Еще раз о Тайване

В конце прошлой недели стало известно о том, что Народно-освободительная армия Китая провела масштабные военные учения на побережьи провинции Фуцзянь. Суть этих учений сводилась к высадке морского десанта на берег, подобный берегу Тайваня. Место было выбрано не случайно, поскольку оно находится напротив целевого района, разделенного от материка Тайваньским проливом. С одной стороны, это была проверка собственных возможностей, ну а с другой – демонстрация Тайваню своей решимости.

То, что удалось получить методами технической разведки и что показали сами китайцы, указывает на примерный вид современной десантной операции, в исполнении китайской армии. На сегодня Китай имеет несколько больших десантных платформ, но сама высадка на берег осуществляется небольшими катерами. Видимо, здесь ставка делается на плавучие бронетранспортеры, которые должны выполнять роль десантно-штурмовых средств, которые способны взять на борт некоторую часть десанта и на берегу – поддерживать его огнем легкой артиллерии.

В учениях была задействована и авиация, которая должна обеспечить господство в воздухе и наведение на цели ракет класса «поверхность-поверхность», которые должны вести огонь с территории материкового Китая. В общем, китайские военные прикинули то, как все может выглядеть в натуре, но без учета того, что может им противопоставить противник. А на самом деле, Тайвань сейчас усиленно готовится к моменту встречи «дорогих гостей» и несмотря на несопоставимую военную мощь, шансы у Тайбэя совсем неплохие.

Дело в том, что имея громадную армию, Китай сможет эффективно использовать лишь малую ее часть, поскольку для ведения боевых действий все это нужно доставить в операционный район, а сделать это можно только и исключительно в виде морского и/или воздушного десанта. А поскольку Китай базирует свои возможности этого плана на совково-коммунистическом опыте, о чем свидетельствует оснащение соответствующих подразделений, то подобные мероприятия станут для китайцев тем еще квестом.

И напротив, тайваньцы черпают свои знания у лучших профи по этим вопросам – американцев, и те точно знают все слабые места масштабной десантной операции. Соответственно им известны самые уязвимые места, удар по которым может оказаться наиболее эффективным. Очевидно, что самым уязвимым для атакующей стороны будет момент высадки десанта, когда все плавучие средства, задействованные для высадки десанта и его снабжения, будут являть собой тихоходную и хорошо заметную цель.

Поэтому ожидается, что первым все же будет воздушный десант, который должен захватить и удерживать плацдарм, не обязательно аэродром, поскольку в случает удачи подкрепление может быть переброшено вертолетами. И вот уже силами этого десанта будет удерживаться зона высадки. В свою очередь, это говорит о том, что особое внимание Тайваню надо уделить своим ПВО. Это нужно как для отражения атак штурмовой авиации и ракет противника, так и для уничтожения десантных самолетов и вертолетов.

Кроме того, Тайвань уже имеет ракетные системы, способные эффективно поражать цели в районе материкового Китая. Так что там можно сделать серьезные проблемы на стадии формирования морского десанта. И в общем, на этот момент складывается впечатление, что в первую очередь, Китай планирует оказать именно психологическое давление с целью подавить волю к борьбе. 

Этот вывод можно сделать хотя бы потому, что Китай не имеет соответствующих возможностей и опыт проведения масштабных операций. Не зря же имеется информация о том, что для доставки десанта на Тайвань Китай планирует использовать не только военные корабли, но и гражданские суда. Ну а сам Тайвань тоже не теряет времени зря и усиленно укрепляет свою оборону именно от такого вида угрозы В итоге, применить ЯО Китаю нет смысла, а с обычными вооружениями у него не все так хорошо, как ему бы хотелось. Но ситуация развивается и все зависит от решимости Тайваня. Все остальное – приложится.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

45 Comments on "Еще раз о Тайване"

  1. Семен Семеныч | 13 Жовтня, 2021 at 10:45 | Відповіcти

    Тайвань, это разумеется те же китайцы, только побывавшие в нескольких поколениях свободными. Им никак не улыбается комуняцкое будущее, посему, а народ там упертый, при войнушке еще неизвестно кто победит. Тут или китайцам разнести все в щебень и остаться мировым изгоем, либо договориться “где то по середине”. Что сомнительно, судя по их настроениям. Мировой экономике в области чипов конечно жопа, пусть и не надолго, игнор китайских товаров так же серьезный удар….все переживаемо, человечество подошло к переформатированию мироустройства…а там как получится.

    • Да,подходит время собирать камни.

    • Оно ось Джекі Чан теж був вільним гонгконгським китайцем. Знімав філми на славу капіталізму, а потім подався до комуняк і нічого в нього не йойкнуло.

    • гадаю, що виробництво електроніки поступово зможуть повернути туди, де йому місце. Буде непросто, але справляться. І в подальшому не будуть передавати технології всяким мерзотникам. А після того у китайців два варіати: або так само поступово опиняться там де були у 70х-80х, коли чекали гуманітарку, або ж почнуть приходити до тями і перестануть марити “вялічієм”.

      • “А після того у китайців два варіати”-можливий третій-розпад. Спочатку “некитайські окраїни”: Тібет, Уйгурустан, Чжуань, можливо Внутрішня Монголія, далі “китайські”-наростання протиріч між інтегрованим з світовим ринком Півднем (насамперед Шанхай і Гуанчжоу) і Пекін-Тяньзіньською агломерацією, де сконцентровані заводи ВПК з контролем КПК. До речі, в Фуцзяні досить сильні автономістичні настрої.Мова/діалект Фуцзяна досить сильно відрізняється від мандарина, що призвело до того, що КПК дозволило транслювати радіо- і теле передачі на фуцзяні. В ерефія, наскільки я знаю, є окреме земляцтво фуцзянців на відміну від загально-китайського. Так що ті маневри і з внутрішнім змістом.

    • Тайвань – это мандарины.
      Если сравнивать с совком – та самая Белая Гвардия.

      • “Тайвань – это мандарины.”-https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0
        Тайва́нська мо́ва (на думку інших дослідників, тайванський діалект китайської мови, Tâi-oân-oē або Hō- ló-oē), — ідіом китайської гілки сино-тибетської сім’ї. Структурно являє собою одну з говірок Південноміньської мови (або діалекту китайської мови), на материку поширена насамперед у провінції Фуцзянь, від якої Тайвань відділений протокою. Проблема «мова чи діалект?» у зв’язку з тайванською (як і з самою південноміньською, і з багатьма іншими ідіомами, родинними літературній китайській) поки не має загальноприйнятого в науці рішення і, як часто в таких випадках, ускладнена політичними міркуваннями.

    • Корінне населення Тайваню не є китайцями (тобто не хань), тому у більшості тайванців походження змішане. Зараз, звісно, майже всі записалися китайцями (під 95-98% населення).

  2. Главное чтобы в случае чего дело не кончилось как обычно – озабоченностью, серьёзной озабоченностью и крайне серьёзной озабоченностью.

  3. В десантной операции на Окинаву США задействовали 1200 кораблей. А у Китая сколько? 50? Пока это игра на нервах.

  4. Слабкість Тайваню… в його силі. У явно непропорційно до його площі й населення розвинутій промисловості.
    Там Є ЩО ВТРАЧАТИ. І все те “Є” – має власників. Конкретних. Приватних.
    Якщо таки буде там десант, війна – можна втратити. Легко можна.
    Отже власникам війни навряд чи хочеться.
    І якщо ті власники будуть знати, що при владі із Пекіна їхня власність не постраждає, то…
    То згадайте, що ті власники разом узяті – ВЛАДА у Тайвані. Влада явно сильніша, ніж усякі там уряди.
    А серед населення Тайваню, це теж ясно, є свої 73%. І в армії – теж.
    Отож буде видно. Але видно – дуже навряд чи скоро, бо Китай не має звички спішити.

    • При комуняках и не пострадает?
      Пример Гонконга в помощь.

      • Цитата:
        “Гонконг є одним із лідерів економіки всієї Східної Азії і є діловою столицею Азії, одним з найбільших міжнародних фінансово — валютних центрів. Його валютна біржа посідає третє місце у світі, а на території міста сконцентровано понад 560 банків, серед яких 365 представлено 50 країнами.”
        .
        Це через 20 (двадцять!) років після передачі його з рук Лондона до рук Пекіна. “Комуняки” мали би вже встигнути розвалити все “да аснаванья”.
        Чи там, у Китаї, “комуняк” на Гонконг не вистачило?

        • “Гонконг є одним із лідерів економіки всієї Східної Азії і є діловою столицею Азії,”-твердження вчорашнього дня. Після “пацифікації” Гонконга звідти пішло багато фірм і виробництв. Почалася стагнація і це ще до ковіду. Тайвань більший і у випадку чого буде все набагато гірше. Крім того, там пам’ятають уроки 1949р.

          • 🙂 Ще раз нагадую: минуло вже 20 (двадцять!!!) РОКІВ, а не днів після переходу під Пекін. А опис Гонконгу – СЬОГОДНІШНІЙ. Він усе ще один із лідерів. Хоча, як виходить із повсюдних і тутешніх описів “комуняк”, мав уже в перші дні “атняться і падєліться”. Тобто бути аж ніяк не “діловою столицею Азії”.
            Колись один рекомендував не читати наніч савєцкіх газєт.
            Я би вам рекомендував, хочучи оцінювати гонконги чи тайвані – не читати нічого, в чому зустрічається слово “комунізм” із його похідними типу “комуняк” або ще яких.
            Читати Вікі російською – теж не раджу. Вона таки має тенденцію.

          • Andriy Moderator Andriy Moderator | 14 Жовтня, 2021 at 00:49 |

            Если вы не обратили внимание, то все эти 20 лет Гонконг оставался Гонконгом и Пекин туда не лез. До недавнего времени.

    • І якщо ті власники будуть знати, що при владі із Пекіна їхня власність не постраждає–Ага,щаззз!Владельцы бизнеса настолько наивные,что поверят китайскому руководству- зуб даю.От совкового переворота до кубинского все построено на отнять и поделить.Да и пример Гонконга с его все более игнорируемым статусом “одна страна-две системы” рядом.

      • І скільки ж власності всякі власники розмістили в самісінькому Китаї? Мало? Чи ви про такі “дрібнички” не в курсі? Не помітили по малості? Причому ж які власники – з сяючого своєю прогресивністю Заходу, зі всіх країв височенної Західної цивілізації…
        Влад, ви про що? У них уже їхню власність “атнялі і падєлілі”?

        • Почитайте истории бизнесменов,сидящих за расхождения с генеральной линией,Жень Чжицян.А оно Тайваню надо-жесткий контроль со стороны партии? И еще они в курсе- Китай не “гнилая” демократия,где стабильность как гарантия частной собственности,дядя Си уже себя назначил бессменным руководителем,до династии Кимов недалеко.

          • Для бізнесів “жьосткій контроль” – це якщо контроль саме БІЗНЕСУ. Судячи з ентузіазму, із яким європейські та американські бізнесмени розміщували свої виробництва в Китаї – з цим там усе ідеально, краще, ніж у самих Європі-Америці.
            А коли в Китаї при цьому жорстко утрамбували виступи на Тяньаньмень, то подібна жорсткість, як виявилось, тим бізнесменам була до лампочки. Бо гроші гребти не заважало.
            Чому раптом на Тайвані ставлення бізнесу має бути іншим?

        • Видите ли, есть маленькая разница – компания иностранная или своя местная. Для своих местных вполне работает правило “сегодня ты милиардер, а завтра мы тебя расстреляем”.
          Так вот с захватом Тайваня все тайваньские бизнесы становятся “свои местные”.

    • Думаю, что у владельцев есть только один шанс сохранить собственность – максимально вложиться в войну. Если Тайвань будет захвачен, они свою собственность однозначно потеряют.

      • “Думаю, что у владельцев есть только один шанс сохранить собственность – максимально вложиться в войну.”-саме так! Але як буде в реалі….

    • Семен Семеныч | 13 Жовтня, 2021 at 12:43 | Відповіcти

      кстати да, я упустил Вашу очень важную подсказку.Спасибо.
      на ней можно даже развить версии мироустройства, довольно жесткие, с печальными последствиями.
      Собственики компаний, корпораций, акции которых на IPO это на высокотехнологичной бирже NASDAQ ключевые игроки. Гибель ключевых игроков из за нападения Китая это гибель биржи. Это десятки триллионов в минус, это разумеется цепочка обвала на остальной рынок. По сути Тайвань это супергигант чипов и робототехники.Это откат цивилизации на десяток лет минимум!
      Сейчас, на эту минуту, УЖЕ проблемы у автопроизводителей, проблемы с чипами, а что будет если Тайвань в щебень?
      Кому это выгодно? тут вариант один – кто не имет высоких технологий, живущий от недр Земли и не участвующий в высокотехнологичном рынке. Бандустаны, типа Ирана, параши, Сирии и прочих придурков – аллах акбар, государств с мафиозной и авторитарной структурой, по сути это возврат к феодально-бандитскому строю.
      есть, кстати, уроки-падение Римской Империи и приход Варваров, дофига есть примеров, от развития к деградации.
      В интересное время живем! не правда ли?

      • Римська імперія, перш ніж упасти, вся прогнила ЗСЕРЕДИНИ. Варвари перемогли тоді, коли вже можна було перемогти оте прогниле.
        Тут шукайте аналогії.

        • Семен Семеныч | 13 Жовтня, 2021 at 13:59 | Відповіcти

          та шо там шукати, Вам десять років? СССР подох декілька днів тому, з середини!В історичному масштабі вчора. Паращі край історично завтра, тільки шматки цього “краю” передбачити й захиститись неможливо…хто зна, шо буде наступного дня…

    • смотря что там пропагандируют. и смотря , верят ли собственники комунякам . нужно напоминать про все красные терроры и красных кхмеров,

  5. Только на ракетных катерах и фрегатах Тайваня находятся 31х2х2 + 22х4х4=124+352=476 ПКР HF-2 разных модификаций с дальностью действия 160-250 км и массой боевой части 180кг. На наших ПКР Нептун всего 150кг БЧ и этого достаточно для уничтожения корабля водоизмещением 5000 тонн, а HF-2 помощнее будет. И еще

    • есть неизвестные количества ракет наземного и воздушного базирования. О какой успешной десантной операции идет речь? Пока она (успешная) невозможна в принципе.

    • Семен Семеныч | 13 Жовтня, 2021 at 12:55 | Відповіcти

      не знаю что там на фрегатах и катерах Тайваня, но китайские комуняки их шапками закидают. Шо параше, шо тем более Китаю посрать, сколько мяса подохнет.
      Американцы понимают, что гибель Тайваня это охрененный удар по ним в вопросе технологий.
      посему, будут тянуть паузу, что бы вывести производства, спецов, институты и лаборатории.

      • Похоже, что не до конца понимают. Ведь если Штаты не прикроют Тайвань, то следом посыпется Южная Корея, а окрылённая успехом Орда снова попытается прорваться через Цусимский пролив в Японию, как это задумывал ещё хан Хубилай много сотен лет назад… При таких перспективах нет ни единого шанса на то, что ядерной войны удастся избежать. А ведь ещё во время Корейской войны генерал МакАртур предлагал решить вопрос с китайскими “ихтамнетами” атомной бомбардировкой Пекина. К огромному сожалению, Трумэн тогда на это не решился. И Тайвань сегодня пожинает плоды той самой нерешительности.

        • Семен Семеныч | 13 Жовтня, 2021 at 18:30 | Відповіcти

          Ю.Корее и Японии особо напрягаться не стоит, за них впишется США, да и всеобщая война “всех со всеми” ….там уже будет тотальный беспредел.
          Если вы заметили, то мировые, застарелые конфликты и распри сильно обострились. Угадайте с одного раза, почему?
          Потому, что параша дала прецендент, нарушив границы государств Грузия и Украина. Естественно – “им можно, а нам нет”? отреагировано как дозволенность.Озабоченность стала насмешкой, не защитой и гарантией порядка, а страхом и паникой.
          Часы, условные, обозначающие мировую войну, приблизились не к минуте зенита, секунды…

      • В части закидают шапками, то, полагаю, от буденовской стратегии, а тем более тактики было придумано отменное по действенности лекарство. MG42 называется. С тех пор, когда его придумали, много чего подопридумали.
        Просто достаточно большое количество разнообразных вооружений как то не упоминаются лишний раз в смях.
        Как говорится, суслика не видно, а он есть. Слаб человек-то телом своим, слабенький.
        Так что в нынешних условиях, когда произошли грандиозные качественные изменения в способах и приемах лишения человека дееспособности, масса мяса уже не имеет большого значения.
        А кроме того, ведь понимание взаимосвязанности и взаимозависимости всего в технологическом нашем мире не приобрели исключительно патологические недоумки. Процесс извлечения из закутков и нейтрализации разнообразных ставленников необольшевичков имевших задачей охмурение и дезиныормацию пересічного и не очень народу, набирает силу в мире.
        Зависимость огромного числа системообразующих предприятий от высокотехнологической продукции Тайваня тоже ыактор, знаете ли, весомый. Тем более, что в массе своей эти зависимые от Тайваня производства есть вовсе не госсобственность в массе своей.
        А, кроме того, ведь решать то эту самую проблему диверсификации поставок надо не только в энергетике. Если в части энергоресурсов некоторые телодвижения в той же Европе можно сказать предприняты, то в других отраслях еще не только конь не валялся, а и воробей не прыгал. Так что, пока придется защищать свое. Пусть и на далекой Формозе.

  6. “Зависимость огромного числа системообразующих предприятий от высокотехнологической продукции Тайваня…”
    А тепер у цій фразі слово “Тайваня” замініть на слово “Китая”. 🙂
    Потрібен мікроскоп, аби помітити різницю для бізнесів…
    Це саме те, що гранично ясно для власників усього того “високотехнологічного”.
    От нафіга їм іти на ризики знищення (у випадку війни), якщо для них це ясно саме гранично?
    Це політики та “правозахисники” неодмінно вплутають у цю ясність якусь, як для бізнесу, муть. Ну так у великого бізнесу предостатньо важелів, аби вплинути на політиків. Тим більше – на “правозахисників”.

    • А не буде адекватною заміна. Правда,для розуміння цього факту треба розуміти різницю між організаційно-технологічним рівнем промисловості в країнах з демократичним устроєм і не демократичним.
      Своєї, вітчизняної промисловості, тієї, що є власністю держави, чи вітчизняного бізнесу. Тільки справжнього, а не поскомуністичного.
      Тоді стане зрозумілим, що гра словами і дійсність речі дуже різні.

      • 🙂 От саме словосполучення “демократичний устрій” – гарний приклад “гри словами”. Бо треба розуміти, що між тим, як Захід дуже повчально (і зверхньо…) пояснює свої успіхи і реальними причинами оних може бути веееееелика різниця. Отой “демократичний устрій” – не причина успіхів, а НАСЛІДОК.
        І ще є багато різних “ігор словами”. З підмінами та перестановками.
        Розвинуті країни зовсім не обов’язково точно знають всі причини, що дали їм успіх.
        А що знають – не все до кінця чи правильно розуміють.
        А що розуміють правильно – не все іншим розкажуть. В дечому посоромляться навіть собі признатися.

        • Та куди їм, тим розвиненим, розуміти, та ще й точно знати!
          Що з них візьмеш, розвинуті…

        • “Отой “демократичний устрій” – не причина успіхів, а НАСЛІДОК.”-в першу чергу -вільна ринкова економіка, можливо, навіть без демократії (приклад:Чилі за часів Піночета). Але наслідком вільної ринкової економіки майже завжди -демократія.
          “Розвинуті країни зовсім не обов’язково точно знають всі причини, що дали їм успіх.
          А що знають – не все до кінця чи правильно розуміють.”-ну напишіть, як ви це бачите і розумієте.

  7. Спитайте у Джека Має, все вже поділили? “tZEinform:
    Основатель и исполнительный председатель Alibaba Group Ма Юнь (кит. упр. 马云, Джек Ма) начал переговоры о продаже своего трехэтажного особняка площадью 919 квадратных метров в одном из самых престижных районов Гонконга — Пик.
    Это его первое появление в Гонконге с момента когда на его бизнес-империю были введены нормативные ограничения финансовых регуляторов Китая
    #tze_CHINA”

  8. Интересная статья, спасибо. И еще: у Автора на картинке был упомянут сайт
    https://www.defence24.pl Польская версия. Интересный польский сайт (пишут на польском и английском). Английская версия: https://www.defence24.com

  9. Якщо Тайвань і здується, то оператору дронів, який сидить в вагончику десь у Неваді, якось пофіг. Він може займатися своєю справою вічно.)))))

  10. Не помню, но ещё раз рекомендую ютюб канал Юрия Швеца, он сейчас практически ежедневно выпускает почти часовые ролики с анализом и новостями. Очень толково. Там и про Тайвань тоже есть.

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: