Власний погляд

Від редакції

В одному з минулих матеріалів ми вж згадували про те, що наші читачі викладають свої думки про те, як діяти далі і яких помилок слід уникати. Насправді, таких текстів досить багато, але не всі з них є сенс публікувати, з різних підстав. Але деякі ми вважаємо такими, що їх можна викласти публічно. Далі текст людини, донеччанина, який виїхав з окупованої частини Донбасу. От просто почитайте, що він пише. На наш погляд, ці думки є цікавими для усіх, кому не байдужа доля України, хоча псевдо в нього – ще те.

Автор: Tiberius Sulla 

Власне, вітаю всіх у квітні місяці цікавого року.

Мутний тип, який начебто проукраїнський, але за Україну не воював і
всіляко ховався від такої честі. Наче українізувався, проте гидував
спілкуватись, а тим більше підтримувати українську армію у
найскрутніші часи. Вперше на політичній мапі України він з’явився на
цирковій сцені. Цей названний месія сплив неочікувано, як чиряк на
сраці, і приголомшило розмазав опонентів. І отримав у свої здивовані
ручки важелі керування України, голосно скандуючи про “Подолання
руїни”, “Винести за скобки мовне питання”. Його підтримували
закордонні ляльководи і проросійська вата. Він обіцяв стабільність,
порядок, професійність і кричав про притягнення до відповідальності
“старе кодло”. Його девіз – Зробимо їх разом.

Проте одразу всі проукраїнські сили перейшли в опозицію і навіть
більше, відмовились з ним мати будь-які контакти. Хоча їх звали,
улещували вмовляннями того, що поливання їх гімном було в підсумку на
благо України. Але це не спрацювало. Врешті-решт плече йому підставили
маленька купка наївних дурників, свора цинічних мерзотників і
проросійська вата. Армія зробила вигляд, ніби все нормально і
відморозилась.
Він почав згортати всі реформи “злочинної влади” і натомість “наводити
порядок”. Йому з радістю корились хіба що стара поліція, але
проросійська вата поки що позаочі зневажала той кордебалєт. Літні
місяці, забезпечені важкою роботою старої влади за часткової підтримки
партнерів, закінчились осіннім розчаруванням. Всі щирі спроби наївних
українців, які лишались з ним попри все, розбивались через сувору
реальність виразу “Свита грає короля”.

Україна зустріне вересень з переформатованою опозицією, одуреним і
зневіреним “пересічним українцем”, якого буде бісити показне жирування
нової влади. А ось з другої половини осені напруга в Україні зросте до
межі, через невідповідність сильної і гарної картинки обраного весною
Очільника з реальною імпотентністю і відвертим розворотом на Росію
замість Європи, аби тільки зберегти власну владу.

Впізнаєте ситуацію? Це не лякалочка майбутнього “апокаліпсису без
Порошенко”, а опис подій 1918 року.

– Гетьманці, ви хотіли гетьмана-месію як Скоропадський? Ось вам
президент-месія Зеленський!
– Охлос, ти хотів раю тут і зараз замість кропіткої роботи і жорсткого
контролю влади? Ось тобі можливість зрадити барижно-популістську
Верховну Раду так само, як і буржуазно-соціалістичну Центральну Раду у
навесні 18-го року.
– Українці, ви хочете будувати сильну республіку з урядом, імена якого
ви будете вимовляти з придихом і повагою? Чи бажаєте стати частиною
охлосу, який готовий по десять разів на день шукати Месію і одразу
після проголошення змішувати його з гімном?

Якщо ви – українці, ті самі відважні і відчайдушні, які як в 1918, так
і 2014 році лишились вірними Українській республіці, а не власним
інфантильним спробам перекласти провину за своє розумове довбограйство
на чергового месію. Якщо ви змогли знайти в собі сили визнати власні
помилки і об’єднатись заради створення України можливостей, тоді –
вітаю в Директорії. Тільки від вас усіх залежить, як швидко Директорія
стане з політичного клубу повноцінно діючим державним центром України.

І пам’ятайте! Перше правило Директорії – нікому не казати про
Директорію. Друге правило Директорії – ніколи нікому не розповідати
про Директорію.

Автор: Tiberius Sulla 

4 Comments on "Власний погляд"

  1. Михаил | 24.04.2019 at 13:53 |

    В данной ситуации от ЗЕ мало чего зависит. Его обещания не выполнимы в принципе, а отмолчатся, бросать трубку или играть шоу уже не получится. Нужны законы, решения и действия. Народ не поддержит ни разворота и не поддерживает темпа реформ.
    Тут все зависит от команды Пороха, что и кого он сможет предложить осенью. Стартовые позиции у него очень сильны. Осталось только умело воспользоваться ошибками ЗЕ.

  2. Евгений (3-я волна) | 24.04.2019 at 15:15 |

    Поддерживаю!

    p.s.: картинка взята из группы в ФБ “Общество нудных престарелых мизантропов” – РЕКОМЕНДУЮ! (+ они входят в наши 25%)

  3. Андрій Мерс | 26.04.2019 at 07:25 |

    Виправте мене будь-ласка, якщо я помиляюсь, але в такому ключі мова ніяк не може йти про 1918 рік.
    Оскільки майже весь 1918 рік на чолі України був гетьман Павло Петрович Скоропадський.
    І якщо когось порівнювати з Порошенком то саме його, а не Центральну раду. Тому що Саме Скоропадський займався Українізацією, і саме його було усунуто люмпеном, який бажав хліба та видовищ, а отримав натомість червоний терор. Щоправда не забуваємо і про переворот у Німеччині та віповідну її поразку у 1 світовій війні, що і стало однією з головних передумов для повалення Гетьмана.

    • Chieftain | 27.04.2019 at 12:43 |

      У статті все правильно описано. Центральна Рада на відміну від Скоропадського не приходила нізвидки з активною іноземною допомогою, а поступово трансформувалась з гуртка українських інтелектуалів на повноцінний і визнаний народом України власний уряд. Уряд, який був дуже далеким від ідеального (особливо у варіанті 1917 – весни 1918 року). Але саме цей уряд змусив Петроград визнати право України на існування. Саме цей уряд створив передумови для проголошення незалежності (хоча й надзвичайно запізнювався з цим рішенням). І саме цей уряд вивів Україну з Першої світової війни.

      А де був генерал Скоропадський до моменту проголошення себе коханого Гетьманом? Якби він дійсно був зацікавлений у відновленні України, він би не відсиджувався, а став до лав української армії на чолі свого українізованого корпусу і не допустив би захоплення Києва. Скоропадського привели до влади не лише люмпен, але й всі, хто бачив ворога в Генеральному Секретаріаті та Центральній Раді УНР. Скоропадському забезпечили владу в тому числі мовчазна згода проросійських білих сил з представниками Німеччини, які у березні-квітні всіляко блокували спроби перетворення армійських частин УНР на міцну дієздатну регулярну армію.

Comments are closed.