Невисловлене «Слово про УПА»

Звичайно, евреї воювали і проти УПА. В севецькій армії вояків Повстанської Армії називали бандитами. У 1946 році поет Давид Самойлов написав вірша «Бандитка», якого не оприлюднювали майже півстоліття. Вперше його надрукувала газета «Волинь» міста Рівне 11 вересня 1992 р.

І хоча вже існує переклад його українською Олени Білозерської, все ж таки сильніше цей вірш звучить саме російською мовою. Щоб зрозуміти, що насправді відчуває людина перед розстрілом, потрібно прочитати оповідання Жана Поля Сартра «Стіна», написаного у 1939 році і лише тоді зрозуміти високу мужність «бандитки».

Вірш «Бандитка» написав ворог Української Повстанської Армії. Він воював проти неї. Справжній поет завжди залишається поетом і брехати не може. Бо у віршах будь-яка фальш одразу висвічується, хоч би як автор і прагнув це приховати. А на війні особливо. Є. Євтушенко колись написав: «Война была несчастьем для народа, а для поэтов – счастием не врать…»

 

Бандитка

Я вел расстреливать бандитку.
Она пощады не просила.
Смотрела гордо и сердито.
Платок от боли закусила.
Потом сказала: «Слушай, хлопец,
Я все равно от пули сгину.
Дай перед тем, как будешь хлопать,
Дай поглядеть на Украину.
На Украине кони скачут
Под стягом с именем Бандеры.
На Украине ружья прячут,
На Украине ищут веры.
Кипит зеленая горилка
В белёных хатах под Березно,
И пьяным москалям с ухмылкой
В затылки тычутся обрезы.
Пора пограбить печенегам!
Пора поплакать русским бабам!
Довольно украинским хлебом
Кормиться москалям и швабам!
Им не жиреть на нашем сале
И нашей водкой не обпиться!
Еще не начисто вписали
Хохлов в Россию летописцы!
Пускай уздечкой, как монистом,
Позвякает бульбаш по полю!
Нехай як хочут коммунисты
В своей Руси будуют волю…
Придуманы колхозы ими
Для ротозея и растяпы.
Нам все равно на Украине,
НКВД или гестапо».
И я сказал: «Пошли, гадюка,
Получишь то, что заслужила.
Не ты ль вчера ножом без звука
Дружка навеки уложила.
Таких, как ты, полно по свету,
Таких, как он, на свете мало.
Так помирать тебе в кювете,
Не ожидая трибунала».
Мы шли. А поле было дико.
В дубраве птица голосила.
Я вел расстреливать бандитку.
Она пощады не просила.

Немає потреби лукавити. Талант здебільшого було марно розтрачено, бо прислужували режиму наввипередки, як і наш Тичина про колгоспи, МТСи та партію марав, а також зломлені в сталінських концтаборах Остап Вишня і в застінках КГБ Рильський.

Надам без купюр лист ветерана війни і праці Валентини Миронцової з селища Октябрьське Тульської області, Російської Федерації:

«Звертається до вас мешканка селища Октябрьське Тульскої області, росіянка. пенсіонерка, ветеран війни, яка пройшла фронтовими шляхами з першого до останнього дня війни. Після звільнення м. Рівне штаб нашої дивізії внутрішніх військ був дислокований у місті, а роти і взводи, розташовані в районних центрах, брали участь у боях із загонами УПА. Офіційна комуністична пропаганда називала повстанців «бандитами», «бандерівцями», посібниками німецьких загарбників. Вихована в дусі радянського патріотизму, я по молодості сліпо вірила у цю брехню.

Гостюючи цього року у своїх родичів у м. Рівне, я дізналась, що у жовтні 1992 р. український братній народ буде святкувати 50-річчя УПА. Я згадала трагічні роки і вирішила написати цього листа до газети «Волинь» і розповісти про страту групи повстанців УПА.

Перебуваючи у відрядженні в Рівному, я стала випадковим свідком, коли привезли на автомашині групу бійців УПА і повісили на моїх очах. Смерть усі вони зустріли мужньо, я би сказала героїчно. жоден з них не просив помилування. І що мене особливо вразило – усі вони вмирали, приймаючи мученицьку смерть, зі словами: «Слава Україні!».

Блискавкою сяйнула думка: хіба можуть так мужньо вмирати бандити, як їх називала комуністична пропаганда? Так ідуть на ешафот лише хлопці, які палко люблять свою землю, свій народ, прагнуть звільнити свою землю від окупантів.

І я подумала: то хто ж бандити – ті, що вмирають за вільну Україну, чи ті, що прийшли на цю землю і творять злодійства?

Я схиляю свою сиву голову перед тими молодими мучениками, які віддали своє молоде життя за незалежну, вільну Україну».

Подобається це комусь чи ні, але за офіційним висновком робочої групи істориків при урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА, що працювала впродовж 1997-2004 рр., найнебезпечнішими ворогами Третього рейху на території рейхскомісаріату «Україна» у першу воєнну зиму, за визнанням нацистської поліції безпеки і СД, були не радянські партизани і підпільники, а… бандерівці, бульбівці і та частина мельниківського крила.

Директор архіву СБУ Володимир В’ятрович зазначав, що досі в суспільстві домінує стереотип «вони стріляли нам у спину». «Це спростовується документами, які є в наших архівах», – запевняв історик. Документи підтверджують, що керівництво Української Повстанської Армії давало чіткі вказівки своїм підрозділам не воювати з Червоною Армією, яка наступала.

Основним противником УПА була не Червона Армія, а НКВС, «який проводив зачистки серед місцевого населення», – розповідав історик, – «Саме проти цих військ воювала Українська Повстанська Армія до середини 1950-х років».

Історик також розповів про випадки, коли червоноармійці приєднувалися до УПА – «часто це були люди, які потрапляли в німецький полон і яких звільняли українські повстанці». Як приклад Володимир В’ятрович навів такі імена: лейтенант Червоної Армії Дмитро Карпенко, який став першим кавалером вищої нагороди УПА, – золотого хреста «За бойові заслуги»; Іван Кулик (Сірий), що воював в УПА до 1952 року. «Таких прикладів можна навести багато», – сказав директор архіву.

Володимира В’ятрович підсумовував: «Історія УПА найближчим часом не роз’єднуватиме, а об’єднуватиме українців, тому що ідеали, за які боролися українські повстанці, – національне самовизначення, демократична держава – це те, що має об’єднати всіх громадян України незалежно від їх політичної орієнтації і національної приналежності». На жаль, цього ще не сталось.

Визнання, що «українські націоналісти завдають більше труднощів, ніж більшовицькі банди», яке прозвучало 5 травня 1943 року на нараді в Рівному за особистої участі рейхсміністра окупованих східних територій А. Розенберга, стало гідною й цілком заслуженою оцінкою. Адекватною виявилась і реакція: у червні-липні 1943 р., коли в боях на Східному фронті вирішувалась подальша доля світу, гітлерівське командування змушене було кинути проти УПА близько 10 тис. німецьких і польських поліцаїв та жандармів, 10 мотопіхотних батальйонів вермахту, 50 танків, 27 бойових літаків, п’ять бронепоїздів, угорські військові частини. Та, втративши понад три тисячі вояків, гітлерівці так і не подолали армію, про солдат якої українець, що став уособленням совісті нації, Олесь Гончар в день святкування 50-річчя Перемоги написав: «Жаль тільки, що не знайшлося на Хрещатику місця для представників героїчної УПА. Але правда переможе, історія віддасть належне всім, хто виборював суверенність України».

Відомо, що комуністи і представники деяких інших лівих політичних сил з високих трибун переконують український народ, ніби військові дії ОУН-УПА були засуджені Нюрнберзьким судом. Вони брехали. На Нюрнберзькому процесі не засуджували дій ОУН-УПА.

Військовий дізнавач, слідчий офіцер колишньої Радянської Армії Андрій Довгун у незалежній громадсько-політичній газеті «Волинь» оприлюднив таку заяву: «Наприкінці 1945 року до слідчої комісії названого суду Генпрокуратурою СРСР на ОУН-УПА було доставлено 28 томів «звинувачувального» матеріалу. Відповідні слідчі органи цього суду прийняли ці «документи» і включили їх у свій реєстр.

Після глибокого їх вивчення комісія виявила чергову радянську фальшивку. Крім голослівних фраз на тюремно-табірному жаргоні, ніяких фактів не надавалося. Просто їх не було. На основі цього слідчі органи всесвітньо відомого суду радянське «подання» відхилили. Натомість до рук слідчої комісії потрапили документи абверу, гестапо, багатьох штабів різних родів військ гітлерівської Німеччини. Німці у цих документах ОУН-УПА називали лаконічно: «Бандерен группен» і доповідали вищому командуванню, що на терені Західної України утворилися цілі регіони, які контролювалися УПА, про криваві сутички і бої німців та їхніх союзників з УПА.

Крім того, слідчій комісії цього суду було відомо про створення оунівцями «Антибільшовицького блоку поневолених народів» і що до складу УПА входили євреї, грузини, азербайджанці, татари та інші представники народів СРСР.

Приблизно 100 тисяч бійців УПА, членів ОУН у 1945 році покинули Україну і відступили через Польщу, Словаччину і Чехію на територію Німеччини, Була мета зберегти життя тисяч людей. Всі вони здалися американським і англійським окупаційним властям…

Андрій Довгун далі пише, що всім повстанцям, уже як союзникам по антигітлерівській коаліції, надали медичну допомогу. Бійці ОУН-УПА утворювали будівельні бригади і з дозволу американців наймалися на роботу майже по всій Німеччині і відновлювали зруйновані мости, шляхи, заводії та фабрики.

Вічна пам’ять загиблим, тим, які вважали. що їм: «… все равно на Украине, НКВД или гестапо».

 

Yаroslаv

19 Comments on "Невисловлене «Слово про УПА»"

  1. Дед Панас | 05.06.2019 at 17:58 |

    Дякую!

  2. Санто | 05.06.2019 at 18:18 |

    Дякую. Батькова сестра розповідала те ж саме. Може стаття і написана, коли автор побачив мій недавній комент. Ці моменти історії України треба викладати в школі, з малих літ вкладаючи в голови молодих правду, а не пропаганду. І канал “Інтер” треба закрити, що працює в Україні на радість клінічних совків, отих, що розстрілювали…

  3. Спасибо Вам, большое, Yаroslаv! Очень важные факты, для лучшего понимания истории Украины! И я согласен с Санто – эти факты должны быть включены в учебники истории! Мы много не знаем, из своей истории – надо ломать эту ситуацию!

  4. Я заранее извиняюсь, за ссылку не по теме статьи! Но Лук пишет очень актуально, и не противоречит тематике ЛО. https://site.ua/look.gorky/20457-epilog-istiny-abo-volshebnyy-kolodets/

  5. По-моему, это очень важно. Ведь не столетия назад, а десятилетия. Нет слов.

  6. Karina | 05.06.2019 at 20:59 |

    Це усе дуже добре, але не тільки єврейське питання непокоїть багатьох людей. Поляки наприклад постійно розповідають про “звірства УПА”. Я їм заморилася вже пояснювати, що це НКВД перевдягалися у форму УПА, чинили звірства, а потім залишали дітей, щоб вони, малі і перелякані, несли далі у світ брехню, бо хтось там горлав, що це УПА. Але що, все ж таки, сталося на Волині? Розумієте, поки не буде дана офіційна оцінка цих подій, поки не буде офіційно оголошено хто вчинив “різню”, хто віддавав накази, це постійно буде чорною плямою сидіти на репутації УПА. Ці достойні лицарі, хлопці та дівчата, які відчайдушно боролися за свою Батьківщину, заплямовані у якийсь брудний скандал, з якого ніхто не поспішає витягати їх світлу пам”ять і імена. Якщо це була провокація НКВД – треба заявити про це офіційно на міжнародній конференції. Якщо були якісь зрадники, які дійсно вбивали мирне населення – теж треба їх осудити і дати оцінку їх діям. А таке перегавкування через кордон: усі бандити – ні, усі ідеальні, тільки сприяє незгоді і тримає цю чорну пляму над усією УПА.

    • Владислав | 06.06.2019 at 10:15 |

      На Волині Армія Крайова винишувала українців тисячами. Що сталося? Ото й сталося.

  7. Tilifonict | 05.06.2019 at 21:06 |

    Случайно слово бандит, бандитизм, банда произошло от Бандера. У меня ощущение что таким образом совок вбивал в головы сам негатив от фамилии нашего героя. Так, мысль

    • Андрій Дар | 05.06.2019 at 21:44 |

      Ні, слово “банда” значно старіше, згадується, наприклад, у розповіді про Шерлока Холмса “Пестрая банда” – “Пестрая лента” (band).
      У оповіданні “Пестрая лента”.

    • Андрій Дар | 05.06.2019 at 21:46 |

      А на іспанській мові bandera – це прапор, стяг.
      bandera de españa

      • А ще — бандероль, банер. Як і у “band” — стрічка (звичну нам поштову бандероль обертали стрічкою, інколи з вже надрукованими символами поштових зборів, як у поштової марки), банер — вимпел (прапор-стрічка, часто роздвоєний).
        А банда — це не бандитизм, це група, раніше — військова під банером, а потім — музична (напр., джаз-бенд, біг-бенд).

  8. Автору огромная благодарность. Правду нужно знать. Всегда.

  9. Саме про це мають розповідати по ТБ наші ЗМІ, які продалися ще до свого народження і лльють нам у вуха кацапську попсу та інший непотріб. Тому і піднімають голову виблядки типа гепи та обТруханова. Державний канал має розпочати цикл передач про історію України у цілому та про УПА. Інакше ми знову програємо у інформацйній війні.

  10. Альбрехт | 06.06.2019 at 07:07 |

    время яноковоща. коммандировка. Львовская область. три дня в небольшом селе. меня уже знают все, потому что на виду а гостиница с рестораном одна, узе продавщиня в магазе здоровается как со старым знакомым. Фамилия и имя во время резистрации разлетелась быстро – еврей из Киева приехал.
    Както встретил в краеведческом мужее старика который что то там решал ся так понял по экспонатом. Он сразу ко мне, подал руку
    – Це ти той ж*д с Кийова? (это не ругательное слово в ЗУ, не надо ляля)
    – да. а шо?
    – Хочу сказати що в мене батько теж с ж*вськойи родини, похован на жид*вському цвинтаре. Его НКВДисты расстреляли. он в ОУН УПА сантиаром був….
    И меня как обухом по голове пригвоздило этой информацией. Все ж е официально утверждали что бендеровцы – антисемиты которые прям соплями исходили вживую запихивая евреев в печки…. а ну нате.
    Притом сантиар обычно из местного населения, т.е. этот человек пережил гитлеровцев и ДОБРОВОЛЬНО (!) вступил к тем которых должен был боятся, и воевал против коммунитов вроде которых должен был любить….
    Та информация меня просто выбила из колеи, и я как человек отлично знающий еврейские организации Украины начал наводить справки.
    Было конечно всякое – антисемиты размазаны ровным слоем по всему миру. но местные евреи почему то предпочитали присоединстя именно к ОУН УПА а не к красноармейцам. что кагбе намекает.

  11. vl.west | 06.06.2019 at 07:46 |

    получається що воїни УПА приймали участь при відновленні післявоєнної Німеччини.
    з євреями однозначно не все так однозначно кому цікаво можете самі перерахувати кількість євреїв в керівництві більшовицької росії за часів леніна та троцького.

  12. Михаил | 06.06.2019 at 17:06 |

    Спасибо за инфонрмацию на эту тему!!! Хотелося бы что бы эта тема “УПА и ОУН” чаще здесь освещалась, так как ,разумеется, в обычной прессе такое не нейдешь!!!

Comments are closed.