Автор: Алексанлдр Дорошенко
Доброї ночі, друзі.
Через Вас прошу вибачення у автора текста до роковин Романа Шухевича.
Я не розраховував на публікацію. Просто нагадав про дату.
Бо сказавши А, треба казати Б. Якщо в критичний момент нашої історії ми зрозуміли,
що таке справжнє, а що нічого не варте, то маємо йти цим шляхом далі.
Дехто вважає, що можна використати тимчасово гасла УПА, а потім відкинути і забути.
Дехто боїться, бо добре знає, що зраду УПА ніколи і нікому не прощала.
Помилково вважати УПА героями минулих часів. Життя в своїх жорстоких проявах
завжди однакове. Просто не всі читачі бачили і переживали це впритул. Гарантую –
погляди на багато що змінились би радикально і миттєво.
Будь наші сучасні герої схожими на вояків УПА, то такої ганьби, що зараз переживає
Україна не було б …
Критично багато населення на т.зв. контрольованій території просто не здатне зрозуміти –
росія це ворог. І ворог прийшов вбивати.Вас вбивати. У них ліцензія на вбивство.
Якось попав під телефонне опитування. Молода людина питає – чи збираєтесь повертатись
в Донецьк і коли.
Відповідаю, що звісно повернусь, бо там мій дім. А коли повернусь – та зразу за
українськими танками і ніяк інакше, бо мрію бачити площу Крупського, як на відомій
картині.
Довга пауза і далі пішли обережні побутові питання, з чого зробив висновок –
людина просто заробляю гроші і нічого не зрозуміла.
Слава Україні. Смерть ворогам.
Головна спадщина совка – відсутність господаря ( людини, яка живе своїм розумом). Всі наші проблеми від цього. На пенсії перебрався в село. Так от. Нема хозяїв! Даже ті люди, для якіх це життя абсолютна норма, які мають землю,які мають господарство, які вміють працювати і працюють не вважають усе вище поіменоване своїм. Бо прийде якась сволота і вирішить по своему. А місцеві підприємці, у своїй масі просто заробляють на кусок хліба для себе та дітей. Бо знов таки- прийде якась сволота… Так і буде Україна колихатися на гойдалках від популізму до діктатури, доки не виросте покоління людей,які зможуть сказати: Ця земля моя, і тут мої правила.І держава тільки допомагає мені в застосуванні моїх правіл.
+
Саме так.
“звісно повернусь, бо там мій дім. А коли повернусь – та зразу за
українськими танками і ніяк інакше”
Дякую, земляче, за ці слова!
Вони і мої теж!
?
+++
???
Будьмо!
Дякую. Повернусь тільки так, хоча мій дім вже не там.
Ребята, плюсую вас всех! Душа болит за настоящих людей, которые вынуждены были бросить своё жильё и всё нажитое, и бежать куда глаза глядят от этих бандитов, мародёров и убийц.
+++++++++++++++………….
Виїхав. Не жалію. На постійне не повернуся.
“Критично багато населення на т.зв. контрольованій території просто не здатне зрозуміти –
росія це ворог.” Гм.. а чому дивуватися? Для них росія це дійсно не ворог, а батьківщина їхніх батьків та дідів. Бо живуть вони на цій землі з повоєнних часів, коли були туди переселені з північних областей та Уралу. А переселили їх, щоб вони зайняли місце місцевих козаків, що як один пішли воювати з совєтами у часи 2 СВ. А вже після війни тих козаків, всіх до одного, з їхніми сім’ями вивезли в Казахстан та Сибір, і більше їх ніхто не бачив. На це ж і був розрахунок ФСБшних упирів. І навіть серед таких знайшлося чимало людей, які прив’язані до України, бо в ній народились та виросли.
Українці – це найбільш дивна нація, бо українцем є той, хто сам вважає себе українцем, незалежно від національності батьків чи місця народження
“Українці – це найбільш дивна нація, бо українцем є той, хто сам вважає себе українцем, незалежно від національності батьків чи місця народження”
Дуже гарно висловлено!