«Alla Shchutska у Facebook написала: «З автором дуже нудної «оповідки» не погоджуюсь: Україну не «злили». А нам є час отямитися, отримавши болючу вакцину і вибрати проукраїнський парламент. Вперше не ставлю «лайк» (не ЛО!)».
Вона не винна, що має такий погляд, який я би назвав політичною дезорієнтацією.
Я виправив її помилки. Alla чомусь не використовує літеру «ї», мабуть, щоб москалі не ображалися.
Я би щиро зрадів, якби Ви Allо мали рацію, а я би був неправий. Усе в житті потрібно робити вчасно. Ми запізнилися. Очі більшості громадян закіптюжені совковою ідеологією, а душі пошарпані спогадами про ковбасу за 2,20.
Незбагненне бажання отримати усе на шару увижається їм майже досяжним. Політично вони схожі на зайців. Цим зайцям пообіцяли, що вони усі тепер президенти. Їх зрівняли в правах з ведмедями і дозволили смоктати лапу, мовляв лапа, продукт дієтичний. Ні діабету, ні холестерину, ні солей, ні жирових відкладень. На здоров’я, зайці! Покращення життя 73% ось-ось. Буде ще краще. В майбутньому. На щастя, люди так довго не живуть. Обіцяти можна все, що завгодно, але є чудова французька приказка: «навіть найкрасивіша дівчина не може дати більше, ніж у неї є».
Ті, хто зараз насолоджуються безмежжям своєї влади, не читали філософів далекого минулого. «Немає більшого нещастя, ніж незнання меж своєї влади».– Лао-Цзи, китайський філософ (604-531 до н.е.).
Ігноруючи нагальні проблеми, нові владці ховають голову у пісок, використовуючи страусину стратегію і не розуміють, що від такої політики залишається на видноті їхнє «елітне» гузно. Така приваблива мішень!
Чого тепер я галасую і ґвалт піднімаю у свинячий голос? Де я був раніше? Я давно пишу і завжди висміював тих котрі тепер обрали блазня. Що він знає? З приблизними знаннями варто бути обережними, адже, чужа посада, як чужа жінка – лише створює проблеми.
Рабська ментальність цього генетичного спаму, не спотвореного інтелектом, не залишила жодних сподівань на те, що ситуацію в Україні можна виправити наступними парламентськими виборами. Жодні вибори не врятують народ України. Виборці мріють не про перемогу, а про закінчення війни, отже, отримають поразку.
Тому, на парламентських виборах українці, як завжди, оберуть розумних, освічених, ерудованих, таких, що мають прекрасний багаж позитивного досвіду, маючих хист оцінити кадри за професійною придатністю, некорисливих, патріотів і державників, ораторів, здатного переконати будь-кого, сміливих і самостійних політиків, невгамовних борців з корупцією, людей зі світлим та прозорим минулим і зоряним майбутнім. Оберуть саме таких. Як завжди обирали. Минулий досвід тому запорука.
На світі є багато речей, які не піддаються логіці. Є вони, і все. Адже, хіба можна логічно пояснити бажання людей мати собі президентом Зеленського? Можливо це пояснив Ліон Фейхтвангер в романі «Лже-Нерон» у 1936 році: «Люди не хотят, чтобы у власти стоял одаренный человек. Они не терпят одаренных. Они терпят только бездарность».
Україна зараз отримала покарання. За конформізм, за жлобство, пристосовництво, покору. За віру в диво і за надію отримати все на «халяву». За те що вкотре не помітила як наразилася на ті ж самі граблі На власних помилках здатні вчитися навіть тямущі мавпи шимпанзе, але для теперішніх громадян України це непосильне завдання. Україна покарана за те, що до них досі не дійшла незмінна істина, що безкоштовний сир буває лише у пастці. І не питайте в них, чому вони так вчинили. Арабське прислів’ї вчить: не питай – і тобі не будуть брехати.
У статті «Давня оповідка» я вирішив сказати про все відверто тому, що маю потаємну мрію, щоби мої думки хоча б хтось опротестував. Щоби хто-небудь переконливо довів мою неправоту і навів АРГУМЕНТОВАНЕ заперечення мого песимістичного бачення майбуття України. А дорікати мені, за те, що відбувається за шибкою, то не адресою. Ви, Allо, чуєте лише музичну тему, без оркестровки. Оркестр на півночі і він не стане гаяти часу.
Проти такої руйнівної гри потрібен інший народ. А він сидить по домівках і чекає невідомо чого. Це цинічна байдужість і від них намарно очікувати пожертвувати навіть дріб’язком заради інтересів цілої країни. І пам’ять їхня якась вибіркова:
– Бабуся, коли ж вам краще жилося?
– При Сталіні!
– А чому?
– А тоді у мене спина не боліла та й усі мене хотіли.
Отже, Михайло Каменюк мав рацію, коли писав:
«Вітчизну мати – це не три кімнати убрати в рушники і стелажі. Це – ненависть з любов’ю поєднати, це – ворога доконче упізнати, коли цвітуть троянди і ножі».
Я вже не можу далі продовжувати, бо у мене закінчилися вікна у Word’і.
Yaroslav
P.S. Порада для 73% – пийте зелений чай – він рятує від слабоумства. Можна додавати і порцію зміїної отрути – це тоді врятує Україну.
Про зміїну отруту лайк!
Та навіщо зміїну отруту тратити, вона цінні ліки, краще хай додають отрути від колорадських жуків – то якраз про них, смачно та корисно 🙂
Якщо “додаваті в чай порцію зміїної отрути” – то нічого не станеться, ця отрута діє тільки при попаданні кров…
Тоді – мишьяк! ?
Огонь, ни чего не добавишь
Будь-ласка, посилання дайте на джерело цитати Лао-Цзи.
Для довідки: цей шляхетний пан зневажав слова і тексти, і Дао Де Дзин написав в якості хабаря, щоб китайський митник пропустив його на захід. Крім цих 5 тис. ієрогліфів він не залишив жодних текстів. Я читав принаймні 5 різних варіантів перекладу ДДД, і нічого схожого в цій книзі на “цитату” не пригадую. Обережніше з цитатами. Часто великим приписують слова, які вони ніколи не казали і не писали.
Если п@@@ец казался вам недостаточно полным:
“В распоряжении The Page оказалась копия заявления юристов Игоря Коломойского от 3 июня, в котором он и кипрская компания Triantal Investments LTD дополнили список требований, которые рассматриваются Хозяйственным судом Киева по его иску.
Согласно новым требованиям, Коломойский требует перечислить на счет ему и кипрской компании акции Приватбанка. Ранее предприниматель заявлял, что не намерен возвращать акции банка.
Как рассказал The Page источник, представляющий одного из ответчиков, смена предмета и оснований иска для них стала неожиданностью. «Такое действие является грубым нарушением процесса, и судья не должна была принимать заявление. Однако она, даже не предоставив копию заявления сторонам, удовлетворила изменение предмета и обоснований иска. Подобные действия в очередной раз вызывают сомнение в беспристрастности и объективности судьи», — утверждает собеседник издания.
Следующее заседание суда состоится 19 июня.”
Ті 73% нехай жеруть зелену ковбасу…
Автор, без жартiв, дуже розумна людина. А виглядав би ще розумнiшим, якби знав, чому Alla не використовуе оту букву з двома крапками, не лiпив туди москалiв та ще й не виправляв чужi помилки.Перед тим,як виправляти чужу граматику, треба виправити свою, а виправляти е(!) що. Враження вiд дуже непоганоi(!) статтi, автор пiдзiпсував негарним початком. Може, це один з видiв неполiтичноi(!) дезорiентацii(!) ?
Так скажіть, чому Alla не використовує букву Ї (і Ви, до речі, теж). Мені теж цікаво.
Я могу сказать. Я тоже не использую “Ї” кроме тех случаев когда ее откуда-то скопирую. И “i” использую латинскую. А еще не использую “ё”, “є” и тому подобные. У меня на клавиатуре их нет. Да у меня вообще кириллицы на клавиатуре нет.
Очень странно! На моём ноутбуке можно установить на клавиатуре любой язык. Как и на смартфоне – хоть на андроидном, хоть на ай-Фоне.
Раскладку можно добавить какую угодно, хотя когда больше двух раскладок с их переключением начинается геморрой.
От добавления раскладки буквы на клавиатуре не появятся, все-равно приходится печатать вслепую, а тут уже как пальцы за годы научились.
Специально посмотрел – на iPhone в русской раскладке нет “ё” и твердого знака, в украинской нет “Ї” и опять же твердого знака. Но я на телефоне и планшете никогда не пишу, чаще всего с рабочего лаптопа, реже – с домашнего.
Почему-то нет “Відповісти” у коментаря “Червень 12, 2019 at 18:49”.
> “когда больше двух раскладок с их переключением начинается геморрой”
Я бы всё же симптомы “геморроя” отнёс к субъективным, хотя и соглашусь, что если быть жёстко привязанным к какой-то негибкой операционной системе, избавиться от неудобств не получится.
Мои настройки:
«Keyboard Layouts»:
us,ua,ru
«Change Layout Option»:
grp:caps_toggle,grp:lwin_switch,grp_led:scroll
«Advanced setxkbmap»:
lv3:ralt_switch,compose:rctrl,terminate:ctrl_alt_bksp
Для того, щоб писати кирилицею достатньо купити відповідні клавіатурні наліпки й встановити додаткову мовну розкладку. У вашому випадку – українську. Це можна зробити у будь-якій частині світу. У США, зокрема.
Да что вы говорите!!! Спасибо что подсказали, как же я за 20 лет не догадался?
Вы когда-нибудь пытались клеить эти наклейки? А на лаптоп? А на рабочий? А на черные клавиши?
А если надо более одной дополнительной раскладки? Да даже русская и украинская одновременно, я уж не говорю о чем-то более экзотическом.
А вы пытались потом на такой клавиатуре регулярно работать?
Ну я уж не спрашиваю, а пытались ли вы купить эти наклейки, скажем, в Волмарте.
P.S. У меня в кладовке и русские клавиатуры еще вполне рабочие лежат, и наклейки где-то болтаются разных цветов – и синие, и красные, и желтые. И карандашом клавиши сбоку на рабочем компьютере было подписывал, и транслитом несколько лет писал. В результате просто печатаю вслепую.
P.P.S. Изначально вопрос ставился почему кое-кто не пользуется некоторыми буквами. Так вот – если кто пишет с Эппловских телефонов или планшетов, то там в раскладке, хоть в русской, хоть в украинской некоторых букв просто нет. Только и всего.
Проблема з відсутністю літери ї на клавіатурі відновиться до девайсів Apple (iPhone та iPad, крім 12-дюймових). Для отримання ї в таких випадках необхідно натиснути літеру і та не відпускаючи палець, перемістити його трохи вверх і нарешті його відпустити. В результаті цих дій під пальцем появиться допоміжне віконце з літерою ї, яка і переміститься в формуємий текст. Таким же способом в українській розкладці зашифровані всі російські літери, відмінні від українських (э під є, ы під и, ъ під ь) – в результаті користуючись лише українською розкладкою клавіатури можливо писати відразу на двох мовах на девайсах Apple
Технически можно сделать все, не проблема совсем. Можно просто в гугле слово поискать уже со всеми правильными буквами.
Хоть кто-нибудь слышал такое слово “эргономика”? Кто-то знает, что с каждым дополнительным кликом желающих продолжать работать с программой или с сайтом становится резко меньше?
А Ви часом не москаль будете? Або у близьких стосунках з вищезгаданими? Або вони Ваші клієнти? І скільки теперечки платять?
Шановний пане Ярославе! Звісно, Ви багато у чому праві, але якщо Ви хотіли щоби хтось спротував Ваш песимізм, то хоча це і непросто, але спробую хоча б “контурно”. Не Вас одного дуже прикро вразила зрада громадян України (не називаю їх українцями, це буде образа) всього, що було вже завойоване та відносно чого свідомі люди відчували гордість. Ляпас був дико відчутний… Я так зрозумів, Ви виховувалися у середовищі людей, глибоко пов’язаних з історією УПА та відповідно – у Вас дуже високий поріг сприяняття що є зрадою тому що ті Ваші предки теж не бачили “50 відтінків сірого”, а було – або друг, або ворог. Тому що війна… Тому що вони були справжніми людьми! Але тепер трохи давайте “понизимо напругу”. Хіба у козацькі часи не було те саме, що зараз? Були козаки – люди, які цінували волю і вважали за краще для себе йти до козацької вольниці, ризикуючи життям та знаючи що до старості навряд чи хтось із них доживе, і були “гречкосії”, якщо відкинути толерантність, то це і було тодішнє бидло. Тобто в Україні завжди жило начебто “два народи” – народ воїнів та народ покірних рабів. Тобто “ничто не ново под Луной”… Вас прикро вразило що нинішнє “мило господарське 73-процентне” таке саме, як і сотні років назад? Так його можна згуртувати тільки страхом, як уже сталося у 2014 році, коли зрозуміли що війна уже за порогом. Дякувати Богові – він прислав нам Пороха і війна була локалізована. Але бидло свою сутність нікуди не поділо, хіба це не аксіома? А тепер до чого я це веду… Тут хтось сказав у коментах, не пам’ятаю хто, пробачте – “73 вагона проголосували проти тепловоза”. Ну і куди вони заїдуть без “тепловоза”? Їхати – це тобі не на роялі грати, від того дійства “бринь-бринь, два притопа, три прихлопа” – потяг з місця не зрушить ні на міліметр 🙂 То я хотів сказати що у нас в країні традиційно “коли припече” – беруть владу “козаки”, а “гречкосії” приймають це як данність. Тільки гречкосії теперішні ще можуть у фейсбучку трохи повоняти, дізнавшись що таке сталось 🙂 Ні і нарешті – порахуйте яку частину населення країни складав останній Майдан? Хіба не правда що це була таки меншість? Оце Вам моя маленька спроба трохи розрадити… А коли у “мільйона хом’яків” щось питати виборами, то звісно що вони вам навибирають! Таке ж бидло як самі… Тому настають часи коли їх треба менше питати! Перед АП вже був мітинг на кілька тисяч? То це був тільки перший дзвіночок… І то жоден “рояліст” не посмів виткнути до народу свого писка! А відносно виборів – теж ілюзій не маю, але якщо таки восени, то виростуть шанси зробити Зелі копняк під дупу без заворушень. Врешті, у нас параментсько-президентська, а не навпаки. І йому можна залишити повноважень грати на роялі цілий день, інших справ не буде 🙂 Ну а якщо ні, то… Вище сказано!
Шановні, я не історик, прошу пробачення, мої враження від “козацької доби” десь такі, сподіваюсь не дуже напартачив 🙂
А згадайте часи батька Хмеля. Частина козацтва підтримувала ляхів, а друга – москалів.
Якщо пан Ярослав думає, що більшість колись стане козаками, а не гречкосіями, то в мене для вас погані новини: цього не буде ніколи.
Шудра не може стати кшатрієм, така трансмутація неможлива (я ці слова вживаю тут в контексті древніх індійських варн, а не сучасних каст).
Наша проблема в тому, що наші кшатрії трохи втратили береги, і вирішили, що більшість (тобто вайші та шудри) обере кшатрія, війна ж бо незакінчилась. Це серйозна помилка. Вони навіть не вайшью обрали раджою, а шудру. Це дно. Але дно цілком закономірне. Це архетип сина Хмельницького, який за психотипом кшатрієм не був абсолютно, але з нього зліпили гетьмана.
Більшість треба постійно тримати в тонусі, влада має диктувати повістку дня в змі, а свобода слова не повинна ставати свободою брехні та маніпуляцій. Бо більшість не має довгострокової пам’яті, не має логіки, не вміє прогнозувати. І ніколи ніде такого не було, щоб кшатріїв та брахманів була більшість. Більшість це завжди вайші та шудри.
Додам також, що влада має належати кшатріям, тобто людям з психотипом воїна і адміністратора. Для яких відповідальність і обов’язок – понад усе. Які прагнуть служити іншим людям. Шляхта, або аристократія в первісному сенсі. Принаймні кістяк владної ієрархії має складатися з таких людей. Тоді все запрацює дуже швидко.
А тому треба брати те, що вам належить по праву, більше сподіватися нема на кого! Звісно, якщо не хочете стати шудрами у мордовських концтаборах… Бо це Зе до такого доведе!
“Короли и священники”
Відповім усім одразу.
Деякі справи набагато сумніші ніж судові позови Коломойського:
https://newsua.one/news/trjohglavyi-orjol-ili-nazad-v-90-e-ukrainskoi-armii.html
Коли засновувався часопис Ї, було пояснено, чому така назва. Наведу не точно, по пам’яті: «Щоб москалі не читали – нехай читають свою «Правду».
Для тих у кого клавіатура неповна – у Word’і включайте «Вставка», потім «Символ», а там усе є – і «і» і «Ї» і «Ё» та ще багато чого.
Щодо відсутності Тепловозу – поїдуть ще й швидко поїдуть, тільки в іншому напрямку – туди на північ.
Щодо мого, нібито високого порогу – що є зрадою. Зрада або є або її немає. Це – як неможливо бути трішечки вагітною. Дякую за згадку про мітинг біля АП – вона трішечки заспокоює.
Я ніколи не вважав, що гречкосії стануть козаками – не перекручуйте – я такого ніколи не писав.
А кому влада мала би належати, ¬ я писав про цю утопію ще рік тому:
https://defence-line.org/2018/06/apgrejd-ukra%D1%97ni/
“Для тих у кого клавіатура неповна – у Word’і включайте «Вставка», потім «Символ», а там усе є – і «і» і «Ї» і «Ё» та ще багато чого.”
Это уже совсем для фанатов. Не говоря о том, что Word запросто может отсутствовать.
На основании не использования какой-то буквы делать далеко идущие выводы неправильно.
К тому же мы разве не договорились удерживаться от языкового срача?
Щодо мови я не з ким ніколи не домовлявся, бо українська мова – для мене святе поняття.
Спеціально для Вас напишу наступну статтю про мову і її спотворення.
И Yaroslav и yuris подтолкнули вспомнить вот это:
“Панчатантра” (Индия, 4 век н.э.)
История № 13.
От каравана отстал верблюд, в лесу отъелся, его увидел лев и его приближённые — леопард, ворон и шакал. Лев пообещал верблюду безопасность. Но потом на охоте поранился и их тёплая компания хищников осталась без еды. По поручению льва они ничего не смогли добыть и решили спровоцировать самопожертвование верблюда, чтобы не нарушать обещание безопасности. Собрались вместе и устроили спектакль: ворон предложил себя как еду льву, но шакал раскритиковал малую порцию мясца и похвалил за преданность своему господину-льву; шакал предложил себя на обед, но леопард фыркнул и обьяснил почти что несьедобность шакала и тощесть его; леопард героически предложил себя на сьедение льву, но глупый верблюд, втянувшись в игру и решив, что и его никто не сьест, — сказал о несьедобности леопарда и предложил уже себя в качестве свежатинки.
Дальше цитата:
Вслед за этими словами леопард и шакал с позволения льва распороли ему живот, ворон выклевал у него глаза, и бедный Виката (верблюд) лишился жизни. А они, мучимые все сильным голодом, съели его.
Пусть лучше царствует коршун, окружённый гусями, чем гусь, окружённый коршунами. Ведь у господина, окружённого коршунами, появляется множество пороков, и они достаточны для гибели.
Ох уж эти индийцы…
А нічого дивного в нинішній ситуації нема. Іншого бути не могло. Насправді то наслідки совкового виховання у тих, хто поклав життя на боротьбу з соком. Найголовніший міф, що не змогли витравити зі своєї свідомості навіть найпрогресивніші наші лідери, це віра в колективний розум. Віра ця настільки глибоко в’їлась у свідомість, що деіормувала найкращі проекти.
Роль особистості у формуванні процесів в соціумі.
Ось головне.
Але про багатьох і багатьох видатних людей сучасності, як і минулого, доречі, тим, хто сьогодні намагається і зрозуміти і зробити те як треба і так, як треба, в юності втовкли вмізки чимало брехні.
А якщо додати якийсь просто патологічний острах диктатури, то й виходить, те, що вийшло.
Наразі у наших ворогів не було і немає зараз абсолютно ніяких ілюзій стосовно суспільного, скажемо так, інтелекту.
Простіше – якщо воно поводится як біомаса, то воно і є біомаса. І маніпулювати свідомістю біомаси належить відповідним інструментарієм.
Що і було реалізовано.
Кваліфіковано із повністю передбачуваним результатом.
Тому білі рукавички і всілякі кодекси честі і інший інтелігентський мотлох мав би бути відкинутим, але…
Не був усвідомлений факт війни.
А на війні все, що шкодить ворогу є благо. ВСЕ БЕЗ ЖОДНИХ ВИНЯТКІВ.
Маємо змінити погляди на ситуацію. І на практиці не брати до уваги жодних критиків, які будуть закидати нам не відповідності різним феньшуям.
Кому не дійшло, раджу пригадати п’ять років війни і ті приклади єрєфійної підлоти, які коштували наших життів.
А тепер якісь мерзотники закликають домовлятись про мир.
Натискаючи на прості і зрозумілі первинні інстинкти біомаси.
Дуже вже хочутьвони нагодувати нас не свіжою шаурмою.
Щиро дякую пане Євгенію! Я теж так міркую. Погоджуюся з кожним Вашим словом.
Джеймс Шуровьески, “Мудрость толпы”, 2007.
(James Surowiecki, “The Wisdom of Crowds”, 2004)
В книге показана реальность: коллектив разных профи, с независимыми взглядами, но что называется “в теме” — даёт интересный результат. Но и отдельная личность его тоже даёт. Естественно, — жизнь непроста.
Саме так.
Насправді іякої рівності між людьми не існує, окрім базових антропоморфічних ознак, і як показують спостереження, розподіл когнітивних здібностей в масштабі країни, це нормальний (гауссовий) розподіл, тобто більшість має посередні оцінки. А слабенькі когнітивні навики означають, що людина не може опиратися коллективному несвідомому, саме через такі посередності хтонічні архетипи народу і виявляють себе у повній красі, якщо для цього виникають умови.
Як не сумно, але Макіавелі мав рацію, відносно базових методик практики управління державою. Форми зараз звісно інші, та суть не змінилися, і треба було діяти в тому самому дусі, тобто отримати в якісь формі контроль над основними змі і постійно тримати глядачів за мозжечок, щоб вибори проходили без ексцессів.
Я спробую пояснити логіку виборця Зеленського.
В одному з своїх коментів я вже писав, що в 2014-му вся ця 73% бидломаса нівроку таки перепудилась, що дало перемогу Порошенко уже в першому турі. Коли ж зашпари відійшли, виявилось, що команда Пороха таки нівроку заважає повернутись до тієї зони комфорту, яка була до війни. Воювать вони не хотіли, розмаїття аргументів просто вражало, реформ, як виявляється, теж не дуже. А ще Порошенко їм нагадував про їх страх, тож, щоб позбутись відчуття сорому, треба було позбутись того, що його викликає. Так сформувався запит на усунення Порошенка.
Тепер, чому Зеленський. Одразу відкину всіх, хто ситуативно приєднався до секти свідків Зелєбоби Наконституціюпокладаючого, маючи на те вагомі причини(ображені реформами та люстрацією судді, мєнти, тощо ). Мова тільки про пересічного виборця.
Шару обіцяли багато кандидатів, і шари обіцяли багато. Навіть змагалися, хто в скільки разів більше шари дасть. Але ж 73% не дебіли, їх не проведеш – справжню шару може дати тільки свій в доску пацан. І такий знайшовся.. Бидлуватий, бикуватий, і воювать не хоче, і за “порішати”. І речей зарозумних не каже, все по простому. І кожен побачив в ньому себе( тим більше, що всіх призначив президентами, не те що Порох). А тепер кожен з них побачить до чого саме він довів країну, своїми руками.
Порада з приводу розкладок, для тих хто користується ОС Лінукс, як мінімум Убунту-подібними, але можливо й іншими. Щоб постійно не перемикати три розкладки, виставляєте тільки українську та англійську, а на українській, при затисненій правій клавіші Alt, друкуються літери кацапського алфавіту і-ы е-ё ї-ъ. За певний час я призвичаївся і процес став автоматичним.
Усі крапкі над І расставили.
то Gruffurd | Червень 12, 2019 at 20:03
Вы умудрились в одном предложении уместить слова “Логика” и “избиратель зеленского”. Да еще во взаимной зависимости. Улыбнуло)
По сути коммента хочу отметить, что “страх” зебилов или “воспоминания о страхе” у них если и имели место, то далеко не самое важное. Или все уже забыли путинское “Кто угодно, лишь бы не Порошенко”? Не нужно плодить сущности, когда ответ столь очевиден – длительная инфодиверсия в мозгах избирателей. “Гречкосийство” тоже присутствует, но при таком потоке дебилизации из СМИ врядли у большинства были шансы устоять. Выборы в Европе тому подтверждение (Чехия, Венгрия, Сербия и т.д.), хотя там градус накала и близко к нашему не дотягивал. Главная наша проблема, как и сотни лет назад, все та же. Кацапы, сэр.
Якщо “додаваті в чай порцію зміїної отрути” – то нічого не станеться, ця отрута діє тільки при попаданні кров…
Тому і була порада – не псувати корисну сировину, а додавати щурячої отрути, та діє правильно 🙂
Неистово плюсую!
Розумію, що тепловоз поїхав 10 днів тому (я трохи відстала, намагаюсь наздогнати), але не можу втриматись від респекту, пане Ярославе. Ваші відчуття того, що сталося (а, насправді, завжди таким і було) дуже співзвучне моєму. Як і деяким іншим дописувачам, звісно.