Абетка бойової пропаганди (П-С)

Зміст

  1. Абетка бойової пропаганди (А-В)
  2. Абетка бойової пропаганди (В-Е)
  3. Абетка бойової пропаганди (Ефект)
  4. Абетка бойової пропаганди (Е-З)
  5. Абетка бойової пропаганди (З-К)
  6. Абетка бойової пропаганди (К-Н)
  7. Абетка бойової пропаганди (Обхід)
  8. Абетка бойової пропаганди (О-П)
  9. Абетка бойової пропаганди (П-С)
  10. Абетка бойової пропаганди (Соціальне — Створення)
  11. Абетка бойової пропаганди (Створення)
  12. Абетка бойової пропаганди (С-Х)

Принцип контрасту

Біле добре помітно на чорному тлі, втім, як і навпаки. Психологи завжди підкреслюють роль соціального тла, на якому сприймається людина або група. Нероба поруч з працюючими людьми викликає набагато тяжче осудження. На тлі злих і несправедливих людей добра людина завжди сприймається з особливою симпатією.

Принцип контрасту використовується, коли з якоїсь причини сказати прямо не можна (цензура, небезпека судового позову за наклеп), а сказати дуже хочеться. У цьому випадку забезпечується домислювання в потрібному напрямі.

Наприклад, всі ЗМІ широко використовують особливу компоновку тем новинних повідомлень, наводячи одержувача інформації на цілком однозначні висновки. Це особливо помітно під час виборчих кампаній. Детально, із смакуванням подробиць, висвітлюються всі внутрішні конфлікти і скандали в таборі політичних опонентів. Мовляв, «всі вони там» — збіговисько демагогів і скандалістів. Навпаки, «свій» політичний рух подається як згуртована команда однодумців, які професійно займаються реальними конструктивними справами. Новинні сюжети підбираються відповідно. «Погані» лаються за місця в партійних списках — «хороші» в цей час відкривають збудовану за свій рахунок дитячу лікарню, допомагають інвалідам і матерям-одиначкам. Загалом, декорація така, що поки одні політики борються за владу і з’ясовують відносини між собою, інші займаються творчою працею на благо народу.

Одні ЗМІ виставляють в більш вигідному світлі одні виборчі блоки, інші — інші. За ангажованістю журналістів можна легко вгадати, яке фінансово-політичне угруповання контролює дане ЗМІ.

 

Пробні кулі

Кампанії з політичної й військової пропаганди завжди ретельно готуються експертами в царині психології, реклами, маркетингу і зазвичай оплачуються фірмами з громадських зв’язків (PR-агентствами), найнятими замовниками. Шляхом попередніх опитувань та інших досліджень фахівці вивчають свідому і несвідому реакції публіки для того, щоб виробити найефективнішу тактику. Нерідко відбувається своєрідна «перевірка на практиці» деякого спектра пропагандистських тем, щоб виявити з них найбільш «прохідні». Для цього на медіа-ринок викидається певна кількість «сенсаційних повідомлень». Ті з них, які не отримують громадського резонансу, знімаються з порядку денного. А найбільш вдалі починають посилено розкручуватися за допомогою підконтрольних ЗМІ (див. Створення інформаційної хвилі).

ТЛ: Давно вже відома істина: «Що у Жирика на язику, то у ВВХ на ділі». Багатолітньому блазню російської політики Вервольфовичу дозволено запускати оті самі «пробні кульки» під виглядом «просторікувань ненормального». Але кремліни негайно ж починають прискіпливо вивчати реакцію суспільства на оту «болтологію». Якщо реакція жорстка й неоднозначна — все списується на безглузде патякання «сина юриста». Якщо ж реакція млява або відсутня зовсім — кремліни переходять до практичної реалізації того, про що жвендів Вервольфович…

 

Психологічний шок

Психологічний шок — один з різновидів використання Емоційного резонансу, доведеного до пікового рівня. Сьогодні ЗМІ вводять видовище смерті в кожен дім і у величезних кількостях. Ми постійно бачимо зображення вбитих людей крупним планом — так, що їх не можуть не впізнати їхні близькі. Ми дивимося на напівобгорілі трупи жертв катастроф і терактів. Ми бачимо кадри з розкладеними на полицях черепами… Не будемо торкатися моральних аспектів перетворення трупів на телевізійний реквізит. Скажемо тільки, що часто це робиться для того, аби під прикриттям шоку вселити суто політичні ідеї. Психологічний шок зазвичай знімає всі психологічні захисти та пропагандистська абракадабра безперешкодно проникає в наш мозок.

Наприклад, дослідження показали, що відеоряд, який демонструє, наприклад, наслідки війни, справляє надзвичайно сильний вплив на підсвідомість і відновлює громадську думку проти сторони, яка здійснила акт руйнування (незалежно від того, чи є справедливими цілі самої війни).

 

(Р) Рейтингування

Являє собою різновид вже розглянутого раніше прийому «Констатація факту». Психологи давно встановили, що публікація результатів соціологічних досліджень впливає на громадську думку. Від 10% до 25% виборців при виборі кандидатів, за яких вони голосуватимуть, керуються соціологічними рейтингами. Багато людей хочуть голосувати за сильного, але мало хто — за слабкого. Тут спрацьовує психологічний феномен, властивий середньостатистичному обивателю — бажання бути «як усі». Тому, оголосивши напередодні виборів більш високий рейтинг кандидата, можна реально збільшити кількість поданих за нього голосів.

У зв’язку з цим багато соціологічних фірм у період виборчої кампанії уподібнюються представницям найдавнішої професії та починають працювати за принципом «Будь-який каприз за ваші гроші». «Визначаючи» лідера рейтингу, вони тим самим і створюють почасти цього лідера.

У ЗМІ псевдорейтинги зазвичай подаються під науковим соусом: «Опитування проводилося у всіх регіонах нашої країни. Обсяг статистичної вибірки склав 3562 людини. Враховано всі соціальні категорії і вікові групи. Гранична величина середньостатистичної помилки не перевищує 1,5%» тощо. Розумні слова і наукові терміни покликані вчинити гіпнотичний вплив на обивателя.

ТЛ: Між іншим, перед парламентськими виборами 1998 року Фонд «Демократичні ініціативи» за сприяння НаУКМА проводив дводенний лікнеп для українських журналістів щодо правил, за якими влаштовуються соціологічні опитування. Вели ті курси, між іншим, Ілько Кучерів (президент Фонду «Демократичні ініціативи») та Ірина Бекешкіна — що дуже круто, за українськими мірками. Я в тих курсах участь брав і можу сказати, що для РФ опитування із вказаними параметрами (проводилося у всіх регіонах, обсяг статистичної вибірки — 3562 особи, середньостатистична помилка не більше 1,5%) — це і справді слабенько… натомість для України — саме те, що треба!

 

(С) «Сендвіч»

Цей пропагандистський прийом активно використовує можливості психологічного впливу за рахунок структуризації тексту. Завжди краще не брехати, а домогтися, щоб людина не помітила «непотрібної» правди.

ТЛ: Або навпаки — «проковтнула» отруйну для свідомості інформацію!

«Отруйний сендвіч». Комунікатор дає позитивне сполучення між негативною передмовою і негативним висновком. При наявності певних здібностей і досвіду комунікатора, позитивне повідомлення немовби ховається від уваги аудиторії.

Дуже хороший прийом, що активно використовується тими ЗМІ, які претендують на «об’єктивне висвітлення подій» і прагнуть створити собі імідж в стилі «тільки факти, нічого крім фактів». При такому структуруванні подій об’єктивність формально дотримана, але ефект «непотрібних» повідомлень девальвований.

«Цукровий сендвіч». Прийом, зворотній до попереднього. Негативне повідомлення маскується позитивним вступом і позитивним висновком.

ТЛ: А тепер прошу завсідників «Лінії Оборони» пригадати моє обурення, коли я побачив «Сендвіч» у виконанні Олексія Гончаренка. Тепер зрозуміли, чому я відреагував настільки бурхливо?..

 

Сенсаційність або терміновість

Прийом загальної дії, що забезпечує необхідний рівень нервозності й підриває психологічний захист. Ця нервозність, відчуття безперервної кризи, різко підвищує сугестивність людей і знижує здатність до критичного сприйняття. Річ у тім, що будь-яка маніпуляція досягає успіху, коли вона випереджає процес мобілізації психологічного захисту аудиторії, коли їй вдається нав’язати свій темп нашій свідомості. Саме тому сьогодні практично всі новинні блоки в ЗМІ починаються з т.зв. «сенсаційних повідомлень»: серійних вбивств, авіаційних катастроф, терористичних актів, скандалів з життя політиків або шоу-зірок.

Насправді терміновість повідомлень майже завжди буває помилковою, штучно створеною. Іноді сенсаційність слугує для відволікання уваги. Зазвичай така «сенсація» не варта й виїденого яйця, — то слониха в зоопарку народила, то в тунелі автобус з вантажівкою зіткнувся, то підліток зґвалтував і вбив свою бабусю. Наступного дня про це всі забувають.

Г.Шиллер пише: «Подібно до того, як реклама заважає зосередитися і позбавляє вагомості перервану нею інформацію, нова техніка обробки інформації дозволяє заповнити ефір потоками нікчемних повідомлень, які ще більше ускладнюють для індивіда і без того безнадійні пошуки сенсу».

Під прикриттям сенсації можна або промовчати про важливу подію, про яку публіка знати не повинна, або припинити скандал, який вже пора припинити — але так, аби про нього більше ніхто не згадував. Тому сенсаційність тісно пов’язана з прийомом «Відволікання уваги».

ТЛ: Вище я вже зазначав, що на відволікання уваги потужно працюють «новини» ґламурної тусівки. Те саме можна сказати і про терміновість разом із сенсаційністю. Принцип штампування «сенсацій» дуже добре виражений в анекдоті про Богдана Титомира — відомого колись репера, ім’я якого, втім, нічого не говорить сучасній молоді: «Не-не, пацан, ты не укакался — ты круто обос*ался!»

У виконанні російських пропагандистів «сенсаційність» виглядає наступним чином: «Шахтеры ДНР нашли свежие залежи советской военной техники — КИЕВ В ШОКЕ!», «Путин опять всех переиграл — ЗАПАД В ОТЧАЯНИИ», «Российские истребители пролетели неподалеку от военной базы такой-то — НАТО УМОЛЯЕТ О ПОЩАДЕ» і т.ін.

(Далі буде)

About the Author

Tymur
Письменник, журналіст і блогер

3 Comments on "Абетка бойової пропаганди (П-С)"

  1. Дві останні подачі “Абетки бойової пропаганди” я від початку планував залишити на понеділок. Однак після консультації з шановним Anti-Colorados’ом, трохи змінив плани. Отже, завершальні частини “Абетки бойової пропаганди” будуть оприлюднені на “ЛО” сьогодні, в неділю:
    – №9 – близько 13:00 (як бачите 🙂 )
    – №10 – близько 15:00
    – №11 – близько 17:00
    – №12 – близько 19:00
    Завершальна частина оповідання “Приречений жити” буде оприлюднена на “ЛО” близько 21:00.
    Далі… Далі буде! 😀

    • Андрій Дар | 11.04.2021 at 16:23 |

      Добре, дякую, Тимуре.
      А ще, як це робиться на форумах, помітити б ці статті “защіпкою”, або поставити мітку “вибране”, щоб вони завжди були легкодоступними.Бо це інструмент, що завше має бути під рукою, і не в кількох людей, а в мас людей.

      • Я не знаю, чи є на “Лінії Оборони” така можливість, як “защіпка” (“скріпка”, “спиначка”). Було б непогано, ясен перець. Але… Шо маємо – те маємо, а чого не маємо – того й нема… 🙁

Comments are closed.