2024 год может стать последним для МКС в том виде, который мы знаем сейчас. По крайней мере, до этого года предусмотрено финансирование станции, но уже сейчас понятно, что несмотря на возможность продления ее жизни еще на 4 года, вопрос о назначении этого космического объекта задается все чаще и положительный ответ на него находится все труднее.
Дело в том, что часть доноров проекта: США, Япония и Европейское космическое агентство, имеют собственные космические программы, не связанные с МКС. Так, эти три страны договорились о совместном освоении Луны и в этом проекте предусмотрена космическая станция именно у Луны.
Хорошо бы чтобы 2024 год стал последним не только для МКС, а и для самой рашки 🙂 Зажилась гадина, зажилась… Если уже даже на “страну-бензоколонку” не тянет, то зачем это раковая опухоль цивилизации? Пора “догонять своих” – другие канувшие в Лету империи…
Може й для рашки стане – як там казав якийсь їх дєятєль – “Есть Путин – есть Россия, нет Путина – нет России”. А оскільки Путін стоїть на грані між “есть” и “нет”, то разом з ним на ній стоїть і недолуга імперія…
космічний туризм… раніше тільки у фантастиці можна було про таке прочитати…
такими темпами в мене є шанс стати “космонавтом” 🙂
Цікаве питання Ви зачепили… Про “шанс стати космонавтом”. Наскільки знаю, там, на зорі космічної ери розгорнулась боротьба не на жарт між “медиками” та “технарями”. Перші, оскільки більш ні в чому не розбиралися, то планували відбір робити, шукаючи якихось абсолютно здорових суперменів, якщо вони будуть тупі, то і нічого, окрім ідеального кров’яного тиску у космосі від них все одно нічого більше не треба 🙂 “Технарі” вважали що стан здоров’я кандидата повинен бути на рівні “практично здорова людина”, а набагато більші вимоги до наукової та інженерної підготовки. На жаль, і у совку, і в США тоді перемогли “медики”… Можливо, передумови майбутньої стагнації у пілотованій космонавтиці закладалися ще тоді, коли була гіпертрофована увага до медичних показників органіму космонавта. Насправді, як виявилося, кондиції по здоров’ю до космонавта в реальності далеко не такі вже високі, він повинен бути здоровим на рівні “може літати пасажиром у літаку” та “може пройти без проблем по східціх на п’ятий поверх багатоповерхівки без перепочинку” 🙂 Дяка Ілону Маску, який проблему “ставить з голови знов на ноги” і пріоритет мають люди з багажем знань, а не тільки накачаними біцепсами. Зверніть увагу, останній рейс “Дракона” – нема ніякої проблеми, коли астронавт носить окуляри, а у совку – чорта б з два його допустили! Є підозра що і тиск у нього не завжди 120/80, ну і що? Це не завадить летіти. Так що я це про те, що “стати космонавтом” через фірму Маска не проблема будь якій людині, яка не користується інвалідським візком і яка не може з наскоку пригадати коли до неї додому приїжджала швидка допомога, якщо не пам’ятаєте – значить Ви здорова людина 🙂 Залишається тільки фінансова сторона… Але з розвитком цієї індустрії, ціна квитка мабуть почне досить стрімко наближатися до ціни квитка на літак, тобто кілька тисяч доларів у перспективі, що як для польоту в космос, то не так і багато… Так що – полетите, якщо захочете 🙂 А мені на орбіту Землі не дуже то і хочеться, занадто близько якось 🙂
“занадто близько якось” – на перший раз можна й так. Всі ми, напевно, перед тим, як сідати у літак, стрибали з даху якоїсь невеликої будови, перевіряючи парасольки як парашут 🙂