Абетка бойової пропаганди (С-Х)

Зміст

  1. Абетка бойової пропаганди (А-В)
  2. Абетка бойової пропаганди (В-Е)
  3. Абетка бойової пропаганди (Ефект)
  4. Абетка бойової пропаганди (Е-З)
  5. Абетка бойової пропаганди (З-К)
  6. Абетка бойової пропаганди (К-Н)
  7. Абетка бойової пропаганди (Обхід)
  8. Абетка бойової пропаганди (О-П)
  9. Абетка бойової пропаганди (П-С)
  10. Абетка бойової пропаганди (Соціальне — Створення)
  11. Абетка бойової пропаганди (Створення)
  12. Абетка бойової пропаганди (С-Х)

Створення проблеми

Не можна сказати, що пропаганда дозволяє переконати більшість людей в чому завгодно. Часто вона не може диктувати людям те, як треба думати. Однак масовані пропагандистські кампанії в ЗМІ цілком здатні диктувати нам те, про що слід думати, нав’язати аудиторії «правильний» порядок денний для обговорення. Створення проблеми — це цілеспрямований відбір інформації та надання високої значущості тим чи іншим подіям. Адже подія й її висвітлення в ЗМІ — зовсім не одне і те саме. ЗМІ можуть «не помітити» якусь подію або навпаки, надати їй виняткової важливості, незалежно від її дійсної значущості для суспільства.

У 1980-х роках політичні психологи Дональд Кіндер та Шанто Айенгар (Kinder, D. & Iyengar, S.) провели блискучий експеримент. Вони міняли зміст програми вечірніх новин, які дивилися учасники дослідження. В ході своїх наукових пошуків Кіндер та Айенгар монтували вечірні новини таким чином, щоб випробовувані отримували постійну дозу новин з певної проблеми, що стоїть перед США. Наприклад, був проведений експеримент, в якому одні випробовувані дізнавалися про слабкості американської оборони; друга група дивилася програму, в якій особлива увага приділялася проблемам забруднення довкілля; третя група регулярно слухала повідомлення про інфляцію й економічні питання. Після тижня перегляду спеціально відредагованих програм більшість випробовуваних виходили з експерименту переконаними в тому, що проблему-мішень, що отримала широкий розголос в переглянутих ними програмах, для країни дуже важливо вирішити насамперед. Більше того, оцінюючи діяльність чинного президента США, учасники експериментів виходили з того, як він справляється з проблемою-мішенню. Нове сприйняття впливало і на політичні уподобання — позитивніше оцінювалися ті кандидати, які займали сильні позиції саме з даного питання.

Був зроблений ще один висновок: інформаційна активність щодо того чи іншого об’єкта дозволяє зайняти йому нееквівалентне його реальному статусу становище. Дозована подача інформації може або завищити, або знизити його статус. В результаті «моська» в реальному житті може стати «слоном» в інформаційному просторі, і навпаки, «слон» в реальності може стати «моською» в інформаційному просторі. В останньому випадку мовчання або мінімальне продукування інформації сприятиме зміцненню уявлення про даний об’єкт, як про щось незначне, не варте уваги широкої аудиторії.

ТЛ: Свіжий приклад перетворення «слона» в реальності на «моську» в інформаційному просторі — тотальне замовчування, починаючи з осені 2019 року, проблем зі створенням ринку землі в Україні. Ось вже півтора року мас-медіа про це майже нічого не повідомляють… хоча пристрасті у підкилимовому просторі вирують ще й які!..

Джеффрі Пфейффер вважає, що сьогодні одним з найбільш важливих джерел влади є здатність призначати порядок денний, визначаючи, які проблеми будуть обговорюватися, яка інформація буде широко розповсюджуватися, а яка — замовчуватися. Наприклад, політику «закручування гайок» легко нав’язати суспільству, пов’язуючи її з щодня передаваними в прайм-тайм повідомленнями про вбивства і грабунки. Після регулярного і докладного висвітлення терористичних актів можна заявити, що «терористична війна» оголошена всім нам, всій Росії. Мовляв, нація має об’єднатися навколо «рятівника вітчизни»…

Нині інформація перетворилася на інструмент влади, а останні досягнення в царині технологій пропаганди роблять її ключовим елементом соціального панування. Саме тому інформація сьогодні надходить до споживача в препарованому вигляді. Штучно створюючи «актуальні проблеми», засоби масової інформації нав’язують певні правила прочитання соціальних відносин, вигідні можновладцям. Необізнаність громадян дозволяє реалізувати через ЗМІ прихований регламентуючий вплив на інтелект, емоції, волю людей.

 

(Т) «Тримай злодія»

Мета прийому — змішатися з Вашими переслідувачами. Яскравим прикладом є досвід ЦРУ періоду У. Колбі (1970-ті роки). Коли цю організацію стали звинувачувати в тероризмі, вбивствах, вибухах, поваленні урядів, наркобізнесі, агентурних провалах, то ЦРУ на чолі з Колбі побігло попереду викривачів і стало настільки заповзято себе викривати, що самі викривачі їх ледве заспокоїли. Так У. Колбі зберіг ЦРУ.

Цей же прийом використовується і для дискредитації, коли винні, відчуваючи провал, першими піднімають ґвалт і спрямовують гнів народу в інший бік. Цим прийомом часто користуються «правозахисники» і «борці з мафією», завданням яких є дезорганізація громадськості.

ТЛ: В сучасній Україні усіх переплюнули «антикорупціонери», які плодяться просто вже в геометричній прогресії!..

 

(У) Упереджувальний удар

Найчастіше він є упереджувальним викидом негативної інформації. Його завдання — викликати реагування супротивника заздалегідь і в більш вигідному для себе контексті. Цей прийом нерідко використовують владні структури, щоб нейтралізувати критику майбутніх непопулярних рішень. В даному випадку влада сама організовує «випадковий» витік негативної інформації, щоб стимулювати прояви громадського обурення. Це робиться для того, щоб заздалегідь «випустити пару» у всіх невдоволених. На час настання «Дня Х» багаття народного гніву вже встигне згаснути. До моменту ухвалення відповідного рішення люди втомляться протестувати і сприймуть дії влади індиферентно.

Під час виборів прикладом такого роду є упереджувальна публікація компромату, відносно безпечного для конкретного кандидата. Таким чином задовольняється потреба електорату в «полуничці». Мета — знизити наявний інтерес виборців до інформації такого штибу. Наступні публікації набагато більш гострих матеріалів, які, можливо, будуть ініційовані політичними супротивниками, вже не притягнуть великої уваги — виборець вже наївся «чорнухою» і більше не реагує на неї…

 

(Х) Хибна аналогія

Однією з найнебезпечніших психологічних пасток є схильність людини мислити аналогіями, вибудовувати в своєму мисленні т.зв. псевдологічні послідовності. Звичним для більшості людей стилем мислення є той стиль, що використовує логічні зв’язки «причина — наслідок». Ці зв’язки здаються повністю доступними контролю свідомості й відповідають сфері «здорового глузду». Зв’язок «конкретна причина — конкретний наслідок», який мав місце будь-коли, ми схильні екстраполювати і на інші об’єкти, що не мають ніякого відношення до первинних — тут і криється каверза.

Дана психологічна особливість активно використовується пропагандистами. Чудові приклади подібного штибу, що відносяться до часів т.зв. «перебудови», знаходимо в книзі С.Кара-Мурзи «Маніпуляція свідомістю»: «Згадаймо метафору базарників: «не можна бути трошки вагітною». Мовляв, треба повністю зруйнувати планову систему і перейти до стихії ринку. Але ж ніякої подібності між вагітністю та економікою немає. Більш того, реальна економіка і не визнає «або — або», вона, якщо хочете, саме «трошки вагітна» багатьма господарськими укладами. Оскільки всі вказівки фахівців на постійні помилки такого штибу ігнорувалися, йдеться про свідомі акції з руйнування логіки. Диверсія проти логіки — у всіх посиланнях на Захід (не станемо навіть чіплятися до того, що і сама західна дійсність при цьому була представлена помилково). Постійно повторювалося, наприклад, таке: «Британська імперія розпалася — отже, й СРСР мав розпастися!». І ніяких обґрунтувань подібності. І чому порівнюють з Британською імперією, а не з Китаєм і не з США? Чи й вони повинні розпастися і саме сьогодні? До речі, з тези про закономірності розпаду СРСР з неминучістю випливає, що і Російська Федерація повинна розпастися — адже вона точно така сама імперія, якою був СРСР. Ну, трохи менша, але це справи не змінює».

ТЛ: Цікаво, що Сергій Кара-Мурза мимовільно, але дуже чітко окреслив майбутнє Російської Федерації: її розпад і справді є невідворотним!..

На використанні помилкових аналогій будується пропагандистська техніка створення Асоціативних зв’язків.


Післямова. На цьому «Абетка бойової пропаганди» завершується. Сподіваюсь, ця публікація стане в нагоді тим завсідникам «Лінії Оборони», які активно протидіють ворожій пропаганді. Розумію, що професіонали, які мають у своєму активі профільну освіту, зробили б лікнеп кращий, ніж я… Але я зробив те, що міг і що вважав за потрібне зробити за нинішніх непростих обставин досвідчений журналіст-пенсіонер. Ну що ж… Разом — до перемоги!!!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

About the Author

Tymur
Tymur
Письменник, журналіст і блогер

26 Comments on "Абетка бойової пропаганди (С-Х)"

  1. Дякую за лікнеп.
    Було цікаво читати і підтверджувати особисті висновки.
    Шкода що немає ефективних засобів протидіяти маніпуляціям.
    Одне побаження: трохи локанічніше і будє “бімба!”

    • навпаки,потрібно розширити і зробити сайт–аналог вікіпедії

      • Треба попросити шановного Автора щоб зробив закладку на сайті для таких матеріалів бо “загубиться в історії”, а це ж по суті і є та сама “методичка”.

  2. Уважаемый Тимур!
    Притормозите чуток, пожалуйста! Вы пишете и публикуете быстрее, чем я успеваю читать!!

    • Шановний, заспокойтеся! “Абетка бойової пропаганди” скінчилася, останню частину оповідання “Страта через помилування, або Фантом” я також оприлюднив щойно. Далі на “Лінію Оборони”, після тижневої поїздки в місця з перебоями Інтернету, повертається шановний Anti-Colorados. 😀 Тепер знов читатимете його матеріали! 😀 А мої – лише потрошку, десь так раз на день… 😀

      • Шановний Тимуре, то у Вас був таки шалений марафон цей тиждень! Тепер настав час Вам “піти на ротацію” та трохи відпочити 🙂 Дякуємо!

        • Ну, то мусив же хтось потримати прапор на час поїздки шановного Анти-Колорадоса!.. 🙂
          P.S. До речі, Ви ще не все знаєте… З 7 по 11 квітня тривав другий тур конкурсу НФ-оповідань “Пісня з орбіти”. Як один з членів журі, я мусив за цей період прочитати 30 НФ-оповідань, що вийшли до другого туру, оцінити кожне по 7-бальній шкалі та проголосувати в спеціальній конкурсній таблиці. Що я і зробив уночі сьогодні – 11.04.2021 о 4:44 ночі… Бо голосування закривалося о 17:00 неділі, 11.04.2021, щоб оголосити результати завтра – 12 квітня, на Міжнародний день космонавтики. 🙂
          У мене ж є ще життя і поза “ЛО”… І є ще робота над новою книгою… 🙂

      • Спасибо, Тимур! Единственное пожелание – нужна еще одна страничка, с полным списком всех частей цикла, чтобы не перебегать с конца по предыдущим. И было бы здорово, если бы уважаемый Anti-Colorados согласился разместить ее на сайте на постоянной основе, например в разделе “категории”.

        • Простіше на початку кожної статті розмістити “Зміст”, в якому будуть усі 12 частин, при цьому на 11 будуть активні гіперпосилання – окрім поточної…
          🙂
          Зроблю – побачите…
          🙂
          Що ж до розміщення в “Категоріях”… Звертайтесь до Анти-Колорадоса! Це від мене не залежить.

        • P.S. Все, на початок кожної з 12-ти сторінок матеріалу пришпандьорив “Зміст”. В ньому 11 пунктів мають гіперпосилання й лише один пункт, що відповідає поточній сторінці, гіперпосилання не має. Зацініть зручність “подорожування” матеріалом тепер! 🙂

        • Все виконано! Я написав сторіночку тексту, і шановний Anti-Colorados виніс її в новостворений пункт меню – “Абетка бойової пропаганди”:
          https://defence-line.org/abetka-bojovo%d1%97-propagandi/
          Можете користуватись! 🙂

    • Поддержите просьбу к Автору вынести подобные материалы (в частности вот этот цикл статекй о боевой пропаганде) в отдельную закладку на сайте, а то уплывет и затеряется, а оно ж не устаревает, это не “новость на злобу часа”…

  3. Пане Тимуре, дякую. Доречі, з приводу вікіпедії мені здається дуже слушна думка. Чи буде не дуже коректно це все там розмістити?

    • Тут, на “ЛО” присутній один з тих добродіїв, хто творить Вікіпедію. Гадаю, він цей коментар прочитав. Йому і карти в руки… 🙂

  4. Дякую, шановний пане Тимур. Щиро дякую.
    Як днями мав нагоду пересвідчитись, як оте саме мислення аналогіями призводить до дуже суттєвого викривлення сприйняття реальності навіть дуже непогано освіченої людини, яка, до того ж, має постійний тренінг в логіці і отриманні інформації в своїй повсякденній роботі.
    Коли час від часу свого часу натикався на ерефійські програми, клацаючи перемикачем супутникового приймача, то отой метод хибних аналогій доводилось спостерігати.
    Тепер, правда, від тієї тарілки навіть телевізор забрав, зробив з нього екран для лептопа. Зручно.
    Стосовно зазначеного способу осмислення отриманих знань і поточної інформації.
    Дуже і дуже важко спонукати індивіда аби на мізерію відмовитись від такого стилю думати.
    Адже в багатьох випадках, мабуть таки у більшості з них, здатність підбирати аналогії на будь-які ситуації вважається людиною за ознаку власної освіченості і непересічних здібностей.
    І тут постає проблема визнання власної неправоти. Проблема, що таки часто-густо заважая отому “пересічному” адекватно сприймати зокрема передвиборчу агітацію….

  5. Або – “Розум переможе!” 😉

  6. Дякую, пане Тимуре! Люблю систематизований матеріал. Взяв собі до діла.
    А не підкажете, що за оригінал матеріалу? Здається Ви писали, що перекладали його?
    Дякую!

    • Перепрошую, але посилання на оригінал міститься в 1-й частині:
      https://psyfactor.org/propaganda.htm
      Будьте уважнішим, прошу!

      • Дуже цікава штука, маю відзначити.
        Намагання, начеб то, абсолютно об’єктивного аналізу, “трошки” дискредитуються згадками про 2СВ, Сталінградську битву, зокрема.
        Добрячий список джерел, використаних при написанні матеріалу завершується дуже знайомими з моєї юності іменами авторів.
        Про те, що в ті часи могло бути видане, а що ні, то і говорено і писано достатньо.
        Як на мене, достатньо, щоб дуже обмежено використовувати написане тоді в есесесерії для серйозних штудій.
        Але це лише моя точка зору.

        • Я для того і переклав оригінал українською, повикидав звідти неправомірні, як на мій смак, “наїзди” на США, НАТО і на Захід, а також додав приклади з сучасної російсько-української війни, щоб матеріал краще читався саме з нашого боку “Лінії Оборони”! Прикиньте глибину хоча б редакторської переробки оригінального матеріалу…
          До того ж, наші вороги – росіяни, мабуть, вивчають бойову пропаганду за підручниками тих же авторів, як-от Сороченко. Тому ми принаймні можемо уявити, якою ідеологічною зброєю вони нас атакуватимуть. Хіба ж ні?! Приклад з розіпненим “мальчікм в трусіках” тому є підтвердженням. Отже, “Абетка бойової пропаганди” вже є корисною принаймні з цієї точки зору!
          А щоб написати оригінальний матеріал – звертайтесь, наприклад, до пана Чекалкіна, який має в активі відповідну освіту. Я не маю – тому й не беруся…

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: