За деякий час у хол вбігає захеканий Миросик, вносить величезну коробку і ставить її на стійку з написом «Reception». Потім виймає з піхов, причеплених до паска, величезний м’ясницький ніж і подає його Пану Готельєру, який тим часом знімає кришку з коробки. Під кришкою виявляється маленький хлопчик в трусиках, схожий на Ісусика й розіп’ятий на російському триколорі. Слідом за тим у холі починає лунати скиглення і пхикання, потім гучний дитячий плач.

Гость из Москвы (испуганно заикаясь). А эт-та чё тако-о-ое?!

Гостья из Москвы (испуганно заикаясь). Д-да-а, чё эт-та тако-о-ое?!

Пан Готельєр. Це комплімент від нашого шеф-кухаря — абсолютно безкоштовна гостьова страва! Українізаторська! Варто її скуштувати — і навіть найзатятіші москалі, як-от ви, негайно ж перетворюються на бандерівців. І навіть на укрожидобандерівців, якщо вийде!..

Гость из Москвы (пятясь на шаг). Нет…

Гостья из Москвы (пятясь на шаг). Мы не хотим, как у вас — Майдана!..

Пан Готельєр (весело). Але ж ви самі обрали відпочинок в нашому готелі «Russian Free»!.. А у нас відпочивають тільки щирі бандерівці, у крайньому разі — укрожидрбандерівці!.. Або киримлибандерівці… Ну, це вже як вийде.

Гость из Москвы (пятясь еще на шаг). Нет…

Гостья из Москвы (пятясь еще на шаг). Нет!..

Пан Готельєр. Але ж ви самі обрали відпочинок у нас! Ніхто вас не примушував. І гроші заплатили… А в нашому готелі діє система «All Inclusive», між іншим. Тому давайте-но, швидше скуштуйте комплімент від шеф-кухаря, потім поцілуйте зображення Степана Андрійовича (вказує на вимпел на стійці) — тоді станете справжніми русобандерівцями… І тоді ласкаво запрошуємо до нашого готелю «Russian Free» на відпочинок! Тоді прошу пана до гилляки, а пані — до канапи.

Миросик (турботливо). Гилляка на дереві, що у дворі. З гилляки тієї звисає мотузка, на кінці якої удавка — тож не переплутаєте. А канапа для відпочинку пані з Паном Готельєром — в кабінеті Пана Готельєра.

Гость из Москвы (в ужасе). А-а-а!..

Гостья из Москвы (в ужасе). А-а-а!..

Нажахані вкрай Гость из Москвы і Гостья из Москвы перелякано волають, потім тікають геть, покидавши свої валізи в холі готелю. Тим часом Пан Готельєр виставляє на стійку табличку, на якій великими літерами надруковано: «Нех*й шастать!» — а Миросик визирає на вулицю.

Миросик (стурбовано). Ото побігли, немов ті сайгаки! Аж куряву здійняли.

Пан Готельєр (задоволено розглядаючи табличку на стійці). Шкода, що до канадійського кордону добігти не зможуть.

Миросик. Чому це?..

Пан Готельєр. Бо Канада знаходиться по той бік Атлантики, і доки ці москалики до неї добіжуть — двісті разів потонути в океані встигнуть.

Миросик (розчаровано). Ах, так!.. Протупив я, каюсь.

Пан Готельєр. Нічого, ти ще молодий, життя не знаєш…

Миросик прибирає з холу покидані валізи московських гостей. У цей час ззовні знов долинає гуркотіння двигуна туристичного автобусу, що під’їжджає, потім зупиняється, потім їде. Бічні двері повторно відчиняються, в тих входять Гість з Києва та Гостя з Києва, з легкістю тягнучи за собою невеличкі валізи. Обидва одягнені по-літньому легко, найприкметніша деталь одягу Гостя з Києва — новенька синя футболка з великим жовтим Тризубом. На Гості з Києва — файна біла футболка з принтом, стилізованим під вишиванку.

Миросик (радісно). О-о-о, наші люди в Голлівуді!..

Гість з Києва (так само радісно). Не в Голлівуді, а у вашому готелі «Russian Free», наскільки я розумію… Добрий вечір в вашій хаті! Будьте здорові, щасливі й багаті!

Гостя з Києва (підозріло оглядаючи то розіпнутого хлопчика в трусиках, який продовжує скиглити, то табличку «Нех*й шастать!» на стійці). Перепрошую… але у вашому готелі «Russian Free» точно немає москалів?!

Пан Готельєр вправно розвертає табличку на стійці, на зворотному боці якої надрукований інший напис: «Нехай щастить!»

Пан Готельєр (урочисто). Так, вже нема. Оце перед вами заходила парочка, хотіли приткнутися тут. Але не витримали правил проживання у нас.

Гість з Києва (зі сміхом киваючи на хлопчика в трусиках, який продовжує скиглити і пхикати). Ги-ги!.. Це ви їх тортиком налякали, я так розумію?

Пан Готельєр (розплившись у посмішці). Авжеж!

Гостя з Києва. Ми бачили, як вони тікали, з вікна автобусу. Ще зрозуміти не могли, що їх отак налякало?!

Пан Готельєр (простягаючи новим гостям м’ясницький ніж) До речі, скуштуйте! Дуже раджу, бо це — комплімент від готельного шеф-кухаря.

Гостя з Києва. Та скуштуємо, неодмінно скуштуємо. Ви тільки магнітофон вимкніть, бо ці звуки, знаєте…

Пан Готельєр вимикає магнітофон прихованою кнопкою, в холі готелю встановлюється тиша. Гості ріжуть м’ясницьким ножем хлопчика в трусиках, який виявляється тортом, і з задоволенням з’їдають відрізані кавалки.

Гість з Києва. О-о-о, смакота!..

Гостя з Києва. Авжеж смакота!..

Пан Готельєр (гордовито). У нас прекрасний шеф-кухар. Не пошкодуєте… Ну що ж, ласкаво просимо на відпочинок до нашого готелю «Russian Free»! Сподіваюсь, вам у нас сподобається. Беріть на стійці гостьові анкети й заповнюйте українською, англійською чи німецькою. Тільки не російською!..

Гість з Києва. Ще чого не вистачало!..

Пан Готельєр (До Миросика). Миросику! Доки наші гості заповнюють анкети й оформлюються — віднеси їхні валізи до вільного номеру з найкращим краєвидом з вікна.

Миросик (бадьоро). З величезним задоволенням!

Миросик підхоплює валізи і зникає з ними. Гості заповнюють анкети. Пан Готельєр слідкує за ними, знов тихесенько насвистуючи мелодію пісні «Несе Галя воду».

(Завіса)

---

P.S. Вітаю шановного колегу по «Лінії Оборони» — Готельєра-бандерівця з днем народження! Зичу йому козацького здоров’я та невтомності, щастя, успіхів та процвітання його бізнесу, а також здійснення всіх творчих планів!

---

P.P.S. А на додачу, в якості бонусу — невеличке розважальне відео: