Абетка бойової пропаганди (К-Н)

Зміст

  1. Абетка бойової пропаганди (А-В)
  2. Абетка бойової пропаганди (В-Е)
  3. Абетка бойової пропаганди (Ефект)
  4. Абетка бойової пропаганди (Е-З)
  5. Абетка бойової пропаганди (З-К)
  6. Абетка бойової пропаганди (К-Н)
  7. Абетка бойової пропаганди (Обхід)
  8. Абетка бойової пропаганди (О-П)
  9. Абетка бойової пропаганди (П-С)
  10. Абетка бойової пропаганди (Соціальне — Створення)
  11. Абетка бойової пропаганди (Створення)
  12. Абетка бойової пропаганди (С-Х)

Коментарі

Мета — створення такого контексту, в якому думки людини йдуть в потрібному напрямі. Повідомлення про факт супроводжується інтерпретацією коментатора, який пропонує читачеві або глядачеві кілька розумних варіантів пояснення. Від спритності коментатора залежить зробити необхідний варіант найбільш правдоподібним. Американський фахівець О’Хара в книзі «Засоби інформації для мільйонів» пише про диктора: «Його повідомлення може виглядати об’єктивним у тому сенсі, що воно не містить схвалення або несхвалення, але його вокальне доповнення, інтонація і багатозначні паузи, а також вираз обличчя часто мають такий же ефект, що і редакторська думка».

Для цього зазвичай використовуються декілька додаткових прийомів. Їх активно використовують всі досвідчені коментатори.

  • По-перше, включення в пропагандистські матеріали так званих «двосторонніх повідомлень», які містять аргументи за і проти певної позиції. «Двосторонні повідомлення» немовби випереджають аргументи опонента і при вмілій їх критиці сприяють створенню певного імунітету проти них.
  • По-друге, дозуються позитивні й негативні елементи. Для того, щоб позитивна оцінка виглядала більш правдоподібною, до характеристики описуваної точки зору потрібно додати трохи критики, а ефективність засуджувальної позиції збільшується в разі присутності елементів похвали. Всі використовувані критичні зауваження, фактичні дані, порівняльні матеріали при цьому добираються таким чином, щоб необхідний висновок був достатньо очевидним.
  • По-третє, здійснюється підбір фактів посилення або ослаблення висловлювань. Висновки не входять в текст наведених повідомлень. Їх повинні зробити ті, для кого призначена інформація.
  • По-четверте, відбувається оперування порівняльними матеріалами для посилення важливості, демонстрації тенденцій і масштабності подій, явищ.

Необхідний ефект також можна отримати шляхом структурування подачі повідомлень (див. «Отруйний сендвіч»).

 

Констатація факту

Бажаний стан речей подається ЗМІ як доконаний факт. Це[й прийом] заснований, по суті справи, на гіпнозі аудиторії — вбиваються цвяхи в неіснуючу труну. Приклади:

  • «В опозиційному таборі — роздрай і хитання!»
  • «Вплив глави президентської адміністрації стрімко падає…»
  • «Фракцію аґраріїв в парламенті залишає дедалі більше депутатів…»
  • «Рух NNNNNNN стрімко втрачає своїх прихильників. За минулий місяць його електорат скоротився з 10% до 8%…»,
  • «Виборчий блок YYYYYYY стрімко набирає оберти. За декілька місяців він перетворився на вагому політичну силу. Він напевно пройде на майбутніх виборах до парламенту…» та ін.

Прийом використовується для створення відповідних настроїв в суспільстві. Розрахунок тут простий. Річ у тім, що більшість людей мислять стереотипами: «Диму без вогню не буває», «Якщо про це всі говорять — отже так воно і є». У людини штучно створюється відчуття себе в меншості. В результаті вона стає безініціативною, віддаючи пріоритет тому, кого вважає представником «більшості».

Такого штибу пропаганда зазвичай подається під виглядом новин або результатів соціологічних досліджень. Цим знижується критичність сприйняття — людям важко зрозуміти, що під прикриттям повідомлень про події в країні та світі їм згодовується звичайна «деза».

Для додавання авторитетності подібним повідомленням широко використовуються «лідери думки»: популярні журналісти, відомі політологи, соціологи та ін. Скинути тягар авторитету — психологічно важкий процес. Він вимагає мужності й вільної волі. Адже можновладці та грошові мішки завжди мають можливість найняти приємного ведучого, улюбленого артиста, шановного академіка, непідкупного правозахисника або секс-бомбу — для кожної категорії населення знайдеться свій авторитет.

Прийом використовується і в бізнес-рекламі. Тема в діловому журналі: «Попит на престижні офіси в центрі починає перевищувати пропозицію!» (штучно створюється відчуття дефіциту).

 

Корисна порада

Найпростішим прийомом психологічного захисту від пропагандистського «промивання мізків» є свідоме переривання контактів з джерелом інформації. Наприклад, досить час від часу припиняти дивитися телевізор на один-два тижні, щоб відбулося «відновлення» свідомості. Мара, навіяна телебаченням, минає. Після цього різко підвищується спостережливість і певний час ви будете легко помічати, з яких телепередач «стирчать вуха».

І ще одна порада: якщо вам потрібна об’єктивна інформація — вирушайте до наукової бібліотеки. Якщо ж хочете отримати порцію реклами і політичної пропаганди — увімкніть телевізор або купіть газету. І слухайте… Тільки часом зупиняйтеся і відфільтровує від особистих умовиводів ті готові штампи й ілюзії, які щосили намагаються увіпхнути в вашу свідомість.

 

(Н) Напівправда

Історичні писання маркіза Астольфа де Кюстіна розклали мізки не одного російського «вільнодумця» XVIII-XIX століть. Маркіз продемонстрував, що стрижнем пропагандистської війни є брехня. Наприклад, описуючи погані санітарні умови життя в Росії й дикі звичаї місцевого населення, він абсолютно «забув», що в цей же час в кожному поважному французькому домі, в тому числі й королівському, під час картярської гри на стіл ставилася спеціальна тарілочка для розчавлювання вошей, які періодично вибігали з розкішного одягу дам і кавалерів…

Метод напівправди застосовується не тільки для вирішення питань великої політики. Влада його активно використовує, наприклад, при черговому підвищенні цін на комунальні послуги, намагаючись переконати нас в тому, що за світло, газ і воду платити необхідно за світовими розцінками — як платять в Америці чи Європі. Про те, що тоді й доходи населення потрібно збільшити до європейського рівня, делікатно замовчується.

ТЛ: Класикою жанру напівправди є скиглення шанувальників СРСР за «сильною рукою», «порядком в країні», «ковбасою по 2.20», «найсмачнішим у світі пломбіром» та іншими принадами простого й розвиненого соціалізму. При цьому забуваються багато які обставини: що за сталінських часів чверть країни сиділа в ГУЛАГу, чверть країни охороняла зеків, а решта населення трепетно очікувала своєї черги на посадку… що селяни перебували в становищі фактичного закріпачення… що 20-хвилинне запізнення на роботу прирівнювалося до прогулу, а за прогул могли і розстріляти… що «нізащо» давали 5 років таборів, а за щось серйозніше — від 10 років до «вишки»… І так скрізь і в усьому!

(Далі буде)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

About the Author

Tymur
Tymur
Письменник, журналіст і блогер

1 Comment on "Абетка бойової пропаганди (К-Н)"

  1. Чимось мені цей Ваш “курс молодого бійця” нагадав Марусю Звіробій та її підготовку в навчальному центру “марусиних ведмедів” 🙂 Тільки вона готувала воїнів для війни за допомогою “залізної зброї”, а Ви – для інформаційного фронту. Дуже треба і те, і те… Дякуємо!

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: