Конгресс США послал Трампа и его вето (Часть 2)

Из его администрации шли инсайды о том, как он сам оценивает это голосование. Трамп хотел держать своих людей в тонусе, но главное – ему нужно было проверить лояльность однопартийцев. Ведь голосование американцев 3 ноября и выборщиков – 14 декабря никак не пересекалось с Конгрессом и только сейчас, когда наложив вето, он сам перевел ситуацию в личную плоскость: «Кто не со мной, тот – против меня». 

Он как бы говорил республиканцам: «Плевать, как вы голосовали, когда внесли правки в мой законопроект, сейчас вы будете голосовать за или против моего личного вето, а значит – меня, и не важно, что я там ветировал, дело принципа». Как оказалось, что против него проголосовало настолько много республиканцев, что ему бы действительно не стоило играться в свое вето. На его прямой вопрос, с ним Конгресс или нет, республиканцы ответили – нет.

Понятно, что это голосование должно было стать прелюдией к голосованию 6 января, где он надеется отменить результаты голосования. Но как и по оборонному бюджету, Трампу просигнализировали, что надеяться там ему не на что. Тому есть как чисто юридические причины, в плане предмета обсуждения, так и политические, в плане того, что добрая часть республиканцев уже не видит Трампа в Белом доме 20 января и потому – надо исходить из уже сложившихся реалий. 

И между прочим, голосование по преодолению вето говорит о том, что обе части Конгресса в принципе могут работать в здоровом ключе, не по велению вождя, а исходя из интересов государства и здравого смысла. Ведь Байден уже несколько раз сигнализировал республиканцам о том, что он не собирается их «кошмарить» и вспоминать старые обиды, напротив – надо вместе вытаскивать страну из целого ряда ям, куда Трамп завел Америку. Причем, это было преподано без пренебрежения в стиле Трампа, а просто был оглашен принцип: «вы нам нужны также, как и мы вам, и мы не обойдемся друг без друга». И похоже, часть республиканцев это таки услышала.

Это было последнее и внеочередное голосование  116 сессии Конгресса и закончилось оно под девизом «Минус Трамп». Между прочем, это голосование показывает реальную расстановку сил и она уже совсем не в пользу Трампа. Центр управления республиканскими политическими активами ушел из рук еще действующего президента. В чьи именно руки он попал – вопрос открытый, но уже очевидно, что риторика Трампа уже не имеет былого эффекта и нынешнее голосование просто формализовало это положение вещей. Трампу аккуратно и ласково сказали: «Дедушка, твое место в буфете».

И вот еще что обращает на себя внимание. Именно Сенат был тем местом, откуда исходил сигнал Трампу о том, чтобы тот не позорился с вето, что оно не сработает. Кстати, оттуда же прошли сигналы и о том, чтобы Трамп не подталкивал республиканцев к позору еще и 6 января. Но вот именно по последнему голосованию было важно то, что сенаторы-республиканцы никак не анонсировали то, как они намерены голосовать. Видимо, это была внутренняя договоренность, чтобы лишний раз не привлекать внимание к этой теме. И в итоге, Сенат проголосовал достаточно мощно и однозначно. 

Более того, несмотря на все усилия Трампа и его скоропостижное возвращение в Вашингтон, ему не удалось прибавить ни единого голоса в свою пользу, сравнительно с первичным голосованием. То есть, ему уже не удается прямо влиять на сенаторов, кстати – на представителей из Нижней палаты – тоже, поскольку там на его позиции осталось даже меньше голосов, чем было в первый раз. А ведь он еще президент.

Глядя на эти события, все больше похоже на то, что после ухода из Белого дома, звезда Трампа закатится также быстро, как и взошла. Вопрос только в том, куда именно она закатится. В какое место.

61 Comments on "Конгресс США послал Трампа и его вето (Часть 2)"

  1. Я дуже надіюсь на те, що трамп і зенелох будуть першими презедентами, кожний у своїй країне, кто поїде на буцигарню. Слава Україні і Боже храні Амеріку!

  2. Шановний Антіколорадос, як можно редактувати свій текст?

    • Andriy Moderator | 02.01.2021 at 05:17 |

      Что отредактировать? Я могу поправить.

      • Did Groza | 02.01.2021 at 05:38 |

        Андрей, если у вас есть возможность редактирования, было бы хорошо убрать массу опечаток в моем сообщении насчет причин расизма. Могу выслать или перепостить откорректированный текст.
        Буду премного благодарен

        • Andriy Moderator | 02.01.2021 at 06:14 |

          Ну-у-у…
          Я конечно могу поправить если что-то вопиющее… Но постоянно редактировать – мне на сон времени не будет. 🙁

          • Did Groza | 02.01.2021 at 07:46 |

            Все, уже никто не вопиет. Отбой.
            Спокойной ночи и вам и мне. 🙂

          • Andriy Moderator | 02.01.2021 at 08:23 |

            Нехорошо получилось. Сам предложил и сам теперь отбиваюсь. 🙁
            Sorry. 🙁

      • ruffled racketeer | 02.01.2021 at 05:39 |

        Ризикну здогадатись s/надіюсь/сподіваюсь/ .

        • Діду, не переймайтесь! Все добре! 🙂

  3. Vadym Kuzmenko | 02.01.2021 at 05:38 |

    Отож американський Сенат навіть мимоволі відсвяткував День народження Степана Андрійовича!

  4. Говорил я этому Трампу, что хуйло и бабки доведут его до цугундера…

  5. Док | 02.01.2021 at 08:56 |

    Так, незаметно, к деду подкрался трампец. Он заигрался в спекуляцию своими фанатами – рядовыми членами республиканской партии, и поставил руководство республиканцев в ситуацию, когда тем пришлось выбирать: они со страной или с Трампом. Да, республиканцам, особенно перед выборами, тяжело идти против части своих избирателей, фанатеющих на Трампе. И, может быть, даже потерять большинство в Сенате. Но они поняли, что не могут настраивать против себя большинство остальных избирателей, а главное – вооруженные силы, которые и так уже с трудом хранят свой политический нейтралитет. Что дальше будет делать дед, это его дело, а республиканцам еще впереди предстоит проходить через многие выборы и они не хотят стать изгоями в своей стране

    • Евгений О. | 02.01.2021 at 09:13 |

      Будем надеяться что в республиканской партии будут доминировать именно такие взгляды.
      И еще я очень надеюсь на то, что, не смотря на многие, назовем их личностными, аспекты нынешней ситуации в этой партии и не только, у государственного механизма США хватит устойчивости для фундаментального и объективного исследования причин ее, ситуации, возникновения.
      Так сложилось, что этой стране приходится тащить за собой всю эту тяжелую телегу под названием Западная цивилизация. Наверное, это естественное обстоятельство, в любом сообществе есть тот, кто всегда идет впереди.
      И всегда есть те, кому эта роль кажется легкой и прибыльной, не требующей ни интеллектуальных, ни физических усилий.
      ………………..

      • Damian | 02.01.2021 at 12:08 |

        Вообще, феномен Трампа, – это явление, которое стОит (а может быть и нет) исследований специалистов социальной психологии, психиатрии и других подобных наук. Он оказал влияние даже на многих корреспондентов ЛО. Имеется в виду то, что некоторые называли его главой Республиканской партии, хотя он не занимал в ней, насколько я знаю, никаких руководящих позиций и, по большому счету, был человеком со стороны. Что сподвигнуло республиканцев выдвинуть его в президенты, – это действительно загадка. Может быть, это просто тот самый рак, который вовремя оказался на безрыбье? Ну, уж, во всяком случае, не лидер партии, в которой есть свой председатель (вернее председательша, см. Википедию). Да, у него есть “фанаты”, как сказал уважаемый Док, но фанаты, кстати были и среди демократов, и среди вообще нейтральных граждан, насколько мне известно. Так что, наверное, этот феномен достоин пристального внимания и расследования, потому что он может повторяться в другое время и в других странах. Во всяком случае, в Украине имеем практически полную аналогию. Кстати, для Украины, анализ финала каденции тоже будет полезен.

        • Укроп | 02.01.2021 at 14:29 |

          Янелоху будет полезно посмотреть как “путинские щенки” заезжают на цугундер, хоть он и дурак, но спинной мозг то есть? 🙂 Вот им и почувствует кто будет следующим из “верных гвардейцев”, ставящих интересы лепрозория выше интересов своей страны.

        • “Вообще, феномен Трампа” і там далі – “партія” янелоха – Ви шо, дійсно вважаєте, що то є “партія”. Я не зрозумію ніколи, шо то є “партія” – то є якесь “збіговисько” “корабєльних сосєн, свадєбних хфотографів, свадєбних тамадов” etc. То є “Партія?” То є жах! Зелений ЖАХ!
          Ви побачте – більшість в ВР – то ця сама “партія” … Не буду продовжувати…
          На гілляку – то на гілляку… (Без “смайлика”, бо без нього)!

          • Damian | 02.01.2021 at 19:23 |

            Шановний Garry! Якщо Ви звертаєтесь до мене, то я по-перше не використовував такого поняття, як “партія янелоха” і ніде не писав, що я щось вважаю. Я тільки сказав , що “…в Украине имеем практически полную аналогию”. А по-друге, ви маєте рацію, що така “партія” є саме такою, як Ви її характеризували. Ось така вона і є цілком і повністю. Більш того, “партію” офіційно зареєстровано і це навіть є у Вікіпедії. А щодо складу “партії”, так “маємо те, що маємо”(с).

  6. Андрій Дар | 02.01.2021 at 11:25 |

    Я загадаю на Новий Рік одне бажання
    Нехай “РОШЕН” наступного року купить медіа-холдинг. Невеликий. Просто одну-єдину газету.
    Але так, щоб будь-хто міг купити її відносно дешево в будь-якому регіоні.
    Щоб ця газета не агітувала прямо за “ЄС”, але терпляче і зрозуміло проводила “лікнеп” для населення, починаючи з абетки: навіщо нам армія, мова, віра, НАТО, ЄС, як робиться політика, як працює економіка, як мають і можуть впливати на це виборці, що дають нам цінності та принципи, які не намазуються на хліб – але без них можна лишитися і без хліба.
    Щоб її робили високопрофесійні люди. Більше, ніж професійні – щоб вони не хворіли залежністю від “експертів”, і не таскали на шпальти берез та арестовичей.
    Щоб серед них не було продажних журнашльондр та цинічних грантоактивістів.
    Щоб “Армія, мова, віра, НАТО, ЄС” – були в кожного з них глибоко в серці.
    Щоб в газеті можна було прочитати про історію України, про подвиги її синів, про кращий досвід територіальних громад, про цікаві місця, але також – хто чого вартий, хто бреше, а хто каже правду, хто руйнує, а хто будує, хто стріляє в спину, а хто захищає.

    Щоб це було цікаво, зрозуміло і на надпрофесійному рівні, якого ще не було в український журналістиці.
    Щоб ця газета знайшла кращих авторів, кращих розповсюджувачів, кращих рекламодавців.
    І якщо така газета з’явиться, це буде майже так само важливо, як важливі для хворих кисневі концентратори, що їх закуповує Фонд Петра Порошенка.
    Бо країна задихається в атмосфері гібридної брехні. Люди вилікуються, якщо дихатимуть правдою.
    Ось таке у мене новорічне бажання. Хай збудеться!
    Олег Шимко

    • Андрій Дар | 02.01.2021 at 11:27 |

      Шановний Анти-колорадосе, схоже, наш невеликий, але моцний колектив, може виконувати частину цієї роботи.
      Так?

    • І хто зараз читає газети? Ви читаєте? Я- точно ні, не пам’ятаю навіть коли останній раз тримав газету в руках.
      А ось телеканал із фільмами, серіалами і розважальними шоу, де час від часу ненав’язливо вставляти серйозні аналітичні програми під виглядом шоу- ось це саме те. І не потрібно розказувати про “Прямий”, це не той канал який популярний серед “простого наріду”.

      • Андрій Дар | 02.01.2021 at 13:14 |

        Вплив газети відрізняється від впливу телевізора.
        Телевізор – просто гіпнотизер та маніпулятор.
        Газету ж перечитують й обмірковують, якщо вона зацікавила.
        Видавати газету, яка цікавить нарІд.

        Можливо, з таким контентом, як цікаві гороскопи, тощо. Маскуючи вплив за розвагами, в модному стилі “без політики, більше розваг”.

        Можливо, як рупор місцевого осередку ЕС.
        “щоб будь-хто міг купити її відносно дешево в будь-якому регіоні”
        Бо це і є цільова аудиторія.

        • Телевізор – просто гіпнотизер та маніпулятор…
          Телевізор– дуже ефективний гіпнотизер та маніпулятор.
          Повторюю- газети читатиме дуже мало людей, навіть якщо їх безплатно роздаватимуть.

          • Андрій Дар | 02.01.2021 at 14:33 |

            Я думаю, що спеціалісти вміють зацікавати нарІд. Читатимуть.

            Просто треба цим зайнятися, і спочатку прийняти принципове рішення про створення такої газети.
            Щоб і після прочитання вона не викидалась, а зберігалась для чогось цікавого та-або потрібного, спеціалісти з реклами знають методи, як цього досягти.

          • Андрій Дар | 02.01.2021 at 14:44 |

            Мені підказують, нагадують, що колись була газета “Вечірній Київ”, і там, на останній сторінці, завжди були цікавинки – і про екскурсії містом, про розклад місцевих розваг, гуртки для пенсіонерів та школярів, інформація для пенсіонерів – де які знижки або анонси безкоштовної роздачі чогось, тощо.
            Тисячі можливостей зробити газету такою, що читають, та ще й зберігають.

        • Евгений О. | 02.01.2021 at 14:35 |

          Воно, звичайно, було б суттєво краще, аніж нічого.
          Але сьогодні, і це треба усвідомити, коріння проблеми, а точніше біди, зовсім не в Україні. Ба більше. Коріння те вже навіть не стільки в ерефії, що колись з недоброго дива назвалась росією, як по всьому світу. Розрослось шляхами нафтогазотугриків, чи доларів, чи як їх там не називай..
          Схоже на те, що світ починає розуміти, куди діваються здобутки цивілізації і чому різноманітні мерзотники почуваються суттєво краще чим законослухняні і працьовиті громадяни.
          Звичайно, витоки того негаразду мають чіткі географічні координати. Звичайно, ліквідація їх є, насправді, завданням першочерговим.
          Але без того, щоб порубати оті зловмисні паростки шредеризму і необільшовизму, в тому числі і транформованому в різноманітні догматичні спільноти, чи як їх, ті варіанти не називай, і в Європі, і в обох Америках і на Близькому та Далекому Сходах, локальні заходи будуть малоефективними.
          Та вихід є. І, перш за все, він в об’єднанні проукраїнства. В об’єднанні і відмови всіх від потуг на лідерство. Відмови від власних невимірних та необґрунтованих амбіцій. Причому, і мабуть таки в саму першу чергу, відмови від намагань розділити суспіьство на таких и не таких по релігійному, чи мовному принципу.
          Маємо усвідомити, що ми, не залежно від конкретного етносу і мови у побуті, є ми, громадяни України. Рівноправні і рівнозобов’язані.
          А в такому об’єднанні ми зможемо дружними зусиллями, не звертаючи уваги на різноманітних менторів, що сьогодні вважають своїм правом вчити нас жити, не звертаючи уваги на свої власні косяки, позатикати чорні пельки і медведчукам і мураєвим і гордонам з арестовичами.
          Тоді і медіахолдінг Рошен буде мати сенс.
          Якось так…..

          • Андрій Дар | 02.01.2021 at 14:49 |

            Шановний Євгене, така газета наразі потрібна не для свідомих українців.
            А для тих, кому треба щось намастити на хліб – їм газета має пояснюавти, послідовно і поступово, “як працює економіка, як мають і можуть впливати на це виборці, що дають нам цінності та принципи, які не намазуються на хліб – але без них можна лишитися і без хліба.”

            Тільки для них, і саме для них.
            Бо ми і так це розуміємо, без газет.

        • Sluhach | 02.01.2021 at 16:27 |

          Красивая мысль…
          И кроссворды на последнюю страницу. Для аккуратной подкормки прозеленевших мозгов.
          “Веселим яйцям” Чекалкина – раздолье. )
          Будут до дыр затирать..

        • Центровий | 02.01.2021 at 23:45 |

          Газета це огонь. Особливо в минулому столітті. Особливо на початку. Зараз це з розряду, як видавати грамофонні платівки, за поширенням приблизно так само.

          • Андрій Дар | 03.01.2021 at 11:24 |

            Ви не уявляєте, наскільки старше (особливо сільське) населення до них прив’язане.

      • Укроп | 02.01.2021 at 14:32 |

        А нам треба впливати якраз на тих, хто читає до цього часу паперові газети так що нормально 🙂

        • Андрій Дар | 02.01.2021 at 14:34 |

          Саме цю думку я й хочу донести якнайвище, можливо, до самого Петра Олексійовича.

  7. Капітан запасу | 02.01.2021 at 12:42 |

    Цитати з тексту автора:
    1. Трампу аккуратно и ласково сказали: «Дедушка, твое место в буфете».
    2. звезда Трампа закатится также быстро, как и взошла. Вопрос только в том, куда именно она закатится. В какое место.

    Є краще оформлення тексту, потрібно менше політкоректності: https://www.youtube.com/watch?v=D4OOl4PuUto

  8. Можливо, тут цей коментар буде не зовсім доречний, але я не мав можливості долучити його у відповідному місці.

    Тож, якби Автор, підбиваючи підсумки минулого року, запропонував відзначити найвлучніший коментар, то я б віддав перевагу такому від пана Urs’а, а саме:
    “1. Меня слабо интересуют проблемы демократии в Британии или США, но могу точно сказать, что всё моё окружение,
    проголосовавшее за зеленую власть в 19-м году не знает:
    – истории Украины за последние 100 лет
    – не сможет продекламировать слова гимна Украины
    – ни разу в жизни не держали в руках, и не читали конституцию Украины
    – на шестом году войны продолжают утверждать, что на востоке Украины нет росийских регулярных частей вс рф
    – не интересуются состоянием армии, которая их защищает от дальнейшей оккупации
    – получение Томоса вообще не считают сколь-нибудь значимым событием для страны
    – не имеет ни малейшего понятия о государственном бюджете и принципах его формирования
    – не имеет ни малейшего представления о политическом устройстве государства
    – не имеют никакого понятия о взаимодействии ветвей власти в государстве, в котором они живут
    – регулярно апеллируют язвительными вопросами “это какими же достижениями, изобретениями, личностями может
    гордиться Украина?”
    И дальше еще могу перечислять десятки таких пунктов.”

    Це така собі інверсія “списка проблем Гілберта” для українських патріотичних політичних сил. Це перелік задач, які ми повинні виконати, щоб Україна стала українською і європейською. Як японський учень-випускник має знати не менше 100 народних пісень, обов’зково має національний костюм, в якому він одягнений на всіх церемоніях, де відзначаються національні свята і “ініціації”- перехід у вікових станах при дорослішанні, так і українські діти повинні інтенсивно занурюватись в світ української музики, танцю, пісні, одягу, поезії.
    Так само, як в часи Ататюрка Туреччина вирішувала питання переходу з арабської на турецьку мову, коли в кожному вілаєті існувала мовна комісія, що вирішувала труднощі перекладу, орфографії, дозволу публікацій і т.д., так і у нас
    в кожному районі повинні існувати спеціальні органи (назвіть це “комітет з питань культурної освіти”), які повинні відповідати за виконання шкільних (і не тільки) процедур: вивчення пісень, віршів, танців, участі у пластунському русі і т.д..
    Обов’язково,за рахунок держави і спонсорські кошти, повинні відбуватися організовані екскурсії по Україні(Холодний яр, Дністровські каньйон,Софіївка, Берестечко, Хотин, Збараж, інші українські фортеці, etc), причому, виїзд на екскурсію отримують (звичайно, при поблажливому ставленні) учні, які вивчили до поїздки українські вірші (чи світову класику в українському перекладі) числом не менше 30 рядків, а вчителі – не менше 50 рядків. Також, такий комітет буде відповідати за кадрову політику, коли сепарні (навіть найвищої кваліфікації) буде відмовлено у праві викладати в українській школі, а таким вчителям, як наприклад, директор київської 171 гімназії, який на уроках історії розповідав дітям про те, як в дитинстві ховався в криївках з друзями, уявляючи бої з нквдешниками, чи директор уманської школи №2, у якого в школі обов’язково,декілька разів на рік, проводяться конкурси української пісні і танцю для всіх класів, будуть надаватися певні переваги.

    Тут можна говорити іще довго і довго, і було б, якщо така ідея приверне увагу, зовсім непогано, якби, наприклад, пан Urs розвинув свій список, викладений тут вище, на декілька десятків позицій, і виклав його людською мовою. І якби інші читачі розвинули “український список Гілберта”, як вони його розуміють, з практичними рекомендаціями. А пан Тимур, наприклад, оформив все це у єдиний блок. Сподіваюсь, команда сьомого президента України Порошенко зверне увагу на таку працю
    і візьме її за основу практичної діяльності в культурній освіті.

    П.С. Те, що я тут написав, це тільки невеличка частина роботи: інші кроки, як очищення медійного простору від кремлівської отрути, створення масового інформаційного листка (за рахунок держави) з переліком українських свят, героїв, історичних подій і т.д (хтось тут подавав таку думку), формування українського менеджменту і контенту на радіо і телебаченні (не гімноа-ля Аласанія) мають відбуватися, як і основна робота по знищенню засадничого ворога – РФ.

    • Андрій Дар | 02.01.2021 at 14:53 |

      Комент заслуговує на видання окремою статтєю, напишіть Анті-колорадосу, запропонуйте.
      https://defence-line.org/kontakty/

      • “не знает:
        – истории Украины за последние 100 лет”
        Перепрошую = 300 років… Але, якщо з 1200 -го… Десь так… Москалям стільки не жити… 🙂

    • Did Groza | 02.01.2021 at 16:20 |

      Свою історію треба знати. Але жити з головою поверненою назад неможливо. Треба будувати сучасне суспільство, а не замінювати його т.з. “шароварною” культурою. Зі всією повагою до фольклору, молоді потрібне нове культурне середовище. Воно має будуватися на всесвітній культурі, яку мають всмоктувати із заходу медійні канали.

    • “Меня слабо интересуют проблемы демократии в Британии или США, но могу точно сказать, что всё моё окружение,проголосовавшее за зеленую власть в 19-м году не знает:”-додам-і не хоче знати, тільки “пожрать, поржать і по…”.
      “Як японський учень-випускник має знати не менше 100 народних пісень, обов’зково має національний костюм, в якому він одягнений на всіх церемоніях, де відзначаються національні свята”-бувши в Регенсбурзі (Баварія), коли ми проходили мимо церкви, де відбувалася весільня церемонія, я звернув увагу, що майже половина присутніх була одягнута в національні баварські костюми(це я з приводу “шароваршини” та “загальнолюдських” цінностей).
      “Так само, як в часи Ататюрка Туреччина вирішувала питання переходу з арабської на турецьку мову,”-переходили з османської(суміші арабської, персидської та тюркських діалектів) на новотурецьку(засновану на кримтатарській з поправкою на місцеві діалекти).
      “причому, виїзд на екскурсію отримують (звичайно, при поблажливому ставленні) учні, які вивчили до поїздки українські вірші (чи світову класику в українському перекладі) числом не менше 30 рядків”- в першу чергу україномовні школи.

      • Федір | 02.01.2021 at 22:23 |

        все верно!но нужны умные люди НЕ из чиновников, надзирающие толково что б это не превратилось в скучную бюрократию или показуху. Поверьте, сейчас учитель завален бумажками абсурдными так что НЕТ времени уделять детям!
        я б на месте Седьмого Президента добивался всеми силами что б в МОН сократили большинство департаментов и набрали несколько новых отделов, вместо упоротой бюрократни!!! там вредители реальные а не патриоты окопались!

  9. “І хто зараз читає газети?”. Все село читає. Розмістіть тільки там додатково перелік інсекцитидів, наприклад, для весняної обробки саду. Елементи привернення уваги (маніпуляції ?) повинні бути присутні – ворог їх не цурається, ми ж повинні виконувати такі дії за принципом: “Не нашкодь!”

    • Андрій Дар | 02.01.2021 at 14:54 |

      Так!
      Про це все я розлого розписав вище. 🙂

    • Центровий | 02.01.2021 at 23:49 |

      Угу… Через років 10-15 будуть перші результати.

      • Центровий | 02.01.2021 at 23:51 |

        Що ж ви так втупились в ті газети? Образно виражаючись, потрібно було б спочатку армію дронів, розстріляти супутникові тарілки, що висять масово по селах, а потім вже думати, що робити далі з тим тупим населенням.

        • Андрій Дар | 03.01.2021 at 11:21 |

          Оскільки варіант розстрілу “тарєлок” нереальний, беремо варіянт з газетою, більш реальний. 🙂

          “Через років 10-15 будуть перші результати”
          Чарівної палички, щоб все швидко – намає, на жаль.
          Але можемо і мусимо робити можливе.

  10. інсекцитидів — інсектицидів (правильно)

  11. Евгений О. | 02.01.2021 at 17:41 |

    Воно то так, але досить суттэва кількість наділених правом голосу, в тому числі і тих, хто паперових газет не читає, сприймають дійсність виключно через систему первинних інстинктів.
    Це зовсім інший світ. Там люди спілкуються здебільшого з метою не слухати, а говорити. Виключно про своє. Свої сьогоднішні потреби.
    І в тому випадку, коли співрозмовник не вказує прямого і найдешевшого шляху задоволення тих потреб, його тривіально не чують. Просто не чують.
    В тому світі є заздрощі. До всякого, хто хай на півкопійки сьогодні має більше, чи їм здається, що має. Тому з таким ентузіазмом сприймаються історії про реальні, чи не реальні злочини людей, що стоять на вищих щаблях соціальної піраміди.
    Саме на примітивпх і виграють наші мерзенні сусіди.
    Тому, погоджуючись з необхідністю застосовувати різноманітні методи зацікавлення електорату, все ж хочу зазначити, що без того, щоб позатикати пельки різноманітним кацапівським найманцям та недолугим “корисним ідіотам” ,, належного ефекту не буде.
    Оскільки всі чорнороті в нашому ефірі нееизупиняються ні перед якими, самими брудними, методами пропаганди.

    • +++++

    • Тут справа у тому що дебілів не можна допускати до виборів. З жодної сторони. Має бути фільтр і не один.

      • По перше, як уже сказано, ми розбудовуємо демократичну державу — в якій єдиною перевагою має бути конкурентна, тобто професійніші отримують кращий результат (дурити виборця теж треба краще за ворога). А по друге — обмеження все одно не спрацюють, бо ними навіть легше маніпулювати, ніж рівними правами виборців.

      • Федір | 02.01.2021 at 22:33 |

        100 % !
        тут коллеги обсуждали уже, что самый простой способ – материальный стимул для “какая разница” что б отказались от голоса. можно премией из спецфонда, можно халявными фуршетами подальше от участков, что б мероприятие до вечера “)
        + это будет легко работать, если нарИд получит “полное корыто” по сравнению с нынешним зе-писецом. Нефтедоларов нет, поэтому державный план для этого нужен ( репарации, нулевая декларация, возврат из оффшоров, гиганстские инвестиции, да што угодно, лишь бы подьем был заметный.
        © Меритократия есть патриотическая власть + монетизация “права” голоса безразличной части нарИда ©

        • Федір | 02.01.2021 at 22:36 |

          ну и зачистка “черноротых” и агентуры врага – 2019й показал что без этого война за Независимость “марна справа” 🙁

    • Damian | 02.01.2021 at 19:58 |

      Шановний Евгений О.! Цілком згоден з Вашими думками. Особливо щодо доцільності створення медіахолдінгу. Бо ми зараз маємо таку сітуацію, тому що задача цілеспрямованої і агресивної пропаганди не стояла раніше. І не тільки за часів каденції ПАП, а взагалі з часів набуття незалежності. А рф є спадкоємицею ссср, в тому числі і в галузі пропаганди, яка має коріння аж до 1917 року. Подивіться під цим кутом на твори Маяковського, Свєтлова, Горького та інших, аж до сучасності. Я вже не кажу, що вони були рупором комуністів. А Ваша ідея щодо медіахолдінгу є революційною в тому, що не треба чекати приходу нового Президента, щоб розпочати нову інформаційну політику. Треба сказати собі, що, так, час для інформаційної війни було згаяно, і інформаційну боротьбу слід починати негайно. Бо, незважаючи на професійні якості Дмитра Чекалкіна, все ж таки він зараз є єдиним спеціалістом і команди в нього немає. А так будуть перспективи створення такої професійної команди.

  12. У чому різниця демократичного та авторитарного режимів? Це дуже красиво пояснили трампу, бо демократія це така форма влади, коли тебе посилають нах, а ти можеш їхати у Флориду грати у гольф. Допоки. А там видно буде. Байден та Мюллер мабуть на простять ігри старого агента НКВД-ГПУ-КГБ-ФСБ.

    • Дело в том, что та сторона, после настоящих событий, уверена в победе Трампа.

  13. Оптимус | 02.01.2021 at 20:14 |

    Мабуть Жиріку пусту пляшку з під шампанського , яке він відкоркував , коли трумп переміг , тепер варто запхати самі знаєте куди .

  14. Свиридов Андрей | 02.01.2021 at 20:22 |

    “вы нам нужны также, как и мы вам, и мы не обойдемся друг без друга” – для меня самое важное в этой статье. Потому, что отдельную страну для 25, или 70, или еще сколько там % построить не получится.
    Если хотите построить крепкую семью, забудьте слово развод. Если хотите построить страну, забудьте 25,70%, и “наріт” тоже забудьте.
    А вот устроить чистку российской агентуре необходимо, но без “охоты на ведьм”.

    • Андрій Дар | 02.01.2021 at 21:43 |

      Согласен.
      В любом случае, государство Украина, – единое целое, и народ Украины – единое целое, других вариантов не рассматриваем.
      На данный момент, часть народа Украины находится под воздействием врага и нуждается в помощи и просвещении, “наріт” – условное обозначение этой части.

    • Сергій-Д | 05.01.2021 at 23:30 |

      to Свиридов Андрей | 2 Січня, 2021 at 20:22 | “…но без “охоты на ведьм” – Тоді буде “полювання на чортів”. Ви ж не думаєте, що вони (чорти та відьми) самі піднімуть лапки вгору, причеплять крильця та перетворяться на янголяток? А як їх чистити, не вполювавши?

Comments are closed.