2019 – РІК НАДІЇ, ЯКИЙ СТАВ РОКОМ РОЗЧАРУВАННЯ

Хто ми тут на ЛО, оптимісти чи песимісти?

От не знаю, хто я. Іноді оптиміст. Іноді песиміст. І от зараз, 31 грудня 2019 року, згадуючи 2019 рік, в мене песимістичний настрій. Для мене 2019 був роком надії, а став роком розчарування.

Усі бачать навколишній світ через свої окуляри. У кого ці окуляри бувають рожеві. У кого чорні. У більшості моїх співгромадян вони зелені. Хочу зазначити, що під терміном «бачити» я зазначаю не бачення очима, а бачення душею. Тобто емоційне бачення, не фізичне.

Я не знаю, який колір окуляр найточніше передає нашу українську реальність. Може жовто-блакитний? А може червоно-чорний? А може і зелений, з відтінками мокшанського болота?

В нашій громаді, на ЛО, ми разом створили свій колір наших емоційних окуляр. Для мене він червоно-чорний. Особисто я в кольорах так сприймаю наш світ ЛО. Це кольори крові, позначення бронебійних куль, кольори згорілого пороху та кіптяви, українського чорнозему. Це кольори війни, нашої війни за нашу незалежність.

З 2014 року в моїй країні йде війна. Кількість загиблих у цій війні наближається до кількості загиблих у афганській війні. Ми втратили території. Ми втратили частину промислового потенціалу.

І от у 2019 Україна, як держава, як спільнота, перестала битися. Ще не здалася, ні, але битися перестала.

Як таке могло статися? Що сталося з моєю країною? Що сталося з моїм народом?

На початку 2019 Україна мала потужну підтримку світової спільноти, нову боєздатну армію, вигравала суди з мокшандією, економіка вперто лізла вгору. Здавалося, що зміни незворотні.

І от пройшли вибори преЗЕдента. І після цих виборів в мене відчуття огиди за злості.

Другі вибори, вибори парламенту. Ще більша огида та ще більша злість.

Нова влада почала царювати (не можу це назвати працею чи керуванням). І ось наслідки. Економіка валиться. Армію нищать. Бойових генералів та волонтерів саджають. Міжнародна коаліція на підтримку України розпалася. І усе це – буквально за півроку.

І от зараз я починаю розуміти, що немає народу України. Я його вигадав. Я його наміряв собі. Є окремі особи, яких я прийняв за українців. Це моє розчарування. Але це є і моя сила.

Не дарма китайською слова «криза» та «можливість» мають у составі однаковий ієрогліф – 機.

Криза 2019 року дає нам можливість зрозуміти, що 73% нам не допоможуть, а тільки заважатимуть будувати Україну.

Криза 2019 року дає нам можливість зрозуміти, що ворогів треба знищувати, а не пробачати та перевиховувати.

Криза 2019 року дає нам можливість зрозуміти, що наші громадяни, за яких ми боремося, перші встромлять нам ніж у спину. Тому треба вирощувати очі на потилиці, та тримати їх відкритими.

Тому я хочу порадити нашій громаді ЛО на наступний, 2020 рік таке:
Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи, ніколи не здавайтесь! (От жеж… написав, а потім згадав, що теж саме колись говорив Уінстон Черчіль…).
Вірте в себе та в своїх однодумців. Не знаєте, хто ваші однодумці? Читайте ЛО.
Не вірте в «мудрість простого народу». Мої коти мудріші за 73% громадян України.
Бережіть свою зброю, майте належний недоторканий запас набоїв.

І нарешті, мої побажання нашій громаді ЛО на наступний, 2020 рік:
Не скиглити!
Не жаліти себе!
Здоров’я міцного кожному!
Гарної робочої злоби, щоб навпаки зебілам, ми були успішні, самодостатні, щасливі!
Простих щасливих хвилин від завершеної доброї справи, від сміху дітей та онуків, від квітів на кущі, який ти посадив восені, від бані в суботу після робочого тижня…
І ПЕРЕМОГИ УКРАЇНИ! Перемоги і над Мордором, і над внутрішньою ватою!

Слава Україні!
Смерть ворогам!
Україна понад усе!

Ваш Готельєр-бандерівець

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

36 Comments on "2019 – РІК НАДІЇ, ЯКИЙ СТАВ РОКОМ РОЗЧАРУВАННЯ"

  1. Все чаще в среде побратимов слышны идеи валить. И уже куда, а не кого. Валить сибирский лес вот совсем не хочется.

  2. Уже лишь тем, что человек не поддается соблазну сбежать, он удваивает свою силу». К этим словам нужно прислушаться – что не сделано в нужный момент, то останется незавершенным на всю жизнь. Все будет Украина!

  3. Республіка (лат. спільна справа громади) передбачає сувереном народ.(Для мене стало сюрпризом як res publica з латині перевів гугл транслейтер:), монархія відповідно монарха. Вони ж є носії відповідальності. Адепти зеленої плісняви потребують монарха (дехто не розпробував і радий був обманювати сам себе, що ось прийде пан-отаман), щоб позбавитись тягаря відповідальності. І, коли я чую ниття – це перший признак, що людина московської культури шукає на кого повісить відповідальність за своє життя, бігає як курка з відрубаною головою. 2020 – це час прийняття відповідальності за самаго себе. Чим більше людей це усвідомить, тим сильніша стане країна. Вітаю всіх з наступаючим Новим Роком! Дякую творцям проекту і бажаю сил і натхнення.

  4. Скажіть, будь ласка, в мене пропала сторінка “анті-колорадос” у Фейсбуці. Я щось пропустив?

  5. Протистояння триває. Але як битися з дурноголовими громадянами своєї країни? Я вважаю, що загальне виборче право пережило себе. Воно має бути обмежено по декільком критеріям – майновий ценз, участь у створенні матеріальних благ і т.і. Люди, які нічого не створюють, а живуть на соціалку – пенсіонери, студенти і т.п. не мають права ділити блага та ставити управляючого благами за своїм уподобанням. Це нам довели минулі вибори.Ми протистоїмо цій всій кодлі, але вести боротьбу х ідіотами важко, бо синдром Данінга-Крюгера діє – не можна довести ідіоту , що він ідіот, бо він ідіот.

    • Прошу́ не узагальнювати, шановний!

    • З Новим Роком! Вибачаюсь, але це повна х…ня: вибирати повинні усі:
      – Когда ты задумал дело на один год – выращивай рожь;
      – Когда ты задумал дело на три года – паси овец;
      – Когда ты задумал дело на всю жизнь – воспитывай людей.
      Хай щастить!

    • Якщо треба відсіювати голоси ідіотів, то і ценз має бути за рівнем інтелекту та освіченістю, а не за майновим станом.

    • Насчет пенсионеров я, как пенсионерка, немного не согласна. Не все пенсионеры в состоянии деменции. Здесь больше имеет значение отягощенная совковая наследственность, которая наблюдается и в более юном возрасте. Для граждан, имеющих право участвовать в выборах властей, должны быть несколько другие критерии. Какие – покажет время, если все будет хорошо…

      • Много уже раз обсуждали. Ничего лучше критерия “личная заинтересованность” не предложено.
        Поясняю – все те, кто получает из общего котла заинтересованы в получении еще больше. Все те, кто этот котел наполняют, заинтересованы чтобы содержимое котла расходовалось рационально и нагрузка на “наполнителей” не была чрезмерной. В среднем естественно.

        Уровень сознательности, образование, “деменция” – особой роли не играют. А вот те кто в котел вложился “all-in” в виде своей жизни, достойны чтобы их мнение было услышано.

  6. Евгений (3-я волна) | 31 Грудня, 2019 at 10:14 | Відповіcти

    Дякую!
    Краще не скажешь – кожне слово точно в ціль!

    з Новим роком!

    P.S.: протриматися треба цей 2020-й – наша ПЕРЕМОГА буде у 2021 році!

    Борімося – поборемо!

  7. За 28 років незалежності в Україні наросло лише 25% громадян України. Решта 73% – це населення ще тої, спільної країни зі столицею у місті Москва. Історичний процес – не пришвидшиш. Міжнародні події, обумовлені пришвидшенням руху інформації – так, ідуть швидше. Десь на грані 18 сторіччя коаліція на підтримку України валилася б роки зо два – поки дойдуть телеграми і доїдуть туди-сюди кінні фельд’єгеря. А зараз, в епоху інтернету, всі все почули і побачили місяці за три. А от історичні процеси, зобумовлені людьми, ідуть так само повільно. І може б за сорок років ми б і вИводили з українців рабів, якби напрямок руху з початку і до кінця визначався якимось Мойсеєм, а не комітетом рабів колегіально. І для яких поява Мойсея – це смерть їхнього комітету, а значить вони будуть його затоптувати всіма можливими способами. Тому зараз Україні залишається бути лише тріскою (чи колодою) у вирі міжнародних подій і крутитися в цьому вирі в надії на зміну зовнішніх умов – чи впаде якась скеля, чи хтось викопає якийсь канал, бо керувати своїм рухом держава не здатна. А виборче право – так, треба переглядати його носіїв. Краще за все зробити так, як у фільмі “Зоряний десант”. Але там причиною цього став напад інопланетян. Що ж, будемо чекати на інопланетян. Я вважаю, що нам не підходить відоме гасло “делай то, что должен, і будь, что будет”. Бо це гасло індивідуаліста. Як от середній українець. А як нам перейти до командної роботи – я не знаю.
    З наступаючим Новим Роком! Він високосний, а високосні роки несуть багато змін. То ж вітаю шановного Автора, шановний колектив ЛО, щановних читачі в коментаторів ЛО – бо ми невід’ємна частина цього ресурсу. Книга набуває сили лише тоді, коли її читають люди. Багато людей. Ну, за багато людей на нашому боці. Будьмо!

  8. Психологи кажуть, що розчарування є від завищених очикувань. Тому поважний готельєр зависив планку очикувань…
    У березні багато знайомих умовних порохоботів (або здоровоглуздих людей) попереджали оточуючих про наслідки майбтнього ЗЕ-вибору. І саме ОЦЕ, що коїться навкруги було описано. І ще не все описане сталося поки що, завдяки ВЖЕ більшій кількості людей, які стали опором та протидією до антидержавних дій ненажерливих персон… ТОМУ боротьба триває. Все буде і пофігістично і трешово і нові здивування і “життя” йде далі. Бажаю отримувати всеж більше радості та задоволення у 2020. Знаходити чи створювати цю радість і задоволення самостійно собі та близьким і все буде гаразд

  9. Когда еблет Узеленского Янелоха, отпущателя террористов российских будет поздравлять с Новым Годом себя и попутно снова ссать в глаза телевизорствуещего нарида, я не увижу этого позорища, потому что буду сидеть с коньяком у камина, в одной из провинций пасторальной европейской страны и смотреть, как мои детишки достают из-под елки…
    Или так:
    Когда Солнцеликий, сиянием своего обожествляемого мной лица, освятит через тиливизар мою, не видевшую уже десяток лет ремонта комнату, я подниму бокал дешевой украинской подделки под шампанские вина, подаренную одним из родителей моего ученика, и выслушаю все, что Он скажет, в лишь ему свойственной манере гнусавить и выпью за Его здоровье и деяния.
    Или вот так:
    Когда Бубочка Янелох, Разводитель не по понятиям, будет поздравлять с Новым Годом всех тех, кто упоролся до того, что выбрал это дерьмо в президенты, я буду сидеть в этом зассаном природой окопе, изредка поглядывая в ПНВ на ту сторону. Изредка, потому, что ждать оттуда, с той стороны, подляны в такую ночь не приходится, ибо там, на той стороне, упившиеся “освободители” коленнопреклоненного с дочингисхановских времен нарида, празднуют получение денежного пособия, а заодно и Нового Года…
    Но, скорее всего, так:
    Это будет первый в моей жизни Новый Год, когда я не буду смотреть, пусть даже без звука, поздравление президента, чтоб с последними его словами чпокнуть в потолок пробкой шампанского и разлить его по многочисленным бокалам.
    Этот Новый Год я буду встречать один и вообще не буду открывать праздничный напиток.
    Выпью я чего покрепче. В память о всех погибших за свободу и независимость нашей с вами страны. И выпью вторую, за тех, кому еще предстоит погибнуть.
    А потом пойду спать.
    Нужно набираться сил.

    • Это будет первый в моей жизни Новый Год, когда я не буду смотреть, пусть даже без звука, поздравление президента
      ===
      Или буду смотреть, если Он догадается, как его просили выступить, на пятом, или прямом, причем, именно без десяти двенадцать! Петре, ты сделал много ошибок, главная, что считал этот “нарид” людьми, а они “сунули тебе ножом в спину” там, где ты им делал больше всего, в громадах, похерив все, чио делалось для них и показав что достойны только кнута и пряника потому что простейшие недостойны называться человеком разумным и к ним надо применять только дрессировку. Ты ошибся, друже Петро, ошибся… Но это делает тебе честь, ты настоящий человек, видящий хорошее, ты нас тянул в это хорошее, “Армія, мова, віра” отзываются болью в сердце… Но победа все равно будет за нами! Украина – страна, избранная Богом, он нас не оставит, если мы сами не оставим себя… А чтобы этого не произошло, достаточно совсем небольшой части граждан страны, хватит… Друже Петро, появись на экранах без десяти двенадцать… Пане Президент, вы ж знаете, только дайте знак… Для мене теж, як і для шановного Готельєра – Україна має червоно-чорний колір тому що мирне сонячне жовто-блакитне полотнище стає червоно-чорним коли його скроплюють кров’ю…

    • Спасибо! Первый мой Новый год именно такой – две рюмки покрепче, один и – спать.
      Теперь я знаю, почему именно так…

  10. Нехай всі гниди і воші здохнуть в 2020-му!

  11. Мушу визнати – я теж помилився, бо забув, що таке “простий нарід”, і на що воно здатне. Давно не мав справи з бидлом… всі ми, “25%” забули, і наївно вирішили, що нарід все бачить на власні очі і зробить єдиний правильний вибір.. але бидло ненавидить свободу і відповідальність, і огранічно нездатне до усвідомленого вибору. І не бачить реальності, бо дивиться ге+ге. Лайноїди.

    Маємо зробити висновки. На ті самі граблі розумні люди наступають лише раз. Ми ж розумні люди? 🙂

  12. Дякую, пане Готельєр-бандерівець на доброму слові!
    Процессы динамичного характера зачастую идут с откатом.С коррекцией, как говорят биржевые аналитики. В двухмерном измерении мы говорим о синусоиде, в трехмерном- о спирали.
    Поэтому нынешний откат не первый и не последний, и в будущем нас ждет, однозначно, прогрессивный рывок вперед. Вопрос не стоит будет или не будет этот рывок. Вопрс только когда.Всем желаю чтобы в преддверии 21-го года прозвучали слова: ну, наконец!

  13. С наилучшими пожеланиями в наступающем НГ! Ну и заодно с новыми надеждами!
    Пессимизм конечно имеет место быть, но временами. То ли магнитные бури, то ли полнолуние.. Такое бывает.
    Но больше заносит туда, где вспоминаешь о Благодарности Создателю за то, что пока ещё есть возможность жить и за всё, что к этому прилагается.
    Здесь и сейчас. В настоящем времени. Это важно.
    Всё, что хочется – это в будущем, ну или в сослагательных мечтах, фантазиях, мыслях.
    Но именно сейчас, всё чем живём, дышим, думаем – создаём сами. Так задумано. Можно создать Ад, но сейчас не об этом.
    А о том, что забираем весь креативный багаж с собой вперёд. Помогаем Ближним и тем, кому можем, плавно обновляем настроение до позитива, подводим итоги и заходим в НГ энергично, уверенно и спокойно.
    Иногда поднимаем глаза к небу, – если нужно скорректировать / сверить Вектор движения.
    Не забываем, НИКТО! Не говорил, что будет легко. Ни 20 лет назад, ни тем более 5.
    Помним, кому действительно трудно и кому нужна Память.
    Слушаем своё сердце, тех кто рядом, кто Верит.
    Ещё раз всех с НГ!
    P.S. Старик Уинстон – Прав. Добавить только можно, что «сдаваться» – начинается с мыслей, как впрочем и всё остальное.
    Своя ЗЕМЛЯ – Своя УКРАИНА к этому имеют непосредственное отношение. Она одна, а вот мы – ни первые, ни – последние, со своими вопросами. Так, что всё будет – Украина! Нужно немного времени.

  14. “Хто ми тут на ЛО, оптимісти чи песимісти?”
    Не буду казати про все ЛО, але ви ні песиміст ні реаліст. Ми всі хочемо, щоби справи йшли так як ми хочемо, але таке не можливо. Згадаймо постійні історичні статті в яких виділялося те, що події розвивалися не так як очікували обидві сторони. От і ми отримали “чудовий розвиток”.
    Але я запитаю, чи можливий був розвиток нашої держави і суспільства? Швидше да ніж ні. Да наша історія сповнена зради і страждань, але саме цього разу ми вистояли і пройшли перший урок. Наразі ми проходимо другий урок на розуміння того, хто є справжнім нашим лідером і кому можна вірити. В нас за дуже короткий період сформувалося багато особистостей, які будуть боронити Україну і її незалежність. Тож борімося й поборимо.
    А всіх читачів і авторів з Новим роком.

  15. зная как вы трепетно относитесь к нецензурным выражениям, помещаю тут этот пост :https://www.facebook.com/groups/IsupportThePresidentPoroshenko/permalink/2322231594734245/

  16. Дякую колективу ЛО за тяжку, невпинну але дуже важливу працю. Ви по крихтах, по міліметрах змінюєте світогляд тих, хто ще здатен боротися, рухатися вперед стежкою правди і совісті. Бажаю здоров’я у новому році і перемог на шляху до вашої мети. З повагою.

  17. старый ворчун. | 31 Грудня, 2019 at 19:06 | Відповіcти

    я и мои друзья присоединяемся к поздравлениям. как бы то ни было – будем жить! жизнь и есть борьба, покой и тишина – это на кладбище. я такого не хочу видеть в украине. с новым годам!

  18. Вітаем! Віншуем!

    Памятка аб тым , як трэба жыць у новым годзе:

    1 Ня гневайся на злачынцаў, не зайздросьці несправядлівым,

    2 бо яны, як трава, неўзабаве скошаны будуць, і як былінка зялёная, завянуць.

    3 Спадзявайся на Госпада і рабі дабро; жыві на зямлі і праўды трымайся.

    4 Суцяшайся Госпадам, і Ён спраўдзіць жаданьні сэрца твайго.

    5 Госпаду перадай дарогу тваю, і на яго спадзявайся, і Ён зробіць,

    6 і выведзе, як сьвятло, праўду тваю, і справядлівасьць тваю, як полудзень.

    7 Скарыся Госпаду і на Яго спадзявайся. Не зайздросьці таму, каму шчасьціць у дарозе ягонай, чалавеку хітрамыснаму.

    8 Перастань гневацца і пакінь запальчывасьць; ня імкніся рабіць благое,

    9 бо хто робіць благое, будзе зьнішчаны, а хто спадзяецца на Госпада, зямлю ўспадкуе.

    10 Яшчэ трохі, і злачынца ня стане; паглядзіш на месца ягонае, і няма яго.

    11 А пакорныя Богу зямлю ўспадкуюць, і ўраскошуюцца спакоем вялікім.

    12 Бязбожны зло намышляе супроць праведніка і скрыгоча на яго зубамі сваімі;

    13 а Гасподзь пасьміхаецца зь яго; бо бачыць, што прыходзіць дзень ягоны.

    14 Бязбожныя вымаюць меч і напінаюць лук свой, каб паваліць беднага і ўбогага, каб зваліць тых, у каго дарога простая:

    15 меч іхні ўвойдзе ў іхняе сэрца, і лукі іхнія паламаюцца.

    16 Лепш – малое ў праведніка, чым багацьце – у многіх бязбожнікаў,

    17 бо зламаюцца плечы ў бязбожных, а праведных сіліць Гасподзь!

    ✌😊

  19. Ушедший год поставил стратегическую задачу: отделить граждан Украины от простого нарида и людишек этого нарида лишить политических прав, то есть лишить гражданства на законодательном уровне. Паспорт гражданина Украины должен стать привилегией.

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: