Тихо над річкою…

 

73% святкують перемогу. Знову телебачення транслюватиме концерти їх улюблених співаків. Експлуатуючи два слова з дешевих пісень, кричатимуть: «Я тебя нашёл, ты меня нашла…» Спеціально для зебілів співатиме Вєрка Сердючка. Для того хто придумав для неї такі тексти поет Ігор Губерман написав:


Я шлю приятельской запиской

тебе совет мой, а не лесть:
с такой писательской пипиской
не стоит к Музе в койку лезть.

Олег Вергеліс мав свою думку про Вєрку Сердючку:

«Це ж якийсь непросмажений привокзальний «біляш», каламутна газована бурда, приміська «гоцалка». А не шоу. І не пісня. І не фішка. Ні тексту. Ні музики. Ні аранжування. Ні смислу. Безглуздий набір фраз у Danzing – тій самій пісні у виконанні В.Сердючки. Інтернет-форуми – взагалі нещадні. «Українцям має бути соромно за себе, тому що це не пісня, а сама вона не співає й не танцює, а тільки горлає!»

А одна з британських газет навіть образливо обізвала її (його) «товстим і безглуздим трансвеститом, обмотаним у фольгу». Сумно. А-ля німецький мотивчик. А-ля блискуча уніформа. А-ля слоганчики наче з фільмів про нацистських окупантів — «Танцювати, корошо!», «Зібен, зібен, ай-лю-лю!» Не вистачало тільки «Матка, яйка, млеко!». На жаль, мимоволі відбулася якась надто вже загадкова трансформація українського пісенного образу. Спочатку його «били-вбивали, на чужину гнали», «у полон брали». А потім надули презервативи – і відправили тоді на Євробачення: щасливої дороги, дорогенька!

«Треба виштовхнути на поверхню оцю дурнувату попсу, що вже зробила людей зомбованими. Атрофоване мислення як таке. Їм треба крики і щоб бубни били. Але в джунглях чисті люди, вони нікого не ображають. Танцюють собі. Це їхня національна культура, а не попса. А в наших умовах барабани для того, щоб остаточно вибити мізки. Але їх і без цього мало залишилося…»Іван Степанович Марчук, всесвітньо відомий художник.

Руйнуючи психіку, спалюючи нервові клітини, вбиваючи емоції, вони із співучого народу виховують сіру масу, з якою потім можна чинити що завгодно. Так і сталося на останніх виборах.

Микола Томенко, поет, лауреат міжнародної премії ім. Гулака-Артемовського колись зауважив: «Не беріть сміття й непотріб, усе гірше, що є в Африці й Америці! Воно чуже нам. Не ганьбіть себе перед своїм народом, перед нацією. Цей сірий каламутний пісенний потік ­– явище тимчасове. Його змиють весняні зливи. як змивають і зносять вони сміття і бруд, очищаючи землю. збагачуючи повітря живлючим озоном…»

Не сталося і не відбулося, пане Миколо, на жаль.

Давайте згадаємо лише одну із дійсно українських пісень:


Тихо над річкою, ніченька темная,
Спить зачарований ліс…
Ніжно шепоче він казку таємную.
Сонно зітха верболіз…
Нічка розсипала зорі сріблястії,
Он вони в річці на дні…
Плачуть берези по той бік кудрявії.

Здалеку линуть пісні…
https://youtu.be/o89kEMsLFQs

Таких пісень, таких шедеврів залишив нам у спадок український народ більше ніж триста тисяч. Втім, зі сцени такого співу не почути, крім рідкісних винятків:

https://youtu.be/od0brEdTU64

 

Yaroslav

36 Comments on "Тихо над річкою…"

  1. Андрій Дар | 06.06.2019 at 21:05 |

    “Ніч яка місячна, зоряна, ясная…”
    У виконанні нашого комеска Титаренка, Леонід Биков.
    “Ти помітив, що ми тут над Укрвїною летали? Тут усе інше, прекрасніше…”
    (Цитата по пам’яті)

    • Евгений | 06.06.2019 at 22:22 |

      “Ніч яка місячна, зоряна, ясная…”
      =====================================================

      Вот и мне сразу же именно это вспомнилось.

      • А мені одразу спало на думку ось це:

        Кухлик

        Дід приїхав із села,
        Ходить по столиці.
        Має гроші – не мина
        Жодної крамниці.
        Попросив він: – Покажіть
        Кухлик той, що з краю.
        Продавщиця: – Што? Чєво?
        Я не панімаю.
        – Кухлик, люба, покажіть,
        Той, що збоку смужка.
        – Да какой же кулік здєсь,
        Єслі ето кружка!
        Дід у руки кухлик взяв
        І насупив брови:
        – В Україні живете
        Й не знаєте мови…
        Продавщиця теж була
        Гостра та бідова.
        – У мєня єсть свій язик,
        Ні к чєму мне мова.
        І сказав їй мудрий дід:
        – Цим пишатися не слід,
        Бо така сама біда
        В моєї корови:
        Має, бідна, язика
        – І не знає мови!

        Павло Глазовий

    • Владислав | 07.06.2019 at 05:46 |

      “Ніч яка, Господи, ясная зоряна…”(М, Старицький)

  2. bromidd | 06.06.2019 at 21:22 |

    Недавно слушал гуморески Анатолия Литвинова, в детстве обожал этого юмориста. Настоящий юмор трансформировался в 95 квартал. Посмотрите на Ютюбе например ” Дефицит и аппендицит”.

  3. Любопытный | 06.06.2019 at 21:58 |

    Когда DP записали “Childe In Time”… Шквал критики значительно превосходил критику “Зібен Ай-лю-лю”. Прошло время…. Где критики и где Deep Purple ??? Следует понимать что есть качественный стеб, а что есть откровенная попса в стиле “Баба Люба давай, давай”.
    “Ленинград”. “В Питере пить”, “Экспонат”… == Лесь.. == качественный стеб

    • шалтай-болтай | 24.06.2019 at 16:11 |

      В одном из фильмов о Пинк Флойд взяли интервью у известного муз.критика 70-х, который в середине 70-х “разбомбил одно из знаковых выступлений” группы.
      Сегодня он (этот журналист) уже практически забыт и вид у него жалкий..
      А ПФ будет жить еще долго…
      П.С. Где-то прочитал, что иногда, чтобы полнее узнать уровень интеллекта индивидуума, ему задают вопрос, типа “Что Вы знаете о Пинк Флойд?”

  4. Андрій Дар | 06.06.2019 at 22:11 |

    UA Тиберий Сорат
    Четвертые сутки пылает у Вовы Горит под ногами зеленки земля
    Порутчик Баканов – достаньте патроны, снимите погоны, одели их зря
    А ты Стефанчук, ну куда ты поперся. с лицом интелекта и прямо в народ
    Народ как увидел те новые лица и сразу решил, что пора их в расход.
    Я съездил в Брюссель, показался народу, народ оборжался, я речь там толкнул
    но ссука какая, содрала у Пэти ?! И снова в дерьмо я по уши нырнул
    А в Раде проклятой сидят депутаты смеются нам в рожу, плюются в ответ
    А наши законы – по всем туалетам, Ну совести нету ! Бумаги что ль нет?
    И Кучма вот мимо проносится чвалом, куда он поперся, в Сординию чтоль?
    А армия тихо достала кинжалы и точит о камень , о Боже ж ты мой…
    Вот мимо проходят опять генералы, вот снова садятся опять в кабинет
    А мы в этом доме сидим и гадаем, так вроде мы есть, или вроде нас нет ?
    А там в Делавере восходит зарница и суд делаверский бульдозер купил
    И тихо жужжа роет этот бульдозер счета, кассы, деньги и стоны терпил …
    О Бенино солнце, великое солнце и лайнер воздушный застыл как стрела
    Бэнюша родимый, а может с…ебемся, зачем нам Бэнюша такая пурга ?

    • Браво! Прямо увидел, как сидят квартальцы и поют. У них когда-то был номер на эту песню, высмеивали бегство Яныка с командой.

  5. Ти ба, який хлопчина знайшовся! На святе зазіхає, на Вірку Сердючку! На передвісницю та сестру пана Зеленського. А може йому ще й серіали російські не до вподоби? Тоді це зовсім не наша людина, женіть його звідси, женіть!

    А великий_мудрий_український_народ якось сам впорається. Наприклад, як у 1918, у 1932, та то ж таке…

  6. Андрій Дар | 06.06.2019 at 23:11 |

    Дуже дивне…. співпадіння? І тут 73%…
    https://ibigdan.livejournal.com/23761998.html

  7. А все починалося з Радіо Шансон – цього кацапського висеру нетверезої макаки. Висер заполонив спочатку ефір, а потім мізки 73% длб. Звісно йти по сходах, які ведуть вниз набагато легше ніж вверх.

    • Alex_k | 07.06.2019 at 09:47 |

      Цей висер непогано б взагалі забороняти, принаймні трансляцію у публічних місцях, як-то у маршрутках. Десь, здається, так і робили, але недостатньо. Краще б взагалі вимикати, а ефір із-за поребрика глушити. І з тупою попсою та репом би теж щось робити. А академічну і рок-музику підтримувати. Але хто ж цим буде займатись?

    • Укроп | 07.06.2019 at 10:54 |

      Рашка – страна с уголовным мировоззрением и там это не удивительно. Но зачем радио “сидельцев” нам всем? Пусть они имеют свою субкультуру, куда ж денешь эту “романтику”? 🙂 Но вот водители маршруток они что, все бывшие зеки? Да сомнительно что то… 🙂

  8. strelok17 | 07.06.2019 at 08:32 |

    Сейчас в меня полетят тапки.
    Но от цитат повеяло совком. Таки тухлым,с запахом плесени.
    Хотя это не отменяет того факта что Сердючка откровенное лайно.

    • Укроп | 07.06.2019 at 10:58 |

      Да, на этом сайте собрались ярые любители совка, вы правы, с “дедами на палочках” только и знаем что ходить 🙂
      Сердючка – мерзость, иначе бы ее не любили в рашке. Тут простой маркер – если нечто любят в рашке, можете не сомневаться, это дерьмо 🙂

  9. Евгений О. | 07.06.2019 at 09:25 |

    Перепрошую щиро шановне товариство, але всі оці ридання за вітчизняною культурою, при всій їх справедливості, затьмарюють дійсні причини явища.
    Усі ці “вірки-сердючки”, “радіошансони” та “бульвари” і таке інше, є зовсім не ексклюзивно українським здобутком.
    Як казав один мій знайомий з приводу сусідньої кумпанії, що свого часу не далеко від нас на пікнічок зібралась: “Програма та ж сама. Меню трошки відрізняється”.
    Зверніть, шановні свою високу увагу на те, де, в яких побутових пристроях найшвидше з’являються передові здобутки техніки і технології. В розважальних виробах.
    Тупуваті стрілялки, бігалки, ловилки і таке інше заполонили такий чудовий винахід, як смартфон.
    Сказ з виловом покемонів охопив світ. Наприклад.
    Чому – бо ж вигідно. Прибуток. Чималий. З цілком прийнятних інвестицій.
    Подивіться на сьогоднішніх підлітків і особин молодшого зрілого віку. З рюкзачків та сумочок розноситься какофонія, яку вони називають музикою. Пристрої, за допомогою яких відбувається це забруднення акустичного простору продукт доволі сучасних технологій. Та й вартують суттєвих грошей.
    Спрощені слова, спрощені ритми, спрощені ігри стали, на превеликий жаль, світовою тенденцією…
    І наші культурні негаразди сьогодні цілком, як кажуть по модному, в тренді.
    Згадуючи історію з лікарськими препаратами типу, наприклад, морфіну, що спочатку були використовувані виключно лікарями та під лікарським наглядом, з часом перетворились на дещо зовсім інше. Високотехнологічне і так далі. Аналогії з розповсюдженням виробів, в тому числі і “мистецьких”, що генерують деградацію суспільства з надзвичайною ефективністю, так просто на поверхні.
    Пречудовий свого часу винахід, такий, як телебачення, вже всі дружненько прозвали “зомбоящиком”, цілком, до речі, обґрунтовано, Інтернет, без якого сьогоднішнє життя нормальної людини уявити важко, одночасно з величезною користю, став джерелом мерзоти, яка раніше була доступна тільки вузькому колу фахівців, що з нею боролись…
    Прикладів можна наводити безліч. Багато з них можуть викликати благородний гнів всіляких борцунів за різноманітні свободи. Але реальність така, що у переважній більшості своїй люди дуже схожі на воду, що тече по найкоротшому шляху під дією гравітації, проникаючи у найменші шпарини…
    Так що шановні пані та панове, для збереження і розвитку нашої української культури сьогодні потрібні дуже і дуже великі зусилля.
    Зусилля для подолання спротиву тієї частини нашого суспільства, що обдуривши своїх виборців, тепер заради збереження свого тупо матеріального стану ладні отих самих своїх виборців просто знищити.
    Плакати і констатувати стан речей сьогодні є не достатнім.
    Потрібна, як казав один літературний герой ” Плодотворная дебютная идея”.

    • Alex_k | 07.06.2019 at 09:59 |

      Які можуть бути ідеї? Забороняти тупі “шансон”, попсу і реп? Може, частково подіє, а частково викликає протестний протилежний ефект. Скоріше ефективним було б підтримання нормального мистецтва та музики – академічної, року. Як квоти на україномовну музику. Хоча тут складніше з реалізацією.

      • Укроп | 07.06.2019 at 11:03 |

        Идея – “правильное” налогообложение этой мерзости типа шансонов и прочего проявления русского мира. Чтобы радиостанцию было невыгодно содержать от слова “совсем”! А еще бы ломбарды и игровые автоматы обложить таким налогом чтобы никому даже и в голову не приходило их открывать, хотя формально запрета быть не должно, естественно, мы же толерантны к человеческому идиотизму 🙂

  10. Гарно росіянки співають нашу пісню “Тихо над річкою…”… прислухайтесь до вимови…

  11. Litovskij banderoviec | 07.06.2019 at 10:15 |

    DL super, nie menieje klassnyje komenty. Diakuju…

  12. Це класичне замкнуте коло – шоубіз цікавить тільки профіт, тому шоубіз орієнтується на смаки більшості, щоб продати якомога більше контенту. Більшість же недалеко відійшла від тварин, і смаки цієї публіки вимагають сердючок, шансону, сватів і битв екстрасенсів. Оскільки всі ефіри забиті цим лайном, надій на поліпшення смаків публіки ніяких в мене немає. Таким чином, це лайно само себе відтворює.

    • Укроп | 07.06.2019 at 11:10 |

      Вот вы и ответили на свой вопрос – наличие профита. Если в результате “правильного налогообложения” этот профит будет становиться отрицательным если каналу возникнет желание травить слушателей “сердючками” – так сразу и попустит, профит неплохой регулятор 🙂

  13. Yaroslav | 07.06.2019 at 11:11 |

    Забороняти – марна справа. Попит на сердючків та інше лайно формує неосвічене суспільство. Це наша школа сформувала 73% зебілів. Тільки зміна поколінь вчителів і навчальних програм через багато років дасть належний результат. А поки державні інституції стоятимуть осторонь, поглядаючи на таке неподобство в українському культурному просторі, нічого не зміниться.

  14. Андрій Мерс | 07.06.2019 at 12:43 |

    Красно дякую, Ярославе за наданий матеріал.
    Дійсно, українізацією мізків Укаїнців потрібно було займатиь ще із 91 року, тоді б не мали того, що маємо сьогодні. Але ж хто б цим займався? Кравчук? Кучма? хіба що В’ячеслав Чорновол, мир праху його, але ж його швидко прибрали.
    Таким чином краще піздно, ніж ніколи. І як для мене то саме Українізація, і її частина декомунізація – найважливіше досягнення Пороха за його каденцію. Це те, що дає нам надію на відродження нації і Країни.
    Ще раз дякую за Ваш твір.

    В свою чергу хочу поділитись з Вами та усіма читачами каналом із Українськими повстанськими (і не тільки) піснями.
    https://www.youtube.com/user/AlexaVolia/videos

    А на додачу – чудова українська пісня у виконанні “якоїсь маловідомої особи” 🙂
    https://www.youtube.com/watch?v=UFYMQPhIius

    • Андрій Мерс | 07.06.2019 at 13:00 |

      І ще одна пісня.
      https://www.youtube.com/watch?v=J9GNyR8nE3E

      • Андрій Мерс | 07.06.2019 at 13:04 |

        Пісня теж на тему лагерів. Але ж як разюче вона відризняється від “російського шансону”. Це, як справедливо відзначав раніше Автор, цивілізаційна різниця. І в цьому плані нам чеченці (не кадирівці) набагато ближчі ніж росіяни.

        • За гарною музикою сховане паскудство… За які такі гріхи сніги приговорили? Перед ким гріхи? Не текст, а маячня…

          • Yaroslav | 07.06.2019 at 17:21 |

            Шановний, де ви побачили паскудство???
            Не плакав, не боявся, не жалівся,
            Не бачили тремтячої руки.
            Мені було шістнадцять, як з криївки,
            Немов щеня, виймали ястребки.
            А далі – ешелони, дикі вежі,
            Колючий дріт етапних таборів,
            Ведмежий край, за небокрай – безмежжя,
            Де кожен погляд свічкою горів…

            Приспів:
            Сніги, сніги… Червоне, чорне, біле…
            Сибірських рік закуті береги…
            Сніги, сніги мене заговорили
            Усе життя спокутувать борги.

            Скулили пси, і кулі голосили,
            Якщо є диво – це одне із див:
            Не знаю, де набралась вовча сила,
            Не відаю, як тільки я дожив…
            Не плакав, не боявся, не жалівся
            Від тих часів студеної пори.
            Старий я, щоб іти тепер в криївки,
            Та знову розпинають прапори…

            Приспів.

            Не плакав, не боявся, не жалівся,
            Не бачили тремтячої руки.
            Мені було шістнадцять, як з криївки,
            Немов щеня, виймали ястребки.

            Приспів.

            Сніги… Сніги…

          • Андрій Мерс | 08.06.2019 at 22:52 |

            Довго думав, що ж вам відповісти.
            Маячня?
            Пісня про долю українців, яких вивозили на каторжні роботи до Сибіру та далі, для вас лише маячня.
            Бог вам суддя. Лише одне питання – а що ви робите на цьому ресурсі?

  15. За гарною музикою сховане паскудство… які такі в України гріхи? Перед ким гріхи? За які такі гріхи “сніги приговорили”? Не текст, а маячня… Те саме з “Лентою”. Ну яка “лента” в українській? Хоча, бухому горланити “лента за лентою” таки простіше, ніж “стрічка за стрічкою”. Приклад гарної патріотичної пісні, як на мене – “Нас весна не там зустріла”…

    • Yaroslav | 07.06.2019 at 17:45 |

      Словник української мови вам у поміч. «Лента» – українське слово. В контексті пісні це правильніше ніж стрічка «Стрічка» означає: кінофільм, плівку для запису музики, фото, рядок слів, написаних в одну лінію, смужка тканини – тасьма, стяжка.
      А для кулемета саме ЛЕНТА.

      • Я прихильник використання слів іншомовного походження для технічних термінів. Тому “кінофільм, плівка для запису музики, фото” — “фільма”, на відміну від “рядка слів, смужки тканини”. Тому відповіддю на запитання “Як правильно, “лента” чи “стрічка”?” може бути “белт”. (Тому “Белта за белтою…” 🙂 )

        Технічні терміни, на мій погляд, повинні бути стилістично та емоційно нейтральні.

        Щоб трохи розважити шановне панство, пропоную згадати фільму “Ґладіатор”, коли виконується вирок. Лунає команда… ви не повірите, у перекладі я чую чи то “Фоєр!”, чи інша схожа. Людоньки, перекладачі (це я сподіваюсь, що у ориґіналі цього немає)!!

      • Hochlander | 08.06.2019 at 08:28 |

        Словник Української Мови (СУМ) для електронного словника Lingvo дає наступну підбірку вживання слова «лента»:
        лента ЛЕ́НТА, и, ж., нар.-поет., прост. Стрічка.
        Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (П. Чубинський);
        У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі… (П. Тичина);
        Лента за лентою набої подавай, український повстанче, в бою не відступай (з народної пісні);
        Ні ричажків з літерами, ні котушок із лентами, ані валка для паперу в машинці не було (Ю. Смолич);
        * У порівн. Вона [дорога] видавалася тут між полями зміїним звоєм… там знов рівною лентою (О. Кобилянська).

  16. Yaroslav | 08.06.2019 at 09:31 |

    Автор пісні «Вже вечір вечоріє..» Микола Сороколіта – героїчна людина просив: прийняти слова пісні такими якими вони є- бо з пісні слів не викинути…

Comments are closed.