Мы же решили развить эту тему и не брать «руля на себя», поскольку именно такими проблемами практически заниматься не приходилось, но это отнюдь не означает, что такой громкий скандал не комментировали профи международного воздушного права и при желании, профессиональное мнение можно было довольно легко найти в Интернете. Просто для этого надо было отойти чуть в сторону от любимых сайтов с порнухой и проститутками, которые выставляют разные формы табу.
Очевидно, что в этом скандале инициирующей стороной может выступать либо Греция, либо Литва, поскольку рейс выполнялся именно между столицами этих двух стран. Но Греция избегает любых действий, которые могут привести даже к небольшой конфронтации с Москвой. Кстати, ее позиция была идентичной той, что до апреля месяца демонстрировала и Чехия и как известно, повышеная лояльность никак не уберегла ее от крайне враждебных действий Москвы.
И вот в ходе виртуальной дискуссии, состоявшейся 3 июня на юридическом факультете Университета Николая Ромериса (MRU), исследователи из Оксфордского университета и международного права MRU представили правовую оценку действиям Беларуси при вынужденной посадке пассажирского самолета Ryanair в Минске. Такой формат конференции был обусловлен тем, что исследователи Оксфордского университета одними из первых предоставили всестороннюю правовую оценку инцидента с точки зрения международного права.
То есть, литовцев эти выкладки заинтересовали, а того балоболистого деятеля, который утверждал, что Лука ничего не нарушил – нет. Но литовцы устроили обсуждение и дискуссию, а деятель – вылез на трибуну и погнал привычную, бестолковую и безосновательную чушь, пытаясь казаться умным и начитанным. Хотя Чезаре Ломброзо наверняка сумел бы его разубедить в этом ошибочном мнении. Ну если не Ломброзо, то уж Павлов – точно. Далее мы приведем несколько цитат из той конференции, которые легко нашли в литовской прессе.
«Эксперты по правовым вопросам сходятся во мнении, что с учетом обстоятельств, известных в настоящее время, инцидент 23 мая 2021 года является нарушением законодательства о гражданской авиации – Конвенции о международной гражданской авиации (Чикагская конвенция), которая регулирует вопрос принудительной посадки воздушных судов и запрещает действия, относительно самолетов гражданской авиации в целях, несовместимых с Конвенцией…
По словам Майлза Джексона, доцента права Оксфордского университета, присутствие одного человека, подозреваемого в совершении преступления, не связанного с авиационной безопасностью, на борту самолета, проходящего через территорию любого государства, не является основанием для вынужденной посадки воздушного судна, поскольку при таком прецеденте большое количество самолетов может приземляться каждый день. Беларусь должна доказать, что действительно было уведомление о взрывчатке, чтобы полагаться на другую основу, т.е. наличие взрывчатки.
Антонио Цанакопулос, исследователь Оксфордского университета, также отметил, что ключевой вопрос на данный момент заключается в том, кто несет ответственность за этот инцидент: «Ответственность лежит в первую очередь на государственных органах, организовав которые организовали принудили к посадке самолета. Следующий вопрос: кто может взять на себя привлечение виновных к ответственности за этот инцидент? По мнению ученого, любое государство-участник Чикагской конвенции может на указанном основании взять на себя привлечение к ответственности за принуждение к посадке самолета в Беларуси. “Благодаря очень широкой ратификации авиационных конвенций, в принципе все члены Чикагской конвенции могут сделать это, но в первую очередь – страна регистрации самолета (Польша), страна назначения (Литва), Греция как страна начала путешествия, и все государства, граждане которых летели самолетом на основе дипломатической защиты своих граждан»»
В общем, даже на основании этой небольшой цитаты, даже не слишком отягощенный, но ушлый пациент, способен сделать простой вывод. Пока Беларусь не смогла доказать существование угрозы бомбы на борту, она не имела права принудительно садить самолет. Она несет полную ответственность за это. Привлечь ее к ответственности может ряд стран и реализуется это посредством проведения расследований на своих территориях, а также – путем обращения в ИКАО, которая должна дать официальное заключение о нарушении Чикагской конвенции. После этого, все материалы передаются в международный уголовный суд в Гааге.
Вот так все это выглядит с точки зрения международного права, но Нестор, которого давно не нянчили, переплюнул Оксфорд, ИКАО и ГААГУ и постановил, что Лука ничего не нарушал. В общем, невежество этого состава ВР бьет все рекорды и за эту тупую бездарь кто-то голосует. Но в таком случае всем, кто отдает за это свой голос, нужно честно признаться в том, кто тогда они сами? Просто, надо подойти к зеркалу, внимательно всмотреться в свое лицо и честно сказать: «Я – д*****б!»
Корені зла
У зла багато коренів. Та цей – один із найтовщих. Можливість самому собі, але за рахунок інших привласнити права.
Уявіть собі, що вам трапилося взяти участь у шаховому турнірі. Все нормально – учасники, столики, годинники, почали. Та коли вже добре почали, до вас доходить, що не все нормально, бо один із учасників – не такий, як усі.
Ні, він не шаховий геній. У нього інший козир – він має право визначати правила, за якими йде змагання і сама гра. Він може міняти ці правила коли завгодно, може просто в ході партії з вами заявити, що тепер кінь ходить три поля прямо, а потім скільки треба по діагоналі. Або заявити, що відтепер до його короля не можна підійти ближче, ніж на 4 поля. Ну й, само собою, що ці зміни правил стосуються всіх учасників.
Можна спитати:
1) В цьому турнірі будуть визначатись найсильніші шахісти, чи щось інше?
2) Чи можна буде перемогти цього правилодавця і його друзів строго за його правилами, чи таки треба буде порушити їх і зробити хід конем по голові?
Дуже ясно, що питання ці чисто риторичні.
Що, так не буває? Дійсно, у шахах не буває. Зате у щоденному житті – скільки завгодно. Кожен може глянути в телевізорі, як 450 “шахістів” на ходу міняють правила гри, в якій самі ж беруть участь.
Так, я наполягаю саме на цьому, нагадую саме про це – депутати дуже активно беруть участь у тій грі, для якої вони ж дають правила. Не просто беруть участь, гра іде “на інтерес” і не просто “на інтерес”, а на великий.
Ясно, що за таких обставин у них відразу з’являється дуже багато “друзів”, для яких вони можуть вчасно підгадати потрібні закони чи постанови. Або навпаки – потрібний час позволікати.
Знову можна спитати:
1) У цій грі легше перемагати тим, хто може принести Україні найбільшу користь, чи іншим?
2) Чи можна, добиваючись чогось хорошого, перемогти опір цих депутатів чисто в межах установлених ними законів, чи теж потрібно шукати ходи “конем по голові”?
Невже комусь не ясно, що ці питання теж цілком риторичні?
.
До речі, ота притча во язиціх – недоторканість – то ж просто неминуче було. Ну хто ж, грішний, діставши в руки таку чудесну іграшку, як можливість самому собі дати права, та не присвоїть собі класичне тостове – “щоб я міг все, а мені за це нічого не було!”?
Це просто смішно – бачити лише проблему конкретної недоторканості чи конкретних привілеїв. Чи мільйон інших конкретних проявів. У всіх у них один корінь – можливість самому собі присвоїти права. З кореня і треба починати, без корінців не буває і вершків.
.
Нормально має діяти жорсткий закон: “Жодна гілка влади не може сама собі надати жодного права. Самому собі можна взяти тільки обов’язки. Всі права – тільки від іншої гілки влади в обмін на виконання обов’язків. Всі права існують рівно доти, доки виконуються поєднані з ними обов’язки. Жодна гілка влади не може сама судити про те, як вона виконує обов’язки – тільки інша. Одна із гілок влади – народ, може надавати іншим права на референдумах. На них же і відбирати. Народ також може оцінювати виконання обов’язків іншими гілками влади…”
.
Та це вже інша тема.
З референдумом є одна проблема. Народ.
Переважна більшість виборців не мислять категоріями суспільного блага. Доведено виборами 2019 року.
Тобто це експериментально встановлений факт.
За свій вікопомний вибір народ розплачується, зокрема, проваленою вакцинацією. Десятки тисяч смертей.
Давати такому народу право на референдум – це як дітям сірники. Спалять хату, а потім голі на морозі волатимуть: Мы не этого хотели!
🙂 Анатолію, якщо людина хоч щось розуміє, то, говорячи “народ, дає…” – вона всенеодмінно лукавить. Я – точно. Бо я усвідомлюю ті механізми, які однозначно вирішують, що той народ “дасть”. І чітко розумію, що ті механізми у чиїхось вельми конкретних руках. Яких небагато і які можна визначити.
А лукавити – мусиш…
2 Віктор.
Референдумами завжди керує той, хто формулює запитання для нього, бо на ці запитання має бути заздалегідь відома відповідь, це по-перше.
А по-друге, референдум завжди приносить той результат, який потрібен тим, хто підраховує голоси. Закон про референдуми в Україні зформульований саме так, що і перше і друге завжди буде у руках влади, а “нарід” виступить в цих референдумах іграшкою, пішаком. То які надії ви покладаєте на ті референдуми? Це ж марення
🙂 Док, на цьому ресурсі дуже поважають демократію, то мушу ж я зробити “поклон” в цей бік? Мушу. От я і вставив ці слова про якісь референдуми яко квінтесенцію.
Але суті тут – нуль, все, що я хотів сказати – вище, де говориться про корені зла. Там треба читати.
Перепрошую, але у мене склалось враження, що на цьому ресурсі найбільше поважається здоровий глузд і логіка.
Демократія ж, це вже штука вторинна, не говорячи вже про способи її реалізації і незліченну кількість трактувань.
Спрашивал. Пока изеберателей всё устраивает.
Для недовольства необходимо газ по 15 и олия по 100. Но сказали, что при выборе бойко-зеленский-порошенко в 24-м будут голосовать за зеленского.
Надо больше экономического трэша. Осталось-то всего 1000 дней, а клизент еще не созрел.
А знаете почему газ по 15 и олия по 100 ничего не решат? Потому что народ не привык жить нормально. Бывали более трудные и менее трудные времена, но хороших, для основной массы, не было никогда. Вот почему на Майдан в 2014 пошли не потому, что плохо жили, а потому что “достало”. И сейчас нужно копать с другой стороны. Но, сейчас это сложнее, потому что большой войны все же побаиваются
Нельзя давать нашему недолугому народу право участия в референдуме. У нас, кстати, это записано в Конституции. Во многих передовых странах такое тоже прописано, т.к. там поняли, шо быдло, которого среди нации абсолютное болбьшинство своим идиотским голосованием может уложить/положить любую страну.
А ЗЕля постоянно муссирует этот вопрос. Не, ну, а чо? Ведь, получилось же у него с Каломойшей и Мордором навязать нам безграмотного Буратину. А теперь можно впарить любой референдум и после этого делать, что угодно. “Ведь, это не я, это нарід так решил”. И это опять будет, в который раз, нарушение Конституции ЗЕлёным, который, кстати, “обещал уйти, если он что-то нарушит”. Таких нарушений уже насчитали вагон и целую тележку, но Янелох не уходит, а засобирался на 2-й срок. Наглость, глупость … Я уже боюсь, что после 1-го срока ЗЮ Украина может перестать существовать, т.к идёт строительство совка по лекалам кремля. А самое главное – установление диктатуры пока что по типу Лукашенко.
🙂 Наталія, не варто приділяти увагу тим словам про ті референдуми, то тільки “поклон демократії”, тільки слова.
А суть – де про корені зла.
Та ні, шановний. Саме ці варіації на теми “народного волевиявлення” і стали зброєю в руках мерзотників.
Корені зла штука цікава, але вони саме і складаються з того самого народного волевиявлення.
Солоденькі пісні для домінантної більшості електорату, побудовані на залишках лівацької пропаганди про те, що коли у багатих забрати і поділити, то кожному щось таки дістанеться.
Час вже таки зрозуміти, що корені зла, що привело до влади і нашого блазня, що блюзнірством своїм прикриває ворожу агентуру, і того ж Трампа практично з аналогічним завданням, полягають саме в загальному і рівному виборчому праві.
Втому, що голос високоосвіченого і досвідченого інтелектуала з величезним авторитетом в світі при підрахунку на виборах в усьому демократичному світі абсолютно рівний голосу будь якого, першого-ліпшого, того, що за все своє життя тільки того й навчився, що читати етикетки на пляшках і рахувати гроші у власній кишені.
Все інше є на сьогодні аж надто сумним наслідком наявної ситуації.
Саме за таких умов завжди і невідворотно гарантована перемога саме мерзотників. Тих, для кого брехня є не чимось недостойним, а цілком робочим інструментом.
І поки купка розумників , що вивчили мегатони фоліантів про соціальний устрій, моральні кодекси і правила поведінки в пристойному суспільстві, будуть, дотримуючись всіх вимог і процедур у відповідності до норм і правил цивілізованого в їх розумінні суспільства, висловлювати осуди і стурбованості, а також намагатись досягти перемоги над бандитами умовляннями та пошуками “балансу інтересів”, останні будуть робити те, що їм заманеться і там де вони цього захочуть.
Також добре профінансовані бандитами їх агенти будуть умовляти не давати відсіч убивцям, а намагатись зрозуміти їх. Себто підставити другу щоку…
Так, така точка зору може здатись такою, що не відповідає принципам демократії. Але це при дуже і дуже поверхневому підході.
Проте, ця тема вже не один раз тут піднімалась.и
Чи варто знову?
Ех, Євгене, якби ви та інші, що почали мені розказувати про “демократію” те, що я і без вас прекрасно знаю…
Якби ви замість того УВАЖНО прочитали головне про корені зла і найтовщий із них…
Тоді НІХТО не став би мені про референдум, хіба що коротенько й зі значком 🙂
Бо з того головного було би вам ясно і про “загальне виборче право”. Бо що воно, як не право без обов’язку? тобто із того ж кореня зла росте?
Віктор | 4 Червня, 2021 at 20:48 | Відповіcти
Ок.
Признаюсь честно: хоть я человек весьма почтенных лет и нормального воспитания и образования, не применяющий (почти) в лексиконе нецензурные слова, после выборов 2019 года это слово (в последнем предложении поста) употребляю почти каждый день! Правда, чаще про себя, а не вслух.
???
а что же говорит ИКАО?
Прошу пана, та алкашенка нічого не порушив, хоч би й тому що не підсудний МКС.
отож, запад знову може виказувати своє найулюбленіше занепокоєння.
> также – путем обращения в ИКАО, которая должна дать официальное заключение о нарушении Чикагской конвенции.
Тут треба дивитися статут ІКАО. Якщо там знайдуться слова “консенсус” та/або “вето”, то звертатися туда гоїти час.
“Пока Беларусь не смогла доказать существование угрозы бомбы на борту, она не имела права принудительно садить самолет” – согласно правилам авиационной безопасности, при наличии СЕРЬЕЗНЫХ оснований предполагать наличие взрывного устройства на борту решение о немедленной посадке в БЛИЖАЙШЕМ аэропорту принимается исключительно командиром воздушного судна (а не диспетчерами!), исходя из воздушной обстановки, наличия возможности посадки в этом аэропорту по погодным, техническим и иным соображениям. Ближайшим таким аэропортом был аэропорт Вильнюс. Поэтому в любом случае Беларусь нарушила все, что только могла нарушить.
А сам факт ареста одного из пассажиров и так далее, при здравой и честной оценке события, не требует никаких ещё оценок в части нарушения норм международного права.
Все ляля-тополя относительно запросов в какие-либо конторы на предмет оценки случившегося лишний раз демонстрируют работу гнусной рашкиной агентуры.
Правда, фактическая изоляция воздушного пространства и запрет беларусским еропланам летать над приличными странами, вместе с позицией Чехии дает некоторую надежду на будущее.
В давні часи, коли Нєстор був ну дуже помітною персоною в Верховній Раді чув його характеристику від людей, що знали Шуфрича особисто та давно. Якщо коротко – розумний негідник грає роль блазня.
изощрённый дурак и верный пехотинец партии Рыгов, с языком без костей и потрясающей гибкостью позвоночника
Что важно, посадили самолёт в нейтральной зоне, которая возникла на поле где садятся самолёты и куда идут пассажиры после контроля властей. По сути власти Белоруссии должны были подать заявку на экстрадицию клиента.