Наша Лінія оборони

Ще не вмерла Україна, але може вмерти, бо чужинський отаман приведе до смерті!

З народної творчості

 

«Яка людина наважиться «науково спростувати» етику Нагірної проповіді, наприклад заповідь «не противтеся злу», чи притчу про людину, котра підставляє і ліву і праву щоки під удар? Проте ясно, що тут, з мирської точки зору, проповідується етика, що вимагає відмови від почуття власної гідності. Треба вибирати між релігійною гідністю, яку дає ця етика, і людською гідністю, етика якої проповідує дещо цілком інше: «Протився злу, інакше ти будеш нести свою долю відповідальності, якщо воно переможе». В залежності від кінцевої настанови індивіда, одна з цих етичних позицій виходить від диявола, інша — від Бога. Тож індивід мусить вирішити, хто для нього Бог і хто диявол» – Макс Вебер (1864—1920)

Розпитувати людей, які не є фахівцями, і робити висновки, опираючись на ці опитування, на мій погляд, не тільки неправильно, а й небезпечно. Навіть тисяча професорів-філософів не дійдуть згоди, щодо процедури ремонту звичайного вимикача. Для цієї справи потрібен лише один електрик. Давайте спробуємо зібрати думки людей щодо методів лікування раку, або варіантів побудови атомних електростанцій. Залучимо до цього і безграмотну бабусю, що не прочитала жодної книжки. Смішно? Не дуже. Згадайте вимоги винести на референдум щодо приєднання до НАТО, або мовного питання. 30 мільйонів «фахівців» з військових і міжнародних справ і стільки ж «філологів» вирішать усі справи, не відповідаючи за наслідки. І знову новий президент пропонує референдум про замирення з московією.

Можна, звичайно, якщо потрібно вирвати зуба, звернутися до лікаря онколога, а коли проблема із зором – до проктолога. Він тоді порадить проконсультуватися у лікаря-психіатра. Той одразу врятує хворого навіть від апендициту. Це схоже на останній вибір 73%, коли керувати країною, армією, дипломатією, фінансами обрали клоуна.

О моя дорога батьківщино, розташована майже у самому серці Європи, як нам з тобою не пощастило. Хоча тобі з нами, здається, також.©

Закон будь якої держави – це угода – домовленість між владою і суспільством. Дотримуватися її умов мають обидві сторони. Якщо ці умови порушує громадянин – держава його карає. А якщо прийняті правила порушує держава – вона ще й звинувачує тих, хто вимагає виконання домовленостей. Зеленський на власний розсуд обирає, яку домовленість варто виконувати, а яку необов’язково. Він, наче дрібний шахрай, кидає своїх громадян. Слідкуйте за руками, буде цікаво, іноді весело, а іноді й моторошно.

73 відсотка виборців сумують за совком. Як жилося добре! «как молоди ми билі». Тоді «дівчата були красивими і ще давали». А крайній вияв цих милих спогадів – «коли піся ще стояла» (просю пардону). Вони згадують про найсмачнішу у світі совкову ковбасу із туалетного паперу і кісткового желатину. Ням-ням!

Адже, мозок будь-якої людини на 80% складається з рідини, але у сумувальників за соловецькою системою ця рідина, здається, тормозна. Цих людей варто перевіряти на шизофренію:

– Чи розмовляєте ви зі своїм котом?

– Я не розмовляю з котом, бо ми посварилися, і він подав на мене заяву до суду на розділ майна. Як можна розмовляти з такою скотиною?!

Як ми дізналися на останніх виборах – доля держави вирішується в тому, які моральні цінності ми прищеплювали суспільству, бо його мораль, а особливо молодого покоління, вже на межі національної катастрофи.

Сигізмунд фон Герберштейн (1486 – 1566) в своїх «Записках о Московии» ще давно поставив на совку тавро: «Цей народ знаходить більше задоволення в рабстві, ніж у свободі».

Ця частина населення, по суті, ототожнює себе з нацією-окупантом. Цим самим підтверджується факт існування в України «п’ятої колони», представники якої привільно почувають себе у Верховній Раді.

«Є щасливі нації. Для них відступництво та національна зрада – просто випадок патології, що реєструється в клініці, але не фіксується в історії. Для нас цілими століттями дорога зради пахла коритом, мундиром, золотом, а дорога вірності – кров’ю» – Є.Сверстюк.

Звертаюся до 73%. Бажаєте дізнатися, що вас очікує? Читайте лист, від gugo-lebrant@yandex.ru, якого я отримав електронною поштою 02.02.2009 року. Зберігаючи правопис і формат, надаю повністю істеричний вереск цього патологічного україноненависника, який вже давно записався у вороги України:

«Кто это тут такой мовненький? Хохол! Мы вас тварей еще резать и голодом морить будем сволочи! Нет хуже нации чем ХОХЛЫ! Мрази, обиженные богом. В вашей мове черт ногу сломит, собачий язык! Украины не было нет и быть не может! Донбасс – Россия. Вашу Малороссию нагнули с газом как Блядь. А Тыхого обливают краской в Дружковке каждый день. Нас – большинство. Мы возьмем власть дай срок».

Не уявляю як ми житимемо разом в одній державі. Це інша, невідома нам цивілізація. Існує ціла армія людей, інтелектуальний рівень яких можна відверто вважати недоумками. Адже їм, недоумкам, тільки здається, що ми живемо на одній планеті і треба шукати шляхи порозуміння. Вони, наче компрачикоси, спотворили цілий народ, зламали його природу. Одна надія, що мули не розмножуються – природа бешкетувати не дозволяє.

Вам 73% таке життя не дуже подобається? Які претензії? І до кого? Вам погано? Може ви з’їли щось не те? Або проголосували не так? Вас зґвалтували? Так не до смерті ж! Ви ще не знаєте майбутніх рішень про підвищення тарифів. Ой хочуть цього! До всикачки хочуть. Вони обіцяли? Найголосніше грюкає  порожнє відро.

А 73% вже записалися у вороги України? Покваптеся. Нам конче потрібний цей список, щоб було кому з часом виставляти рахунок за зраду Батьківщини.

Це неймовірно, але таки сталось. Ця нікчема, став президентом України. Боже правий! Та хіба ж заслужив народ, змучений війнами, розбратом, комунією та голодоморами таке страшне покарання?

Господи, якщо Ти є, поможи! Не задля нас, бо негідні єсьмо, а задля полеглих наших, що несть їм числа. Невже Ти, Боже, домовився з цією владою і теж хочеш покарати цей нарід, який своїми жертвами давно заслужив прощення за свої гріхи.

Василь Шкляр передбачав такий вибір народу у своєму романі. Це сталось раніше. В романі «Кров кажана», на жаль в Інтернеті немає Епілогу, котрий закінчується словами: «P.S. До речі, навесні 2033 року в Україні відбулися дострокові президентські вибори. З великим відривом від своїх суперників перемогу здобув Нікуб Сергійович Кириченко». Хто читав роман, знає, що Нікуб був сином диявола.

Тепер всіляка низькопробна, дрібнокорислива, легкодуха, балаганна антиукраїнська нечисть, наче у Вальпургієву ніч, виповзає на світ.

Якщо люди при владі, постійно порушують Конституцію і закони, це обов’язково скінчиться погано. Читайте книжку нобелівського лауреата Маріо Варгаса Льоса «Нечестивець, або Свято Козла» і приміряйте до України події, які відбувалися у Домініканській республіці під час правління Хазяїна, Генералісимуса, Добродійника, Батька Нової Батьківщини, Його Превосходительства доктора Рафаеля Леонідаса Трухильо Моліни: «Багато змовників до останньої секунди лизали Трухильо, а потім вбили». І газети 30 травня 1961 р. повідомили світу: «Trujillo killed». Дата його вбивства відмічається в Домініканській Республіці, як державне свято.

Утім, якби новий президент і його камарилья дотримувалися Конституції, я б і не вякнув, тому будь-які дії цієї влади я саботуватиму всіма силами і всіма доступними мені способами. Чого і всім раджу. Хочу дочекатися кінця під чарівну музику сонати Шопена сі бемоль мінор.

В кінці січня 2011 року шведська газета Skanskan писала ніби передчувала сьогодення:

«Ситуація в Україні трагічна. Проте, все можна виправити двома способами – реалістичним і фантастичним. Фантастичний – якщо політики почнуть працювати і серйозно вирішувати проблеми. Реалістичним варіантом є, якщо марсіани висадяться в Україні та усе виправлять».

Досі актуальні давні слова Ліна Костенко:

– Теперішній час треба перебороти, бо можемо втратити Україну. Незалежну красиву державу. Треба утриматися над краєм прірви.

 

Yаroslаv

34 Comments on "Наша Лінія оборони"

  1. Ми завжди жили на краю прірви, просто не усім і не завжди це було очевидно, в нашого народу на диво коротка пам’ять.

  2. Санто | 29.05.2019 at 18:56 |

    Якщо поглянути з точки зору історії – то це наслідки довбаного нашого православ’я з його “рабами божими” і “підстав другу щоку”. ЖОДНА православна країна світу не є успішною і ВСІ ВОНИ тяжіють до “мьішебратства”. А з погляду сучасності – противник не зменшив інтенсивність інформвійни. Просто змістив акценти з “шоколадного бариги” на “братскій русский народ”. А у 73%, як відомо, мізки в телевізорі 🙁

  3. Vagrant | 29.05.2019 at 19:29 |

    Телевізор вбив країну.

    • Та ні, ще не вмерла, ще тримаємось.
      Не всеремось! (пробачте за мою гіспанську).

    • Укроп | 29.05.2019 at 20:00 |

      А може нзивавати речі своїми іменами і вбив не телевізор, а надприродна толерантність до тієї отрути того, хто повинен був тим телеканалам скрутити голову за пропаганду рюзького міру? Незрозуміла мені толерантність… Ми ваажали що то якийсь хитрий план, а виявилось незрозумілий якийсь пофігізм, який і призвів до того, до чого призвів… До речі, я ту людину дуже поважаю, але цього все одно зрозуміти не можу! І ще – не поспішайте влаштовувати похорони країні, все ще попереду!

      • Lee Mure | 29.05.2019 at 23:02 |

        Та ні, не толерантність.
        Люди весь час розповідають, як все тепер погано, а як класно було колись, і телевізор їм у голову закладає те саме.
        Сценка з маршрутки – сидять поруч молодий хлопець і добре вдягнута бабуся.
        Їхня розмова:
        “Б: Как всё плохо, всё развалили, ничего нет. Какие раньше были заводы, какие колхозы, какие пионерлагеря! А теперь всё уничтожили! Промышлености нет, сельского хозяйства нет, культуры нет”,
        “Х: да, да, нічего нєт, оце у Сумах ‘хімію’ закрили, роботи немає, всі – корупціонери, всі – крадуть”.
        І обидва їдуть у маршрутці, яких у СРСР не було, дивляться японські телевізори, яких у СРСР не було, і ходять у Сільпо, де лежать якісні українські продукти, яких у СРСР ні у такій кількості, ні у такому асортименті ніколи не було.
        І звідки ті продукти тільки беруться, якщо “ничего нет”?
        А на вулицях – корки, утворені дорогими іноземними тачками.
        А побутову хімію родом із Сум, я у магазинах побачив тільки минулого року. Чомусь, коли та “хімія” жила, я її продукції не бачив.
        Отак от все погано.

  4. Та ні, ще не вмерла, ще тримаємось.
    Не всеремось! (пробачте за мою гіспанську).

    • Пробачте за повтор, щось андроїд глючить.

    • Приказка:
      вср%сь, але не покорюсь.
      Втримаємось.
      У нас немає парашута і запасного виходу.
      Відступати і тікати нікуди.

  5. Витираємо сльози,які несподівано полились після цієї статті і борітесь-поборете!

  6. quadrokot | 29.05.2019 at 20:35 |

    Колись Сергій Петрович Капіца у телепередачі “Очевидне-Неймовірне” сказав, що диявол, із точки зору науки – це прискорене (форсоване) досягнення віддаленого результату.
    Захотіли всього та одразу – піддалися Дияволу. Який теж створиний Богом для прогресу та змін.
    Як казав мій тренер, коли в мене не виходили певні рухи: – А як ти хотів, все й одразу?! То це народився й помер!
    72% повірили, що можна все й одразу, а що для цього тре більше та якісніше пахати не доходить. Так само, як не доходить, що перескочивши через два класи за знаннями можна, але адаптуватись у більш дорослому оточенні малюку складніше.
    Ще тре рости та рости.
    Україна – країна шаленої вдачі, от побачите, як все поверне куди треба.

    • Владислав | 29.05.2019 at 21:36 |

      Брате, дай я тебе обніму за останнє речення, бо ми двоє якісь не справжні українці, тому, що справжні мають сидіти, пускати сльозу та співати журливу пісню про тяжкую долю.

      • Gruffurd | 29.05.2019 at 22:16 |

        Ага, яку самі собі зліпили.
        Тобто долю.

      • Укроп | 29.05.2019 at 22:28 |

        Аякже… Вже пускаємо і сльзу, і соплі до комплекту 🙂 Україна – унікальна країна по вмінню “проходити по лезу ножа”, дай Боже, пройдемо стільки раз, скільки треба буде! Бо без нас і Європі теж кирдик буде у перспективі. Nevseremos! 🙂

  7. Сильно, очень точно и очень важно. Компромиссы заканчиваются. Автору Спасибо.

  8. Талантливо, спору нет. Я не против ничего хорошего и красивого. Но уж если наш Ярослав двигает тему соответствия знаний и действий у людей, то парочка замечаний у меня есть. 🙂
    Грубо говоря, 150 телевизионных каналов, сотни интернет-сайтов, сотни больших рекламных плакатов на улицах, и т.д. И где там христианство? Впрочем, CNL, какое-то Возрождение, может ещё пара — в телевизоре есть. Чего тогда цепляться к христиантству, зачем его вообще вспоминать. Вам всем не хватает разных версий Декларации прав человека? А почему? 🙂

    Да! Любой может использовать христианство как подспорье в мировоззренческих разговорах. Философия. Но нельзя же перекручивать и вырывать из контекста речи Сократа, Аристотеля и многих других. Я считаю, что нельзя.

    Поэтому предлагаю беглый взгляд (за несколько секунд) на первоисточник.

    Matthew 5
    38 You have heard that it was said “An eye for an eye, and a tooth for a tooth;” (Ex. 21:24; Lev. 24:20; Deut.
    19:21)
    39 but I say to you,
    Do not stand against the evil;
    but whoever strikes you on the right cheek, turn the other to him also. (*)

    * This Aramaic idiomatic phrase is not condoning evil, but is saying if someone hurts you and repents, then forgive them and in doing so and restoring the relationship you are giving opportunity to hurt you again in the future.
    – – – – – – – – – –

    Вот фраза Матфея 5:39. Не стой против зла, но если кто ударит тебя по правой щеке, поверни другую к нему также. Вот о щёчках как раз — это Арамейское идиоматическое выражение. Читайте выше английский текст. Для особо недоверчивых намекаю: там не сказано, что тебя кто-то ударит кулаком, да ещё в челюсть или в нос или в глаз. Удар по щеке есть пощёчина. И её можешь стерпеть ради прекращения конфликта. Что такое пожар конфликта, в 8 сезоне “Игры престолов” показали во всей красе: трупы и руины. Ха-ха-ха.

    А начиная с кулака или ребра ладони по горлу — это уже война, и на ней воюют и убивают, если кто не знал. Как получится. 🙁

    И потом, если в тексте статьи наличествует обращение к богу в философском смысле, то с маленькой буквы. Если к личности — с большой. А к кому: Кришне, Зевсу, или..? И этот Бог вдруг карает кого-то, без суда, без публичности… Что за странные выдумки и суеверия?
    Да, я придираюсь. Но ведь немного-то можно.

  9. Дед Панас | 29.05.2019 at 20:58 |

    дуже влучно!Дякую!

  10. Боремось – поборемо!

  11. АнтонОвич | 29.05.2019 at 21:35 |

    Порох з Пастором пішли і забрали з собою сервери з державними таємницями. Так надійніше. Хай побудуть до пори до часу у надійних руках:)

    • Укроп | 29.05.2019 at 22:36 |

      Все одно “таємниці” для Зе – це щоб до прем’єри глядачі не дізналися яку мелодію будуть грати на піаніно. Чим гратимуть – вже давно не таємниця тому “навіщо козі баян”, у сенсі – сервери? 🙂

  12. Док | 29.05.2019 at 22:22 |

    Доти поки ми живі, житеме і Україна! Героям Слава!

  13. Олександр Таллінн | 29.05.2019 at 22:23 |

    Зайшов до Храму Лютеран – там всі ДІТИ БОЖІ. Прийшов до Церкви нашої – став РАБОМ БОЖИМ, як і всі. Зате православні, або ГК. Так, “пощёчина” це умовно, але вцілому потрібні раби, все інше – крамола.

    • Укроп | 29.05.2019 at 22:40 |

      Хто вас заставляє бути рабом? Заходьте до церкви, як у дім отця свого, і ведіть себе відповідно і буде у Вас на душі спокій… Ми – не раби!

  14. Он пишет о счастливой нации, Может кто подскажет, о какой нации речь? Все проходили жесткий путь отбора, и становления, куча исчезли, Украина в начале пути, но главное она есть! Спор идет о том какой она должна быть, В Штатах такой спор проходил через сто лет после войны за независимость, У нас как то все вместе, и Империя не через океан, Бунт быдла, надо признать так себе, Кацапы как всегда, спичь о хохлах замечательный, уже хотят отдать дыру хоть как, только без предъявления компенсаций, торгуются суки, Конгресс США легализирует и хочет передать Украине ПКР “Гарпун”, те которые принимали зимой Порошенко и Волкер, То есть контроль над лигой смеха ЕСТЬ! Остальное наши проблемы, там так считают,

  15. Альберт | 30.05.2019 at 06:36 |

    Ярослав. портрет.
    Начитаный, умный, знающий толк в хорошей музыке. не пьющий.
    но женщина.
    ЛО занимается тем что развивает в людях критическое мышление. вот я и развился. буковки и сносочки а так же окураточки в текстике выдают за анонимнусом что он женщина.
    предлагаю автору больше не подписывается, а текст выдавать без подписи.
    по теме: а у мну замесаний нет. думаю так же!
    но с другой стороны хотел бы шоп таких неадекватов которые пишут на е-пошту всякую х…..ээээээ…..хрень отправляли ко мне.
    у меня стопицот способов совладания с такими. просто отправляейТЕ этих насекомых на меня. а дальше я уж как-то и без полицаев разберусь
    (хищная ухмылка)

    nahozky@gmail.c Оммм

  16. Микола | 30.05.2019 at 07:27 |

    Цікаві люди зібрались на ЛО

  17. Сергій | 30.05.2019 at 09:06 |

    73 відсотка виборців сумують за совком. Як жилося добре! «как молоди ми билі». Тоді «дівчата були красивими і ще давали». А крайній вияв цих милих спогадів – «коли піся ще стояла» (просю пардону). Вони згадують про найсмачнішу у світі совкову ковбасу із туалетного паперу і кісткового желатину. Ням-ням! Більше 60 відсотків які голосували за Зе, це люди до 40 років. Який савок, вони його ніколи не знали. Молодь проголосувала і більшість перший раз в житті (вони раніше взагалі не ходили на вибори)більшість з них ні куди не їздить, не віра в бога та косить від армії, а єдине що їх об’еднуе це величезний шлунок.

  18. Mefistofel | 30.05.2019 at 09:32 |

    Дивні відчуття після прочитай статті. Коли після Помаранчевого Майдану на парламентських виборах для ВР зайшли риги не було такого сильного відчуття, що країна над краєм прірви, бо було внутрішній спокій за те, що ця сувора не на довго при владі. А тепер коли дивишся на все це, то не можу позбутися дикого відчуття сюру який твориться в державі. Живу з надією, що ці вибори таки дадуть нам потужну противагу в ВР для протидії реваншу московських підстилок

  19. Litovskij banderoviec | 30.05.2019 at 10:38 |

    Pomoščnikam krysinovo klouna + kremliovskovo karlika: KONČAITE LIT’ VODU NA ICH MELNICU so svoimi 73%. Posčitaite 1)skol’ko žitelei Ukrainy imielo pravo golosa na vyborach, 2)skol’ko ich golosovalo, 3)skol’ko iz golosovavšich golosovalo za Poroch i skol’ko za klouna, i uvidite, što procenty sovsiem drugije. Dal’noboiščik v YouTube vsio posčital. DumaiTE – nie zabyvaja o procesie mysl > slovo > tielo. Izvinite, no zaielo.

  20. Yaroslav | 30.05.2019 at 11:35 |

    Для занадто оптимістично настроєних. Справи наші набагато сумніші.
    https://newsua.one/news/oshibochnyi-diagnoz-vedet-k-smerti-pacienta.html

  21. Микола | 30.05.2019 at 20:09 |

    Є думка, що насправді метою президентських виборів 2019 року була зовсім не перемога Порошенка. А під приводом президентських виборів був проведений масштабний соціальний експеримент по розділенню населення України на дві нерівні частини. На розумних людей, які не зважаючи на шалену ворожу пропаганду і зомбування, змогли протистояти цій пропаганді та зомбуванню, тобто спроможних до самостійного мислення А також достатньо розумних людей, щоб слухати розумних. І тих людейі, які не втратили головний етнічний інстинкт-розрізняти “свій – чужий”. І всіх інших…https://www.ar25.org/article/prezydentski-vybory-2019-roku-staly-prykryttyam-masshtabnogo-socialnogo-eksperymentu.html#comment-59947
    Якщо це справді так -то експеримент можна вважати успішним…

  22. “Треба утриматися над краєм прірви”
    ————–
    да как же держаться, когда за краем колбаса по 2,20?…

  23. Edward Zoravarian | 03.06.2019 at 14:24 |

    Камарилья, дуже влучне слово. Треба додати тільки зеКамарилья

Comments are closed.