Про людей і роботів

Автор — Тимур Литовченко

З серії «На ночь глядя»…

Сьогодні шановний AntiColorados потішив завсідників «Лінії Оборони» сатиричними фантазіями на тему роботизації ВВХ**ла. Разом з тим, блукаючи тирнетами, я натрапив на чудову картинку, винесену в якості заставки до цього матеріалу. Тоді як сам матеріал… 

Поточний 2021 рік багатий на «круглі» дати. Зокрема, ще навесні — 26.04.2021 виповнилося рівно 35 років аварії на ЧАЕС. Причому на «ЛО» з цього приводу не вийшло жодного (!) матеріалу. Розумію, що не зрослося. Тим не менш, я написав про це електронного листа шановному AntiColorados’у. Він відгукнувся трохи незадоволено: мовляв, на день 26 квітня припало чимало інших подій… Я зрозумів це так, що сам би і мусив щось написати. Проте навесні на «ЛО» і без того публікувалося забагато моїх матеріалів — отож я й утримався від ще одного.

Але враховуючи сьогоднішню сатиру Anti-Colorados’а та чудову картинку з тирнетів, все ж таки ризикну повернутися до пропущеного «кругляка» Чорнобильської катастрофи. Бо ще в далекому 1990 році я написав невеличку НФ-мініатюрку про людей і роботів. А зважаючи на нинішній стан ВВХ**ла — бачу, що то була не така вже й фантастика…

 

Панікери, заспокойтеся!


Колишньому міністрові охорони здоров’я УРСР
тов. Романенку О.Є. ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ


Вася увімкнув телевізор. Екран спалахнув, зробився строкатим, потім зображення стало більш чітким. На Васю позирала офіційна особа у модерних окулярах. Пихату фізіономію підпирала темно-синя краватка з бездоганно трикутним вузликом, біла сорочка майже не відрізнялася кольором від стіни студії.

— …тепер стабілізувався. Нагадую, що період напіврозпаду цезію-137 становить двадцять років.

— Брешеш, тридцять, — сказав Вася. Тої ж миті офіційна особа якось розгублено кахикнула, наморщила чоло і повела далі:

— Перепрошую, тридцять років. З часу вибуху на атомній електростанції рівень радіації від цього ізотопу навіть теоретично мав знизитися у десять разів. Практичне ж зниження рівня значно перевищує прогнози. Крім того, якщо врахувати, що початкова кількість цезію була незначною…

— Брехло, — пробурмотів Вася.

— …то на тлі сказаного поведінка деяких осіб, які сіють паніку у тридцятикілометровій зоні, є, відверто кажучи, аморальною…

Голос офіційної особи задрижав, губи чомусь засіпалися. Втім, усе це швидко припинилося. Особа впевнено продовжувала:

— Дехто залишає зону з явно надуманих приводів. І все це відбувається в той час, коли зону необхідно долати… себто, засвоювати…

Очі офіційної особи глянули у різні боки. Особа мугикнула.

— Перепрошую, ми повинні керувати ситуацією в зоні, скажімо так. Для цього я сам, особисто перебуваю тут, у зоні і запевняю вас, що відчуваю себе цілком…

Офіційна особа заклякла із роззявленим ротом і таким виразом в очах, немов перед нею з’явився зголоднілий тиранозавр. Секунд за десять незмінно лагідний диктор повідомив з екрану:

— Шановні телеглядачі, перед вами у прямому ефірі виступав міністр охорони здоров’я Ескулап Дохтуров. На превеликий жаль, з технічних причин подальша трансляція неможлива. А зараз ми покажемо вам короткометражний фільм «Золотава гілка».

А у телестудії двоє техніків кинулися до закляклої офіційної особи, розстебнули «блискавку» на його спині, відкрили невеличку кришечку і витягли пошкоджений блок.

— Що там сталося? — спитав голос із селектора.

— Схеми знов вийшли з ладу, — зі злістю повідомив один з техніків.

Проте Вася усього цього не бачив. На екрані крізь золоте листя сяяла яскрава монетка сонця.

— Васю, що там таке? — долинув з кухні голос дружини.

— Інтерв’ю з Дохтуровим. Агітував не кидати зону. Перервали.

— Це не про нас, — твердо сказала дружина. — Ми і не збираємося, так, Васю?

— Авжеж, — підтвердив чоловік. — Тут зовсім непогано. Щоправда, подейкують, нібито цезій значно знижує стійкість мікросхем, але це не дуже важливо. Головне, масло регулярно видають і без талонів. Так?

— Звісно, так. Іди їсти, — покликала дружина.

Вася попростував на кухню, взяв маслянку, половину її вмісту вичавив до рота, а рештою заходився змащувати шарніри.

1990, Київ

P.S. До речі, це оповіданнячко нещодавно було начитано на каналі «Пригодницька аудіокнига».

About the Author

Tymur
Письменник, журналіст і блогер

6 Comments on "Про людей і роботів"

  1. Valerii | 23.06.2021 at 07:45 |

    “Ви надіслали до Чорнобилю для дослідження пошкоджень станції два роботи, так один здох, а другий втік!”

  2. Вовк | 23.06.2021 at 08:40 |

    за період піврозпаду ізотопу Цезій-137, який триває 30 років, рівень радіації зменшиться в ДВА рази, а не в 10!

    • Олег | 23.06.2021 at 15:10 |

      Отож мікросхема і вклякла 🙂

    • Олег | 23.06.2021 at 15:12 |

      Наравді активність – кількість розпадів у секунду.

    • У робота-лікаря Ескулапа Дохтурова “здохли” мікросхеми, тому він молов відверту чухню з останніх сил 🙂 Не судіть його суворо, він старався, як тільки міг 😀

  3. Олег | 23.06.2021 at 15:09 |

    Ааааа!!!!
    Чудове оповіданнячко!
    Дякую!

Comments are closed.