Эти последние дни перед очередным «перемирием» показывают еще и то, что армяне таки понимают, во что они вляпались. По крайней мере, те из них, кого поставили под ружье. До них стало доходить, что они вступили в бой не в своей весовой категории. Проще говоря, они думали, что под их вывеской, за них будет воевать РФ, но этого не случилось, поскольку у нее на холке и так уже куча войн, и финансировать их становится все сложнее.
А в таком случае, собственными силами армяне в принципе ничего не могут сделать. Тем более, что азербайджанская армия только 20 дней как получает кардинально новый опыт ведения боевых действий и ее движения становятся все более уверенными и результативными.
Так, буквально накануне, в перечне уничтоженной армянской техники, появился штурмовик Су-25 и ЗРК С-125. И судя по всему, армяне уже поняли, что как только их начинают вываливать с воздуха, надо бросать все свое железо и бежать. Причем – бежать врассыпную, поскольку бег плотными группами, да еще и по открытой местности, практически гарантирует запись в одну из двух граф: груз-200 или груз-300.
Если кто-то зазевался и не успел смыться от склада с боеприпасами, то скорее всего, его даже в эти графы не внесут, а отметят как «пропавший без вести», поскольку крупный бада-бум не оставит ничего, по чем можно будет идентифицировать бывшего «бойца Нагорного Карабаха».
? #Azerbaycan ordusuna ait Bayraktar TB2 SİHA'lar, işgalci Ermeni güçlerine ait mühimmat ve yakıt deposunu imha etti. pic.twitter.com/r7UMuOjhUE
— ConflictTR (TSKMap) (@ConflictTR) October 17, 2020
Остальные, у кого благоразумие осталось на месте – бегут в правильном порядке и направлении. В этом есть и свой плюс. На ближайшей олимпиаде армяне могут составить конкуренцию кенийским бегунам на дальние дистанции. Тем более, что спортсмены бегут налегке, без оружия и в спортивной обуви, а армяне бегут в обычных берцах, да еще и с остатками амуниции на себе. И при этом, как это заметно с дронов, они развивают скорость не меньшую, чем у кенийских марафонцев.
Там, откуда они смываются, азербайджанские военные находят обильные трофеи, и как можно догадаться, все изготовлено в РФ. То есть, все железо из страны, которая пытается рисоваться «миротворцем». Выглядит это примерно так.
? Azerbaycan ordusu, kontrol altına aldığı Fuzuli kentinde işgalci Ermeni güçlerinden
◾️ 7 Obüs
◾️ 4 T72 tank
◾️ 13 kamyon
◾️ 2 ZPT
◾️ Onlarca ATGM, çok sayıda silah ve mühimmatı ganimet olarak ele geçirdi. pic.twitter.com/lpEDqgHPUL— ConflictTR (TSKMap) (@ConflictTR) October 18, 2020
Только что, на физулинском направлении, азербайджанские военные захватили базу армянских войск, где целыми и невредимыми оказались 7 гаубиц, 4 танка Т-72, 13 грузовиков и огромное количество противотанковых ракетных систем. Плюс к тому – масса других боеприпасов к танкам и артиллерии.
В общем, поздравляем азербайджанцев с праздником и желаем им показать всему миру, что освобождение оккупированных территорий имеет военное решение. Только военное!
так вот он какой – фонд национального благосостояния россии!… а он все “пенсии, пенсии”…
а хто тут казав, що Україна багата на природні копалини?
виявляється і в Арменії можна багато чого “в шахтах накопати”…
До того йде, що всі пострадянські країни здобуватимуть свободу кров’ю. Вітаю Азербайджан з Днем Незалежності. Україна показала шлях, а азербайджанці підхопили прапор, що тимчасово опустила Україна. Та історію не зупинити – за Перемогу!
Особенно радует дружба азербайджанца с евреем.
Надеюсь, теперь Азербайджан и Израиль будут взаимно поздравлять друг друга с Днем Независимости.
Правильно говорить: “В Азербайджане отмечается 29-я годовщина восстановления государственной независимости”. Именно восстановления независимости!
https://vzglyad.az/news.php?id=178958
To Владимир | 18 Жовтня, 2020 at 16:25 Це ж і України стосується. Дякую за важливе уточнення! 🙂
На ближайшей олимпиаде армяне могут составить конкуренцию кенийским бегунам на дальние дистанции.
===
Берите больше! Ко времени начала силового (а других не бывает) освобождения Донбасса и Крыма армянские военные инструкторы будут в большой цене в армии эрефии – передавать бесценный опыт когда и куда начинать драпать, какие части амуниции и в каком порядке надо сбрасывать чтобы бежалось легче и дальше и т.п. особенности опыта ведения боевых действий, рашистам пригодится, она ж “армия победительница”! 🙂 Хотя если посмотреть историю непредвзято, то везде и всегда или отгребали звиздюлей, или были пушечным мясом в чужих войнах, только во второй мировой, и только благодаря помощи США и Запада, удалось помародерствовать в Берлине, потешить скрепную душу раба, которому оказалось временно “можно”. Ну а что “можно” – то уж скрепная душа знает… И немцы знают, особенно немки… Вот с тех пор и “могут повторить” потому что более полусотни лет уже вспомнить нечего. Впрочем, как и до того вспомнить было нечего, так что опыт “армянских военных инструкторов” для этой биомассы будет бесценен, бери и применяй без раздумий 🙂
Чувствую, мой друг, в Вас постепенно созревает Писатель. 🙂 Вы ведь грозились написать статью о Уйле – основателе Украины, я помню. 🙂
Мені бабуся Уля розповідала, що жив у старі часи, ще до фараонів єгипетських, володар у наших краях, там де зараз Сумська область. І було у того володаря прізвище – Крайн. А коли мандрівників питали у яких краях ті були, вони розповідали “І були ми У Країна. І бачили як добре там люди живуть … “
Ну, то легенди. 🙂
А є засновник сучасної української незалежної Держави – В.В.Уйло. 🙂
Андрій Дар | 18 Жовтня, 2020 at 22:00 | Відповіcти
“Ну, то легенди. ?
А є засновник сучасної української незалежної Держави – В.В.Уйло. ”
А пeред тим – В.І.Членін, а українську мову вигадав австрійський генштаб….:-)))
Нет, уважаемый Андрей, скорее статья должна была быть о “незаслуженно обруганном коммунизме, которого еще не было вообще” 🙂 Да как то не складывается… Я ж больше “технический писатель” – коды программ не успеваю “отдавать издателю”, что поделаешь – не “Дарья Донцова” в смысле продуктивности 🙂
У меня тоже статьи не рождаются “на заказ”, а скорее, когда появляется некая злость на действительность, которую хочется выразить словами. 🙂
Присоединяюсь к поздравлениям Азербайджана!
Желаю азерам долгих и плодотворных учений.
Только лишнехромосомные говорят “азерам”. Вы лишнехромосомный?
Мне кажется, что Азербайджану росия больше железа поставила, чем Армении. Все таки Баку побогаче, смог купить и Т-90, и БТР-82А и БМП-3, тогда как армянам только в кредит и по мелочи старье всякое.
У Азербайджана 95% вооружения российско-советское, но именно те 5% несовковых средств как раз и делают всю картинку, на сколько раша отстала.
Бедные армяне, решили похвастаться, что, мол, отметили перемирие, подбив 3 азербайджанских танка (целых три, Карл!) и шмальнув ракетой по жилым кварталам Гянджи! На Гаагу, что ли, материальчик подгоняют?
Після розпаду СССР керівництво Азербайджану зробила правильний вибір вектору розвитку країни- це створення Співдружності тюркських держав. Ми є свідками створення реальної співдружності. Думаю, що після завершення успішної операції по поверненню Карабаху керівники інших тюркських держав почнуть робити більш активні кроки до створення реального союзу цих держав. А це можна зробити тільки вирвавшис з під контролю Кремля. Отже чекаємо цікавих подій в Таджикистані, Киргизії, Туркменії, Узбекистані. Можливо, і у північних районах Ірану буде неспокійно.
“Отже чекаємо цікавих подій в Таджикистані, Киргизії, Туркменії, Узбекистані. “-Яких?! Вихід із СеНеГалу?! А ще я чекаю повідомлень з Півн.Кавказу і Поволжжя, насамперед з Башкортостану.
1) Таджикистан — не тюрки, а брати іранців
2) Киргизія переживає вже третю революцію, там “подій” вистачає
3) Туркменістан взагалі сам собі злий буратіно. Але на нього все більше впливають турки і помалу підгрібають до себе.
4) Узбекистан майже як ще один Азербайджан, туди ж дрейфує.
От Казахстан, значною мірою ще русифікований, може щось несподіване показати…
Перемир’я 18 жовтня виглядає як акт гуманізму, який дає шанс вірменським воякам добігти до Лачинського мосту поки всю їхню Карабахську армію на закриють у величезному мішку.
Алієв щойно поширив відео, як повідомляє https://caucasus.liveuamap.com/en/2020/18-october-aliyev-shared-a-video-from-flag-raising-ceremony , підняття прапору над старовинним мостом Худафар. Сам міст і це місце має символічне значення, хоча за прямим призначенням міст вже не використовують, але кількома сотнями метрів вище споруджено дамбу Худафарського водосховища, по якому і рухається транспорт через річку Аракс, котра є природнім кордоном між Азербайджаном та Іраном. І це місце знаходиться зовсім близько від кордону Вірменії. Тобто прямі шляхи з Ірану в Карабах заблоковано (ще пару мостів південніше міста Джебраїл було заблоковано тижнем-два раніше).
Враховуючи нещодавнє повідомлення про взяття під контроль азербайджанської армії м. Фізулі, і трохи раніше Гадрута, і на початку наступу Джебраїла, можна дійти висновку, що найзручніші шляхи в Карабах з Вірменії та безпосередньо з Ірану, котрі проходять долиною р. Аракс південніше Карабахського хребта практично повністю перекриті.
Карабахський хребет ділить окуповані Вірменією території з півночі на південь на 2 нерівні частини – більша і найбільш густонаселена частина, власне колишня Нагірно-Карабахська автономна область, знаходиться східніше даного хребта і виходить на рівнини Азербайджану.
Там же розташований центр Карабаху з сусідніми містами Шуша та Степанакерт (вірменська назва – Ханкенді). Рух же дорогою Сісіан – Адгере (Мартакерт), котра обходить Карабахський хребет з півночі долиною р. Тертер (Тартар) також був сильно обмежений ще на початку наступу, бо над долиною Тертера нависає високий Муровдагський хребет, на котрому «загніздилися» азербайджанські війська.
Виходить, що на весь карабахський фронт і на всю центральну частину залишається одна-єдина дорога з Вірменського м. Горіс на Шушу-Степанакерт, котра проходить через мости біля м. Лачин (Бердзор) і далі на перевал Карабахського хребта крученими гірськими серпантинами. Пропускна здатність цієї дороги, звісно, дуже обмежена.
Що далі. Опанування долиною р. Аракс аж до Худафара повністю убезпечує південний фланг військового угрупування Джебраїл – Гадрут – Фізулі (зі сходу цей район прикриває високий Карабахський хребет). Азербайджанська армія отримує зручні та безпечні логістичні шляхи до вищезгаданого угрупування, а з іншого боку з Гадруту та Фізулі ведуть гарні заасфальтовані дороги до Шуші та Степанакерту. І є ознаки, що мобільні загони азерського спецназу (десанту) стрімко туди просуваються, і мабуть, скоро будуть на висотах над долиною вищезгаданих міст. А варто в районі Шуші перекрити, хоча би артилерійським вогнем, дорогу на Лачін – Горіс все Карабахське військо опиниться в великому мішку (казані).
Якщо вірмени не дурні, то повинні щосили підтримувати перемир’я, щоб без обстрілів встигнути втекти у Вірменію по дорозі на Горіс. Інакше полон і Гаага для командирів або голод і смерть для всіх.
Сорі. Допустив помилочку – Карабахський хребет прикриває Джебраїл та Гардрут з заходу, з боку Вірменії, а не зі сходу, звісно. А з півдня – долина Араксу, котру вже взяли під контроль війська Азербайджану.
І ще. Зовсім забув про ще одну можливість вірменським воякам вийти з можливого мішка – перетнути Карабахський хребет пішки по бездоріжжю. То буде знатне тренування не тільки в бігу на довгі дистанції, але і у спортивному орієнтуванні, скелелазінні та інших дисциплінах притаманних гірській місцевості. А гори там знатні – метрів на 1000 вищі наших Карпат.
Ой, як цікаво!..
=====
Вірменія визнає незалежність Нагірного Карабаху, якщо стане зрозуміло, що Азербайджан не буде йти шляхом переговорів.
Про це в інтерв’ю російському виданню “Коммерсантъ” заявив президент Вірменії Армен Саркісян.
Детальніше читайте на УНІАН:
https://www.unian.ua/world/nagirniy-karabah-prezident-virmeniji-nazvav-umovu-viznannya-nezalezhnosti-novini-svitu-11185223.html
Ad günün mübarək Azərbaycan !!!!!!