Казочка про те, як Вові закортіло до Ростова

Автор — Дід Панас

Із серії «Новітні казки Діда Панаса»

Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка! Сьогодні я приніс вам казочку — ще й бубликів в’язочку! А казочка моя буде про те, як Вові закортіло до Ростова… Отож, діточки, сідайте довкола своїх комп’ютерних моніторчиків, планшетиків чи смартфончиків та слухайте мене уважненько.

Колись дуже-дуже давно… настільки давно, що вже й не пригадати… Отже, у сиву давнину був у нас такий київський князь — Володимир Великий. Називатися Великим той володар мав повне беззаперечне право, бо уславився він різними величними справами. Й ім’я мав відповідне, величне та гордовите: Володимир. Що означає: «Той, Хто Володіє Миром».

Але йшов час, минали епохи, держави утворювалися, розвивалися, поступово досягали блиску, найбільшої величі та слави, а потім гинули у вирі історії. Коротше кажучи, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, минуло не одне століття, а ціла тисяча років. І от на наших теренах нарешті з’явився новий правитель, який носив те ж саме горде ім’я, що і той давній київський князь за тисячу років до нього…

Тобто, власне, не так. Попервах правитель на ім’я Володимир з’явився не зовсім на наших теренах, а трохи по сусідству — на північний схід від Києва, у місті, назва якого перекладається як «Гнила Вода». А по-простому кажучи — болото. А що хорошого в болоті водитися може?! Отож бо, мої маленькі, що нічого особливо доброго в болотах нема! Хіба що болотяного газу там повно, і той газ час від часу смердючими бульками хлюпає, навсібіч довкола себе багнюку розхлюпуючи.

А живуть на болотах різні казкові істоти, зазвичай не дуже-то й добрі: або духи-болотяники, або росавки-болотяниці, або мари-кікімори, або дитинчата-потерчата, або навки-мертвячки… Отож вже у наш час цих болотяних духів і очолив такий собі Володимир на прізвисько Пахло. Чому саме «Пахло», питаєте? А тому, що від цього болотяного володаря постійно смерділо протухлими яйцями. А так, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, смердить сірководень, якого у болотяному газі повно. Тому-то і прозвали цього володаря болотяного Володимиром Пахлом…

Хоча треба було б іменувати його Володоболотом Пахлом… А може і Влад-де-болтом?! Але вже як назвали, так нехай і буде. Для міжнародного трибуналу все одно згодиться. Там достатньо буде згадати, що оте Пахло не тільки всю нечисть болотяну довкола себе збирало і болотяним газом, від якого за кілометр смерділо протухлими яйцями, з усім світом торгувало. Воно, оте саме Пахло, ще стало найжадібнішим грабіжником в історії, а також одним із найкривавіших катюг-імперців в історії земель цих нечистих та ще й держав довколишніх.

Ну от, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, тепер із Влад-де-Болтом Пахлом вам, сподіваюсь, усе зрозуміло?! Отож слухайте далі…

А далі сталося таке, що отой самий нечистий дідько Влад-де-Болт Пахло наслав на нашу благословенну землю українську ЗЕлений примарний туман. Не сам наслав, ні-ні! Але відшукав у нас на Дніпрі заплаву, а на березі заплави тієї — невеличке місцеве болітце, очеретом і лататтям поросле. І царював у тому болітці місцевому наш місцевий олігарх Ябен Молокийський…

Отож вибрало Пахло підходящу очеретинку, встромило її Ябену Молокийському в місце, протилежне роту, й заходилося надувати його смердючим болотяним сірководнем… Є така забавка на Гниловодді — жабів ловити й надувати!.. Але «Ґрін-пісь» та інші природоохоронці можуть не перейматися: хоч і був Ябен Молокийський ще тією рідкісною жабою — нічого поганого з ним особисто не сталося. Він хоча й роздувся від газу болотяного до розмірів просто величезних — але зрештою просто взяв та й блювонув… І виблював бозна що.

Ні-ні, мої маленькі, ззовні ота помісь жаби з гадюкою виглядала доволі-таки пристойно і людиноподібно. І навіть була названа теж Володимиром — на честь того самого Влад-де-Болта Пахла, котрий Ябена Молокийського сірководнем надував. Більш того, помісь жаби з гадюкою весь час так і сипала на всі боки жартиками недолугими, такими самими смердючими, як і смердючий болотяний газ, що його породив. І через те, що виглядав отой покруч людиноподібно, жартував людиноподібно та й загалом доволі вміло прикидався чоловічком невеличким, миршавеньким — отруєні зеленим болотяним газом 73% нашого лохторату звели його на княжіння.

От саме цими днями, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, минуло рівно два роки з того дня, як відрижка Ябена Молокийського почала своє княжіння. Нічим добрим ці два роки не позначилися, бо чого не торкався наш Вова — все умить розвалювалося, розсипалося і пліснявою ЗЕ-леною вкривалося. Але того самого дня, коли воно звітувало перед своїми господарями — перед Ябеном Молокийським і Влад-де-Болтом Пахлом про вчинені паскудства та капості, то вирядилося замість пристойного людського одягу в те, що модно носити в болотах запарєбрікових. Чим і підтвердило остаточно, що як і співалося в знаменитій пісеньці:

Вова хоче в Ростов,
Ти знаєш, чікі-чікі-чікі-чікіта!..

На таке його бажання вказує навіть літак, на тлі якого воно проводило звіт. Мовляв, чого люди не літають, як ті птахи?! От я хочу полетіти — і все тут! І таки так — полечу!.. Тому, дорогі мої малятка, любі хлопчики й дівчатка, настав час задовольнити приховане, за дідусем Фройдом, бажання нашого покруча, помісі жаби з гадюкою, вказавши йому напрям на Ростов. Такий собі Овоч, якого українці відправили туди сім років тому, може це підтвердити. Достатньо вийти на центральну галявину в Межигір’ї, а там вже так копняка дадуть, що стравусячі чоботи з ніг самі позлітають!..

От на цьому казочка моя нарешті добігла кінця. А тепер на добраніч, мої маленькі! Ідіть собі, вмивайтеся, нехай вас батьки напоять тепленьким молочком з медяниками, щоб вночі вам наснилися хороші сни про те, як і Вова-покруч, і його «батько» — Ябен Молокийський нарешті щезнуть з землі нашої до того надійно, що навіть самої пам’яті про цих почвар не лишиться…

На добраніч, малята, на добраніч!


UPD ранкове від Зайчика-Побігайчика:

Тут під казочкою нашого дідуся дуже цінний коментар з’явився. Ілюстрований. Вважаю, його потрібно показати в усій красі — з картинкою! Шкода тільки, що коментар російською… Але вже як є, хай буде так!

ok | 22 Травня, 2021 at 09:00 | Відповіcти
Очень удачная фотожаба была на дурдоме, но потом исчезла, видно кому-то очень не понравилась. Размещал копию в комментариях к статье, которая уже “ушла”, повторю здесь. Имхо, эта картинка не должна “потеряться”. Под этой статьей она очень даже к месту:

21 Comments on "Казочка про те, як Вові закортіло до Ростова"

  1. У Николай | 22.05.2021 at 05:37 |

    За ніччю ранок. Морок міне у ночи.

  2. Олег | 22.05.2021 at 06:20 |

    Ні. Лише на палю. Цепеш розумівся.

    • Вуйко з Донецька | 22.05.2021 at 07:13 |

      Цепеш спочатку ввічливо розпитував – що, як, коли, за чиєю вказівкою тощо. І тільки потім лагідно запрошував на палю.

    • Влад “Дракула” Цепеш розумівся на цьому, безперечно. Але ж погодьтеся: не може Дідусь Панас закликати до чиєїсь фізичної страти, розповідаючи дитячу казочку! Надто це радикально, хіба ж ні?..

      • “Влад “Дракула” Цепеш”- повне ім’я титул:”Влад ІІІ Ракоці, Господар Валахії, герб Дракула”, національний румунський герой. Прізвісько “Цепеш”(наштрикувач) дали йому його вороги. Влад III проводив політику планомірного очищення суспільства від «асоціальних елементів». Суд був простим і швидким: волоцюг і злодіїв чекали вогнище або плаха. Це ж чекало і на циган, ненадійних людей та конокрадів. Справедливе покарання наздоганяло кожного, хто робив злочин, незалежно від національності та соціального становища. Чужинець, який загубив на дорозі гаманця, спокійно міг повернутися наступного дня і знайти його там, де він загубився. Природно, що такий сильний правитель мав безліч ворогів. Проте серед простого люду Влад був популярним — ворогував з боярами і перемагав у боях із ненависними й могутніми ворогами — османами. Його підтримувало також християнське духівництво, як свого вірного захисника.

      • Валентин | 22.05.2021 at 17:15 |

        Володимир-Володар спокою,(мир=відсутність війни),по-українскі слово мир має тільки одне значення.

        • Не скажіть… З часом значення слів змінюється ще й як! Наприклад, у сиву давнину “задниця” означало… спадщину, спадок 🙂

      • Сергій | 24.05.2021 at 07:45 |

        Але ж про в’язницю з пожиттевим терміном він може розповісти. Що Вова з поплічниками буде сидіти у в’язниці і відробляти власної працею все те що вкрав у людей. Звідки це намагання усіх посіпак хуйла відправляти до ростова з награбованим майном?!

  3. Ми бачимо яскравий приклад як Украіна не хоче сидіти на одному гектарі з Московіею, Я можу погодитись з істориками, які говорять що такий вид сорочки був в наших землях, І то шо кацапи вкрали поняття Русь, це так, і навіть сьогодні ми не вертаем, то шо говорити за інші культурні нарративи, Залеський, актор, шо дали то вдів, сказав, зобразив, ІТД, То рівень іого кола, сценаристів,

  4. Ні!Пізно пити шампанське ,коли печінка перепробувала,оман,вагнер,розгін Ради і далі по списку….Участь Каддафі це єдине,що може відповідати зробленому.Хотя Каддафі мені трошки жаль.Рівень життя при ньому був..дай боже нам…. Зараз.

    • А може, все ж таки довічне ув’язнення в українській буцегарні особливо суворого режиму?! Чи не здається Вам, що це більш радикальне покарання?..

      • Хочется спитати:ну що синку,допомогли тобі твої москалі??На жаль наші буцигарні теж корумповані.Глава мінюсту мабуть недаром старається.А черенок мене б більше порадував …..

  5. Очень удачная фотожаба была на дурдоме, но потом исчезла, видно кому-то очень не понравилась. Размещал копию в комментариях к статье, которая уже “ушла”, повторю здесь. Имхо, эта картинка не должна “потеряться”. Под этой статьей она очень даже к месту: https://a.radikal.ru/a02/2105/d5/d388cd1e930e.jpg

  6. Любопытнный | 22.05.2021 at 18:02 |

    Знайомтес, це Трініті. Так дівчину “охрестили” єврофани. Але пост не про Євробачення. Він про дівчинуЮ яка точно не бажає їхатив Ростов. Вражаючі інтервью з Катериною Павленко. Дівчина з іншої зоряної системи де мешкає й вже згадувана ідея олександрівна. Як бачимо, не кожний бажає чимчикувата у Ростов.
    Передивіться, якщо маєте час та натхнення.

    youtube.com/watch?v=81uUAfhUEHg
    youtube.com/watch?v=KdvzhJMVd7Y
    youtube.com/watch?v=81uUAfhUEHg
    youtube.com/watch?v=SZJWwy6mtpk

  7. Любопытный | 22.05.2021 at 18:40 |

    Надо будет шось придумать, шоб не пугать “ловушки” четырьмя ссылками на ютьюб с интервью девушки, которая точно не закортить до Ростова. Что поделать – издержки гибридной инфовойны.

    • Любопытный | 22.05.2021 at 18:43 |

      Тик-так на сайте я сбил? )) Ровно на час назад

  8. Любопытный | 22.05.2021 at 20:50 |

    Поважний дідусю Панасе, дякую за посилання до Мурата Насирова. Приємний чоловік

  9. Grzegorz Brzęczyszczykiewicz | 22.05.2021 at 21:54 |

    Есть же украинская песня, именно про него и Ростов, она намного лучше подходит: https://www.youtube.com/watch?v=XDbqe7xP0xw

    • Любопытный | 22.05.2021 at 22:26 |

      Возможно и лучше… Как для кого
      В моей жизни две эпохи: эпоха профессионального музыканта (бас гитара, синтезатор), эпоха профессионального программиста. Ни в первой, ни вовторой эпохах я не терплю мат. В том числе от Леся Подервянского. Так что приведенная Вами ссылка для меня нулячая, т.е. никакая не значащая. Ну итак… “чисто поржать”. Подходит ко мне ведущая на одном из международных джазовых фестивалей (не нем мы с парнами обрели второе место из 27 стран). Вещи были на английском. Так вот, на джем сешшне мы спели песню акапелло. Украинскую народную. Подходит чел, кажись, англичание, спрашивает: парни, какого фига вы не исполняете песни украинским языком?
      И ВОТ ЗДЕСЬ НАМ ВПЕРЫВЫК СТАЛО СТЫДНО!!!! Мы на международном конкурсе, исполняем джазовый константы… Как могло быть иначе?

      Оказывается могло.

      P/S А сейчас мне еще более стылно… Украинского стылились?
      Нет. Не стыдились, но тогда…..
      Композиция на Украинском – смерть банде.

      Все написано честно. Так оно и было (поглаживая деку безладового Fender Jazz Bass

  10. Люблрытный | 22.05.2021 at 23:53 |

    Я В ШОЦІ! Американці вдягли вишиванки і запалюють українські танці під Go_A Shum в столиці США!
    youtube.com/watch?v=ndFQDTqrvlc

  11. Нушошж… Никто меня не любимт… Ужос!
    Ущол на удаффеои..
    Такой путь (с) Мандалорец )))

Comments are closed.