Готель «Russian Free» (частина 2)

За деякий час у хол вбігає захеканий Миросик, вносить величезну коробку і ставить її на стійку з написом «Reception». Потім виймає з піхов, причеплених до паска, величезний м’ясницький ніж і подає його Пану Готельєру, який тим часом знімає кришку з коробки. Під кришкою виявляється маленький хлопчик в трусиках, схожий на Ісусика й розіп’ятий на російському триколорі. Слідом за тим у холі починає лунати скиглення і пхикання, потім гучний дитячий плач.

Гость из Москвы (испуганно заикаясь). А эт-та чё тако-о-ое?!

Гостья из Москвы (испуганно заикаясь). Д-да-а, чё эт-та тако-о-ое?!

Пан Готельєр. Це комплімент від нашого шеф-кухаря — абсолютно безкоштовна гостьова страва! Українізаторська! Варто її скуштувати — і навіть найзатятіші москалі, як-от ви, негайно ж перетворюються на бандерівців. І навіть на укрожидобандерівців, якщо вийде!..

Гость из Москвы (пятясь на шаг). Нет…

Гостья из Москвы (пятясь на шаг). Мы не хотим, как у вас — Майдана!..

Пан Готельєр (весело). Але ж ви самі обрали відпочинок в нашому готелі «Russian Free»!.. А у нас відпочивають тільки щирі бандерівці, у крайньому разі — укрожидрбандерівці!.. Або киримлибандерівці… Ну, це вже як вийде.

Гость из Москвы (пятясь еще на шаг). Нет…

Гостья из Москвы (пятясь еще на шаг). Нет!..

Пан Готельєр. Але ж ви самі обрали відпочинок у нас! Ніхто вас не примушував. І гроші заплатили… А в нашому готелі діє система «All Inclusive», між іншим. Тому давайте-но, швидше скуштуйте комплімент від шеф-кухаря, потім поцілуйте зображення Степана Андрійовича (вказує на вимпел на стійці) — тоді станете справжніми русобандерівцями… І тоді ласкаво запрошуємо до нашого готелю «Russian Free» на відпочинок! Тоді прошу пана до гилляки, а пані — до канапи.

Миросик (турботливо). Гилляка на дереві, що у дворі. З гилляки тієї звисає мотузка, на кінці якої удавка — тож не переплутаєте. А канапа для відпочинку пані з Паном Готельєром — в кабінеті Пана Готельєра.

Гость из Москвы (в ужасе). А-а-а!..

Гостья из Москвы (в ужасе). А-а-а!..

Нажахані вкрай Гость из Москвы і Гостья из Москвы перелякано волають, потім тікають геть, покидавши свої валізи в холі готелю. Тим часом Пан Готельєр виставляє на стійку табличку, на якій великими літерами надруковано: «Нех*й шастать!» — а Миросик визирає на вулицю.

Миросик (стурбовано). Ото побігли, немов ті сайгаки! Аж куряву здійняли.

Пан Готельєр (задоволено розглядаючи табличку на стійці). Шкода, що до канадійського кордону добігти не зможуть.

Миросик. Чому це?..

Пан Готельєр. Бо Канада знаходиться по той бік Атлантики, і доки ці москалики до неї добіжуть — двісті разів потонути в океані встигнуть.

Миросик (розчаровано). Ах, так!.. Протупив я, каюсь.

Пан Готельєр. Нічого, ти ще молодий, життя не знаєш…

Миросик прибирає з холу покидані валізи московських гостей. У цей час ззовні знов долинає гуркотіння двигуна туристичного автобусу, що під’їжджає, потім зупиняється, потім їде. Бічні двері повторно відчиняються, в тих входять Гість з Києва та Гостя з Києва, з легкістю тягнучи за собою невеличкі валізи. Обидва одягнені по-літньому легко, найприкметніша деталь одягу Гостя з Києва — новенька синя футболка з великим жовтим Тризубом. На Гості з Києва — файна біла футболка з принтом, стилізованим під вишиванку.

Миросик (радісно). О-о-о, наші люди в Голлівуді!..

Гість з Києва (так само радісно). Не в Голлівуді, а у вашому готелі «Russian Free», наскільки я розумію… Добрий вечір в вашій хаті! Будьте здорові, щасливі й багаті!

Гостя з Києва (підозріло оглядаючи то розіпнутого хлопчика в трусиках, який продовжує скиглити, то табличку «Нех*й шастать!» на стійці). Перепрошую… але у вашому готелі «Russian Free» точно немає москалів?!

Пан Готельєр вправно розвертає табличку на стійці, на зворотному боці якої надрукований інший напис: «Нехай щастить!»

Пан Готельєр (урочисто). Так, вже нема. Оце перед вами заходила парочка, хотіли приткнутися тут. Але не витримали правил проживання у нас.

Гість з Києва (зі сміхом киваючи на хлопчика в трусиках, який продовжує скиглити і пхикати). Ги-ги!.. Це ви їх тортиком налякали, я так розумію?

Пан Готельєр (розплившись у посмішці). Авжеж!

Гостя з Києва. Ми бачили, як вони тікали, з вікна автобусу. Ще зрозуміти не могли, що їх отак налякало?!

Пан Готельєр (простягаючи новим гостям м’ясницький ніж) До речі, скуштуйте! Дуже раджу, бо це — комплімент від готельного шеф-кухаря.

Гостя з Києва. Та скуштуємо, неодмінно скуштуємо. Ви тільки магнітофон вимкніть, бо ці звуки, знаєте…

Пан Готельєр вимикає магнітофон прихованою кнопкою, в холі готелю встановлюється тиша. Гості ріжуть м’ясницьким ножем хлопчика в трусиках, який виявляється тортом, і з задоволенням з’їдають відрізані кавалки.

Гість з Києва. О-о-о, смакота!..

Гостя з Києва. Авжеж смакота!..

Пан Готельєр (гордовито). У нас прекрасний шеф-кухар. Не пошкодуєте… Ну що ж, ласкаво просимо на відпочинок до нашого готелю «Russian Free»! Сподіваюсь, вам у нас сподобається. Беріть на стійці гостьові анкети й заповнюйте українською, англійською чи німецькою. Тільки не російською!..

Гість з Києва. Ще чого не вистачало!..

Пан Готельєр (До Миросика). Миросику! Доки наші гості заповнюють анкети й оформлюються — віднеси їхні валізи до вільного номеру з найкращим краєвидом з вікна.

Миросик (бадьоро). З величезним задоволенням!

Миросик підхоплює валізи і зникає з ними. Гості заповнюють анкети. Пан Готельєр слідкує за ними, знов тихесенько насвистуючи мелодію пісні «Несе Галя воду».

(Завіса)


P.S. Вітаю шановного колегу по «Лінії Оборони» — Готельєра-бандерівця з днем народження! Зичу йому козацького здоров’я та невтомності, щастя, успіхів та процвітання його бізнесу, а також здійснення всіх творчих планів!


P.P.S. А на додачу, в якості бонусу — невеличке розважальне відео:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

About the Author

Tymur
Tymur
Письменник, журналіст і блогер

18 Comments on "Готель «Russian Free» (частина 2)"

    • Шановний Готельєре! Здоров’я Вам, щастя та натхнення!
      P.S
      Ото почитаєш ЛО зранку, та вдень, та й вночі іноді – і якось сили додається, є надія на майбутнє…
      Дякую!

  1. Вітаю з Днем народження!

  2. Дякую пане Тимуре, приєднуюсь до вітань на честь дня народження шановного Готельєра-бандерівця,бажаю щастя,довгі роки життя та успіхів у знищенні російких диверсантів на передній лінії відсічи в тилу.Дякую.

  3. Вітаю з Днем Народження!
    Сил та натхнення!

  4. Дякую, шановний пане Тимуре! Насміялась від душі! Так, так їх, московитів!

    А який красунчик тут наш Готельєр Бандеровець! Ще раз поздоровляю з днем народження та бажаю усього найращого, що є у нашому світі. А саме цінне – це безумовне здоров’е, а решта прийде!

  5. спасибо! повеселили. и скажу по своему опыту (в москве родня есть) что этот розыгрыш на дороге воспримут на полном серьёзе. и такое потом своим соплеменникам наплетут! их не исправить уже ни как. да и не стоит тратиться и трудиться.

  6. Олександр Яковлєв | 12 Вересня, 2021 at 15:46 | Відповіcти

    Дякую, пане Тимуре. Ви зробили і мій день…
    https://www.youtube.com/watch?v=-Y0iBZCiF64

  7. +++++ пане Тимуре.

  8. Круто, Тимуре, дякую! І відео в тему!!

  9. Гаврило Мізантроп | 12 Вересня, 2021 at 22:22 | Відповіcти

    Дякую, Тимуре!
    І вітання Готельєру, завжди читаю його з задоволенням!

  10. Вiтаю пана Готельера! Чудове поздоровлення!

  11. Дотепний допис у Facebook Наталі Бельмонт із Південної Каліфорнії: “Звичайний росіянин прокинувся уранці, подивився на шведський годинник, почистив зуби китайською зубною щіткою, намазавши на неї американської зубної пасти, поголився німецькою бритвою, вмився французьким милом, наклав на обличчя іспанський гель після гоління, закип’ятив у шведському чайнику воду, попив бразильської кави, попередньо додавши українських вершків, одягнув італійський костюм, польські шкарпетки, іспанські мешти, напахтився французьким одеколоном, зачинив вхідні двері на два англійські замки, сів у німецький автомобіль. Увімкнув японський радіоприймач, вибрав радіостанцію “Європа”, що транслює британську пісню, поїхав російською дорогою, лаючись російською, об’їжджаючи російські вибоїни і російські ями, купив два “Біг Тейсті” і “Кока-Колу” в “Макдоналдсі”, приїхав в офіс, поставив машину на паркінг зі швейцарською сигналізацією і канадською системою відеоспостереження. Піднявся на фінському ліфті, зайшов до кабінету з табличкою “Відділ мерчандайзингу”, зателефонував американським ай-фоном через американську GSM-мережу, увімкнув американський комп’ютер IBM з американською операційною системою Windows, зайшов у розроблений американцями інтернет, увів англійськими літерами web-адресу в американській соціальній мережі, зайшов на свій “аккаунт” і написав у блозі: “Мы не позволим Западу поработить Россию. Нет европейским оккупантам!”
    Ця саркастична цитата доволі точно описує один з елементів етнічної антисистеми, що отаборилася на північний схід від Хутора-Михайлівського. Давня етнічна химера – сяк-так причепурена стараннями й можливостями Заходу напівкровка – надміру войовнича й дологічна, аморальна, підступна, занурена в безкультур’я та невігластво, продовжує хижо позирати на Україну, готова будь-якої миті перестрибнути через “порєбрік”.

  12. Тимуре,анкети треба заповнювати також болгарською мовою,він же в Болгарії

    • Ем-м-м… Перепрошую, але як журналіст зі стажем, я привчений оберігати об’єкти інформації чи контрагентів. Якщо людина сама “світиться” – це її вибір. Але все інше?! Наприклад, я знаю не просто те, в якій країні працює наш іменинник, але і в якому готелі. Отож міг би витягнути з мережі реальні фотки його готелю та використати їх для колажу… Але це означало б “засвітку” зайвої інфи про нашого Готельєра!!! Тому місце дії я позначаю як “десь в Європі”, а не конкретно в Болгарії. І мова заповнення анкет – або рідна для гостей (українська), або міжнародна (англійська), або найрозповсюдженіша європейська (за статистикою – німецька). А болгарська?.. Її гості можуть і не знати. В Болгарії я бував і знаю, що молоді болгари роблять наголос на англійській, а не на російській… Отож і написав так, як знаю.

    • Є ще одне міркування. Я підходжу до написання подібних своїх матеріалів все ж таки з точки зору письменника, бо я – насамперед письменник… А тому п’єса максимально абстрагується віл реальності – так і виникає т.зв. “художня правда” твору!
      😛
      Себто, наш Готельєр-бандерівець є всього лише ПРОТОТИПОМ для створення художнього образу Пана Готельєра з п’єси “Готель “Russian Free”. В п’єсі є ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ Пана Готельєра, тоді як у житті існує… наприклад, власник якогось реального болгарського готелю Іванченко Петро Сергійович, який ховається під нікнеймом “Готельєр-бандерівець”. Але це – “дві великі різниці”, як-то кажуть в Одесі: реальний Іванченко Петро Сергійович – і виписаний образ Пана Готельєра.
      😛
      Й оскільки в реаліях сьогодення десь іще на теренах Європи живуть і працюють ще десятки таких же патріотів, як він – то моє мистецьке завдання полягає у створенні такого художнього образу Пана Готельєра, в якому кожен із цих десятків людей міг би упізнати себе. Тому-то я й абстрагувався максимально від реального Іванченка Петра Сергійовича, від його реального бізнесу й реальної локалізації. Розумієте?..

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: