Неуловимый Джо? (Часть 2)

Все произошло в относительно небольшом городе Корат на северо-востоке Таиланда. Через него проходит стратегическое шоссе и вокруг города находится несколько военных баз тайской армии. Многие офицеры и сержанты живут в городе и к их виду тут все давно привыкли.

Сейчас трудно сказать наверняка, с чего там все началось, но по главной версии, начало трагедии началось в доме риэлтора Анонга Митрчана – который специализировался на торговле недвижимостью для военных из близлежащих военных баз. Он был втянут в какой-то давний земельный спор, который прямо касался сержанта Джаккрапанта Томма. По крайней мере, об этом заявил премьер-министр Таиланда Прают Чаноча.

В тот день, в доме у торговца недвижимости находился офицер с базы сержанта, это был полковник Анантарот Красэ. Сейчас говорят, что полковник и риэлтор были деловыми партнерами и в результате их совместной деятельности, сержант потерял свою недвижимость. Как потом выяснилось, у сержанта на руках оказалось огнестрельное оружие. Он явился в указанный выше дом, где расстрелял присутствующих в нем мужчин.

После этого у него что-то двинулось в психике и он подключил камеру на своем шлеме к интернету и дальнейшие события стал транслировать через свой аккаунт в Фейсбуке. Комментируя только что совершенное убийство, он сказал, что богатые решили, что они могут безнаказанно отбирать деньги у бедных, но они ошиблись, никто не уйдет от наказания и в аду им деньги не понадобятся.

Поскольку о совершенном убийстве еще никто не знал, сержант отправился на военную базу, где убил еще одного военного и захватил военный Хаммер и целый арсенал оружия, который в него и погрузил. И только после этого, он попал в торговый центр Terminal 21. Поскольку город небольшой, то в Торговом центре на выходные собирается много народу, кто-то приезжает за покупками, а кто-то – посидеть в кафе, и поскольку людей было много, то сержант начал их расстреливать еще на улице.

Причем стрелял он просто по тем, кого видел. Кто-то просто шел, кто-то находился в машине, а он расстреливал методично всех, кого видел, не взирая на пол, возраст или то, что делали эти люди. Согласно данным «Нью-Йорк Таймс», огонь велся из нескольких типов оружия. Записи, полученные с места преступления, были переданы эксперту и вот что он сказал:
«Майк Пикард, директор по исследованиям GunPolicy.org, который отслеживает использование огнестрельного оружия во всем мире, сказал, что изображения и звуки, полученные людьми на месте происшествия, указывают как минимум на шесть видов оружия: одно или два пистолета, включая личное огнестрельное оружие стрелка, три HK33 штурмовые винтовки и два больших пулемета M60».

Он так же заявил, что за то время, пока события фиксировались на видео, сержант отстрелял более тысячи патронов, причем – умело выбирал позиции и демонстрировал прекрасные навыки обращения с оружием и завидное хладнокровие. Как потом стало понятно, он был специалистом по дальнобойному огню из стрелкового оружия. Возможно, так там называют снайперов.

К месту бойни прибыли усиленные группы полиции и военные, но сержант смог продержаться 18 часов до того момента, как в 9 часов утра он был застрелен. Но за это время он успел убить как минимум 29 человек и 58 – ранить. В общем, он успел устроить кровавую баню, которую там еще не скоро забудут.

Что тут важно для нас. У нас пять лет идет война и страна имеет множество людей, прошедших боевые действия. Многие из них прекрасно владеют оружием и думаю, что не для кого не секрет, что очень многие привезли с войны что-то для самообороны, а кто-то привез целые арсеналы. Сейчас власть дала волю тем, кто выступает с позиции их противника. Да что там, сама власть порой действует как противник. В общем, сейчас началось избиение ветеранов войны.

Это – очень опасный момент и впервую очередь для тех, кто считает, что такое можно делать безнаказанно как угодно долго. Пример Таиланда говорит об обратном. Более того, вроде бы Таиланд не вел каких-то войн в последние годы, и вряд ли сержант имел «вьетнамский синдром», и тем более – вряд ли сам применял оружие на поражение, вплоть до этого момента. У нас контингент более серьезный и горе будет тому, кто перегнет палку.

Если кто-то думает, что это – пустое предупреждение, могут быть уверены в том, что если бы в пятницу, в том самом тайском городке кто-то стал предупреждать местных жителей и того самого полковника о возможных событиях, которые могут развернуться завтра, им бы сказали тоже самое, но пришла суббота.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

19 Comments on "Неуловимый Джо? (Часть 2)"

  1. Такможет они этого и добиваются?
    От того и такая охрана.

  2. Как сказал недавно генерал в интервью Радио Свобода, наш главком способный и ярко вырос за последнее время как главком…

  3. А коли б ще воно побувало у величних музеях Ватікана, та ще на халяву? Правда, оплачує нарід, який радо і досі ще плескає в долоні. А отой бронежилет, що випуклюється з-під лапесердака, нічого їм не каже? Справжні клоуни на манеж у бронежилетах не виходять…

  4. Може статись “інтерференція” декількох “тектонічних” сил різної природи, що породить цунамі “хунти”. Як захисний механізм публічного продажу України. Чи “управляемого хаоса”. https://www.facebook.com/mupoclove/posts/2919356298108023
    Маруся Звіробій. Я БУДУ ЙОМУ ВИРОКОМ!

  5. І ще купа снайперів ветеранів…

  6. Россияне уже целые списки запасают, по категориям:

    «ВЛАДЕЛЬЦЕВ» России, захвативших и преступно удерживающих власть в стране;
    «ИСПОЛНИТЕЛЕЙ», непосредственно реализующих в качестве чиновников и депутатов политику руководства России по преступному удержанию власти в стране;
    «ПРАВОРАЗРУШИТЕЛЕЙ» из числа судей, прокуроров, следователей, адвокатов, сотрудников оперативных служб и их агентов, ответственных за непосредственное осуществление репрессий и преследование оппозиции, представителей гражданского общества и других несогласных по политическим мотивам;
    «АГРЕССОРОВ», ответственных за проведение политики войны, оккупации и хаоса в отношении других стран, нарушение норм международного права и международных договоров в политических интересах руководства РФ;
    «ВЫГОДОПОЛУЧАТЕЛЕЙ» — иностранных партнеров российской власти, содействующих осуществлению её преступных планов по разрушению принципов международного права и международной политики мира, демократии и противодействия коррупции.
    «ОЛИГАРХОВ И КОРРУПЦИОНЕРОВ», ответственных за разграбление России в государственных масштабах, благодаря непосредственному участию во власти РФ или близости к ней, в том числе, их родственников и доверенных лиц, причастных к отмыванию добытых таким образом капиталов;
    «ПРОПАГАНДИСТОВ», ответственных за создание и распространение государственной информации, намеренно искажающей и обманывающей людей, в интересах политического руководства РФ, и насаждающей в общественном мнении агрессию, атмосферу ненависти и политическую нетерпимость;
    «ПОСОБНИКОВ» причастных к извлечению преступной и аморальной выгоды от сотрудничества с властью в РФ в частных интересах, в ущерб интересам страны и её граждан;

    В этих списках есть частично и наши граждане.
    Очень правильный список.
    https://www.spisok-putina.org/o-proekte/

  7. Таке на українських теренах вже сталося у XVI столітті…
    Є на Київщині таке село – Рокитне. Колись на його місці була т.зв. “Рокитнянська пустинь”, яку клопотаннями великого коронного гетьмана Яна Замойського, було подаровано королівською милістю бойовому запорозькому полковнику Криштофу Косинському. Отож цей хвацький вояк взяв усі гроші, накопичені “на старість” ратними козацькими трудами, і вклав, як би зараз сказали, у розвиток території подарованої йому королівським вердиктом “пустині”. Отак і виникло село Рокитне…
    Та це був лишень початок історії! Бо далі на розбудоване коштом пана полковника село “поклав око” Януш Васильович Острозький – син Василя Костянтина Острозького, найбагатшого магната (!) Речі Посполитої, який в період “безкоролів’я” двічі (!!!) претендував на польський престол і був обидва рази відхилений сеймом лише через те, що сповідував православ’я…
    Отже, син Василя-Костянтина Острозького – Януш Острозький “поклав око” на село Рокитне. Тим паче, при новому королі Речі Посполитої – Сигізмунді ІІІ Вазі, пан Замойський впав у немилість… Отже, автоматично “занепали” і всі його люди. Включно з Косинським. А далі… стався тривіальний “віджим території”!!! Як?! А був у Януша Острозького приятель, який звався князем Олександром Михайловичем Вишневецьким… Якщо не помиляюсь, то був племінник легендарного Дмитра “Байди” Вишневецького – але навскидку не пригадаю… Ну, то таке діло – для довідки, як-то кажуть. Головне ж полягає у тому, що ясновельможний князь Януш Острозький подав судовий позов про те, що полковник Криштоф Косинський, будучи напідпитку, програв йому в карти своє село Рокитне. У свідки Острозький-молодший узяв свого дружбана – князя Олександра Вишневецького…
    Ясен перець, “найсправедливіший у світі” суд повірив чесному слову двох князів-магнатів, а не відчайдушним запевненням “п’янички-запорожця” – хоч і бойового полковника… Отож село Рокитне перейшло у власність князя Януша Острозького, який запропонував пограбованому піти до нього працювати… економом – чи як там називалася ця посада?! Коротше, Криштофу Косинському пропонувалося й надалі плекати засноване його трудами село Рокитне, тільки вже не як власникові, а як “топ-менеджерові” при особі князя Януша Острозького.
    Отже, 28 грудня 1591 року, перебуваючи в глибокому роздраї після програного судилища, пан Криштоф Косинський завалився до себе у дім, який вже, де-факто, уплив з його рук. І тут прозвучав вирішальний акорд майбутньої трагедії: туди ж, до пана полковника заявився якийсь “пуриц місцевого масштабу” – людина білоцерківського підстарости Дмитра Курцевича-Булиги. Ні-ні, не сам пан підстароста білоцерківський – а всього лише якийсь холуй пана підстарости!!! І цей холуй не зумів вигадати нічого кращого, тільки як почати знущатися з пана полковника, який і без того перебував у роздраї…
    Що там між ними сталося? Достеменно невідомо… Можна лише припустити, що людина білоцерківського підстарости Дмитра Курцевича-Булиги була “паном з хамів” – як про них каже народна мудрість. За що він тоді ж і поплатився: бо розлючений знущаннями пан Криштоф Косинський тут же, на місці власноруч вколошкав зарозумілого “пана з хамів”!!! Після чого скликав своїх рокитнянців, яким дозволив брати собі коней, зброю та всякі різні обладунки – все подібне майно, яке тільки потрапить під руку!.. А далі наспіх зібраний загін на чолі з ошуканим паном полковником здійснив раптовий нічний наскок на обитель білоцерківського підстарости Дмитра Курцевича-Булиги…
    Отак і почалося ПЕРШЕ В ІСТОРІЇ (!!!) козацько-селянське повстання під проводом полковника Криштофа Косинського. Сам підстароста Курцевич-Булига лишився живим тільки через те, що його не було вдома. Повстанці ж захопили та пограбували вщент його маєток. Далі тривала півторарічна війна повстанців проти шляхетського ополчення, зібраного князями Острозькими: ясна річ, король Сигізмунд ІІІ Ваза не побажав втручатися у цю протухлу справу, переклавши “упокорення бунтівних холопів” на фактичних призвідників справи – на магнатський клан Острозьких… Програвши битву при П’ятці в лютому 1593 року, повстанці здалися остаточно. До речі, надвірною корогвою (особистою гвардією) князя Василя Костянтина Острозького (татуся) командував… хто?! Правильно: Северин Наливайко, який служив господареві (татусеві Острозькому) вірою і правдою! Ця обставина вилізла йому боком: адже коли буквально через пару років розгорілося друге в історії козацько-селянське повстання вже під приводом самого Северина Наливайка – запорожці не забули, як він воював проти них під П’яткою. Отож не зважаючи на формальне замирення (яке Наливайко тривіально купив за чималенький кінський табун), він так і не став для запорожців “своїм”. Це і стало одним з факторів поразки повстання Наливайка…
    Ну, а що ж Криштоф Косинський?! Пам’ятаючи бойові заслуги старого полковника (в т.ч. і клану Острозьких), князь Василь Костянтин поставився до нього доволі м’яко: себто, село Рокитне було визнане беззаперечною маєтністю Януша Острозького, а самому пану Косинському (позбавленому вже будь-якого майна й військових звань) зробили повторну пропозицію – працювати економом у князів Острозьких…
    Втім, Криштоф Косинський не здався остаточно. У травні 1593 року він привів 2000 запорожців під Черкаси. Козаки взяли в облогу місто, у якому перебував староста Черкаський і Канівський князь Олександр Михайлович Вишневецький (свідок на ганебному судовому процесі) власною персоною… Невідомо, як би склалася доля князя-наклепника й неправедного свідка цього разу, якби козацький ватажок пан Косинський не був убитий випадковою кулею під час однієї із сутичок.
    *****
    Це – НАША історія, яка сталася на НАШІЙ землі (воєводство Київське Речі Посполитої наприкінці XVI століття) трохи більше, ніж 400 років тому. Спеціально акцентую увагу на тому, що це – історія ПЕРШОГО (але не останнього) козацько-селянського повстання! Хмельниччина, як козацька визвольна війна, стала апофеозом боротьби, яку за півстоліття до Богдана Хмельницького розпочав ошуканий магнатами в тогочасному суді бойовий “пенсіонер-полковник” Криштоф Косинський…
    І останнє: якщо хто захоче насолодитися історією того періоду “в кольорах” – читайте історико-авантюрний роман Тимура і Олени Литовченків “Шалені щахи”. Де придбати роман?.. Наприклад – в Розетці:
    https://rozetka.com.ua/ua/folio_9789660369757/p62776985/
    Зокрема, повстанню Криштофа Косинського присвячені глава 9 “Свинська справа” і глава 10 “Катастрофа під П’яткою” другої частини роману – “Шахова партія №2. Пішак, що не став ферзем”.

  8. Хотілося б тільки, що якщо це станеться у нас, то щоб стрілець не йшов у гіпермаркет, а до тих, хто на це заслуговує

  9. Как потом стало понятно, он был специалистом по дальнобойному огню из стрелкового оружия. Возможно, так там называют снайперов.

    За натовською класифікацією таких стрілків називають марксменами.
    https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B5%D1%80

  10. Если Вы предостерегаете наших Зе от того , чтобы они не заигрались в свой безпредел , а то кто-нибудь из наших воинов поедет от этого крышей и устроит в супермаркете что-нибудь подобное , то они только этого и ждут . Во-первых у этих такое же кредо – “бабыышонарожают”- , как и у их братьев из-за поребрика . Они роль на похоронах отиграют на отлично , будьте уверены . А во-вторых можно будет вводить “железную руку” , “обуздать зарвавшихся” и вообще “навести порядок” . А “васставший пралитариат” этого еще и требовать будет . Это скорее для нас предупреждение . Или напоминание о том , в каких мы сегодня реалиях живем .

  11. Сейчас власть дала волю тем, кто выступает с позиции их противника. Да что там, сама власть порой действует как противник. В общем, сейчас началось избиение ветеранов войны.
    =============
    за це саме попереджали шмарклю Маруся та Яна а його посіпаки з прокуратури перевернули попередження на “погрозу життю найвеличнішого пАлітіка всесвіту”.
    ми вже маємо цілу низку прикладів як недолуга влада намагається спровокувати ветеранів та волонтерів на жорстоку відповідь.
    колись терпець такі урветься.

  12. За шість кілометрів від смт.Рокитне є село Острів теж з цікавою історією. Від бабусі залишився будинок, тепер дача. А в Рокитному буваємо частенько. З спогадів старих людей – страшний голодомор, коли вивезене зерно жерли миші та птахи на станції у Рокитному, а люди вмирали з голоду або від куль за спроби зібрати колоски з поля.

    • Ех-хе-хех!!! Були б ми з Вами не в віртуалі на “Лінії Оборони”, а в реалі – я б у Вас із задоволенням вислухав оту історію села Острів від Вас особисто!.. 🙂 Але все одно дякую за повідомлення. Можливо, колись-то й дійдуть руки до історії села Острів!.. 🙂

  13. А может Зеля поехал в Ватикан за деньги Путина разговаривать?

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: