Геббельс і Аеліта

Автор — Тимур Литовченко

Основа для цього короткого матеріалу взята з ФБ-групи «AntiColorados»…


Міжнародному дню авіації і космонавтики ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ


Ох, шановні! Знали б ви, скільки разів шановний Anti-Colorados закликав мене не втягуватися в історії з коментуванням текстів і з відповідями на коментарі до коментарів!.. Не перелічити. А все ж таки не можу собі відмовити в такому задоволенні. Бо де ж іще письменник знайде «маленькі історії» конкретних людей, де ховаються «великі істини»?! Отож участь в коментуванні матеріалів — це зовсім не марнування часу, як може видатись на перший погляд.

Так сталося й тепер. Під одним з передруків на Фейсбук однієї з частин «Абетки бойової пропаганди», яку я публікував на «Лінії Оборони» протягом минулого тижня, з’явився цікавий коментар, автор якого віддавав належне доктору Йозефу Геббельсу, як найвідомішому в історії «класикові пропаганди», «творчий спадок» якого актуальний і затребуваний донині. Зокрема, добродій написав наступне (цитую мовою оригіналу, зберігаючи стилістику та орфорафію автора):

Достаточно сказать, что именно Геббельс додумался до приема, повсеместно используемого современными рекламщиками.

Став в 1927 году главным редактором национал-социалистической газеты «Der Angriff» («Атака»), он сначала разместил на рекламных щитах загадочное обращение «В атаку с нами?». Второй плакат возвещал: «Мы атакуем 4 июля!». Наконец, третий объяснял, что «Атака» — это новое еженедельное издание. Как показала история, это была наиболее «вегетарианская» новация будущего «классика»…

Прочитавши це, я негайно подумав, що добродій натурально не в курсі того, що сталося за три роки до описаних ним подій на теренах Радянського Союзу. Маю на увазі подію, абсолютно ніяк не пов’язану з політикою — бо сталося те, що сталося… у світі мистецтва! Бо за рік до того — в 1923 році вийшов друком революційний (як в прямому, так і в переносному сенсі) науково-фантастичний роман «червоного графа» Олексія Миколайовича Толстого «Аеліта», а вже в 1924 році знаменитий радянський режисер Яків Протазанов, який щойно повернувся з еміграції, екранізував цей твір за допомогою радянської кінокомпанії «Межрабпом-Русь». Нагадую: це був НЕП…

Не стану зупинятися на цій екранізації, хоча вона цікава за дуже багатьма параметрами, починаючи від зіркового акторського складу й закінчуючи музикою до фільму, а також вельми незвичайними «марсіанськими» декораціями та костюмами персонажів, виконаними в стилі конструктивізму. Коротко зазначу лише, що головну жіночу роль у стрічці зіграла Юлія Солнцева — майбутня дружина Олександра Довженка…

Але в даному разі зупинюсь на безпрецедентній рекламній кампанії, що передувала виходу к/ф «Аеліта» в прокат. Цитую за російською Википедией, знов-таки зберігаючи мову та стилістику оригіналу:

Выходу фильма предшествовала беспрецедентная рекламная кампания в газетах, которая началась примерно за полгода до премьеры — 26 февраля 1924 года в «Кино-Газете» (издававшаяся самой кинокомпанией «Межрабпом-Русь»), где поначалу публиковались интригующие объявления с текстом «АНТА… ОДЭЛИ… УТА…» — без всяких пояснений (но в ряде случаев по нескольку таких объявлений на одной полосе). С 15 апреля объявления стали сопровождаться поясняющим текстом: «С некоторого времени радиостанции всего мира стали получать непонятные сигналы…» Ближе к премьере (19 сентября) к рекламной кампании была подключена газета «Правда», в которой таинственный сигнал был воспроизведён в более «прозрачном» виде: «Анта… одЭЛИ… уТА», а в рекламном объявлении, опубликованном 24 сентября, интригующая надпись была впрямую включена в объявление о премьерном показе фильма в кинотеатре «АРС».

А тепер співставимо дати:

  • рекламна кампанія, що передувала виходу на екрани к/ф «Аеліта» — СРСР, 1924 рік;
  • рекламна кампанія д-ра Геббельса, що передувала початку виходу газети націонал-соціалістів «Der Angriff» — Німеччина (Веймарська республіка), 1927 рік.

Як не крути, а непманська радянська кінокомпанія «Межрабпом-Русь» таки випередила найвідомішого в історії «класика пропаганди»… Пишу ж я це для того, аби ви зрозуміли: все у світі взаємопов’язано! Зокрема, дуже тісно взаємопов’язані реклама комерційна, реклама політична і спеціальна (вона ж військова, вона ж бойова) пропаганда. Набір прийомів там приблизно однаковий, бо це — прийоми впливу на людську психіку!

Автори деяких коментарів до «Абетки бойової пропаганди» закликали мене не плутати комерц-рекламу з бойовою пропагандою. Але ж на прикладах з «Аелітою» та «Der Angriff» бачимо, що іще 100 років тому використовувані в обох сферах методи практично збігалися!.. Те саме сталося й на початку ХХІ сторіччя: виборчі кампанії (політичні) Дональда Трампа в США і Володимира Зеленського в Україні багато в чому використовували методи і прийоми комерційної реклами. А «лохторат» чомусь виявився до такого абсолютно не готовим і з задоволенням дав собі понавішувати локшини на вуха…

Отож вивчайте матчастину — основні методики та прийоми реклами й пропаганди в будь-якому вигляді! Не давайте обдурити себе і своїх близьких…

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

About the Author

Tymur
Tymur
Письменник, журналіст і блогер

21 Comments on "Геббельс і Аеліта"

  1. Клас! Дивовижні факти, дякую!

  2. Між іншим, сам роман “Аеліта” є доволі показовим в плані реклами. Реклами “русского мира”. Якщо пам’ятаєте, там два герої – схожий на покійного Нємцова наївний інженер Лось, що летить на Марс за тисячолітньою мудрістю, та такий собі предок Стрєлкова-Гіркіна, герой колчаковських фронтів Гуссєв. В країні рад війна скінчилася, побєждать і освобождать більше нікого, то ж Гусєв летить на Марс в надії привезти «документик о присоединении Марса» к Советской Республике. Мені, а я читав роман ще школярем, Гусєв категорично не сподобався, бо ніс те, що ще не мало назви “русский мир”, але вже ним було. Але ж багато кому революційні методи Гусєва заходили. І заходять досі. Тому Гіркін – цвіте і пахне, а наївному мудрагелю Нємцову-Лосю носять квіти до самодіяльного меморіалу. То ж якщо Геббельс – майстер з “турбовипалювання” мізків, то у Толстого пропаганда повільна, як кип’ятіння жаби. Але історично результат один – цілі покоління лохторату без мізків…

    • А щодо к/ф “Аеліта”, то показовим є те, що в КОМЕРЦІЙНУ рекламну кампанію, затіяну непманівською кінокомпанією “Межрабпром-Русь”, вдалося втягнути навіть газету “Правда” – центральний друкований орган більшовицької системи агітації. Здається, нічого подібного потім не ставалося багато десятиліть, аж доки на заставці інформаційної програми “Время” не з’явився загадковий напис “Crosna”…
      😀
      Ну, і я вже мовчу про те, що загадкове ім’я “Аеліта” можна витлумачити як “А-ЕЛІТА” – себто, “АНТИ-ЕЛІТАРНА”… Цікавий підтекст, хіба ж ні?!

      • Шо таке Crosna – я знаю. Це перший – і мабуть єдиний – комплект для прийому супутникового телебачення. Якийсь військовий завод, щоб вижити, став клепати ці супутникові антени і тюнери. А що завод був авторитетний, то примудрився пропхати свою рекламу в програму “Время”. 1991 рік. Цікаві часи були 🙂 А з вашим трактуванням слова Аеліта – важко не погодитись…

    • “Гусєв категорично не сподобався, бо ніс те, що ще не мало назви “русский мир””.
      Я не читав свого часу цей роман і дуже прикро що свого часу читав до третьої години ранку совкові небилиці але що є,зараз треба наздоганяти,але руський мір полюбляє більшість нарада України і з цим робити?Ця гидота самовільно не піде з горіщя “совків”,тільки “Піночет”,?але теж нехотілось.

  3. Щось поза кадром залишилась більшовицька пропаганда у порівнянні з якою ТОВ. Гебельс – дрібна шавка.

    • Н єпатріот | 12 Квітня, 2021 at 14:58

      Ну, тут Ви не зовсім справедливі. Гебельс далеко не дрібна шавка. Просто советська пропаганда весь час намагалася його принизити, хоча займалася тим самим. Більш того, вона почала займатися цим набагато раніше (як зауважив шановний пан Тимур), і досягла в цьому неабияких успіхів. З цього випливає заперечення, яке хотілось би висловити шановному пану Тимурові. Він написав “А «лохторат» чомусь виявився до такого абсолютно не готовим і з задоволенням дав собі понавішувати локшини на вуха…” В тому-то і справа, що завдяки отой совєтській пропаганді лохторат, навпаки, виявився “готовим”, як до захоплення особистістю ЗЮ, особистістю “двічі несудимого”, а також сучасного депутата ВР, який поцупив будматеріали на ремонті квартири-иузею Гризодубової, за що відбув у колонії 8 років з чотирнадцяти. Так що Гебельс виявився достойним учнем совєтських пропагандистів. От тільки цікаво, хто ж стояв у витоків такої могутньої совєтської школи пропаганди? Про це ніхто і ніколи не каже.

  4. Перепрошую, але, як на мене, то а-елiта, то вже сова та глобус, при всiеï повазi! Я навiть щось i не згадаю щоб у той час оперували словом “елiта”, в пропагандиському, звичайно, сенсi.

  5. Юлія Солнцева – нквдешна стукачка і наглядачка за Довженком, якого на ній примусово й оженили.

  6. То що фашисти брали всі напрацювання Советів,це не є новиною і дуже схоже що вони (німці),знов починають вдивлятися на схід,дуже схоже на то що на це століття очікуэться дуже багато змін,ще одно коло невивченої історії, або навпаки-дуже гарно вивченної а далі все одно,але @УЙЛО свої роки можливо доживе гарно,можливо як і Гітлер. Китай досі дуже добре зрозуміл та використовує совкові напрацювання .
    Дякую,пане Тимуре.

  7. Начальник РТС | 12 Квітня, 2021 at 20:31 | Відповіcти

    …”закінчуючи музикою до фільму”… Прошу шановного автора надати посилання на саундтрек, який він має на увазі.

    • Начальник РТС | 12 Квітня, 2021 at 20:39 | Відповіcти

      Вікіпедія російською:
      «Аэлита» — классический советский немой художественный фильм Якова Протазанова, вольная экранизация одноимённого фантастического романа А. Н. Толстого. В фильме используется музыка Скрябина, Стравинского, Глазунова, Премьера состоялась в Москве в электротеатре «Арс» 25 сентября 1924 года.
      Яка може бути музика в німому фільмі?

      Вікіпедія англійською:
      Aelita (Russian: Аэли́та, pronounced [ɐɛˈlʲitə]), also known as Aelita: Queen of Mars, is a silent science fiction film directed by Soviet filmmaker Yakov Protazanov made at the Mezhrabpom-Rus film studio and released in 1924. It was based on Alexei Tolstoy’s 1923 novel of the same name. Nikolai Tseretelli and Valentina Kuindzhi were cast in leading roles.

      • “Яка може бути музика в німому фільмі?” (с)
        *****
        Музику до німих фільмів грав тапер. Грав зазвичай те, що на душу спаде… Але спеціально для прокату “Аеліти” в кінотеатрі АРС композитор Володимир Кручінін написав музичний супровід – цю музику і грав тапер!

    • Начальник РТС | 12 Квітня, 2021 at 20:42 | Відповіcти

      …Отож вивчайте матчастину…

      • Авжеж, не вистачало совкове лайно вивчати.

        • ??????????
          Не треба висмикувати мої слова з контексту! Я написав: “Отож вивчайте матчастину — основні методики та прийоми реклами й пропаганди в будь-якому вигляді!” – при чім тут “совкове лайно”?! Якщо Ви не знатимете, як діє реклама і пропаганда, то легко станете її жертвою. Хочете цього?..
          ??????????

      • Я в курсі, що таке німий кінематограф. Але якщо кінокомпанія “Межрабпом-Русь” в епоху німого кіно спеціально (!) замовила музику до фільму – це якраз і засвідчує безпрецедентний рівень підготовки до майбутньої кінопрем’єри. Так само, як і реклама, яку вдалося пропхнути навіть у газеті “Правда”!..

    • “Фильм вышел на экраны 25 сентября 1924 года в Москве в кинотеатре «Арс» с музыкальным сопровождением, специально написанным для фильма Владимиром Кручининым”, – от що я мав на увазі.
      https://ru.wikipedia.org/wiki/Аэлита_(фильм)#Реклама,_прокат

  8. … “А-Еліта” – “слег – “Селга”…
    Я коли в шкыльны роки прочитав “Хищные вещи века” Стругацких, чогось подумав що термін “слег” – (який там вставлявся в радіопримач замысть гетеродина)- похідний від назви приймача “Селга”..
    А як воно там насправді .. ))))

  9. Хіба не Карл Філі́п Ґо́тліб фон Кла́узевіц ще майже на сто років раніше винайшов цей та багато інших прийомів ведення війн.
    Весь сучасний маркетинг базується на його теорії.

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: