Слухи и варианты (Часть 2)

В таком случае нужен элемент баланса, без которого будут возникать жесткие драки в стиле Аль-Капоне, поскольку каждый из них способен прикупить себе небольшую личную армию. Благо дело, за эти шесть лет войны в стране более чем достаточно и оружия, и людей, которые могут им пользоваться профессионально. Это понимают все причастные к олигархическим кругам, как понимают и то, что тут главное кому-то первому начать, а потом уже будет все не остановить.

И вот тут оказалось, что верховная власть все же нужна хотя бы для того, чтобы не допустить большой драки, а как доходят слухи, ситуация стремительно развивается именно в этом направлении. И что самое неприятное для бородатого олигарха, он уж слишком «злоупотребил», и рано или поздно, его жадность вылезет ему боком. Такие вещи происходили раньше и ничего не указывает на то, что данный случай имеет какое-то исключение.

А это значит, что надо что-то решать. Очевидно, что нынешняя власть ничему не научилась просто потому, что она не умеет, да и не хочет учиться ни тому, как надо действовать в стиле цивилизованной страны, ни даже в виде «смотрящего», ибо для этого нужен безусловный авторитет, а двигавшие это во власть, изначально делали ставку на то, что авторитета там не будет по определению.

В общем, «инсайды» говорят о том, что сейчас рассматривается вариант посадить Бабу Юлю в кресло премьера с тем, чтобы она осуществляла указанные функции оттуда, либо потом – передвинуть ее на Банковую, для чего надо будет проделать определенную комбинацию. Судя по тому, как двигаются кадры в верхнем эшелоне власти, все это происходит импульсивно и явно за счет внешних (относительно Банковой) усилиями. Возможно, что эти слухи таки имеют под собой какое-то основание, но вот что тут важно понимать.

Поздняя Юля плотно сидела на газовых схемах и это давало возможность жить и не тужить, особо не надрываясь на своем месте работы. Более того, схемы были заведены через РФ и не особо «светились» по миру. Поэтому можно позволить своему клану обзаводиться дорогой недвижимостью и прочими ништяками, даже во Флориде.

Да, деньги пахли не очень хорошо, но выкопать что-то было трудно, поскольку в Москве не сильно покопаешь, а оттуда никто и ничего не выдаст, пока у власти Путин, ведь он и сам в этих схемах по самые уши. Только вот ситуация изменилась. У самого Газпрома по шкуре уже пошли десятимиллиардные дырки и судя по всему, эпоха шальных денег уже стремительно уходит в прошлое. А вслед за эпохой, может отправиться в прошлое и Путин.

По этой причине, сейчас высвечиваться Бабе Юле нет каких-то крупных резонов. Тем более, что зеленые пробухали и прогуляли все, что можно было прогулять и особого профита в самом факте восседания на первое или второе кресло, именно в этой ситуации – нет. А вот сам факт входа в высшую лигу безусловно привлечет к ней внимание, в том числе, и в Штатах.

У нее всегда была «чуйка» на шухер и будет странно, если сейчас она согласится сыграть в эту игру, где банковать особо нечем и можно будет оперировать относительной мелочевкой, погружаясь в массу неприятных мероприятий.

В общем, из этого следует два вывода. Первый заключается в том, что именно в этой ситуации, особого профита Юля не получит и наоборот, получит массу проблем различного свойства. Насколько ей это надо в ее возрасте – трудно сказать, но если она утратила чутье, то это будет уже ее личная проблем.

Второй же заключается в том, что мне как-то трудно представить, что наличный у нас олигархат в принципе способен найти компромиссную фигуру для указанных выше функций. Дело даже не в том, что по нашим сведениям, часть из них с удовольствием подержала бы друг друга за горло, а в том, что перед глазами есть пример Путина. Его тоже посадили на трон, в результате сходняк определенной части олигархата и чем это для них закончилось – хорошо известно. Ну и плюс к тому, как не крути, а Украина – не Московия и расклад может развернуться как угодно, в том числе и жестче, чем в 2013-14 годах. Как мы помним, тогда им никто бока не мял, но все может измениться.

Отсюда – главный вывод. Сама эта схема – вполне допустима как вариант, но в случае ее практического осуществления, все это практически гарантированно закончится намного хуже, чем это было раньше. Это как раз тот случай, когда лучше ничего не делать, чтобы не сломать то, что и так держится непонятно на чем.

44 Comments on "Слухи и варианты (Часть 2)"

  1. Martin | 13.05.2020 at 16:03 |

    Готуємось. Поливаємо город мастилом.

  2. kinsulis | 13.05.2020 at 16:07 |

    Почему и нет.
    Судя по:
    – пламенному спитчу бабЮли в начале сегодняшнего заседания ВС в адрес Нефтегаза о необходимости немедленно его разогнать, ибо не уплатил в казну 78 млрд.грн (нахрена нам МВФ!) и вообще
    – повторению этого же на часе правительства для шмыги
    – сообщению Витренко о его увольнении по сокращению через 2 недели
    – яростным нападкам на сегодняшнем заседании ВС при обсуждении антиколомойского закона в присутствии зю как на закон, так и на руководство страны
    Опять таки, по $5.5 млн бабЮле и её верному юрЫсту намедни …

  3. Евгений О. | 13.05.2020 at 16:54 |

    Плохо, когда олигархи, ставшие таковыми в следствии обстоятельств и внешнего воздействия , начинают паниковать.
    Где-то в глубине их сознания побулькивает мысль о собственных, обусловленных туповатой жадностью и паршивеньким образованием, ошибках.
    Но сделано то, что сделано.
    И рассмотрение упомянутой кандидатуры на рулевого обусловлено как отсутствием реального резерва персон, пригодных для дела, так и определенным электоральным багажом оной.
    Рассматривая электорат как в принципе достаточно пластичную субстанцию, в принципе можно, подкорректировав сознание трех четвертей, вывести солидную уже даму на подиум.
    Но этот вариант нуждается в очень серьезной концептуальной доработке в плане перспектив существенных пертурбаций во внешнем окружении.
    И если для внутреннего употребления былые заслуги данной персоны не столь существенны, во внешнем мире отношение к ним может оказаться несколько, мягко выражаясь, иным.
    А в плане упомянутых перспективных пертурбаций в мировом политикуме однозначно рассчитывать на аналогичное к ней отношение вряд ли разумно.
    В то же время, как тестовая утка в информпространство с целью анализа отклика вполне пригодно.
    Жаль только, что наши отечественные нувориши, судя по всему, еще не до конца прочувствовали выгоду реально правового государства в плане сохранения имеющегося и относительной стабилизации статус-кво в бизнесе.

    • Damian | 13.05.2020 at 17:38 |

      Уважаемый Автор сказал: “Это как раз тот случай, когда лучше ничего не делать, чтобы не сломать то, что и так держится непонятно на чем”. Но дело в том, что законы физики (в частности об энтропии) говорят о том, что даже, чтобы сохранить как есть, все равно нужно что-то делать, предпринимать какие-то усилия. Иначе все развалиться само собой. Но все равно непонятно,- имел ли в виду Автор, что существующая ситуация вполне себе благополучная и должна всех устраивать?

    • Так бабуюлю уже начали зливать баюлом, не скрываясь особо, скорее всего такой “транш” не первый, но явно заметный, своего рода ставка или планка (меньше не заносить)…и что там с Арсением, карлсон уже на месте, Йулю поднакачивают и баблишком и ботоксом и видимо особенным порошком белого цвета. Что происходит Зин?..-
      хочется спросить…

      • Вуйко з Донецька | 14.05.2020 at 10:55 |

        БабаЮля останнім часом активно підспівує мертвечуку. Новий (старий) альянс?

    • “Плохо, когда олигархи, ставшие таковыми в следствии обстоятельств и внешнего воздействия”-цілком доречно! Майже всі “українські” олігархи, за винятком Порошенка та Скоцика, стали такими внаслідок доступу до російських енергоносіїв та дружби (якщо не агентури) російських спецслужб.Ми чогось стали забувати цей нюанс. Ерефія зараз переживає не найкращі часи внаслідок падіння цін на вуглеводні не може активно вмішуватися, на відміну від всіх попередніх виборів.
      “И рассмотрение упомянутой кандидатуры на рулевого обусловлено как отсутствием реального резерва персон, пригодных для дела,”-в Білорусі в свій час знайшли ж голову колгоспу, знайдуть ще якогось клоуна.
      “так и определенным электоральным багажом оной.”-спершу групам вплиму доведеться між собою домовлятися, виробляти якусь основу. А це буде дуже важко, бо, наприклад, Ахметов не має в Раді жодного свого представника.
      “Жаль только, что наши отечественные нувориши, судя по всему, еще не до конца прочувствовали выгоду реально правового государства”-вони просто інакше жити не вміють.

      • Puzat-Pasuk | 13.05.2020 at 21:03 |

        додам Ярославського і Вадатурського

      • Wolodymyr | 14.05.2020 at 00:08 |

        Майже всі “українські” олігархи, за винятком Порошенка та Скоцика, стали такими внаслідок доступу до російських енергоносіїв та дружби (якщо не агентури) російських спецслужб.
        ***
        Обнулення пу в Московії йде в сув’язі з вольним утямленням схожого перетворення на ніщо(ЗЕро) лаштунків нашої(?) влади.
        “Я ваш приговор!” – рік тому вигукнуло Зе. На відстані року все чіткіш
        бачиться заперечення ницою ницістю того ЩОСЬ бувшого нашою владою.
        Ну то так. Це Щось є тут і зараз. А Зе стало “новим убранням” його творців(чи батьків) – “українськіх” олігархів і Патрушева. Саме для них Зе є приговором : вони та Зе – облуплене ЗЕРО.

  4. Протягом 10 років (2004-2013) я був спочатку в.о., а потім повноцінним головним редактором журналу “РоботодавецЬ” – https://robotodavets.org.ua/
    Це журнал не просто для бізнесу, як це зазвичай розуміється. Це насправді унікальний проект, в центрі уваги якого – соціальний діалог: відносини держави (в інституціональному сенсі), роботодавців і найманих працівників. Один з важливих аспектів тут – це, ясна річ, кадрова політика (насамперед, бізнесу, але й держави також) або, як це називається зараз – HR.
    Отже, я давно звернув увагу на те, що шукаючи менеджерські кадри вищої ланки, “кадровики” зазвичай видають внутрішньо суперечливі формулювання. Наприклад:
    =====
    ШУКАЄМО амбітну молоду людину віком 20-22 років, з 2-3 вищими освітами, знанням ********** (тут є перелік потрібних даних), успішним досвідом роботи на посадах ********** (тут йде перелік провідних посад) в міжнародних ТОР-компаніях протягом 1-2 років.
    =====
    Я неодноразово спілкувався з “кадровиками” (HR-менеджерами) й запитував, як таке можливо?!
    Як можна у віці 20-22 років мати 2-3 вищі освіти?! Коли я закінчив КПІ, мені було 23 роки. Але в КПІ навчаються 6 років, бо це – складний технічний виш, який випускав радянських інженерів… Ну, припустимо, зараз на бакалавра навчаються 4 роки, на магістра – 5 років. Отож коли треба почати навчання, щоб у 22 роки стати, наприклад, тричі бакалавром?! А тричі магістром?..
    І при цьому від кандидата вимагається 1-2-річний досвід роботи! Причому не “рядовим ненавченим”, а на керівних посадах… Та ще і в ТОР-компаніях міжнародного рівня!..
    На це “кадровики” (HR-менеджери) давали обґрунтовані відповіді по кожному пункту. А в цілому вони шукали, шукають і шукатимуть надалі подібних кандидатів, бо вони… ДЕСЬ-ТАКИ Є, хоча це, як-то кажуть, “штучний товар”. Однак компанії потрібен ОДИН топ-менеджер – отож заради пошуку ОДНОГО “ДІАМАНТА” вся ця армія “кадровиків” (HR-менеджерів) і перегортає цілі кадрові “сміттєзвалища”.
    🙁 🙁 🙁
    Я це до того, що наш олігархат формулює такий самий суперечливий запит на президента, як і HR-відділ сучасної компанії формулює вкрай суперечливий запит на топ-менеджера, яком згодні платити шалену зарплатню, давати запаморочливий соцпакет та інші “плюшки”. От точнісінько те саме я бачу, як не крути!
    Кого висунули в преЗЕденти рік тому?! Хто став компромісною фігурою в очах усіх українських олігархів (за винятком Пороха, який тоді був повновладним президентом №5 і якого саме намагалися сковирнути)?! Щоб не порушувати етику спілкування, заведену на “ЛО”, скажу словами, зрозумілими для преЗЕдента і “бородатої бабусі” – ЦЕДРЕЙТЕР КОПФ або МІШІҐІНЕ КОПФ, або просто ШЛЕМАЗЛ. Якщо у Ахметова та інших виникнуть питання, що воно таке – сподіваюсь, “бородата бабуся” їм пояснить. Розрахунок тривіальний: цедрейтер копф (мішіґіне копф, шлемазл) ЗЕ валятиме дурня на публіці (клоунський “95-й квартал” в політиці), тоді як олігархи за його спиною шматуватимуть Україну.
    Але поступово з’ясовується, що повний і закінчений, 100-відсотковий цедрейтер копф (мішіґіне копф, шлемазл) на цю посаду не годиться! Бо йому потрібні мізки + авторитет для того, щоб “розрулювати” конфлікти між окремими олігархічними кланами + сила волі!!! А ще ж треба “вирішувати питання” з РФ, США, країнами ЄС. І як виявилося, олігархи, які ховаються в тіні, не можуть “порішати” усе – бо іноді міжнародні партнери вимагають слова і від самого преЗЕдента!.. А що путнього може сказати цедрейтер копф (мішіґіне копф, шлемазл)?! Начитувати відосики – це для плебса. А міжнародні партнери відосиків не сприймуть…
    Але людина з мізками та достатнім авторитетом не буде “ручним” президентом і не виконуватиме роль ширми, за якою олігархи роблять свої “дєлішкі”… Маючи мізки, авторитет і силу волі, він неодмінно почне гнути свою лінію, проводити свою політику. Що з цього вийде, якщо подивитись на вітчизняний досвід?..
    Кравчука не враховуємо – це був такий собі “перехідний” президент. Перший млинець – грудкою.
    Кучма – рекордсмен, який примудрився протриматись цілих 2 терміни! Але під час другої каденції він мав “касетний” скандал, акцію “Україна без Кучми”, “кольчужний” скандал і т.ін., що не дозволило йому розглядати варіант “третього терміну”, на відміну від того ж ВВХла…
    Ющенко – вирізнявся відсутністю сили волі, отож і “згорів” за один термін з фінальним рейтингом нижче плінтуса.
    Янукович – вирізнявся відсутністю мізків, отож проґавив абсолютно чіткий момент, коли під час Євромайдану треба було здати назад. Тоді Євромайдан з мирного протесту перейшов у немирну фазу, яка не могла закінчитися нічим, окрім кровопролиття. А це – finita la comedia… і привіт, Ростов!..
    Порошенко – мав повний набір в окресленому вище сенсі: мізки + авторитет + сила волі… Але він саме й почав гнути свою лінію, що олігархів не влаштовувало категорично!!! Результат – консенсус олігархів проти Пороха і проведення преЗЕдента йому в піку.
    Зеленський – унікальний саме тим, що окреслений набір якостей у нього відсутній повністю. Не знаю, чим, як і коли завершиться його каденція… Знаю лише, що такий преЗЕдент для України теж не годиться!..
    Олігархи це зрозуміли також. А тому згоден з шановним Anti-Colorados’ом: їхній умовний HR-відділ зараз посилено шукає нового кандидата! Кого відшукає?.. Якщо подумати – у нас ще не було президента з мізками + силою волі… але НЕАВТОРИТЕТНОГО. Мабуть, десь так…

    • Damian | 13.05.2020 at 19:42 |

      “їхній умовний HR-відділ зараз посилено шукає нового кандидата! Кого відшукає?.. Якщо подумати – у нас ще не було президента з мізками + силою волі… але НЕАВТОРИТЕТНОГО” (с).
      +++++++++++++++++++++++
      Цікаво, а чи поставив собі цей відділ питання “Вам шашечки чи їхати?”
      А щодо того, щоб знайти таку людину, де були б мізки плюс сила волі та мінус авторитет, так я би не наважився сказати, чи може така людина існувати в принципі. Сила волі мінус авторитет?! Ну, ну. Але цей “відділ кадрів” – вони такі… Доречі, цілком згоден з паном Тимуром, який намагався пояснити подібним “кадровикам”, що їхні вимого до 2-3 освіт, віку та досвіду роботи не вкладаються в арифметику третього класу. А стільки освіт навіщо? Але марно! Якщо такі “кадровики” живуть і зараз, тоді ховайся! До добра не доведуть.

      • “Цікаво, а чи поставив собі цей відділ питання “Вам шашечки чи їхати?” (с)
        *****
        От в тім-то й річ, що їм треба усе разом – і “шашечки”, і їхати!..
        🙂 🙂 🙂
        Біда в тому, що завдання HR-відділу ставить власник компанії. Бізнесмен. Але за оті 10 років, які я працював головредом журналу “РоботодавецЬ”, я, чесно кажучи, майже не бачив розумних бізнесменів. Переважна більшість із них “заточена” на те, щоб “робити гроші” в будь-який спосіб. І все…
        Розумієте?! І ВСЕ!!!
        Недарма зараз Інтернетом буквально котиться вал дуже своєрідних публікацій на теми: “Успіхів у житті досягають трійочники, а ті, хто в школі був відмінником – пасе задніх”. Якщо під “успіхом” розуміти ХТО КРАЩЕ РУБАЄ “КАПУСТУ” – тоді це так, у “трійочників” це виходить значно краще. Але навіть нарубавши повну “доларову кімнату” (а я такі кімнати бачив у “донецьких”), такий тип все одно лишається тим самим, ким і був – примітивом. Змінитися на краще, вирости іншими людьми можуть лише його діти й онуки, які успадкують великий стартовий капітал від батька + матимуть шанс на освіту й культурне виховання. Але в Україні для такого ще не настав час…
        Повертаючись до нашого питання… Бізнесмени не розуміють суперечливість своїх вимог, отож ставлять суперечливі вимоги своїм HR-відділам.
        Колективний “олігархічний консенсус”, який вже розчарувався в преЗЕдентові №6 і тепер поставив умовному “HR-відділу” відшукати нового президента №7 (як найімовірніший варіант – вольового, проте неавторитетного розумаку), теж не має клепки в голові, аби зрозуміти всю суперечливість своїх вимог! Це як в анекдоті: “Моє діло – поставити вам завдання, а вже як його виконувати – то не моє діло”. Або як в “Маленькому Принці”: якщо я накажу своєму генералові перекинутися чайкою… і так далі.
        Дуже рідко з цього щось-таки виходить.
        Іноді не виходить нічого.
        А найчастіше – виходить якась омана чи підстава. Коли я був маленьким радянським хлопчиком, на цю тему кінотеатрами пройшла прекрасна кінокомедія “Людина-оркестр” з Луї де Фюнесом:
        https://www.youtube.com/watch?v=lx-HXXtPGMk
        В підсумку, месьє Еванс таки знайшов ідеальну кандидатку в свою балетну трупу. От тільки він шукав жінок, які б не цікавилися амурними справами, сексом, заміжжям і т.ін. Нічого, окрім танців – ось його умова!!! А його ідеальна кандидатка насправді мала на стороні немовля, що й розбурхало всю ситуацію!..
        Ну добре, це комічне кіно… А в житті все обертається веселою комедією далеко не завжди…
        🙁 🙁 🙁 🙁 🙁

        • “Змінитися на краще, вирости іншими людьми можуть лише його діти й онуки, які успадкують великий стартовий капітал від батька + матимуть шанс на освіту й культурне виховання.”-сова не родить сокола! Та й навіщо. Тільки коли в суспільстві буде запит на культуру та освіту.
          “майже не бачив розумних бізнесменів. Переважна більшість із них “заточена” на те, щоб “робити гроші” в будь-який спосіб”, “Якщо під “успіхом” розуміти ХТО КРАЩЕ РУБАЄ “КАПУСТУ” – тоді це так, у “трійочників” це виходить значно краще.”-і головне, вирішувати проблеми не по закону, а по “понятіях”.

          • “сова не родить сокола!” (с)
            *****
            А яблуко від груші недалеко падає… 🙂
            Все це так. Тим не менш, лицарі не народжуються зі шпорами на п’ятках – є й таке прислів’я. І хоч це не дуже етично, проте скажу за себе, білого й пухнастого… 🙂
            По всіх параметрах, я з бідної сім’ї без особливих зв’язків: тато – “пролетар від сохи”, мама – пересічна інженерка. Доки я малим був, мене відверто зневажала більшість як української (з боку тата), так і єврейської (з боку мами) рідні. Від одних чув, що я – “жид очкастый” або “жид проклятый”, від інших – що я “полукровка”. Якщо не брати в розрахунок батьків, були буквально лічені люди з рідні, які ставилися до мене щиро і прихильно.
            Звісно, вперше я всіх шокував, коли закінчив школу з золотою медаллю… “Купити” мені медаль батьки точно не могли, але з іншого боку, це лише “брязкальце”. Можливо, випадковість… А от коли у мене почали видаватися серйозні книжки, і родичі їх почитали, до того ж, мене почали “показувати по телевізору”… О-о-о, лише тоді рідня мене визнала!
            Але навіть тепер знаходяться охочі запитати: хто, коли, скільки й кому заплатив, щоб я став письменником?! Бо що в українській, що в єврейській рідні у мене письменники не простежуються в жодному поколінні. Отож саме я “раптом” став письменником без жодних “генетичних” передумов.
            Таким чином, сова не родить сокола… але давайте лишимо людям хоч якийсь шанс зробити неможливе! Вони все ж люди, а не птахи й не звірі.
            🙂 🙂 🙂

    • Аккерманец | 13.05.2020 at 20:10 |

      Це саме той випадок, коли (як кажуть серед юристів) якщо не знаєш як поступати – поступай за законом! Тобто потрібна та людина, яка взмозі поставити усіх (включаючи й олігархів) у правове поле та примусити їх дотримуватися правил гри. А для цього має дійти до основних політичних ігроків, що в умовах можливої втратою Україною державності з непередбачуваними наслідками вигідніше для усіх дотримуватися Закону (саме його духу, а не окремих законодавчих “перлів”, що встигла наплодити кожна нова влада)! Тобто має спрацювати у кожного з небожителів інстинкт самозбереження, який примусить переважити державницькі інтереси над власною вигодою. Коли таке буде можливим та чи можливе взагалі – важко сказати, але раз таке в нашій історії вже було у червні 2014 року. Сподіваюсь, що такий шанс у нас ще є, але не хотілося б, щоб виникнув він знов як результат крайньої небезпеки для держави. Щодо конкретних осіб, здатних очолити Україну та забезпечити правовий баланс в країні, на мій погляд, це має бути не обов’язково Порох, а й інші авторитетні люди з його оточення, які зарекомендували себе як професіонали своєї справи, наприклад Забродський чи Зеркалью

      • Аккерманец | 13.05.2020 at 20:10 |

        Sorry, Зеркаль.

      • “Тобто потрібна та людина, яка взмозі поставити усіх (включаючи й олігархів) у правове поле та примусити їх дотримуватися правил гри.”-така людина швидко загине в автомобільній катастрофі.
        “Тобто має спрацювати у кожного з небожителів інстинкт самозбереження, який примусить переважити державницькі інтереси над власною вигодою.”-Це ви про Ахметова, Новінського, Мураєва, Медведчука та інших- вам самим не смішно?!
        “Щодо конкретних осіб, здатних очолити Україну та забезпечити правовий баланс в країні, на мій погляд, це має бути не обов’язково Порох, а й інші авторитетні люди з його оточення,”-їх так само будуть травити як і Пороха!

        • Аккерманец | 13.05.2020 at 21:49 |

          Щодо вашого п.1: така вірогідність є завжди для любого високопосадовця, але для того й існує в державі силовий блок! Та я як раз про ситуацію, коли впливові опоненти через їх внутрішні суперечки самі в першу чергу будуть зацікавлені зберегти нейтральну центральну фігуру.
          Щодо п.2: ні, не смішно, бо читайте мій пост щодо вибору у червні 2014 року. До того ж наведений вами перелік осіб далеко не повний, а серед них достатньо протиріч, які за певних обставин можуть вибудувати ситуативний баланс інтересів.
          Щодо п.3: так, будуть гнобити любу із цих кандидатур, але за відсутності наявного у Пороха background зробити це буде набагато складніше!

          • ” така вірогідність є завжди для любого високопосадовця,”-буває трагічна випадковість, а буває автомобільна катастрофа.
            “але для того й існує в державі силовий блок!”-знаючи кадри верхівки наших силових відомств та їх зв’язки з північно-східним сусідом, я б нічого не гарантував.
            “будуть зацікавлені зберегти нейтральну центральну фігуру.”- а як же буде ця нейтральна фігура “решать вопроси”?
            “До того ж наведений вами перелік осіб далеко не повний, а серед них достатньо протиріч, які за певних обставин можуть вибудувати ситуативний баланс інтересів.”-не гарантую, що цей баланс інтересів буде співпадати з інтересами України. Головний інтерес України -вступ в НАТО та Євроунію, а більшості олігархів це і даром не потрібно.
            ” будуть гнобити любу із цих кандидатур, але за відсутності наявного у Пороха background зробити це буде набагато складніше!”-нічого подібного! Компромат у нас можна знайти на кожного!

          • Аккерманец | 15.05.2020 at 20:34 |

            То ви ще до моїх крапок з комами не чиплялися, от де простір для вашої думки безкрайній! Яж про те, що інколи (як у червні 2014 року, або у жовтні 1917 року) складається ситуація, коли карта лягає належним чином й не скористатися нею рівноцінно втраті історичного шансу! Відчути це, опинитися у потрібний час у потрібному місці – ось вищий пілотаж справжнього політика! А порахувати таких в Україні – вистачить пальців й однієї руки!

    • Martin | 13.05.2020 at 20:15 |

      За критеріями “з мізками + силою волі… але НЕАВТОРИТЕТНОГО” Юля не дуже підходить, як і Саакашвіллі.
      Під ці критерії підходить невідомий в Україні представник діаспори з дипломом ВестПоінта років 18 та знанням язика. Або можна придбати суперкомп’ютер і завершити жижиталізацію преЗЕденської посади.

      Будемо подивитись.

      • Damian | 13.05.2020 at 20:38 |

        Вільно володіти язиком…. для наклеювання марок!


    • ШУКАЄМО амбітну молоду людину віком 20-22 років, з 2-3 вищими освітами, знанням ********** (тут є перелік потрібних даних), успішним досвідом роботи на посадах ********** (тут йде перелік провідних посад) в міжнародних ТОР-компаніях протягом 1-2 років.”-це вже давнє-шукаю 20-річну секретарку з 30-річним досвідом роботи.
      ” Бо йому потрібні мізки + авторитет для того, щоб “розрулювати” конфлікти між окремими олігархічними кланами + сила волі!!!”-пропущено-політичний досвід (в шлемазла був тільки досвід поливання лайном).
      “Янукович – вирізнявся відсутністю мізків, отож проґавив абсолютно чіткий момент, коли під час Євромайдану треба було здати назад. “-не треба було створювати передумов для Євромайдану(мудрий не попаде в ситуацію, з якої розумний може вибратися-східна мудрість).
      “HR-відділ зараз посилено шукає нового кандидата! Кого відшукає?..”-хай спочатку визначать критерії для 20-секретарки з 30-річним досвідом роботи. Все інше буде легше.

      • “шукаю 20-річну секретарку з 30-річним досвідом роботи” (с)
        *****
        Не секретарку, а секреТУТКУ 🙂 🙂 🙂

        • “Не секретарку, “-з усім іншим, я так зрозумів, ви згодні!

        • Сергій | 14.05.2020 at 08:31 |

          Тимур, якщо 30-річний досвід змінити на 3-й розмір, тоді все ок, якраз будуть наші реалії.

        • Игорь зп | 14.05.2020 at 20:18 |

          Якось хотів влаштуватися на роботу из подібними не можливими запитами. Я зробив висновок, що їм не потрібен працівник, а потрібна ця вакансія. Навіщо, то вже інше питання, я на таких справах не дуже розуміюся, але запити просто неможливі були. Якесь “пиляння” на мою думку.

  5. Наталія М. | 13.05.2020 at 19:24 |

    Дааа.. Сегодня тот случай, когда даже страшно что-то предсказывать: хоть бы не было хуже! А куда уж хуже? Тоже питяннячко!

  6. Додонизация президентской должности еще даже не вступила в заключительную фазу. Дайте еще 100 дней, и выньте палки из колёс его велосипеда. И тогда всё как поедет!!
    А тормоза нужны только трусам. Но пристегнуться нужно. Хотя бы для того, что бы сидеть потом как живому.

    • ЮВТ саме тим і вирізняється, що не має гальм!

    • “Додонизация президентской должности”-Додон для Молдови, де набагато більший процент тих, хто виїхав на заробітки за кордон.
      “Дайте еще 100 дней,”-не факт. Гроші в казначействі можуть закінчитися вже в кінці травня-або в червні.

  7. Вовк | 13.05.2020 at 21:01 |

    СіРОЖА Тігіпікус

    • Як варіант – можливо…

      • “Як варіант – можливо…”-а “бородата бабуся” добро дає?

        • Річ у тім, що в 2012 році “Сильна Україна” лягла під Партію регіонів – пам’ятаєте той шкандаль?! Якщо забули – нагадаю:
          https://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2012/03/120317_ru_s_sylna_ukraina_merger_pr
          Я слідкував за “комсомольонком” Тігіпком з весни 1997 року – відколи він вперше став віце-прем’єром ще в уряді Лазаренка. Адже в березні 1997 року я прийшов в українську журналістику, і все для мене було таким новим і незвичайним… 🙂
          Отож у березні 2012 року спеціально прийшов на першу спільну пресуху Сірожі Тігіпка та Кілі Азірова в Укрінформі. У мене жахливий астигматизм, тому я по можливості сідаю якомога ближче попереду, щоб бачити усі деталі. Того разу в Укрінформі я сидів у другому ряду й бачив, як у Сірожі піт з чола котився буквально доріжками!
          Розумієте?! Це було схоже на публічне зґвалтування… Сірожі було огидно, неприємно, боляче – але він все одно ліг під спокійного і впевненого Азірова. Ліг публічно й “Сильну Україну” під ПР поклав.
          Сказати, як на блатному жаргоні називаються отакі кадри?! Чи самі здогадаєтесь?.. А оскільки Сірожу публічно, перепрошую, опустили ще 8 років тому – я не бачу проблем, через які “бородата бабуся” не дасть добро на його кандидатуру. Адже після того акту публічного зґвалтування Сірожі його авторитет впав нижче плінтуса й не підніметься вже ніколи. Отож з точки зору висунутих мною критеріїв, Сірожа саме і є кандидатурою “з мізками + силою волі… але НЕАВТОРИТЕТНОГО”. Ну так, його силу волі в 2012 році зламали. Але якщо тепер його кандидатуру підтримає олігархічний консенсус (в т.ч. разом з “бородатою бабусею”) – це дещо відрихтує поламану силу волі кандидата. Звісно, як “регіони” його раніше зламали – так і тепер, у разі загрози, олігархи зламають знов. Сірожа для них не авторитет, він в їхніх руках – а це їм і потрібно!..

  8. Кейн | 13.05.2020 at 21:44 |

    “особого профита Юля не получит и наоборот, получит массу проблем различного свойства”.

    А коли це її хвилювало. Для Юлії Володимирівни прем’єрство, як велосипед для почтальйона Пєчкіна.

    “Сама эта схема – вполне допустима как вариант, но в случае ее практического осуществления, все это практически гарантированно закончится намного хуже, чем это было раньше”.

    Що “ето” і коли це “раньше”? Чи гірше за все, що було раніше? Не зрозуміло. Звичайно, все можна звернути на те, що це я такий тупенький, але ж справді, як олігархи домовляться, коли “їхні” угрупування у ВР голосують як, наприклад, за “антиколомойський закон”.

    Розгром Бойка і Юлі вказує на те, що запропонована Автором схема практично нездійсненна.
    А от союз Зеленського і Порошенка, на голосуваннях, ми бачимо вже далеко не вперше.

    • Евгений О. | 13.05.2020 at 22:21 |

      Союз Зеленського і Порошенка?
      Так, при голосуванні потрібних речей, чому не має бути?
      Чи проти з принципу?
      А толку?
      І потім , якщо для рятування країни (разом з нами, доречі) потрібен тактичний, ситуативний союз з опонентом, то ставати на принцип?
      Або ви щось не дописали, чи я не правильно зрозумів…

    • “А коли це її хвилювало. Для Юлії Володимирівни прем’єрство, як велосипед для почтальйона Пєчкіна” (с)
      *****
      ЮВТ була прем’єр-міністром вже ДВІЧІ, отож це її навряд чи зацікавить: пережоване не смакує. Натомість президенткою вона ще не була! До того ж, не забувайте задавнений поголос про те, що “Украину спасет женщина с косой” (с) – таким чином, вона все ж цілитиметься на президентське крісло. От тільки щодо саме ЮВТ я маю сумніви, чи вдасться їй випхатися в президентки?! В 2009-2010 роках вона програла Овочу, в 2019 році – ЗЕлі. У неї не та репутація, не та карма, щоб висуватися втретє… Схоже, попри всю амбітність, президенткою України їй таки не стати!..

      • Евгений О. | 13.05.2020 at 23:25 |

        Нажаль у мене такої впененості нема.
        Все ж, присутня достатньо суттєва кількість “виборців”, що радо віддадуть свої голоси цій “солідній” дамі.
        Повторюсь, при високій пластичності переважної, як стало ясно, більшості сьогоднішнього українського електорату, вівдповідні зусилля на його, електорату, формування, цілком можливо дадуть бажаний замовником такого формування результат.
        Жевріє, однак, надія, що, з огляду на вісоку вірогідність у найближчому майбутньому виникнення суттєвої нестачі коштів у потенціального замовника означеного формування, такий сценарій не буде реалізований.

      • Yaroslav Kievsky | 14.05.2020 at 00:04 |

        Що цікаво, адже зараз ми знову маємо парламентську державу, у якої функції президента законами порівняно обмежені. Але менталітет важливіший за закони: народу давай якщо не царя, то гетьмана. Тому не думаю, що Юля погодиться бути прем’єром без більшості, або хоча б без досить солідної фракції в Раді, що можна було б протиставити президенту. А президентом вона погодиться завжди, бо це її мрія всього життя. Через що вона допустила фальстарт в 2014. Але їй реально не щастить. Їй в минулому році завадив стати президентом – Бойко, бо думаю, що у Зеленського в другому турі вона б таки виграла. Тігіпко… може бути, але тоді, чому не Яценюк? Критеріям, – з мізками та силою волі, але не авторитетний, задовольняє цілком. В усякому разі Гройсман підходить менше. Кличко? Не певен, що захоче, та й авторитет у нього є. Ляшко не оберуть, його шанси клоуна та популіста помножив на нуль Зеленський.

        • Damian | 14.05.2020 at 13:00 |

          Шановне товариство! На мою думку, аналіз усіх перелічених кандидатів показує, що один одного тількі гірше. До того ж, не віриться в те, що, в разі обрання чи то прем’єром, чм то президентом, всі ці персони будуть з гідністю і спокійно виконувати складну роботу. Я не є спеціалістом в психології чи психіатрії, але знаю, що розвинена манія величі ніколи не існує без комплексу меншовартості. І чим більше одне, тим більше друге. А в цьомо паноптікумі ці риси присутні в повний зріст. Тому (це мій особистий погляд), розумним було звернути увагу на пропозицію, яку висловив зовсім нещодавно один з дописувачів. Вона стосується такого собі “колективного Порошенка”. Тобто, нехай це не буде він особисто, але хтось достойний з його партії (розумний+вольовий+авторитетний), а поряд з ним (нею) будуть знаходится колеги-однодумці. І в будь-якому разі мають бути присутніми всі три якості. Я бачу, що шановне товариство розуміє, що щось таке кастроване (мінус одна якість) не має перспектив і не життєздатна.

      • “В 2009-2010 роках вона програла Овочу, в 2019 році – ЗЕлі.”-а в 2014р.-Порошенко.
        “У неї не та репутація, не та карма, щоб висуватися втретє…”-вчетверте. У неї є стабільний ядерний електорат-12-14%, що теоретично допускає вихід в другий тур, а там залежить від того, хто буде суперником.

Comments are closed.