Мрії совка та дійсність вільного світу

8 серпня в Архангельській області Росії на морському ракетному полігоні під Северодвінську прогримів вибух – рівень радіації в місті тут же перевищив норму в 4-16 разів.

Під враженням від статей про цю аварію я вирішив надати читачам ЛО невеличку вирізки з давньої книжки, виданої в СРСР в 1955 році. Отже фантазія про ракету з ядерним двигуном давня мрія совка. Можливо, що вибух Буревісника і став результатом випробування тієї старої технології, описаної у давній книжці.

16.09.1955 року у Радянському Союзі вийшла книжечка невеликим форматом з накладом 90.000 примірників «Полёт на Луну». Книжечка мала 186 сторінок і вартувала 3 руля 50 копійок. В ній розповідається про нібито політ на Луну у 1974 році. Навіть була наведена фотографія газети «Комсомольская правда» від 26 листопада 1974 року з повідомленням Академії наук СРСР про старт міжпланетного корабля «Луна-1». Полетіли, нібито четверо космонавтів. Цитую одну сторінку цієї книжки:

«Помощь пришла со стороны атомной техники. Её новые успехи позволили создать атомно-ракетный двигатель. Он начнет работать, как только корабль оторвется от вершины Казбека. До той поры его будут разгонять на взлётной эстакаде двигатель стартовой платформы. Ведь при работе атомного двигателя возникает радиоактивное излучение, очень вредное для людей. Наш двигатель весит всего несколько тонн, диаметр его около полутора метра. В нашем атомно-ракетном двигателе нет камеры сгорания; ее заменяет реактор. В нём происходит реакция, но не химическая, а ядерная. Сюда из баков подаётся раствор одной из солей урана-235. Баки устроены так, что в каждом из них реакция не может развиться. Но когда уран поступает из нескольких баков одновременно и соединяется несколько его порций, начинается цепная ядерная реакция, то есть, непрерывный распад атомных ядер. В зоне ядерной реакции развивается очень высокая температура. Самые тугоплавкие вещества расплавились бы. Но двигатель построен из новых жаростойких материалов. Жар атомного котла используется для нагревания рабочего вещества – воды. При нагревании вода распадается на кислород и водород и горячие, ослепительно светящиеся газы вылетают из ракеты со скоростью 10 километров в секунду. Очень заманчиво было бы обойтись без рабочего вещества. Можно представить себе двигатель, где из сопла вылетали бы  осколки распавшихся ядер. Скорость истечения этих осколков может достигать десятков тысяч километров в секунду, но при этом развилась бы температура в миллионы градусов, с которой мы не умеем справится. Кроме того, осколки ядер полетят в разные стороны, и мы пока не знаем, как направить их в сопло.

Если лет через 200 школьники спросят, кто послал первую ракету на Луну? Учитель ответит им коротко: «Весь Советский Союз»».

В старому совковому фільмі є фраза: «В то время, как наши космические корабли бороздят просторы Вселенной…» Поки вони бороздили…», Гендиректор компанії SpaceX Ілон Маск представив космічний корабель Starship, який може перевозити людей та вантажі на Місяць або Марс і назад. Космічний корабель Starship, який є багаторазовим, може також надсилатися в будь-яке інше місце в Сонячній системі. За один раз апарат зможе перевозити до ста осіб і приймати на борт велику кількість вантажу, тому на Місяці і на Марсі можуть бути побудовані міста.

 

Yaroslav

6 Comments on "Мрії совка та дійсність вільного світу"

  1. Юрій | 01.10.2019 at 22:22 |

    Автору матеріал для можливого посту – про Х-61А
    https://itc.ua/blogs/amerikanskie-gremliny-poluchili-oboznachenie-ot-vvs-ssha-x-61a/

  2. Док | 01.10.2019 at 23:11 |

    Що таке РФ? Це імперія. А у всій імперії є тільки одна людина, це імператор, всі інші – його раби. Якщо ця людина щось накаже, навіть безглузде, то справ рабів це виконувати, навіть, якщо при цьому вони загинуть. Наказав імператор будувати ракету за кресленнями 50-річної давності, ось вони і будують. Гинуть, але ослухатися імператора ніхто не може. Яка різниця, кінець кінцем, як загинути: на “випрбуваннях” літаючого реактору, чи на якийсь війні, чи від якоїсь отрути. Все одно загинеш

  3. Walker | 02.10.2019 at 08:20 |

    Коллеги уже давали ссылку, просто продублирую https://sheba.spb.ru/za/yadernye-dvigateli-1958.htm Такие же мечты об атомных ракетах, самолетах, поездах и автомобилях.

  4. Hawkeye | 02.10.2019 at 09:11 |

    Те, що ідея ядерного ракетного двигуна широко культивувалась ще за часів совка, тут вже писали. Хочу добавити “Дитяча енциклопедія” 1959 р. Москва. Т.3 кольорова вкладка на ст. 304 – схема ярд. А в дитинстві це була одна з моїх найулюбленіших книжок. Тепер ще треба згадати трилогію відомих фантастів – братів Сьругацьких. “Країна багрових хмар”, “Шлях на Амальтею” та “Стажери”. У цій трилогії зображується завоювання сонечної системи за допомогою космічних кораблів системи “Хіус”.
    “«Хиус» – комбинированный планетолет: пять обычных атомно-импульсных ракет несут параболическое зеркало из «абсолютного отражателя». В фокус зеркала с определенной частотой впрыскиваются порции водородно-тритиевой плазмы. Назначение атомных ракет двоякое: во-первых, они дают «Хиусу» возможность стартовать и финишировать на Земле. Фотонный реактор для этого не годился – он заражал бы атмосферу, как одновременный взрыв десятков водородных бомб.”
    Ось так. І якщо в першій книзі такий корабель один, то в останній їх вже сотні, а можливо і тисячі. Пуйло зі своєю ракетою виглядає якось мілкувато. Що там якийсь Северодвінськ чи щось у Баренцевому морі? Тут змальовується епічна картина радіоактивного отруєння усієї Сонячної системи. На великий жаль ідея виявись живучою. Авт ору за статтю спасибі.

    • Hawkeye | 02.10.2019 at 09:14 |

      Вибачте, не побачив – не Сьругацьких, а Стругацьких.

  5. Игорь (Харьков) | 02.10.2019 at 09:48 |

    Захочешь насмешить Бога – расскажи ему о своих планах.

    В России разработают новый космический корабль для конкуренции с Маском.

    https://www.rbc.ru/society/30/09/2019/5d6e4c399a794779cf182161

Comments are closed.