Двойной стандарт двойного дна

О сегодняшнем позорном обмене уже много сказано, но мы обратим внимания на некоторые аспекты этого вопроса, которые либо никто вообще не вспоминает (по крайней мере, один из них), либо вспоминает крайне редко. Итак, перый момент, которым бессовестно спекулируют «обменщики». Они говорят о том, что творят акт гуманитарного свойства и демонстрируют милосердие. Хорошо, давайте разбираться именно в этом аспекте.

По отношению к кому этот акт милосердия применяется? Ну, наверное, по отношению к тем, кого вернули в Украину и их родственникам. Вроде бы все сходится и нет никаких вопросов. Только мы упускаем некоторые моменты тоже сугубо гуманитарного свойства, которые  безусловно касаются других лиц, их родных и близких.

Ведь кого отдают взамен? В основном – убийц и террористов. Они уходят довольные собой и уже точно уверенные в том, что убивать – не страшно! Даже в тюрьме будешь сидеть не долго. Если ты убиваешь украинцев, Москва тебя вытащит. А как известно, безнаказанность порождает рецидив.

Между прочим, это значит, что Москва нащупала механизм поощрения убивать нас с вами. Она просто будет захватывать столько заложников, сколько надо и менять на тех, кто убивал Украинцев. А раз это работает сегодня, будет работать и завтра, и тем самым, мы создаем механизм для заведомо безнаказанного убийства украинцев в будущем! Уходящие на ту сторону даже не скрывают этого. Так где милосердие к тем, кого захватят завтра или послезавтра? Где оно по отношению к тем, кого они завтра убьют? Где милосердие к их родственникам? А ведь сегодня закладывается нескончаемый конвейер именно этого ужаса!

Между прочим, наши военные на нулях теперь видят, что значит брать «в плен» такую публику. Она потом будет лыбиться и показывать средний палец. И все это потому, что кому-то захотелось поиграться в «милосердие». И да, это именно игра! Сейчас я поясню, почему это игра, а не что иное.

Как известно, на территорию Украины прибыла некая бородатая бабушка, которая в принципе и не думала тут жить, поскольку в Швейцарии воздух чище и климат мягче. Но оттуда пришлось съехать намного южнее потому, что запахло экстрадицией в США, где за ней числится масса различных подвигов, за что люди там получают сотни лет заключения. Правда, следствие там еще идет, но оно уже изъявило желание пообщаться лично и бабушка «сделала ноги» в страну, откуда обычно не выдают своих граждан. Но у этой страны со Штатами кошерные отношения и когда из-за океана стали вентилировать вопрос о выдаче этого знаменитого персонажа, то ему вовремя шепнули на ушко волшебное слово и вот он уже в Украине, причем – неплохо себя чувствует.

Однако, маховик следствия за океаном вращается пусть и не слишком быстро, но уверенно и подходит время, когда сюда придет запрос о том, чтобы бабушка приехала сама или с посторонней помощью в страну настоящей демократии, где перед судом почти все равны. Но в таких случаях подобные деятели упираются рогами и не желают выезжать в эту страну, поскольку за финансовые преступления там вытаскивают людей и калибром покрупнее их. Некто Фирташ уже несколько лет так упирается в Австрии, никак его оттуда не могут доставить в Штаты.

Так вот, если вдруг из Штатов придет запрос на экстрадицию, что будет дальше? А такой запрос может поступить не как на гражданина Украины, а как на гражданина другой, более теплой страны, в которой зарегистрирован еще один паспорт. Ну допустим – пришел. Тут посмотрят по учетам и выяснится, что паспорт с тризубом у него тоже имеется и что же, на этом основании его не выдадут в США? Нет? А почему? Конституция не позволяет? Минуточку, значит одних Конституция разрешает везти в РФ, а других та же Конституция не позволяет везти в США?

Это даже не двойные стандарты получаются, а какое-то двойное дно! Или нет?

37 Comments on "Двойной стандарт двойного дна"

  1. Да до сраки. Снявши голову, по волосам не плачут…

  2. ViPerSon | 29.12.2019 at 18:56 |

    Так а хіба зелень вбивць РФ видала? Вони ж лугандону їх передали. Тому ніякого порушення – назовні не передавали.
    А весь цимес ще в тому, що виходить парашка то ні при чому. Ви, хлопчики, між собою там обмінюєтесь, молодці. Тепер далі продовжуйте – розведення військ і вибори.
    А пуйло лише посередник, як Меркель і Макрон.
    Десь так мені цей маразм бачиться.
    Радий був би помилитися.

    • Володимир | 29.12.2019 at 19:12 |

      Однозначно!!!!!!!ніякої помилки!

  3. Я тут бачу два наслідки:

    1. Наступного разу беркутню, чи кого там майдан зачищати пошлють – будемо вбивати на місці.

    2. На передку братимуть в полон тільки для допиту, потім одразу в землю.

  4. Стопудово. а то щось ми з ворогами дуже милосердні та толерантні.

  5. Damian | 29.12.2019 at 19:37 |

    Что касается невыдачи из Украины, то сразу возникают имена граждан Украины Цемаха и Вышинского, которых официально передали в рф. Это, кстати, уже обсуждалось на страницах ЛО.

  6. HannaH | 29.12.2019 at 20:48 |

    Що, закладається бімбочка під ЦВК?

  7. HannaH | 29.12.2019 at 20:49 |

    *ІВК

  8. Док | 29.12.2019 at 20:56 |

    Однозначно, прецедент уже создан. Бедной “бабушке” теперь нужно следовать только в Ростов

  9. То автор готовий пійти до полону замість бранців?
    Ні?
    З дивану воно варнякати , дійсно, легше…

    • Andriy Moderator | 29.12.2019 at 21:15 |

      А вы готовы пойти в плен, когда террористам нужно будет набрать очередную порцию заложников для обмена?

    • anti-colorados | 29.12.2019 at 21:19 |

      Це ви мені про диван? Пане, ви не помилилися сайтом? Уважно замисліться над цим.

    • ти,липовий “українець”! Поясни, як так виходило, що Порошенко зміг звільнити з поолну 3500 полонених, і при цьому – не віддати ні свідків по “МН-17”, ні “Беркутят”? Можеш щось вякнути,паскуда брехлива?

    • В'ячеслав | 30.12.2019 at 09:38 |

      Якщо спілкуєшся українською, то логічним є і нікнейм українською. Брешеш ти , падлюко. До речі, “пійти” українською – не існує, є – “піти”. Спалився, ольгінцю.

  10. А почему нельзя в сумку этой беркутне мину положить … как автобус проехал к сепарам и подорвать … мало чего они сами там наминировали …

  11. Евгений О. | 29.12.2019 at 21:22 |

    У одного моего родственника есть вполне “милая” манера. Всякий раз, глотнувши дерьма или вымазавшись в него, с тоскливой протяжностью выдавать:” Ну что поделать…”. И так было уже потрясающе много лет.
    С соответствующим результатом в части достигнутого и созданного.
    Мы оказались в ситуации, когда власть выбрало вот такое. Выбрало, потому как ему, этому самому, любая напряга, малейшая, мизернейшая, любая ответственность, микроскопическая, страшны настолько, что они будут жить согнувшись аж до земли, подбирать объедки за кем угодно, лишь бы не напрягаться.
    Им все равно, что будет завтра. Им нужно сегодня. И за микроскопический по сути ништяк сегодня, они готовы продать все будущее.
    Потому и действует выбранное ими таким же путем. И в экономике, и в политике. Везде.
    И ему, выбранному, реально наплевать на все и вся. И слово будущее для них лишь некая абстракция.
    Они по прежнему свято верят в то, что куча бабла решает всегда. Ну, а отсюда как в известном анекдоте, “двадцать долларов, это всегда двадцать долларов”
    Но самое неприятное, что избрание у нас этого всего этого совпало с далеко не самыми положительными процессами и в остальном мире.
    Кадровые решения Трампа и нашего чуда похожи просто до невозможности. Про европейских шлюх и шлюхов, так все все знают.
    Рассуждениям Макрона о плохом отношении к исламским террористам и последствиях такого отношения мы уже можем найти аналогии непосредственно у себя дома…. Например, что причина войны в отмене закона о языке, например.
    Так долго продолжаться не может.
    Не может, поскольку ошалевшие от безнаказанности будут и дальше куролесить, разрушая все и везде по аналогии с некромонгерами из известного фантазийного боевика.
    Пока не получат по сусалам. Крепко, убедительно и основательно.
    Вот только вопрос остается открытым, где, как, и кем этот процесс будет начат.
    Потому как ситуация запущена аж до невозможности и нужны достаточно четко согласованные многовекторные действия для достижения требуемого результата.
    Вот такие неприятные мысли ….

  12. “Andriy Moderator | 29 Грудня, 2019 at 21:15 | Відповіcти
    А вы готовы пойти в плен, когда террористам нужно будет набрать очередную порцию заложников для обмена?

    anti-colorados | 29 Грудня, 2019 at 21:19 | Відповіcти
    Це ви мені про диван? Пане, ви не помилилися сайтом? Уважно замисліться над цим.”

    О-йо!!
    Панове модератори вирішили подискутувати, замість, за звичаєм ,одразу відправити опонента з іншою точкою зору до бану?
    А чи є сенс?
    На цім ресурсі вже декілька років є лише дві думки : автора і неправильна…

    • Санто | 29.12.2019 at 21:43 |

      Якщо ваша думка на цьому ресурсі – неправильна, шукайте ресурс, де вона буде правильною. Наприклад, фасебук-сторінка презедента. Там ваші каменти ляжуть точно в струю…

    • Andriy Moderator | 29.12.2019 at 21:59 |

      Ok. Вы этого сами захотели.

    • Yaroslav | 29.12.2019 at 22:05 |

      Ви маєте рацію з невеличкою поправкою. Є дві думки – патріотична українська і ворожа московицька. Ворожої тут не буде ніколи. В мережі достатньо ворожих сайтів – туди-туди без вороття. І змініть свій нік. З вас українець, як з гівна куля.

    • anti-colorados | 29.12.2019 at 22:16 |

      Та невже? Декілька років? А чи відомо вам, скільки тут вже авторів, отже – скільки думок? Шановний, ви точно тут заблукали, якщо таких простих речей не помітили…

      • Евгений О. | 29.12.2019 at 22:34 |

        Не заблукав, а точно прийшов куди хотів і з тим, з чим доручили. Причому, не обов’язково свідомо..

  13. sharktrust | 29.12.2019 at 23:40 |

    Вечная дилемма меньшого зла… К примеру, извините, если
    сравнение не корректно, имеем 10 человек с которых один
    маньяк и убийца, но определить не возможно. Что делать?
    Посадить всех в тюрьму, так будут страдать невинные люди,
    а если всех отпустить, то маньяк снова начнет убивать и
    может прийти к тому кто его отпустил с очень большой долей
    вероятности.
    В диктаторских режимах намного проще или всех расстрелять
    или назначить одного из них виновным, у кого, скажем, морда
    наглая и подозрительная. В демократическом обществе гораздо
    сложнее, уж не знаю хорошо это или плохо. Хотя большинство вменяемых
    людей желает жить при демократии, чтоб никто не мог ткнуть пальцем
    в тебя и назначить “крайним”, а еще хуже если назначат
    виноватыми твоих близких и родных. Поэтому меня, мягко говоря,
    удивляют те кто “топят” за русский рейх… Возможно они тешат себя
    глупой иллюзией, что только они будут назначать виноватых… ну-ну,
    похоже в школе они плохо учили историю, да и о своих детях совсем
    не думают.

  14. Колись спеціально досліджував це питання й хотів навіть статтю написати на тему обміну бранців, але вирішив не будити лиха, доки тихо… Однак після сьогоднішнього обміну напишу… коротенький коментар.

    ***
    Останнім часом нерідко чую, що Україні є чому повчитися у Ізраїля. ОК, тоді запитання: а чи поставала аналогічна проблема у сиву давнину (й не тільки) перед євреями?.. Так, поставала! Причому не вчора й сьогодні, а з давніх-давен. Ще з часів, відомих нині як період або “до Різдва Христового”, або ж “до нашої ери”. Причому очевидно, що представників єврейського народу далеко не завжди брали в полон під час війни. Нерідко людей захоплювали з метою отримання подальшого викупу за те, щоб відпустити бранців.
    Зрештою, це призвело до появи талмудичної заборони:
    НЕ МОЖНА СПЛАЧУВАТИ ЗА БРАНЦЯ ВИКУП, ЩО ПЕРЕВИЩУЄ, ТАК БИ МОВИТИ, УСЕРЕДНЕНУ ВАРТІСТЬ РАБА НА РИНКУ
    Нагадаю, що Талмуд – це т.зв. “Усна Тора”, або переказ звичаїв і правил, що існував в усній формі до нашої ери (до Різдва Христового) паралельно з письмовим законом (Торою) і був поступово записаний на початку нашої ери (після Різдва Христового). Однак те, що якийсь звичай чи правило існувало колись в усній формі, аж ніяк не применшувало його значення для єврейського народу…
    Що ж стосується конкретної талмудичної заборони на сплату викупу за бранця, яка перевищує “середньостатистичну” ціну раба на рабському ринку – то ця заборона з’явилася саме для того, щоб не заохочувати людоловів до викрадення євреїв заради подальшого отримання “жирного” викупу. І все б нічого але…
    Але на практиці не зважаючи на наявність зазначеної талмудичної заборони, за євреїв-бранців час від часу все одна сплачувався непропорційно високий викуп. Таких прикладів повно і в новітній історії держави Ізраїль, коли лічених єврейських бранців міняли не на один десяток ворогів Ізраїлю. Це ставалося попри всі палкі дискусії в суспільстві, в т.ч. із посиланнями на відповідну талмудичну норму й опасіння, що вороги Ізраїлю тим самим стимулюються до все активнішого захоплення заручників.

    ***
    Зважаючи на все сказане, можна зробити наступні висновки:
    1. в теперішній війні Україна не має справу безпосередньо з Російською Федерацією, бо РФ ховається за невизнані цивілізованим світом терористичні анклави ДНР та ЛНР;
    2. обмін військовополонених і цивільних українців на злочинців і бандитів і справді не можна назвати рівноцінним з будь-якої точки зору;
    3. такий нерівноцінний обмін абсолютно вкладається в китайську стратагему №17 “Обміняти щебінку на дорогоцінний камінь” (стратагему наживки), яка проголошує: “Необхідно бачити і використовувати можливості обміну порівняно малих переваг для контрагента на порівняно великі переваги для себе”. Безумовно, в даному випадку стратагема №17 працює в бік інтересів терористичних анклавів ДНР/ЛНР…
    4. очевидно, що при подальшому збереженні теперішнього курсу вищого керівництва України її вороги отримають подальший стимул до розвитку “людоловства”;
    5. окрім того, недозріле в масі своїй (73%) українське суспільство знатиме, що коли як слід поістерити перед преЗЕдентом, то він почне міняти навіть одного-єдиного українця хоч на 1000 кривавих бузувірів, хоч на 10’000 – бо межі тут не існує…
    Що ж робити?! Розвивати і вдосконалювати спецпідрозділи, кожен з яких “тихо прийшов, тихо пішов”: https://www.youtube.com/watch?v=I_GjCOiRPuk
    Судячи з того, як викрали й доправили в Україну Цемаха, наші спецпризначенці досягли в цій царині неабияких успіхів. От тільки з того, що Цемаха віддали РФ ще в попередній “обмінній” хвилі, треба зробити відповідні висновки: не кожного варто тягнути через лінію розмежування на українську територію… Той-таки Цемах проходив по справі МН17, тому його і притягнули на нашу територію живим – але решту навіщо?!
    На жаль, з бандитами можна розмовляти тільки так! Гуманні методи з ними не спрацьовують. “Гуманісти” для них – слабаки. І преЗЕдент з його прагненням “аби не стріляли” в їхніх очах – слабак №1 всієї України. Отже, ми ще заплатимо велику криваву ціну терористам з ДНР/ЛНР, доки преЗЕдент або навчиться… або зміниться на іншого. Вже не ЗЕ…

    • Евгений О. | 30.12.2019 at 09:01 |

      Стосовно навчання.
      Серед моїх однокласників і одногрупників, серед колег і знайомих була певна кількість людей, що були здатні навчатись виключно обмеженим переліком дій та здобувати цілком обмежену кількість навичок.
      Часом ці обмеження були достатньо радикальними, особливо в царині розуміння закономірностей, притаманних процесам, які безпосередньо не стосувались первинних біологічних пюотреб.
      В тому суспільстві саме таким, з “незрозумілих” причин вдавалось досягти суттєво більшого достатку, ніж тим, у кого згаданих обмежень не спостерігалось.
      І так було дуже багато років.
      Тож стосовно здатності до навчання зазначеної персони маю великі сумніви.
      Тож ціну мабуть таки прийдеться платити, якщо….

      • Я теж сумніваюся в такій здатності ЗЕ, але…
        В моєму інженерному минулому був не тільки зварювальник дядя Юра з його набором “мотовилівських мудростей”. Колись дуже давно і завод “Кузня на Рибальському” була “Ленінською кузнею”, а наша лабораторія виконувала для них одну госптему. Тоді й довелося мені познайомитися з головним конструктором “Ленкузні” товаришем (бо ще був пізній совок) Х. Отож я був вражений, коли цей Х. попервах виступав дуже “проти” нашого експерименту в рамках госптеми, а потім різко, без жодних переходів став навпаки дуже “за”. Коли я висловив здивування такому перебігу подій, Х. спитав (мовою оригіналу):
        – Скажи, молодой человек, имею я право поумнеть или нет?!
        Відтоді я вивів для себе правило, яке назвав ПРЕЗУМПЦІЄЮ РОЗУМНІШАННЯ:
        “Кожен має право порозумнішати – як інші, так і я сам!”
        А тому тепер не можу написати: “Такий-то тупорилий, він ніколи й нічому не навчиться, його треба міняти, як прокладку чи підгузок”. Бо він також має право порозумнішати в будь-який момент!
        Інша річ, що його навчання відбувається ціною нашої крові й наших територій… Але така була воля 73%, тут нічого не вдієш 🙁

        • Із задоволенням сподівався б сподіватися. Але занадто схоже, що то відвертий ворог… хоча це не заважає йому бути й недалекою людиною.

Comments are closed.