Але бачили б ви, як плющить росіян від самих тільки розмов про саму тільки можливість запровадження різних етнічних стандартів російської мови!!! Пригадую, десь в 2011 чи в 2012 році в Українському домі в рамках чергового російсько-українського форуму співпраці була запланована низка круглих столів, один з яких був присвячений співпраці в царині культури. Оскільки в редакції журналу «РоботодавецЬ» інших українських письменників, окрім головреда Тимура Литовченка, не було, то всіх інших редакторів я відправив на інші заходи, а цей круглий стіл залишив за собою. І ось — картина на полотні олією «Приплыли»… Круглий стіл відкривав чи то третій секретар посольства РФ в Україні, чи то аташе по культурі — вже не пригадаю. Але почав він з легкого стьобу в стилі:

— У вас, хохлов, тут говорят «в Украине», тогда как по всем правилам русского языка надо бы говорить «на Украине». Так я предлагаю говорить «в-на Украине»! Вот тогда все будут довольны.

У відповідь — поблажливий сміх присутніх… Спокійно вислухавши це, я «на алаверди» подав репліку з місця:

— А как бы вы, уважаемый, отнеслись к введению украинского стандарта русского языка? Тогда бы мы тут говорили себе «в Украине», вы бы себе говорили там «на Украие», и все были бы довольны. Без всяких претензий.

І це я ще не послався на відомого нині російського видавця, який в 1996 році був просто профільним редактором московського «Эксмо». Хоча, в принципі, при необхідності міг би послатися — а чом би й ні?!

Втім, від моєї реплики шановного пана дипломата на мить аж перекосило. Він коротко зауважив, що виступає проти будь-яких етнічних стандартів російської мови загалом і проти «украинского русского» — зокрема. Після чого з’їхав на іншу тему.

Але чому так?! Чому???

Насправді все вкрай просто. Адже, наприклад, згадані вище American English, Australian English, Pidgin English та інші мовні стандарти, відмінні від British English, утворилися в колоніях Британської імперії!!! Справді, колись у давнину в колонії Північної Америки емігрували піддані Британської корони, поступово у них склалася своя говірка, а згодом в США, які набули самостійності, прижився свій мовний стандарт — American English. Або в Австралію засилали каторжан і всяких злочинців, отож з часом тут утвердився свій мовний стандарт — Australian English. А на екзотичних островах, розкиданих акваторією Тихого океану, склався свій стандарт, зрозумілий місцевим аборигенам (пригадайте численні оповідання Джека Лондона) — Pidgin English.

Абсолютно те саме можна сказати і про французьку, і про іспанську, і про німецьку, і про арабську, і про інші мови, щодо яких спостерігається така сама картина: це все — мови або колишніх, або нинішніх імперій! Всі вони мали колись свої колонії, домініони чи інші підконтрольні території. Саме на останніх і склалися свої етнічні стандарти цих мов.

А як же сталося з «великим и могучим русским языком»?! А так, що ніяких інших стандартів, окрім одного-єдиного «великого и могучего русского языка», він не передбачає. То що ж, хіба не було Російської імперії?! Була, звісно ж… Просто в ХІХ ст. вона була ще на підйомі — тоді й пропагувався скрізь і всюди «великий и могучий», єдиний для всієї імперії. Натомість коли після подій 1917-1922 років на руїнах колишньої Російської імперії поступово постала новітня радянська імперія — СРСР, ідейна ситуація змінилася кардинально. Радянська ідеологія нізащо не могла допустити визнання СРСР — імперією, а отже — новітньою «тюрмою народів»!!! Тому ніяких етнічних стандартів російської мови в радянський час бути не могло за визначенням: адже тут здійснювався грандіозний історичний експеримент — кувався «советский народ, как новая историческая общность людей». Одна спільнота — одна мова за єдиним стандартом, зрозуміло?..

В сучасній РФ, по суті, не вигадали нічого нового. Просто колишні геополітичні утворення, які зазнали краху — Російську імперію та Радянський Союз, — замінили на більш абстрактний «руSSкий мир», зшитий різноманітними «скрєпами». І один-єдиний стандарт російської мови на весь той «руSSкий мир» — це одна з основоположних «скрєп». А щойно будуть запроваджені різні етнічні стандарти російської мови, як усі казочки «руSSкого мира» розвіються курявою. І постане перед очима всього світу крива, коса, прогнила, смердюча почвара — Московія, якій давно вже час відправлятися на помийницю світової історії.

Отже, самі ж росіяни першими постають проти здорової, здавалося б, ідеї запровадження етнічних стандартів російської мови. Бо наступним кроком після запровадження «украинского русского», «молдавского русского», «грузинского русского», «казахского русского» та ін. стандартів стане — що?! Вірно — запровадження внутрішніх російських стандартів:

• бурятского русского;
• вепсянского русского;
• дальневосточного русского;
• марийского русского;
• мордовского русского;
• сибирского русского;
• и т.д.

І це я вже не кажу про стандарти, давно вже легалізовані неофіційно:

• административно-матерщинный русский;
• блатная «феня».

А це вже буде прямий підрив владної вертикалі, що склався в нинішній РФ… Тому уклінно прошу: забудьте нарешті про «слобожанский русский» та інші подібні виверти! Хіба що в рамках впливу на країну-агресора «вікном Овертона» можна використати подібні речі.

Але найкраще, що можна зробити — то це якнайшвидше українізувати нашу російськомовну спільноту. Зокрема контингент, який бере участь в Операції об’єднаних сил. Надсилайте туди сучасні українські книжки, бо наша мова — це теж наша зброя. Гадаю, в Міжнародний день дарування книжок такий заклик не буде зайвим…