Чорнороб і білоручка. Розмова

З циклу віршів у прозі Івана Тургенєва «Senilia»

Перекладач — Тимур Литовченко

Від перекладача:

Найулюбленіший мій твір у Івана Тургенєва — це цикл т.зв. віршів у прозі «Senilia» (з фр. — «старече»). Втім, коли щось із цього циклу і згадують, то це зазвичай захоплене «О великий и могучий русский язык!..». Не заперечую, вірш у прозі про російську мову і справді видатний — бо є найкоротшим прозовим твором російської літератури (складається лише з трьох речень)… Разом з тим, якщо орієнтуватися не на одвічну ідеологію «руссского мира», а на філософічну складову, то в циклі «Senilia» є багато речей значно сильніших і виразніших.

Повною мірою це стосується «Чорнороба і білоручки»: аж надто часто сьогоднішнє життя нагадує ситуацію, майстерно змальовану Тургенєвим… Зокрема, після прочитання тургенєвської мініатюри стає очевидним, чому під кийки ОМОНу (з наступним переміщенням в автозаки) лізуть одиниці, тоді як сотні стоять поруч, фоткають цей процес і роблять селфі на тлі затриманих. А сотням тисяч і мільйонам все це пох… Просто в часи Тургенєва прагнули будь-що роздобути шматочок мотузки, на якій вішатимуть бунтівника, тепер же справа обмежується селфіком і стріміком.

Минуло 140 років. Форма змінилася — але зберігся сам принцип… Коли в РФ розпочинається чергова безцільна «движуха» — у нас зазвичай згадують Салтикова-Щедріна. Ну так, «стоять на колінах і все одно бунтують» — це сильно. Разом з тим, вважаю, що згадати тургенєвський вірш у прозі не менш корисно.


Чорнороб

Що ти до нас лізеш? Чого тобі треба? Ти не наш… Іди геть!

Білоручка

Я ваш, братці!

Чорнороб

Як би не так! Наш! Що вигадав! Подивися хоч на мої руки. Бачиш, які вони брудні? І гноєм від них тхне і дьогтем — а твої ондо руки білі. І чим від них пахне?

Білоручка (подаючи свої руки)

Понюхай.

Чорнороб (понюхавши руки)

Що за притча? Немов залізом від них віддає.

Білоручка

Залізом і є. Цілих шість років я на них носив кайдани.

Чорнороб

А за що ж це?

Білоручка

А за те, що я про ваше ж добро дбав, хотів звільнити вас, вбогих, темних людей, був проти гнобителів ваших, бунтував… Ну, мене й засадили.

Чорнороб

Засадили? Вільно ж тобі було бунтувати!


Два роки потому


Той же чорнороб (іншому)

Чуєш, Петра!.. Пам’ятаєш, позаминулого літа один такий білоручка з тобою розмовляв?

Інший чорнороб

Пам’ятаю… а що?

Перший чорнороб

Його сьогодні, чуєш, повісять; такий наказ вийшов.

Другий чорнороб

Все бунтував?

Перший чорнороб

Все бунтував.

Другий чорнороб

Так… Ну, от що, брате Мітряй; чи не можна нам тієї самої мотузочки роздобути, на якій його вішатимуть; подейкують, ве-елике щастя від цього в домі буває!

Перший чорнороб

Це ти справедливо. Треба спробувати, брате Петра.

Квітень, 1878

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

About the Author

Tymur
Tymur
Письменник, журналіст і блогер

14 Comments on "Чорнороб і білоручка. Розмова"

  1. До речі, цитата з Салтикова-Щедріна про “стоят на коленях и бунтуют” не зовсім точна. В оригінальному творі і слова були інші, і зміст трохи інший – не так-то вони там і бунтували на колінах, а мали дещо іншу мету цього стоянія.

  2. І мабуть, не просто так Тургєнєв назвав одного з персонажів Білоручкою – боротьба з кийками ОМОНу або з “пріказамі, коториє виходят”, білими руками в білих рукавичках не робиться. Хоча хто зна, може, просто збіг.

    • Несколько лет человек сидел на зоне, он там не работал, вот руки и без мозолей. Я в шоке. Читать надо.

  3. Немаю слів, крім подяки.

  4. Вітання бойовому генералу Забродському!
    https://gorlis-gorsky.livejournal.com/3432768.html

  5. Тут нічого не додаси, все точно в око! Хіба що: від туалетних йоршиків теж полезность велика буває- ОМОНу не треба буде шукати, що вам до заду засувати.

  6. Вітання генералу Забродському з днем народження.Героям Слава!

  7. очень скрепно! как говорится ставлю “любо!” (like)

  8. Влучно, як завжди!

  9. Пане, Тимур, дякую! Клас!
    Видається, що селфіки були ще тоді…
    У московитів все по колу крутиться, але в даному випадку в якість перейшли тільки селфіки ))) Вони, навіть, цим підтверджують розвиток цивілізації, тільки “сваим асобым путьйом”.

  10. В саме око.
    Дякую.

  11. А что до бессмысленного и беспощадного бунта, то представляется, что под покровом ночи выползли из своих землянок тупые крестьяне, разбили окна в усадьбе и еще что-нибудь натворили, а утром приехали жандармы, выбили зубы и на работу погнали. Тут теперь выходит, что, не только бунт бессмысленный, но и мирный протест.

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: