (і можливістю встановлення на комерційно доступнимі квадріки) осилили.

    • Гена | 21.02.2022 at 11:46 |

      1. Яка реальність, Ви про що, тільки конкретно?
      2. Що це за хамська манера, свої власні вікіпедічні знання приписувати іншим людям?
      3. А давайте ще про боротьбу з шаманізмом у калмицьких степах згадаємо? (І.Ільф та Е.Петров).

    • Гена | 21.02.2022 at 12:27 |

      “тупим застосуванням двох формул з підручника фізики – це щось.”

      Пане, до відома Вам, електротехніка заснована на законі Ома, все інше виводиться. Це не я придумав, а викладачі університету. Так само, теоретична механіка заснована на законах Ньютона та законі Гука.

      “Методів підтримання комфортної для електроніки температури цілком достатньо”

      Просвітить мене, фахівця з 30 літнім стажем. Кондиціонер? Теплові труби?
      А куди тепло “викидати”, якщо температура навколишнього середовища набагато вища?
      Ви знаєте, що таке холодильний коефіцієнт? Від чого він залежить та чим обмежений?

      Колеги, увага! Тут присутні балаболи! Від них геть, ніякої конкретики, лише пустопорожні вихлопи. Можливо, це москальські тролі, можливо самозакохані аматори.

      • Сергій | 21.02.2022 at 12:49 |

        По поводу высокотемпературных блоков электроники вопросы сняты ?

        • Гена | 21.02.2022 at 14:26 |

          А Ви уважно почитайте, те що даєте. Техас молодці, та ми вже не один раз попадалися на хитрі рекламні трюки. То виявляється це температура кристалу, якщо його активно охолоджувати. Потім виявляється не постійно, а короткочасно. Оці всі маніпуляції 150/210 °С.

          Виходжу з простого принципу: спочатку з’являються високотемпературні транзистори, а вже надалі мікросхеми.

          А що стосується +225°С то це однозначно SiC, а не традиційна кремнієва технологія, на ній роблять силову електроніку. І як правило дають +175°С (увага: температура кристалу, а не зовнішня!), хоча SiC теоретично витримує до 600°С. Чи можна по цій технології робити мікросхеми? Чомусь ще не роблять, можливо вони “гальмануті” будуть, чи ще щось.

          Температура кристалу компонента завжди вища за температуру її корпусу. температура корпусу завжди вища за температуру блоку в якому знаходяться компоненти. Температура блока завжди вища за температуру приладу. Нарешті, зовнішня температура нижча за внутрішню у пристрої, шафі з приладами. Кондиціонер? Чим вища різниці температур, тим нижче ефективність. Різниця температур у 100°С? Це, на практиці нереально.
          А 200, 300, 500°С? І куди “викидати” тепло з літака, ракети, якщо повітря навколо ще гарячіше??

          А де взяти високотемпературні резистори, конденсатори? Навіть прості електричні з’єднувачі з золотим покриттям дозволяють короткочасно експлуатувати до температури 180…200°С, а вони самі можуть додатково розігріватися від струму, який по ним тече.

          Ніхто не наважиться робити електронну апаратуру, якщо не існує такого держстандарту на діапазони зовнішньої температури. Геть усі показують пальцем у стандарти і навпаки, намагаються хоч на 5°С знизити верхню температуру та повисіти нижню. Але, виключно у межах держстандарту.

          Не плутайте температуру кристалу (!) компонентів та температуру електронних блоків. Блок, це не лише один, навіть найвисокотемпературний компонент.

          • Сергій | 21.02.2022 at 16:07 |

            Ясно, гранаты … микросхемы у них не того калибру.
            Компания CISSOID выпускает широкую линейку высокотемпературных (–55…+225 °C) электронных компонентов, способных работать в самых экстремальных условиях. Подтверждением может служить температурный тест NASA (от –195 до +400 °C), успешно пройденный компонентами CISSOID.

          • Гена | 21.02.2022 at 19:20 |

            Дякую за посилання. Погляньте на даташип Техасу, там дуже цікавий графік Life time від температури. При температурах вище 200°С він становить 4 000 годин, вдесятеро менше ніж при 150°С. Кремнієві p-n переходи починають деградувати при таких температурах, див не буває. Це називається вигрібаємо до останнього. Знов зхитрували.
            Скажете, що для крилатої ракети достатньо? У даташиті є ще один дипломатичний нюанс: при температурі віще +125°С робота резонатора не гарантована. А як без резонатора буде працювати мікросхема? А інші компоненти?

            Гумор про гранати, “зачотний”, хоч і старий. SiC технології перспективні, але мікросхем таких ще немає.
            Силові прилади, це добре, от тільки проблеми будуть не стільки у технологіях кристалів, скільки у температурному розширенні матеріалів. А вони зарази різні, а це проклята фізика. Є лише одне щасливе виключення з правил: мідь по спеціальній кераміці.

            Нікель, мідь, золото, кадмій, мають близькі, але різні коефіцієнти розширення. Доріжки відлітають від кристалів, відлаюються покриття різних металів. Або кристали розривають корпус, або корпус ламає кристали.

            Якщо можна понизити частоту роботи мікросхеми та знизити різницю між температурою переходу та корпусу мікросхеми до 5°С, то до кожної мікросхеми теплову трубу не доведеш, а різниця температур корпус-повітря досягає 40°С і більше.

            Реально, при випробовуваннях у камерах тепла при +55°С бортові комп’ютери виходили з ладу, не всі правда. Перегрів всередині приладу був на 50…60°С, на кристалах, певно більше.

            А що робити при 500°С та вище? Як боротися з фізикою твердого тіла?

      • Сергей | 21.02.2022 at 15:22 |

        “тупим застосуванням двох формул з підручника фізики – це щось.”

        Не берите близко к сердцу! Просто те кто слушал лекции в ВУЗах, а не курил бамбук, согласятся с вами, что формулу можно либо применять либо нет. Понятие тупое-острое применение это как теплое с мягким, или как у меня в школе говорил старый еврей-физик: смесь армянина с велосипедом.
        Если на россии говорят что имеют ракету с гиперзвуком, то как в анекдоте: и вы говорите! Чем бы дитя не тешилось….У них говорили что Супержжет убить может Боинг и Аэрбас и что? Убить он может в одном случае, если упадет на него когда тот стоит на земле.

    • Укроп | 21.02.2022 at 14:42 |

      Ну ладно, допустим температуру недолго можно удерживать за счёт испарения теплоносителя, та же вода не даст разогреться внутренностям выше ста градусов пока не испарится вся, но как насчёт скоростей в воздухе, растущего сопротивления и резкого увеличения расхода топлива? Тут ничего не сделаешь, такова физика… В Кремле ее обходят путем рисования мультиков, но в жизни придется исходить из реальности.

      • Andriy Moderator | 21.02.2022 at 19:58 |

        Давайте признаем, что мы разговариваем не о балалайне, а “вообще”. Балалайня имеет проблемы с воспроизведением того, что в совке выпускалось массово, не говоря уже о каких-то уникальных разработках.

        Так вот, в данном случае что можно сделать? Аэродинамика – это раз. Аэродинамика на сверхзвуке отличается от аэродинамики на дозвуке. Но кроме уменьшения сопротивления нужно еще сделать форму такую, чтобы нагревалась только одна сторона, где мы и ставим максимальную теплозащиту, как у Шаттла, где больше всего нагревалось брюхо и кромки крыльев. И облако плазмы хотелось бы не полностью вокруг аппарата, а желательно с одной стороны.
        Кроме всего прочего, тот же Шаттл или спускаемые аппараты сделаны так, чтобы тормозить об атмосферу, соответственно большой нагрев. Для оружия торможение как раз не очень нужно, наоборот, с максимально возможной скоростью попасть в цель. Тогда и боеголовка не нужна. Просто энергия от такого “метеорита” сделает немаленький кратер на месте цели.

        Потребление топлива увеличивается? Да, значит увеличиваем мощность двигателей и запас топлива. Нам ведь не коммерческие перевозки с максимальной экономической эффективностью, а короткий полет в один конец.

        Есть еще проблемы управляемости и связи. Можно попробовать вместо аэродинамического управления управлять с помощью маневровых ракетных двигателей, как это делает Falcon 9. А если удастся решить вопрос плазмы с одной стороны и наличия спутников связи, то возможно удастся решить и связь. Или вообще делать связь на других принципах. Лазерную например.

        Опять же, боеголовка МБР – это уже существующее гиперзвуковое оружие. Зачем обязательно весь полет лететь в плотных слоях атмосферы? Старт, выход в космос и быстрый разгон до первой космической, маневнирование перед наведением на цель и быстрое падение на цель по максимально крутой траектории с минимумом торможения.
        Или вот рельсотрон – тоже гиперзвуковое оружие. Ну нагреется эта летящая рельса, и что?

  8. Евгений | 21.02.2022 at 11:31 |

    Я так понимаю автор уже разобрался как работает турбореактивный двигатель и сопла камеры сгорания ( особенно на входе в нее) и пошел в своих изысканиях дальше.
    Простые правила для понимания процессов основаны на простых терминах- теплоизоляция это тепло сопротивление во времени. Какой бы коэффициент теплоизоляции не был рано или поздно в системе наступит термодинамическое равновесие, а значит важно только время этого рано или поздно. То-есть берите любую теплоизоляцию работающую на ваших температурах, и набирайте ее толщину достаточной для того, что бы за время вашего цикла пропуск тепловой энергии был в рабочем диапазоне и все. Эти задачи решают всегда и везде. Вопросы теплоотводов решены даже в космосе где нет тепломасобмена. Автор из темы в темы заблуждаясь в базовой концепции и принципах решения технических задач строит необоснованные гипотезы. Будьте осторожны, соблюдайте информационную гигиену, получайте знания в институтах, научных публикациях прошедших рецензию. С уважением к коллегам!

    • Гена | 21.02.2022 at 12:06 |

      Як працює турбореактивний, прямоточний, пульсующий, реактивний двигуни, я знав ще у дитинстві, коли вчився у школі.

      Ви фахівець у технічній термодинаміці? То давайте посперечаємость на цю цікаву технічну тему. Ви хочете поговорити на тему термоізоляції на космічних апаратах, про матеріали, які там можна чи не можна використовувати? Будь-ласка, я готовий, а Ви?

      Ви намолотили купу дурниць, одночасно звинувачуваючі мене у дилетантизмі.
      Ви пишете, справедливо, про температурний баланс, але тим самим самі заперечуєте себе. Коли ракета вилітає за межі стратосфери, то її майже пусті баки при швидкості 6 Мах, нагріті вище ніж 300°С. Там тиск повітря у декілька паскалів.

      А у стратосфері? Тим більш у тропосфері? Ні ракета, ні літак не можуть бути термобункером. Вони не лише тоді не злетять, а навіть не зрушать з місця.

      Перед тим, як писали хамські та самозакохані коменти, самі повчіть матчасть.
      Пустопорожні гасла залишить рідним та близьким на кухні у вітальній кімнаті.

      • Сергей | 21.02.2022 at 15:35 |

        Перед тим, як писали хамські та самозакохані коменти, самі повчіть матчасть.

        Жестко но справедливо!

      • Andriy Moderator | 21.02.2022 at 18:22 |

        https://en.wikipedia.org/wiki/North_American_X-15

        Flight 188 3 October 1967 4,520 mph (7,274 km/h) (Mach 6.00) 19.3 mi (31.1 km) William J. “Pete” Knight

        Как мне уже это все надоело. Если это аэрокосмический инженер с 30-летним стажем, то или там все настолько плохо или это таки пятиклассник открыл для себя учебник физики, но до конца не дочитал.
        Я конечно видел разное, но еще в 90-х (менее 30 лет назад) в аэрокосмической области специалисты еще имелись.

        • Укроп | 21.02.2022 at 19:07 |

          Тем более, теплоизоляцию никто не отменял, а учитывая небольшое время полета ракеты, то вполне даже и прокатит если снаружи корпус “красный”, а внутри за слоем теплоизоляции температура приемлема. Вспомним аппараты, садившиеся на Венеру. Они работали куда дольше в том аду, чем требуемое время полета ракеты. Так что согласен, с этими всеми “невозможно” надо быть осторожнее и не расслабляться.

        • Гена | 21.02.2022 at 19:31 |

          А мені ще більше. Ви уважно читайте, що надаєте.
          Висота польотів Х-15 більша за 80 км. Тиск повітря там у 100 000 разів менше нормального атмосферного.
          При повернені на Землю деякі частини корпусу нагрівалися до 650°С. Швидкість спуску була явно не гіперзвукова.

          У нас працював випускник технікума (совєтского), якій постійно сумнівався у законі Ома…

          • Andriy Moderator | 21.02.2022 at 19:41 |

            Высота полета X-15 в рекордном полете на 6M была 31км.

          • Гена | 21.02.2022 at 21:34 |

            Не знайшов скільки часу пролетів на висоті 31 км. Пишуть, що палива на 80 секунд, але на якій висоті?
            На висоті 31 км тиск повітря у 100 разів менше.
            На висоті 11 км при 6 Мах корпус нагріється до 1200°С за хвилин 5-7. На висоті 11 км тиск у 5 разів менше нормального атмосферного..

      • Евгений | 22.02.2022 at 09:15 |

        Приглащаю на свой канал на ютюб для ознакомление с моим творчеством и уровнем знаний. https://youtube.com/channel/UC-PByGxZy4CE3x-Du7NrShA
        Затем обсудим работу реактивного двигателя и вы ответите на вопрос по каким причинам поток газов течет из камеры сгораниия только в одну сторону, затем более детально расскажу почему имеено много лет назад на кафедре материаловедения энергофака опи можно было подержать голыми руками раскаленный до бела керпич термоизоляции бурана.

Comments are closed.