Симон-Петро (Часть 1)

Від редакції

Сьогодні ми маємо дебют ще одного автора з лав наших читачів, а вірніше – авторки. Принаймні, псевдонім вказує на жіночу стать, то хай так і буде. Отже зустрічаємо – Ярина Роз’ятрена.

Как и по всей стране, у нас в «ЛО» продолжаются бурные обсуждения текущей ситуации. На одно из таких обсуждений к нам в гости заглянула довольно молодая (а может, просто моложавая?..) женщина, назвавшаяся Яриной Разъятренной. Ее пламенный спич показался нам довольно любопытным, поэтому публикуем его с сохранением стилистики ораторши.

Революційний цикл

От дивлюсь я на вас, і так і хочеться сказати: ох і дурні ж ви всі!!!

Як це у когось було?! У Райкіна?! А хто він такий, отой ваш Райкін?.. Ага-а-а, он воно що… Ну-у-у, в будь-якому разі, це сталося ще до мого народження і в совку. Ні-ні, не подумайте чогось, історія мене цікавить! Ще й як цікавить. От тільки історія України, а не того вашого Се-Се-Се-Ру. І це я вам зараз довести спробую.

Навіщо?.. Як це — навіщо! Бо «золотий четвертак», який за Пороха проголосував, щось весь похнюплений ходить. Не можуть зрозуміти, сердеги, що сталося. Між тим, усе просто та очевидно. Очевидно настільки, що навіть я своїм бабським розумом усе розумію. Чого ж не розумієте ви — хлопці?! Ну, отож послухайте мене…

Що там у нас відбувалося в 2013-2014 роках, яка історична подія? Так, Євромайдан. А ще як він називався?.. Так, Революцією Гідності. Хто там іззаді єхидствує про негідність?! Я тобі, собацюро!.. Так-так, хлопці, намніть йому боки як слід, хай знає… Отже, суть тих подій — РЕВОЛЮЦІЯ. Хто не зрозумів, спеціально повторюю по складах: РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІ-Я!..

Але не встигла ще завершитися Олімпіада-2014, як сусідня навіжена бензоколонка розпочала проти нас агресію. Отже, революцію треба було зупиняти — бо треба було з навіженою бензоколонкою воювати. А революція й війна — то є речі погано сумісні в одній державі. Й якщо революцію вчасно не спинити, то можна програти державу.

А що зупиняє революцію?! Вірно, її надійно зупиняє контрреволюція. Хто не зрозумів, спеціально повторюю по складах: КОНТР-РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІ-Я!.. Отож із вбивства Сашка Білого у нас в Україні й розпочалася натуральна контрреволюція. Відтоді ми зав’язали з перетвореннями революційними — тобто, з надто різкими. Коли руйнуємо старий світ до основи… до фундаменту… і навіть глибше. А на руїнах старого світу з революційною швидкістю зводимо щось нове, до того незнане світом. В умовах зовнішньої агресії так діяти не можна — бо на революційний… Та ні, вже не на Майдан — на революційний будмайданчик швиденько припреться навіжена бензоколонка і все повипалює напалмом. А тоді що робити накажете?..

Отож і сталася наша українська контрреволюція, і Порошенко став її президентом. Ну так, президентом контрреволюції — а чого тут такого?! Контрреволюція армію відновлювала, агресію бензоколонки зупиняла, міжнародних союзників для України шукала, нові підприємства під час війни відкривала, з МВФ домовлялася, томос для УПЦ здобувала… І таке інше. Чим погано?! Хто там позаду каже, що погано?!

Ні-ні, хлопці, «темну» йому влаштовувати не требв. Бо він таки має рацію, хоч не має кулемета: контрреволюція теж має свої обмеження — інакше б вона не була сама собою! Контрреволюція не може, наприклад, з корупцією боротися. Або повичищати з країни всю ворожу сволоту, щоб усе блищало, як собачі яйця!.. Для цього вже не контрреволюція потрібна, а диктатура. Хай навіть м’яка, «оксамитова» — але диктатура… Повторюю для особливо тупоголових: ДИК-ТА-ТУ-РА!!!

От в цьому і полягає глибинна суть поточного моменту, яку я спробую пояснити на історичному матеріалі.

Прощавай, Симоне!.. Здоров був, Симоне!..

Хто сказав, що мене не цікавить історія?! Для особливо тупоголових повторюю: цікавить ще й як!!! Тільки не історія того вашого Се-Се-Се-Ру, а історія України.

Отож сталося все у 1917 році — під час Української Революції. Хто тоді прийшов до влади? Вірно: Центральна Рада на чолі з Грушевським. Ну, що там уряди були на чолі то з Винниченком, то з Голубовичем — то воно діло таке… Скажіть краще, хто там у Центральній Раді був першим Генеральним секретарем військових справ?

Та який ще Брежнєв?! Який Хрущов?! А Сталін тут до чого?! А тим паче Горбачов… Нащо ви мені генсеків Це-Ка Ка-Пе-еР-еС тицяєте?! З якої це ласки якщо генсек, то одразу ж Це-Ка Ка-Пе-еР-еС неодмінно??? Я ще раз запитую по-доброму: хто був у нашій Українській Центральній Раді першим Генсеком військових справ? Що, невже не знаєте?..

Хто сказав «Петлюра»?! Ти сказав?! Ага-а-а!!! Молодець, візьми пиріжок з полиці, обдмухай пил і поклади на місце. Або піпідастром обмети… Якщо хтось не зрозумів — це у мене жарт гумору такий. І про піпідастр, і про пиріжок також.

Що таке піпідастр?!

Сам ти той піпідастр, про який подумав, придурка кавалок!!! А от якби ти попрацював покоївкою десь в Італії, наприклад, то знав би тоді, що таке піпідастр… Хлопці, от йому саме треба влаштувати «темну» — бо не заспокоїться ніяк!.. Ну, тепер гаразд.

Отже, повернімося до Петлюри: саме він і став найпершим від часу заснування цієї посади Генсеком військових справ Української Центральної Ради. Першим військовим генсеком Української Революції, якщо можна так висловитися.

А далі що було, пам’ятаєте? Центральна Рада наївно вважала, що російські більшовики їх не чіпатимуть. Що з ними буде мир, дружба, жуйка. Оскільки ж військовий генсек Української Революції діяв аж надто рішучо в порівнянні з іншими, то особисто голова українського уряду Винниченко назвав його головним винуватцем конфлікту з російським Раднаркомом. Тоді Петлюра подав у відставку. Й хоча він ще очолив Гайдамацький кіш Слобідської України та особисто керував, наприклад, штурмом київського «Арсеналу», проте з лав українських урядовців вилетів.

Далі сталася українська контрреволюція — так званий квітневий переворот 1918 року, прихід до влади гетьмана Скоропадського, відновлення прав крупних землевласників за підтримки Нісеччини. І таке інше.

А далі що було? Хто сказав, що «Директорія»?! Правильно, лапусику! Молодчинка! Так, візьми з полиці пиріжок змахни піпідастром пил і… А чому з «піпідастра» знов не регочете?! Ага-а-а, вже встигли погуглити!.. Ну що ж, молодці.

Але вертаймося до Директорії. Хто там був головним директором?! Звісно, що жарт! Хто очолював Директорію?! Спочатку Винниченко, а потім — Петлюра, який був на той момент головним отаманом УНР! Саме він і залишився найвідомішим очільником Директорії. Після смерті Петлюри його змінив Лівицький, однак це сталося вже у вигнанні або, нашою мовою кажучи — в екзилі. Ваша ж редакція нещодавно на могилу Петлюри квіти покладала… Ну так, так…

Але скажіть мені от що: Директорія — що воно таке?! От саме це і є «диктатура по-українськи»!!! Нехай м’яка, нехай оксамитова — але диктатура. Для особливо тупоголових повторюю: Директорія — це наша ДИК-ТА-ТУ-РА!.. Тепер зрозуміли, до чого тут Порошенко?..

Як, навіть після всього сказаного не зрозуміли?! Ну, ви ж і гальмуєте!..

(далі буде)

7 Comments on "Симон-Петро (Часть 1)"

  1. Dmytro Podkowa | 16.05.2019 at 12:24 |

    Ви мене, будь ласка, пробачте, але в мене єдине питання – І ЩО ВОНО ТО БУЛО? Пані багато ДИКТАТУР бачила на світі? Хоча, особисто мені, після осанни Сашкові Білому, далі можна було вже й не читати. ІМХО.

    • Андрій Дар | 16.05.2019 at 16:25 |

      А мені сподобалось, гарний допис.
      Читаємо далі.

    • Сашко Білий тут до надто різких перетворень, які уособлює революція. Його усунули, чим дали зрозуміти, що час якось упорядковуватися, щоб не прос-ти країну (я так розумію)

  2. Альберт | 16.05.2019 at 12:41 |

    слушайте, ЛО. или я к вам завтра врываюсь с пивом, или вы послезавтра едите на шашлыки!

    пысы. а Шо за прикол в войне быть общедоступным ?

    французы не пример?

  3. Andriy Moderator | 16.05.2019 at 18:23 |

    “Отож із вбивства Сашка Білого у нас в Україні й розпочалася натуральна контрреволюція.”

    Дался всем этот Сашко Білий. Там был тривиальный криминал. Раз мы уже заговорили о революциях – кто всегда впереди всех во время революций? Правильно – мародеры.

  4. Лариса | 16.05.2019 at 18:30 |

    Емоційно, але думка простежується. Для кращого сприйняття треба читати вголос, бо текст трохи нагадує стендап. Трохи забагато косметики і парфумів (закреслено) метафор та вигуків, та то таке.

  5. Владислав | 16.05.2019 at 19:45 |

    Зворотний відлік для Авакова почався саме з Сашка Білого.

Comments are closed.