Президент, якого ми вигадали

Після того як в Україні обрали неукраїнського президента у 2019 році, часто згадують президентів ­– першого Леоніда Кравчука, другого Леоніда Кучму і дуже рідко третього.

23 січня 2005 р. відбулася інавгурація третього – Віктора Ющенка як Президента України.

Коли влітку 2010 року я починав писати цю статтю, друзі в мене запитали: «Хто чи що дає тобі право судити Президента?» І я відповів: «Ми у свій час обрали цього Президента і ми даємо йому оцінку».

Президент Віктор Ющенко 22 січня 2010-го присвоїв звання Героя України провідникові Організації українських націоналістів Степану Бандері.

Він багато уваги приділяв відновленню історичної пам’яті українців та відродженню пам’яток, пов’язаних з історією козацтва. 23 січня 2009 року з нагоди Дня Соборності України відкрив Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська слава»

Влітку 2006 року Ющенко відкрив монумент «Пам’яті Героїв Крут».

Під час президентства Ющенка голодомор 1932—1933 років визнано геноцидом українського народу.

І все ж таки, поразка Віктора Ющенка була очікувана і закономірна. Вона не була випадковістю.

Про нього писав Юрій Рибчинський:
«Ще вчора-позавчора
Ти вів на барикади,
Ще вчора-позавчора
Ти з нами в пекло ліз.
Але себе ти зрадив
Заради тої влади,
Яку ти з нами разом
Ненавидів колись.

 

Зачиналася поразка ще тоді, коли Віктор Ющенко необережно пообіцяв направити кошти, отримані від продажу «Криворіжсталі» на погашення втрат громадян в «Ощадбанку» і не виконав цієї обіцянки. Люди гадали, що це прикра випадковість.

Утім, згодом фракція «Наша Україна» голосувала проти встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів.

Заради призначення «великого приватизатора» Єханурова прем’єр-міністром, Віктор Ющенко підписав з Януковичем меморандум, чим образив своїх прихильників.

Чим далі, тим незрозуміліші ставали дії Президента. Віктор Ющенко призначив «кращого друга «туркменбаші» Чупруна В. головою обладміністрації. А потім пішли інші схожі призначення.

Виборці, котрі голосували за Ющенка, з відразою спостерігали, як він цілувався з В.Шевченко, колишньою головою Президії Верховної Ради УРСР, на совісті якої смерть від радіації киян, виведених на першотравневу демонстрацію у 1986 році, а також із депутаткою від ПР Богатирьовою. Її він потім наблизив до себе, сподіваючись, що гінеколог буде надійно опікуватись безпекою і обороною України. Він забув, а люди пам’ятають, скільки бруду вона вилила на Ющенка під час мітингів у різних містах.

Віктор Ющенко спочатку наклав вето, а коли його подолали, не підписував зміни до бюджету протягом 10 днів, відносно «дітей війни», чим порушив Конституцію України.

У мене багато інших претензій до екс-Президента. Віктор Ющенко обіцяв швидко завершити справу Гонґадзе, а також справу про власне отруєння. Ми цього так і не дочекалися. Потім він неодноразово приязно зустрічався з тими, котрі підпадали під його обіцянку «бандитам тюрми».

Найбільш образилися патріоти України, коли Віктор Ющенко пробачив усім ПІСУАРівським сепаратистам сєверодонецького шабашу. Президент, на якого ми покладались, лише в кінці каденції зробив обережні кроки щодо заборони в’їзду до України провокаторів з Росії.

Він нічого не зробив щодо реформування житлово-комунального господарства, натомість, значно збільшив витрати на Секретаріат Президента. Віктор Ющенко не подолав корупцію, що пронизала місцеві органи влади, освіту, науку, культуру, судову гілку влади. Хоча ще у липні 2004 року перед виборами проголосив: «Корупції буде покладено край! Всі будуть рівними перед законом! Бандити сидітимуть у тюрмах!»

Віктор Ющенко нагороджував тих, за ким плакала тюрма, і надав стільки генеральських звань, що генералів, мабуть, стало більше, ніж лейтенантів. Цим він знецінив і державні нагороди і військові звання. Президент продовжив традицію Брєжнєва-Кучми – девальвацію державних символів навіть в останні дні своєї каденції. Більшої зневаги української культури, ніж присвоєння Вєрці Сердючці звання народного артиста, і уявити не можна. Мабуть цим він виконував обіцянку на Майдані: «Ми будемо нацією високої культури!»

Ющенко на надав українського громадянства визначному історику Другої Світової війни Віктору Суворову (Резуну), попри його бажання. В цьому Суворову поталанило, бо тепер він би працював в іншій країні. Якби дали працювати.

Тоді ще діючий Президент майже не зрушив проблему української книги і українських засобів масової інформації. Патріотичне виховання молоді не відбувалось. Навіть власному синові Віктор Андрійович не роз’яснив різницю між «погано» і «добре». А потім Президент надміру болісно відреагував не на поведінку свого 19-річного сина Андрія, який дозволяв собі роз’їжджати на шикарній іномарці вартістю понад 100000 доларів і користуватися мобільником, оздобленим коштовним камінням. Звинуватив не поведінку власного сина, а позицію журналістів, які дозволили собі «розкопати» всю ту історію.

Він на Майдані обіцяв, але не виконав: «Ми обрали справедливість, бо не може беззаконня стати нормою в державі. Стіна, яка відділяє посадовця від людей, буде зруйнована. Всі будуть рівними перед законом. Незалежний суд захистить права кожного. Ми створимо демократичну владу – чесну, професійну і обов’язково патріотичну. Бізнес буде відділений від влади. Бюджет ні для кого не буде віднині годівницею. На державних посадах працюватимуть лише ті, у кого видатки відповідають задекларованим доходам. Ми станемо чесною нацією».

Єдина обіцянка на Майдані була не тільки виконана, а й навіть перевиконана: «Багатство України – це багатство її регіонів». Тоді останнє слово цієї обіцянки ще писалося з маленької літери.

Не була розв’язана проблема кордонів України. Не зменшена залежність України від постачання газу і твелів з Росії, хоча була можливість зовсім її позбутися. Не надавалося достатньої уваги розбудові українського війська.

«Любі друзі» з команди Віктора Ющенка «успішно» розміняли політичний ентузіазм українського народу на дерибан до власної кишені і, тоді, здавалося, мали пройти роки чи навіть десятиліття для того, аби народ знову міг повестися на політичну «обманку» про «доброго царя» із народу. Я так міркував тоді, але помилився, бо у 2019 цей народ обрав собі взагалі неукраїнського президента.

Президент Ющенко, як і екс-президент Кучма, не захотів міняти самої системи, усунути від влади в Українській державі «комуністичних мутантів».

Оприлюднений таємний договір з Януковичем перед останніми виборами президента збив з ніг прихильників Ющенка. Президент фактично зруйнував владу в державі. Але найгіршим є те, що він зруйнував віру мільйонів людей в Справедливість, чим відкинув розвиток свободи і добробуту українців на десятиліття. Він не виконав обіцянки на Майдані: «Ми починаємо нову сторінку української історії. Вона буде прекрасною».

Моє ставлення до В. Ющенка перед останнім туром виборів у 2010 р. точно визначив Юрій Андрухович: «Різка зміна мого ставлення до Ющенка відбулася між першим і другим туром, коли він ще, будучи президентом, робив усе, щоб переміг Янукович. Це було очевидно до непристойності».

Не можна не визнати досягнень Віктора Андрійовича в гуманітарній сфері: тут і світове визнання Голодомору геноцидом Українського Народу, і відновлення історичної пам’яті та інше.

«Злочини більшовизму і сталінізму тотожні злочинам нацизму і гітлеризму. Їхня природа – одна: людиноненависництво. Настав час озвучити вимогу для світового засудження комуністичного терору, який вбивав нас і всі невинні народи на цьому просторі — українців, кримських татар, білорусів, євреїв, поляків, болгар і сотні інших націй. Проти нас йшло зло. Його ймення – геноцид. Свідома, спланована і втілена спроба упокорення нації. Його організатор і виконавець – тоталітарний комуністичний режим. Звиродніла зграя не мала жалю до жодного народу, кожну поневолену націю залили криваві ріки. Ми повинні одягнути Україну у чисту сорочку і прибрати з її тіла символи тоталітарного режиму…». (Президент України Ющенко В.А. «Урядовий кур’єр» № 222 від 27.11.2007 р.)

На виборах Президента України 2010 року – Віктор Андрійович Ющенко отримав 5,45 відсотка. Виборці обрали зека Віктора Януковича. Українці вже і у 2019 році наступили на граблі маючи викривлені міркування та спотворений погляд на дійсність.

Я і зараз ставлюся до В. А. Ющенка з повагою, як і ті, хто у свій час голосував за нього.

Чи зробив би я той самий вибір тоді, у 2004 році, володіючи інформацією, котру виклав у цій статті? Вірогідно, так. Тому я погоджуюсь з гіркими словами Яворівського до В. Ющенка: «Тоді, на Майдані ми Вас просто вигадали із потреби мати справжнього, сильного Президента».

Yаroslаv

92 Comments on "Президент, якого ми вигадали"

  1. Для мене, першим “дзвінком” була реакція на подію, що трапилась під час виборів – напад тітушні з молотками на людей, що вийшли під ЦВК підтримати Ющенка. Точніше це була не реакція, а якась втеча в стилі “а що ми можемо зробити”.
    А Рєзун без громадянства України – то навіть на краще, враховуючи зміст його інтерв’ю гондону.
    Доречі і під час війни з рашкою Ющенко поводив себе дуже неоднозначно. З одного боку – допомагав отримати Томос, але до 2018 року, в нього була чисто шабунінська риторика (“корупційо, владі вигідна війна” тощо), достатньо глянути його інтерв’ю польським виданням.

  2. Оптимус | 22 Січня, 2022 at 20:14 |

    Як казала тітка моєї жінки , хто у ліфті не застрягав , той не зрозуміє .
    Нарід , як завжди , вимагає “фсьо і сразу” , часто не замислюючись над тим фактом , що навіть маючи абсолютну владу на теренах у сотню разів менших за Україну , ще й без йопнутого сусіда під боком , Ли Куан Ю за 30 років так і не спромігся до кінця втілити все те , що тут до цих пір вимагають романтики лівого штибу .
    То ж давайте згадаємо того самого Ющенка після тих виборів : я їм пропонував Свободу . Вони ж вибрали шматок сала .

    • “фсьо і сразу”?
      ——
      1) Президент Віктор Ющенко 22 січня 2010-го присвоїв звання Героя України провідникові Організації українських націоналістів Степану Бандері.
      2) 25 лютого 2010 Президентом України став Віктора Янукович
      3) 2 квітня 2010 року Донецький окружний адміністративний суд визнав незаконним та скасував Указ Президента Віктора Ющенка про надання С. Бандері звання Героя України.
      4) Так що то була хохмочка — я ніби дам на місяць а ти скасуєш

      • Оптимус | 22 Січня, 2022 at 22:01 |

        Хто на той час був меншим злом , праффффессор , який врешті утік , чи жюлька-газова ручка , яка б гарантовано втопила б Майдан у крові , тільки б не допустити зміни курсу ?
        Нарід вже тоді показував своє нутро , випхавши у другий тур двох ворогів України .
        А вам й надалі треба доказувати , що з огляду на ментальність нашого нарідного совка , суди ще довго будуть скасовувати на користь камуняк всі досягнення боротьби за справжню Незалежність .

        • Сергій-Д | 23 Січня, 2022 at 00:12 |

          Та ми не про менше зло, а про самого трипільського пана, який за 5 років не зумів домогтися того, аби вибір був не між меншим та більшим злом, а між злом і добром. Бо багато патякав, мало робив.

        • Віктор Ющенко став Президентом України 23 січня 2005 і цілих 5 років (без 1 дня) тяжко думав — надавати чи ні? Кинув кістку перед самими виборами

  3. Avatar photo Andriy Moderator | 22 Січня, 2022 at 20:14 |

    Вот тут опять… И смещение акцентов, и завышенные ожидания и классический вопрос – “а чем должен заниматься Президент”?

    Сразу с конца – Майдан 2004-го был НЕ ЗА Ющенко, а ПРОТИВ подтасовок на выборах.
    А дальше – прямо изначально было видно, что Ющенко – свадебный генерал. У него реальной власти (людей готовых выполнять его решения) не было. Реальная власть была у Йули. Пенять свадебному генералу, что он чего-то не сделал – контпродуктивно, только самого себя обманывать.
    И таки Ющенко был все же лучше Януковича.

    • Хочется добавить, что на все перечисленные упреки по поводу промахов Ющенка, которые перечислил YAROSLAV может ответить только сам Ющенко. Потому что ответы, почему он именно так поступил, на поверхности не лежат. Вот поступки современного президента объясняются легко и просто. Никаких тайн сознания, никакой конспирологии.
      Возможно, многое в поведении Ющенко связано с его отравлением, которое действительно было. С этим согласны известные мне врачи, в противоположность провокационной версии о неудачных уколах ботокса в лицо. Да и нужны ли они были при его харизматической внешности? Думается, что он потому и противился детальному расследованию, что наверняка знал, что находится под угрозой окончательного отравления. И делал часто не то, что нужно было бы. Возможно до него добирались “Боширов и Петров”, только тогда это было в новинку. Все-таки назвать его полностью свадебным генералом было бы не совсем справедливо. Он кое-что полезное все-таки сделал. Соглашаясь с Andriy Moderator, хотелось бы сказать, что он был лучше не только Януковича, но и полшестого президента.

      • А мне и тогда было непонятно, да и сейчас не стало более ясно почему отравление, если оно было, так странно подействовало. Ющенко следовал идиотскому кацапскому обычаю – купаться в проруби на Крещение. Обычай идиотский потому что он совершенно не в духе наших исторических традиций. Предки наши освященную воду набирали в посуду и хранили, но никому не приходила идея плюхнуться задницей в освященную воду. В какой то степени это даже должно быть аморально для верующего человека… Но я не о том. Виктор Андреевич был замечен на видео, прыгающим в прорубь. И любой мог заметить, что изменения после отравления коснулись только кожи лица, а остальное тело было не поражено. И вот тогда я окончательно поверил что это было не отравление, а именно что то типа ботокса и он себя угробил сам, иначе придется допустить что яд был контактным и применялся к коже лица. Если его принять в пище, то как может случиться такой эффект? Возможно, ему подсунули какой то отравленный крем для лица? Темная история… Да и давняя, если он молчит, то значит имеет основания.

        • Avatar photo Andriy Moderator | 22 Січня, 2022 at 22:01 |

          Мы все в те времена, кто больше кто меньше, имели совковое представление об обычаях.

          • Это так, вспоминаю себя и становится стыдно…
            Помнится, покойный Тимур вспоминал что он уже школьником был “идейно в контрах” с советской идеологией. Я таким похвастаться не могу, прозрение пришло гораздо позже…

        • Отравление как раз подействовало не странно, а очень характерно для интоксикации этим классом соединений. Образование хлоракне (крупных бугристых угрей на лице) – совершенно четкий и характерный признак отравления хлорированными ароматическими конденсированными соединениями. Одним из наиболее токсичным из этого класса соединений является ТХДД, который и был сразу обнаружен в его крови.
          Если гордонскому другу патрушева защемить в тисках яйца, то он расскажет Вам об этом отравлении больше, чем известно на сегодняшний день.

          • Urs | 22 Січня, 2022 at 22:56 | Відповіcти
            !!!

          • А… Спасибо, я не знал про такую специфичность отравления. Ну что же, банальная логика иногда даёт неверные результаты.

          • там находился Смешко и еще один то ли гебист то ли сБ/Ушник. именно после встречи с “добродиями” его госпитализировали

        • Простите, но нет.
          Перед глазами в памяти четко стоит картинка телевизора того дня.
          Многие политики действительно купались.
          Ющенко был одет.
          Он только умылся водой из проруби.
          В воду он не лазил.
          Вы его с кем-то путаете.
          С уважением…

          • Сергій-Львів | 22 Січня, 2022 at 23:14 |

            Та ж легко перевірити: https://www.youtube.com/watch?v=j6o32CWST_E – занурювався!

          • Возможно память подводит, годы прошли уже… Но тогда у меня она “ложная”. Впрочем, вот уж точно, нет более актуального вопроса сейчас, чем этот 🙂 Оставим это истории…

      • Avatar photo Andriy Moderator | 22 Січня, 2022 at 21:56 |

        Надо понимать, что то что делал Ющенко (и Порошенко тоже) – это то что было возможно при том раскладе сил. А расклад сил был не в его пользу. Если точнее, то власти у него не было от слова “совсем” и он делал только то, что не мешало тем, у кого была реальная власть, Йуле в первую очередь. Это не мой современный взгляд “задним умом”, именно так я говорил где-то в 2005-м, причем это было не просто “чесание языками”, а нас пригласили на встречу с человеком, который неоднократно ездил в Украину и ручкался с самим Ющенко.

        У Порошенко позиция была гораздо более сильная, и сам он опытный политик и дипломат, а не администратор как Ющенко, но и у него были ограничения. Поэтому когда вспоминаете порошенковское “не на часi”, нужно понимать, что за каждое нужное решение нужно чем-то платить и на все ресурсов не хватает.

        • Однозначно Вы, уважаемый Андрей, правы в том, что нельзя судить прошлое с точки зрения сегодня. Поэтому оставим Андреевича в покое, может и правда в той стране, где все было еще пропитано совком и коммунистической заразой, в то время кроме “трипольских горшков” и сделать было ничего нельзя… В таком случае его роль трагическая, как “человека, пришедшего слишком рано”…

          • Avatar photo Andriy Moderator | 22 Січня, 2022 at 22:03 |

            Или наоборот – необходимый шаг на пути взросления.

          • Вот это скорее всего и есть истина… Ющенко “начал протаптывать дорожку”, но он не мог в той душной атмосфере сделать больше. Кстати, Порох кинему неплохо относится, во всяком случае на вручение Томоса с собой взял в состав делегации, а я на мнение Пороха полагаюсь, значит хорошего в этом человеке было больше.
            И я не в претензии что он в прорубь прыгал 🙂 Меня смутило что поражена тольако кожа лица, а там есть нарушение логики официального объяснения причины.

          • Еще раз – никакого нарушения логики здесь нет. Хлоракне проявляется только на коже лица, а не на теле.
            А официальные объяснения уже тогда лились рекой из-за поребрика. Просто многие этого потока тогда не видели, а вот токсикологи это сразу заметили. Ну, это такое… узкий профессионализм. Доктор-нарколог еще зимой 19-го по телеку констатировал с большой вероятностью, что пациент употребляет. Но народ же не состоит из наркологов. Так что это простительно.

      • И, кстати, никто больше Ющенко не сделал для украинцев вредоносного внедрения в сознание нации “комплекса жертвы”. А надо было внедрять не это, а “за Украину надо не умирать, а убивать врагов и пусть умирают они!”.

        • Eugen moderator | 22 Січня, 2022 at 22:32 |

          А вот это перевешивает все раздачи званий, орденов, признаний и прочее. Практически все действия, вроде как на повышение культурного уровня направленные, в нуль обращаются именно пропагандой комплекса жертвы.
          Еще в советской школе на уроках украинской литературы помню стон и слезы угнетенного народа. И практически ничего больше. Постоянное акцентирование именно на этом и привело к формированию у нескольких поколений этого комплекса.
          Если содержание культуры состоит из постоянного муссирования былых несчастий и бед – откуда возьмется вера в свои силы.
          Зато все знали о русских чудо-богатырях….
          Да ладно, без такого персонажа, как Ющенко наше общество обойтись не могло.
          Нет в мире человека, в жизни которого не было испачканых пелёнок.

          • Віктор | 22 Січня, 2022 at 22:50 |

            А от це Ющенку чіпляти не треба! Бо окрім Голодомору мені якось важко пригадати, де би ще Ющенко робив щось таке, що плекало би той “комплекс жертви”.
            Між тим, як огидна шобла журнашлюх просто з 1991-го року, акурат відразу після референдуму про незалежність, вже нічого крім чорнухи на голови народу не виливала. І тепер продовжує. І при Ющенку аж ніяк не переставала, навпаки – ще більше, найбільше чорнухи лилося у президентства Ющенка й Порошенка.
            А саме ця безпросвітна чорнуха і плекає “комплекс жертви”. Й не тільки його, ще безліч різного шкідливого.

          • Eugen moderator | 22 Січня, 2022 at 23:08 |

            От ви, власне, і підтвердили те саме.
            Бо ж коли вже берешся за питання культури національної, то треба було б і братись.
            Але що було, те було, він зробив, що зміг зробити.
            Але, оскільки ми за нього голосували, очікуючи обіцяного, оскільки все, що ним робилось робилось саме нашим коштом, то, перепрошую щиро, маємо повне суверенне право висловлювати свої оцінки його діяльності. Тим більше, що саме діяльність персон, що свого часу посіли чільні місця в державній ієрархії, визначає наше сьогодення .
            Ви маєте право дотримуватись своїх поглядів.
            І, зверніть увагу, в жодному разі на вашу адресу не було вимог щось приписувати, чи не приписувати кому б то не було.

          • Укроп | 22 Січня, 2022 at 21:57 | Відповіcти

            Уважаемый Укроп! Просто вспомнилась давно и случайно увиденная по ТВ процедура публичная увольнения Ющенко с поста председателя Нацбанка. Кажется в Верховной раде. Он тогда спокойно собрал с трибуны свои бумаги и сказа что-то вроде того “Я ще повернусь” (I’ll be back!)

          • Eugen moderator | 22 Січня, 2022 at 22:32 | Відповіcти

            Уважаемый Eugen moderator! Думается, жертвой тоже можно быть по-разному. Можно сжиться с “комплексом жертвы”, “Стокгольмским синдромом” и т.д. А можно все запомнить и жить мыслью о грядущем отмщении. И месть подавать в виде холодного блюда (с).

          • Eugen moderator | 22 Січня, 2022 at 23:19 |

            Можно. Не спорю.
            Но это сугубо индивидуально. Речь же идет опланомерном и целенаправленном воздействии на класс, в котором сидят дети. Дети, которые должны выучить урок и отвечать учителю так, как того требует программа.
            Это потом, после школы кто-то поймет ваш абсолютно верный тезис.
            Если будет кому его преподать. Без боязни вляпаться во враги народа, очернители социалистическоо строя и так далее…
            Так что .. вот так оно выглядит
            Так, Вы правы, вне всяких сомнений. Можно быть героем, работая истопником, писать на дежурстве стихи и романы правильного содержания. Пока не придут большевицкие палачи.
            “Мастера и Маргариту” вспомните. А можно Стуса.
            Для полноты картины можно еще “Туполевскую шарагу” Кербера прочитать, “В круге первом” Солженицина.
            И так далее…
            А потом просто пройтись по улицам, зайти в магазины, на базар, при возможности….

          • Для мене особисто ющенко (саме так – з маленької літери) був та залишається політичним імпотентом. Й почалося це не з його президентства, а ще з часів прем’єрства. Згадайте, про що була одна з його перших постанов (#8), – про “призупинення” дії окремих положень Закону (юридичний нонсенс!!!) “Про соціальний захист військовослужбовців та військову службу”, яким військовослужбовці фактично були позбавлені усіх наявних пільг! Й хоча через пару років цю постанову Кучма нарешті скасував (були на той час у нього такі повноваження), але статус-кво не повернутий й донині, бо за цей час сам закон був змінений та пільги повернуті були лише в обрізаному вигляді. А потім ще й вихвалявся, що таким чином заткнув дірку в пенсійному фонді (це ж багато розуму треба – взяти з однієї бюджетної кишені та перекласти до іншої!). Такого приниження військовим не наносив до ющенка ще ніхто, бо увесь особовий склад частин, починаючи від рядового контрактника, й до самого командира були вимушені по кілька разів звертатися до військових судів по захист власних прав! Я вже мовчу за розпочаті президентом ющенком масові скорочення війська та розпродаж військової техніки та боєприпасів (згадайте у зв’язку з цим ще одного деятеля – полковника онотоле)! Так що, на мою думку, саме ющенко завдав першого нищевного удару нашим ЗС, а януковощ лише доламав те, що не встиг зробити ющ! Тому автор щось занадто поблажливо зазначив, що ющ не приділяв уваги військовим питанням. Краще б він взагалі не чіпав їх, то й не було б такої шкоди нашій обороноздатності!

          • Eugen moderator | 23 Січня, 2022 at 00:51 |

            Нажаль, викладене вами, здебільшого не береться до уваги прихильниками домінанти культурно-духовних аспектів буття нашого.
            Воно й не дивно. Адже довгими десятиліттями нам пояснювали велич майстрів слова, сцени, екрану і так далі.
            А от те, чим оперували і в своїй роботі в кіно і на ТБ оті самі майстри образотворчості, то було чимось приземленим, другорядним. Як і все матеріальне .
            От і вважається головною заслугою отого самого увага до культури, пам’яті історичної і так далі.
            А армія, промисловість, наука і технології – воно само собою буде …
            Пам’ятаю такі підходи ще з початку НРУ…. То ж маємо наслідки романтизму…в кращому випадку романтизму…

          • Тю!
            “Хвалилися гайдамаки,
            На Умань ідучи:
            Будем драти, пане-брате
            З китайки онучі…”
            Китайка – шовк, в середньовіччя був на вагу золота. Нічого особистого, ЧИСТА ФІЗІОЛОГІЯ: в шовковій одежі не живуть ВОШІ!
            Так, Вам не почулося…
            З укрліту, Кармелюка, Чіпка (пропаща сила). Жертвою ніколи не був НАРОД, а для козаків була притаманна жертовність…
            Навіть гоголівський Тарас Бульба партизанив, сучасною термінологією, а не здався, став у стійло, коли не потрапив у реєстрове козацтво.
            Ну а щодо Байди Вишневецького, який вИсів, на ґаку, за ребро, та шпетив султана – то це не жертва, а несприятливий збіг обставин, смерть як ВОЇНА та ЛИЦАРЯ. Не впевнений, що султан зміг БИ повисіти на ґаку, не ставши верещучкою, вищачи, як порося в тину…

        • Укроп | 22 Січня, 2022 at 21:57 | Відповіcти

          Уважаемый Укроп! Согласен с этим тезисом. Но все равно Ющенко остается довольно загадочной постаттю и до самого конца всего узнать невозможно. Во-первых, для этого нужны час і натхнення, а во вторых не покидает ощущение, что открытая информация где-то заканчивается. Вспомните, хотя бы, отравление Навального. Там до всего детально докопались? А мы не просто не врачи, а не те врачи, которые на самом деле знают как оно было. Так что ставить диагноз самолично мы не можем. Очень понравилось, что Andriy Moderator назвал Ющенка администратором. Он действительно был администратором – председателем Нацбанка Украины (1993-1997), учеником Вадима Гетьмана (застрелен в 1998). Так что такой администратор уж во всяком случае не клоун, возникший ниоткуда и известный только виртуозной игрой на “пианине”, и ничего больше.

          • Ну, если сравнивать с “полшестым”, то тут все однозначно и спорить не о чем! Ющенко не был “пустым местом” (это если нынешний не играет виртуозно дурачка), но опять же, что толку “судить прошлое с точки зрения сегодня”. Мне бы хотелось чтобы мы вступили в НАТО ещё тогда, рашка ещё не была настолько сильна и нагла, может и прокатило бы без войны, но общество было не готово и винить ли в этом Ющенко? Думаю что нет…
            А относительно диагноза, то я до сегодняшнего дня не знал что симптомы общего отравления специфическим ядом могут проявиться вот так, только на лице. Ну значит отравление, а значит даже такой “не очень агрессивный” Президент очень мешал кремлёвским скотам, а значит косвенное подтверждение что Ющенко был украинским, а не малоросским Президентом.

  4. Розчарування в президента Ющенка, який став таким через небайдужість українців до несправедливості, до відвертого фальшування виборів зіграло злий жарт над регіоналами. Хвиля помаранчевого майдану в часи правління В.А. в час його каденції спала до нульового балу. Причини цього вповні описані вижче Автором. Регіоналам це дало привід думати, що “майданів більше не передбачається”, бо усі “розчарувалися”. Ось вони й берега пустилися в своїх хотілках. Аж до намірів упокорення народу до рівня чи не кріпосних. Кріпосних водили на конюшню і били батогами, а ці вирішили бити студентів прилюдно, жорстоко і на камери, щоб залякати. Не вийшло.

  5. Віктор | 22 Січня, 2022 at 20:56 |

    Нагадаю наївним, що навіть Сталін у свій час потратив цілих 12 (дванадцять!) років на те, щоб його накази таки виконували. А в перші роки об нього “ноги витирали”.
    Це таки наївність – не розуміти, що коротенький строк вибраних у владі, всього 4-5 років саме для того і придумали, щоб ті вибрані практично гарантовано не встигали здобути реальну владу.

  6. Н єпатріот | 22 Січня, 2022 at 21:01 |

    йуля й знищила Ющенка. З перших днів каденції вона все робила для дискредитації ВА. І не забуваймо, що у ВА не було більшості у ВР. Так само , як і у Порошенка.
    А те ,що йуля програла вибори президента- то те може й на краще. Яник був відвертою наволоччю, а бабайуля -підступною.
    Переграти історію не можливо і сказати як би воно було по іншому не можливо.

  7. З повагою ставлюся до В.А.Ющенка…і до людини, і до президента.
    Є багато питань до нього, але не нам про те судити…
    …чи проголосував-би я втретє за нього?
    Так!
    Але не в теперішній час.
    Україні потрібен ПОРОХ!

  8. если в парламенте и в местных советах нет силы поддержки президента,то президентом можно и Бога поставить,толку от него не будет!
    а ни в 5,ни в 6 парламенте,поддержки Ющенко не было. он это понял почти сразу,потому спокойно доигрывал свою роль в никаком качестве.

    • В'ячеслав | 23 Січня, 2022 at 00:05 |

      Щодо Бога – я не був би такий впевнений.

    • Сергій-Д | 23 Січня, 2022 at 00:29 |

      Що то є – “нема підтримки”? Не було що підтримувати, були майже суцільні балачки, а дій – мінімум. Як лежати на печі і чекати, доки та підтримка з’явиться, то звісно, що не дочекаєшся. Моя оцінка Ющенку – патякало.

  9. Сергій-Львів | 22 Січня, 2022 at 22:15 |

    Сприйняття цієї вже історичної особистості неоднозначне. Хоча б з того, що наобіцявши всього, замість того, щоби почати щось здійснювати, маючи кучмівські повноваження цілий рік, не скористався цим. Розпочав вже весною 2005 р. боротьбу за газ з юлькою, ставши на сторону фірташа. Так, вона була тоді популярною, але газове питання зіпсувало обох. Коли стосунки юльки з Порохом (тоді він був секретарем РНБО) загострилися, “рубанув мечем”, разом їх звільнивши. І це ще не минув рік його правління. Останньою краплею для мене тоді стала реакція, точніше її відсутність, на заяву якогось одеського прокурора, якщо не помиляюсь у вересневому інтерв’ю, щодо боротьби з хабарями. До того часу було затишшя – боялись брати і давати. А тут читаю, що вони справи на суму до 100 грн не відкривають, бо їх дуже багато і прокуратура не встигає їх доводити до суду. Тоді я зрозумів, що на цьому вже все, можна. Що й надалі розцвіло буйним цвітом, а хто перечікував, почали надолужувати пропущене. А я, наївний, очікував, що цього прокурора виженуть. Ось так і протрезвіли.

    • Сергій-Львів | 22 Січня, 2022 at 22:54 |

      Ще тоді було незрозуміло, нащо він пішов на “мирову угоду” з донецькими, повернувши у вересні з Іспанії яника, який там відпочивав нібито лікуючи травму, отриману на тенісному корті. Тому не дивним є те, що у людей, які йому повірили, згодом чітко сформувалась “зрада” ним Майдану.

  10. Владислав | 22 Січня, 2022 at 22:25 |

    Неприємна стаття, тим більше від людини здатної до системного аналізу. На ЛО колєги, які стають на захист Ющенка, роблять це дуже обережно, бо знають ставлення до нього пана Антиколорадоса. То давайте без емоцій. В першому та другому турі я не голосував ні за кого, бо не бачив в спискові достойних кандидатів у президенти. А у третьому додатковому вже проголосував за Ющенка і не тому, що він мене в чомусь переконав, а зі злості на Підрахуя з його фальсисфікаціями. Тому від Віктора Андрійовича я багато й не очікував. На мій погляд він зробив дві корисні речі: по-перше, підняв тему Голодомору 1932-1933 років на міжнародний рівень і по-друге, відкрив архіви КГБ, що дуже стало в пригоді нашим історикам та письменникам. Справжнім українським письменникам, таким, як Тимур Литовченко та Василь Шкляр. А вже з ким він обнімався-цілувався, ручкався та посміхався геть не варте уваги.

    • +++ І більшість коментарів теж. Просто якесь жбурляння багна в Ющенка. А щоб армія тодішня стала дійсно Украінською Армією, потрібно щоб виросло нове покоління українців і для того покоління були цінними не лише пільги. Украінці мають справді стати українцями. Це і намагався донести до населення Ющенко. Навіть дивно читати про комплекс жертви, який він нібито нав’язував українцям. Я пам’ятаю ті часи і такого відчуття не було. Навпаки в школі діти говорили украінською і на перервах теж. Українське стало модним. Квартал менше треба було дивитись, бо звідти ноги ростуть про сеньйор-Голодомор.

  11. Антонина | 22 Січня, 2022 at 22:57 |

    Ющенко – символ зрадженої надії, яка не має строку давності.
    PS. Постать бухгалтера для мене стала ясною ще в часи його кандидування в президенти після нахабної фрази – “маленькі українці”.

  12. Олександр | 23 Січня, 2022 at 00:12 |

    “Виборці обрали зека Віктора Януковича”.
    А винуватий, звісно, Ющенко!….
    Вам самому, Ярославе, не смішно від такої глибини проведеного за 12 років аналізу?

    • Eugen moderator | 23 Січня, 2022 at 00:35 |

      Тоді, як на вашу думку і ким формується суспільна думка?
      Тільки чесно і без літературного ідеалізму…

      • Віктор | 23 Січня, 2022 at 10:19 |

        ВЛАСНИКАМИ ЗМІ. Підлеглими-покірними їм журнашлюхами. А не всякими там президентиками чи коментаторами у дууууууже популярних, аж тисячі відвідувачів, сайтів.
        У 2019-му це чітко проявилося. Хто мав абсолютну більшість ЗМІ – той і зазомбував народ-голосувальник, народ і проголосував за те “щось” яке ми й маємо.
        Проти Ющенка теж зомбували, він іще не встиг навіть президентом стати, а процес уже ішов, маємо тепер результати, оцей допис, під яким ми говоримо – один із таких результатів.

        • Eugen moderator | 23 Січня, 2022 at 11:05 |

          Частково так.
          Але мені, ви не повірите, вдалося сформувати свою власну думку про обговорювану персону без впливу ЗМІ. Лише завдяки перегляду публічних виступів його та результатів таких.
          Як на мою думку, то можнв цілком обгрунтовано стверджувати, що стаття пана Ярослава також є результатом саме власних висновків.

          • Віктор | 23 Січня, 2022 at 13:06 |

            🙂 Йо-хо-хо…
            Висновки, ясно, власні. Але ж даааааалеко не із власними можливостями здобутої інформації. А всеодно ж із тих просторів оної, форму та розміри яких на 99% визначають ті самі.
            Бо навіть якщо ви чи Ярослав ну зовсім ігнорували ЗМІ, то всеодно ті ЗМІ були послідовно включені у ваші джерела. Десь на якійсь стадії, але ж неминуче.

  13. Все несколько сложнее… Став бы президентом Тимошенко
    могла посадить Ющенко в тюрьму и очень даже было за что,
    а Янукович, похоже, единственный кто пообещал ему убрать
    Юлю с политики. И он сдержал свое слово, а Ющенко
    катался как сыр в масле при Януковиче и многие его
    соратники вполне неплохо пристроились до “хлебных”
    мест, некоторые сейчас и на московии “вдруг” оказались.
    Да уж как иногда причудлива жизнь…

  14. “Да уж как иногда причудлива жизнь…” (c) sharktrust
    судя по комментам, ющенко нельзя однозначно отнести или к негодяям или к святым 🙂
    а вот по моему мнению, ющенко “проиграл” тогда, когда он, после инаугурации, месяц думал кого подавать на премьер-министры: юльку или (тадам!) порошенко. он, ющенко, должен был сказать “все в лес, теперь решаю я”. но, к сожалению, он был слишком честным с шулером 😉

    • Віктор | 23 Січня, 2022 at 10:26 |

      Ви були на тій інавгурації? Бачили море біло-сердечних прапорів, чули крики “Юуууля, Юуууля!!!…”?
      Ну якже вона така вся із себе, жопа така гарна, а він – “шершавий” став…
      Ющенко програв іще до виборів, коли стало видно, що люди, які його висували на президента, тепер явно думають: “чому ти не помер?” і поперескакували хто до Юлі, а хто ще кудись.

  15. Мені дивно, що саме зараз виходить без будь-якого приводу критична стаття про єдиного українського, крім Порошенка, президента України!
    Без Ющенка не було б Порошенка.
    Тоді в роборках донецьких, дніпропетровських та москальских кланів не було України. Лише бабки, потоки, заводи.
    Ющенко почав робити Україну українською і розвернув її у напрямку від московії до Європи.
    Овоч намагався повернути вЗад.
    Стався Майдан.
    Порох гарно продовжив та успішно розвинув справу Ющенко. Теж – мова, віра + Армія.
    Результат всі знаєте.
    Так що не треба гнати на Ющенко. Він свою справу зробив.
    Ліпше займіться БабЮлею. Вона і тоді, і зараз добряче шкодить.
    Для чого ця стаття?

    • Віктор | 23 Січня, 2022 at 10:29 |

      Стаття – неминучий результат зомбування народу. Яке проти Ющенка було того ж порядку, що й проти Порошенка.
      І коментарі з “ющенко”, з малої літери, з показуванням тої малої літери – теж від зазомбованості.

      • Ознаки “зазомбованості”, п. Вікторе, це не до мене, а як раз от до вас! Я по життю та за родом своєї діяльності завжди звик жити власною головою та робити висновки на підставі АНАЛІЗУ декількох джерел інформації та власної освіти та досвіду! Вам, мабуть, значення слова АНАЛІЗ відомо тільки з походів до поліклініки, то це є ваша проблема. Зазомбованість як раз в тому й проявляється, що ви берете на віру кимось сформований наратив, не намагаючись перевірити його об’єктивність. Яж, на відміну від вас, тривалий час мав на практиці розгребати наслідки діяльності цього “деятеля” в правовому сенсі та особисто бути свідком того, що за його керівництвом відбувалося у війську, тому склав власну думку за якість цього бухгалтера в ролі керівника держави та головнокомандувача! Тому попрошу підбирати слова, перед тим як їх до когось застосовувати! Мабуть із пам’яттю вам щось теж треба робити, бо є певні прогалини в подіях 2005-2010 років. Достатньо згадати тільки з чого починалася та чим закінчилася каденція юща. В першому випадку майже півроку були недієздатні Кабмін та Верховна Рада, бо за потурання президента ніяк ця кодла із різномастних політсил не могла домовитись та поділити портфелі, а закінчилося усе зговором з януковощем да фактично добровільною передачею йому влади! То тільки останнього вам не достатньо для об’єктивної оцінки наслідків діяльності юща для України?!

    • Eugen moderator | 23 Січня, 2022 at 11:11 |

      Ви маєте конкретні заперечення проти викладеного в статті?
      То ж аргументуйте.
      Бо ж аргументи типу “не треба гнати” дещо для іншого випадку.
      Звичайно, можна не гнати. Але, перепрошую, романтика, вона штука гарна, коли все тихо і спокійно. Як у садочку, де читає романчики таке собі забезпечене з усіх боків молоденьке дівчатко.
      Те, якого зовсім не обходять події за парканом її подвір’я.
      Спробуйте зрозуміти правильно.

      • Віктор | 23 Січня, 2022 at 13:19 |

        Євгене, мені просто вистачило клепки НЕ прочитувати цю “статтю” всі її слова. Діагонально. Рівно настільки, аби зрозуміти про що і як написано.
        Достатньо було для висновку, що нічим не відрізняється від пізніших “статей” про Порошенка.
        Що я маю аргументувати проти того, що у “статті”, якщо в ній нема ЖОДНОГО добросовісно підтвердженого, обгрунтованого, КОМПЕТЕНТНОГО звинувачення?
        Там же тільки шаблонний набір шаблонного!
        Ще раз гляньте щось недавнє проти Порошенка і переконайтеся, що побудова точно та ж.
        У мене нема жодної, як ви зволили сказати “романтики”. У мене зате є інше, саме те, чого так сильно не вистачає Ярославу – розуміння всієї малості моїх знань про реальність у тому світі, в якому діяли й діють Ющенко й Порошенко.
        А також розуміння мікроскопічної надійності доступних нам джерел інформації.

        • Eugen moderator | 23 Січня, 2022 at 22:30 |

          А у мене, мушу визнати, аж ніяк нема вашого самоприниження стосовно знань.
          І в той же час нема такої просто абсолютної самовпевненості, яка, здебільшого, і характерна тим випадкам, коли саме знань і бракує.
          Звідти ж намагання у будь-який спосіб принизити чуже. наприклад “мікроскопічною надійністю джерел”.
          Потому можу з практично абсолютною впевнністю стверджувати, що ті джерела, з яких свого часу я отримував знання. вам невідомі в принципі.
          Оскільки ті області знань людських навряд чи будуть вам зрозумілими.
          Ви їх просто не помічаєте.

  16. Особисто мені миттєво стало зрозуміло, що таке ющара, по “фактору Піскуна” (залишення на посаді отого генпропурора).

  17. Банк “Україна”.

  18. Считаю, что сами лозунги Ющенко разбудили патриотические настроения людей. Даже не оазбудили, а дали повод поднять голову, оглядеться и найти единомышленников. До Ющенко это был период чистого пост-совка. И аналогичные настроения были лишь за 14 лет до этого, когда рухнул совок и большое кол-во людей голосовали (бы) за Черновола, который тоже был по сути идеалистом.
    Так что у идеалистов и националистов есть своя роль в истории, а именно обозначить вектор движения народу. Государство строит народ, а не один только лидер. Лидер дает возможность людям смело действовать в каком-то направлении. Хорошо, если твой лидер ещё и сам по себе выполняет свою высокую работу без перерывов и сна. Но как минимум, он должен быть патриотом и националистом.
    Если бы не было пусть и слабых, но националистов-лидеров, если б не было людей, пишущих “Желтый Князь”, если б не было таких, как Стус, то в 14 году не было б тех кому не всё равно.
    Ну а по поводу “обещал и не сделал”. Если лозунг “бандитам тюрьмы” вызывает в голове избирателя ассоциацию с репрессиями против каких-то там коррупционеров, то он сам себе виноват, когда обнаруживает, что никакую коррупцию никто никуда не сажает. Или сажает, но плохо и избирательно. Разочарование – это продукт несбывшихся ожиданий. Говоря другими словами, чтоб не разочаровываться, надо сначала не очаровываться, а смотреть на вещи, какими они есть.
    Можно ли пересажать коррупционеров в стране, где законодательная база кривая и судебная система не работает? Можно, титаническими или какими-то сказочными усилиями. Но что это означает для коррупции? Да ничего. Придут другие на те же места и будут делать то, что и можно было. Поэтому “бандитам – тюрьмы” – это даже как лозунг – исключительно для наивных. Как и “учителям – по $4 тысячи”.
    Популизм, расчитаный на другую, более националистично настроенную категорию людей.
    Ющенко действительно как президент не сделал и 20% того, что должен был сделать на своей должности. Но для патриотической части народа само присутствие лидера националиста дало хороший импульс и надежду.

    • Віктор | 23 Січня, 2022 at 10:32 |

      Неможливо побороти “корупцію” там, де 99% хабарів – ініціатива даючого.
      Бо це вже зовсім не “корупція” там якась, це тільки форма бізнесу або спосіб життя.

      • Eugen moderator | 23 Січня, 2022 at 11:26 |

        І де ж ви таких відсотків навишукували?
        Чи не в публікаціях наших “західних партнерів”, про неймовірну корупцію в Україні?

        • Віктор | 23 Січня, 2022 at 13:25 |

          🙂 А ви би звернули таки увагу, що я слово “корупція” звик писати саме у лапках. Оскільки вважаю це одним із міфів, якими нас дурять.
          А “неймовірні” відсотки – основані на власному життєвому досвіді, вже достатньо довгому. Якщо я помилявся, то може не 99, а 99,99% 🙂
          Хоча визнаю, що приладів для точного виміру я не мав і це таки мої враження. 🙂

        • Avatar photo Andriy Moderator | 23 Січня, 2022 at 18:38 |

          Таки да, практически каждый первый был не против “занести” и “порешать”. За крайне редкими исключениями. Вот я был “белой вороной” и мне от этого было очень некомфортно.

          • Eugen moderator | 23 Січня, 2022 at 22:33 |

            Ментам деньги давал. точно. Но чтоб что-то большее, так и нет.
            Как-то удавалось обходить это даже в отношениях с госорганами
            Хотя слышал о взятках много.

  19. Головне – суди не по словам, а по діям. Ющенко приїздив на роботу близько 11.00, для нього робота з паперами та людьми була мукою, він свого часу, як керівник сформувався у жіночому колективі, звідсіля його істеричніть і непослідовність. Він просто не мав внутрішнього стрижня, як Порошенко, а це головна ознака керівника: ГНИ СВОЮ ЛІНІЮ, а не гнись під когось. Кінець його був передбачуваним.

    • Eugen moderator | 23 Січня, 2022 at 11:24 |

      Та хай би тільки його.
      Але взявшись за державне кормило, мав би усвідомити рівень відповідальності.
      Фактично спостерігалась романтична гра на популярних в пострадянській Україні гаслах про незалежність… Але чомусь ту саму незалежність він бачив не в могутності економіки і інтелекту “його народу” (пам’ятаєте той термін?) а в куди як простіших та добре видимих речах.
      Бо ж справді, так простіше. Як йому і, найголовніше, тим, хто, як розуміючи, так і не розуміючи, реальні наслідки такої діяльності, було зручно. Окрім того, ті, хто добре розуміли, що насправді відбувається, були цілком задоволені невпинним наближенням до своєї мети. А електорату тим часом приємно…. Начебто.
      То ж з невідворотністю нерозуміння вищими посадовцями всього спектру завдань, не усвідомлення належних пріорітетів призводить до відповідних результатів.
      Часом трагічних…
      Сподіваюсь. що нинішній вияв “волі народу в абсолютно демократичний спосіб” не призведе до ще більшої, ніж маємо сьогодні трагедії.

  20. Сергій-Львів | 23 Січня, 2022 at 11:57 |

    Прочитавши свіжі коментарі хочеться додати, що оці нещасні відсотки, які отримав Ющенко 2010 р. не випадкові. Це говорить про те, що від нього відвернулась й більшість українських патріотів. Тому що впроваджувати в життя українську ідею виявилось замало. Він як адміністратор рівня банку, підкреслю, кучмівської школи, не став діячем рівня держави. А саме на нього покладалися надії на тлі патріотичних гасел та своєї особистої жертовності, що він наведе порядок у країні, маючи рік практично диктаторських повноважень – це вже було відомо на час виборів. Можна було б вибачити Вячеславу Чорноволу, якби він став Президентом, що він не вміє керувати державним механізмом. А Ющенко з самого початку вліз в “разборки”, а коли почав програвати, зайнявся “глечиками” (без іронії). Тоді це виглядало як його слабість, так, саме слабість, достатньо згадати нагородження нашого героя Степана Бандери в останні дні своєї каденції – дискусії тривають досі, нащо він так зробив. І це зовсім не є основною причиною, чому наступником став янек – “крепкий хозяйственник”. Та й “любов” між ними усі роки правління натякає про те, що були з самого початку певні домовленості між ними, що між іншим не було вже й таким секретом. Отже, свою історичну роль він зіграв – ідеалісти його виправдовують, реалісти критикують, а народ виніс свій політичний вирок.

    PS. Та й ще про хабарництво й корупцію, дехто ці поняття плутає (вікі на допомогу). Хабарництво йде знизу, корупція – зверху. Десь вони перетинаються. Не треба роздмухувати тезу, що наш народ такий вже й хабарник. Коли ви йдете в державний орган (а саме там сидять службові особи), то ви несете заяву чи пачку грошей? Ось коли ваша справа лежить без руху, тоді починаєте шукати шляхи вирішення проблеми. Якщо людина “чиста”, то викриває корупцію, якщо сама в “пушкУ”, то намагається дати хабар.
    А коли йдеться лише про корупцію (а тут яскравим прикладом є народні депутати), то за масштабами в першу чергу стоїть розкрадання бюджету. Боротьба з цим явищем залежить повністю від політичної волі керівника держави.

    • Віктор | 24 Січня, 2022 at 11:11 |

      Вікіпедія – гарна штука. Але.
      Але розділяти хабарництво й “корупцію” – це всеодно, що розділяти верх і низ свого тіла. Тіло ж таки – одне. Попробуєш розрізати – здохнуть одночасно обидві частини.
      Ну а хабарупція – це ж просто зовсім вільний ринок, все купується і все продається…
      Ну і ЗА ВСЕ треба платити 🙂
      Ну а боротьба з хабарупцією – то боротьба проти свободи ринку, хтось хоче, щоб за одні й точно ті самі дії вони мали шалені гроші, а інші – тільки скромну зарплату!

      • Сергій-Львів | 24 Січня, 2022 at 18:20 |

        Ви не праві, хабарництво і корупція – це зовсім не вільний ринок, а незаконні стосунки в державній сфері, зокрема, найбільші корупціонери як п’явки сидять на бюджеті. Правоохоронні органи, митниця, та й інші державні органи, де БЕРУТЬ хабарі, це корупціонери. А в приватній сфері, так, діють ринкові відносини.

  21. Олександр Таллінн | 23 Січня, 2022 at 12:52 |

    Сумно.
    Пане Ярославе, ви ж розумна людина, а бачите тільки те, що хочете бачити.
    Повноваження ПРЕЗИДЕНТА Ющенко закінчились ще до його вступу на посаду. Згадайте хитре рило свині Литвина, коли вночі Ющ підписував докумет про передачу всіх владних повноважень голові кабміну, згадайте “щиру промову” вужа Луценко, коли він став міністром ВС, а потім так само щиро і підступно вдарив його в спину, знайдіть та почитайте відповідь Турчинова (так, того, що ПАСТИР) Президентові України на його запит, що до виділення земельної ділянки під будівництво дитячої лікарні (якщо не помиляюсь, та відмова була обгрунтована законом СРСР 1936року). А чого варта відповідь Суки на шпильках, мов газову угоду Президентові дати і показати неможливо, бо договір цей таємний…
    Генерал без армії. А Ви багато зробили б в такій ситуації разом з усіма Євгенами та Антонінами?
    Так, був у його сина телефон і авто, яких у Вас немає. І що? Він їх не вкрав. А той гвалт, що підняли “журналісти”, Ви мабуть самі розумієте – то була репетиція того, що потім БАРИГА ВБИВ БРАТА.
    Ющенко першим сказав, що ми не йдемо до Європи, ми повертаємось додому.
    Це треба зрозуміти, це потрібно усвідомити І до цього треба дорости, відмившись від червоного лайна, ілише тоді міркувати – а хто він, третій Президент?

  22. Анатолій | 23 Січня, 2022 at 13:10 |

    Патріоти України образились на українського президента, бо він хотів поставити прем’єром Петра Порошенка, а не Юлію Тимошенко. Олігарха, а не революціонерку.

    Ющенко послухав патріотів і зробив, як вони просили. Революціонерка одразу ж взялась інтригувати проти президента Ющенка, торпедуючи всі його починання. Наприклад, Томос: Ющенко домовився з Варфоломієм, а через місяць до Константинополя прибула Тимошенко і сказала: не на часі.

    На часі – газ. Кабальний договір, згідно з яким росіяни вимагали в Гаазі 50 ярдів.

    Патріоти образились на Ющенка за те, за се, багато було образ, абсолютно виправданих і справедливих. І віддали посаду президента Януковичу, відвертому ворогу, якого досі кров’ю вихаркуємо.

    Може, не варто було віддавати найвищу посаду в державі чорті кому, просто тому що образились? Га, патріоти?

    Так само патріоти образились на Порошенка – за те, і за се, і чому того не зробив, і чому сього не зробив. І знову віддали найвищу посаду в державі чорті кому.

    Патріоти, може ви просто тупі?

  23. Щодо Ющенка.
    Він СИЛЬНО залежав від матері, яка померла в кінці січня 2005 року. Це було сильною травмою для нього. Це раз.
    2. Оточення Ющенка вирішило, що вони – ПАНИ, тому всьо, що було при Кучмі, можна і їм. Сили ВОЛІ для контролю у ВА не вистачило, в першу чергу – над попутниками, яких він вважав соратниками… Як показав досвід півшостого, прийшовши до ВЛАДИ, особливо – на хвилі революції/Майдану/ейфорії, варто РОЗІГНАТИ Верховну зРаду, особливо – якщо вона ворожа для тебе, та обрати нову.
    3. Керувати ДЕРЖАВОЮ – це не казки розповідати, а напружувати deep state, або upper rat, заставляти їх – ПРАЦЮВАТИ, якщо ж ні – їти на йух, а не на пенсії.
    4. Змови з ЯВНИМИ ворогами не прикрашають нікого, а державних діячів – й поготів…

  24. а чи міг Президент виконати таку обіцянку? адже обєкти продає Уряд, та потоки в бюджеті по статтям розподіляє Уряд
    може то був свідомий популізм? чи колізія з Воною

  25. За великим рахунком Ющенко для багатьох українців зіграв роль технічного кандидата “проти януковича”. У 2004-му ми перемогли. Тобто народ, а не технічний кандидат.
    Наш досвід участі в масштабній Акції Громідянської Непокори ствв у нагоді у 2013-му.
    До речі, словосполучення “Акція громадянської непокори” я вперше почув у серпні 1991, перебуваючи на відпочинку у Литві. Блискуче формулювання Вітаутаса Ландсбергіса.
    Якщо повернутися до подій 2004-го… Передача “Подвійний Доказ”, ведучий Вахтанг Кіпіані, гостя передачі Валерія Новодворська, запрошений експерт – психіатр та правозахисник Семен Глузман.
    На запиання Новодворської “як можна позиціонувати те що зараз відбувається в Україні?”, Глузман відповів (подаю в оригіналі):
    “Это противостояние тому настоящему, которое может стать нехорошим будущим”.
    … Якось у 2011 я коротко зустрівся з панок Кіпіані (подарував йому деякі антикварні газети, він це любить) і нагадав слова Глузмана. Вахтанг шкодував що не зберігся запис тієї передачі. Хоча може в якогось колекціонера зберігся.

  26. Дякую усім за коментарі.
    Цією статтею я хотів нагадати про УКРАЇНСЬКОГО Президента, без якого в українській історії не було б Гетьмана Порошенка.
    При усіх недоліках Віктор Ющенко був Нашою людиною і не був зрадником.
    А такі недолугі претензії до нього, як купання в ополонці не варті уваги.
    Безпідставно звинувачувати В.Ющенка у впровадженні у свідомість нації «комплексу жертви». За логікою коментатора, треба було заборонити книжку «Жовтий Князь».
    Я би не згадував у протилежність Ющенку – Тараса Бульбу, про якого писав:
    https://defence-line.org/2015/12/taras-bulba-yak-soveckij-fetish/
    Без Ющенка не було б Порошенка.

    • Владислав | 23 Січня, 2022 at 17:05 |

      А сама стаття справила протилежне враження і, гадаю, що не лише в мене. А цей Ваш коментар нагадує рядок з пісні про того, хто “сдал назад”.

  27. @Yaroslav
    “нагадати про УКРАЇНСЬКОГО Президента, без якого в українській історії не було б Гетьмана Порошенка.”
    Справді.
    Чимало українців, не лише киян, пам’ятають як Порох “со товаріщі” наприкіці жовтня 2004 року власноруч кидали на асфальт беркутню біля ЦВК. І навіть ті хто доти нічого не знав про Пороха, почали його поважати. І саме це вплинуло на вибір певного числа українців у 2014-му.

  28. prosto vvovochka | 23 Січня, 2022 at 19:40 |

    Это классно, что статья вызвала такой резонанс. Давно не помню на ЛО такого обсуждения. Для меня Ющенко – президент который открыл границу для Запада по настоящему. Именно при Ющенко в нашу страну ринулись сотни если не тысячи западных волонтерских организаций которые начали после совка учить нас гражданскому обществу, свободе слова, свободе выбора, свободе мысли. Я считаю, что при Ющенко население Украины начали осознавать себя как Народ. Да, это осознание было примитивным, но любая дорога начинается с первого шага и этот первый шаг был сделан при Ющенко. По моему мнению, Ющенко – превый Украинский Президент. Респект, пане Президент!

  29. Цитувати тимошенківську підстилку яворіаського – це діагноз.
    Краще нічого не писати, ніж таку дурню.
    Шкода, що вам дали можливість продемонструвати кашу у вашій голові.

    • Eugen moderator | 23 Січня, 2022 at 20:34 |

      Стосовно терміну “діагноз”, то воно мені таки яскраво нагадало часи радянщини і психіатричні лікарні з тими, хто, з точки зору більшовиків, був психічно хворий і саме тому критикував радянську владу.
      А що, воно було дуже зручно. Політув’язнених нема, Ми просто людей лікуємо…
      Вам так подобається саме такий підхід до свободи в даному випадку слова?
      Чи до свободи. як такої?

    • Для Ігор 23 Січня, 2022 at 20:02
      Мені соромно, що на ЛО коментує такий, як Ігор.
      Ви зараз протестуєте проти заклику Порошенка про об’єднання опозиції?
      Володимир Яворівський помер 16 квітня 2021 року, а 18 квітня 2021 року вийшла остання його авторська передача «20 хвилин з Володимиром Яворівським».
      Я поважаю письменника В. Яворівського – одного із засновників «Народного Руху України», за його політичну діяльність і його творчість.
      Він назавжди залишиться в українській історії. Згадайте свій образливий коментар, коли Порох об’єднає опозицію.

  30. Основна заслуга Ющенка, яка змінила Україну ( хоча і не при його президентстві) – це курс на Євроінтеграцію. І, як не дивно, але найбільше для Євроінтеграції зробила команда проффесора Януковича. Якщо бути чесними, то всю дорожню карту по Євроінтеграції зробили вони. Я з самого початку, як тільки ВФЯ озвучів продовження курсу до Європи, не міг зрозуміти їх вигоду. Адже там зовсім інші правила гри, не для Яника та його команди. Та фінансові вливання з Заходу в необмеженій кількості, типу на реформи, були дуже привабливими для ригів. Ну, а далі, сталося те, що і повинно було статися.
    Так, що Ющенко, Янукович, Порошенко – це віхи в новітній історії України і , напевно, без Ющенка не було б і Порошенка.

  31. Я не засуджую і не вигороджую Ющенка, але на мій погляд, потрібно враховувати тодішній склад Верховної Ради. У нього, по-суті, не було підтримки. Та ще й Жуля на кожному кроці ставила “спиці в колеса”.

  32. Як можна сьогодні дивуватися не розкритим обставинам отруєння Ющенко? Хочу нагадати, що обставини МОЖЛИВОГО отруєння розслідувалися під головуванням агента Кремля Сівковича.

  33. шалтай-болтай | 24 Січня, 2022 at 17:30 |

    Ще з самого початку його каденції (ні, навіть ще у передвиборчу кампанію) було зрозуміло, що йому не під силу зламати систему, часткою яко він до цього був. Тому й голосували у переважній більшості НЕ “За Ющенка”, А “Проти Януковоща”. Хто голосував за нього свідомо, і бачив у ньому “месію” – вибачайте, це ваша справа.
    Я, наприклад, коли уперше почув, що він буде балотуватися, сказав собі: “Ну який з нього Президент? Голова НБУ – ще може бути..” (не так давно почув від Москаля, що той має документи щодо штучного банкрутства банку “Україна” саме Ющенком, і що саме ВА отримав офігенний зиск він цієї оборутки)
    Те, що він заслабкий, було помітно з перших днів. Правильний крок – позбавлення Григян прем’єрської посади. А призначення Овоча на її місце – це як? Вірне рішення!? Скажуть “що така була ситуація”..
    Та не в ситуації була справа – у “беззубості”..
    Слухайте, у нас усі патріоти “без зубів”? Чому Порох не боровся з цим недоумком і мовчав коли той брехав про нього казна що, завдяки чому деякі люди, з якими я вимушено перетинаюсь, ще й досі повторюють цю маячню про “баригу”, Ліпецкую фабріку і т.ін.?(привіт Стецю)
    Цю наволоч зелену можна було закидати реальним компроматом, разом із його наркоманською дійсністю. Щоб розплющити очі навіть самим “упоротим”. Але ні…
    От і маємо оцей довбаний “маятник”: Ющенко – Янукович, Порошенко – Зеленський. Усе як у Платона у його “Республіці”: “Важкі часи народжують сильних людей. Сильні люди створюють добрі часи. Гарні часи народжують слабких людей. Слабкі люди створюють важкі часи”(с).

Comments are closed.