“Шкварчащая папироска”. Трагедия (Часть 2)

Даючи покази детективу, свідок дійсно вказував про ймовірну причетність певних осіб до вчинення злочину, проте зазначив, що ця інформація йому стала відома від особи з оточення Одеського міського голови, відомості про яку він з «етичних міркувань не бажав називати». Викликаючи свідка до суду, прокурор мав на меті з’ясувати джерело отриманих свідком відомостей і фактів, оскільки відповідно до процесуального закону у даному випадку показання народного депутата є показаннями з чужих слів, які не є доказами в суді, як не є доказом і протокол допиту.

На жаль, свідок Сергій Лещенко так і не відшукав у пам’яті прізвище особи, яку на час допиту у детектива очевидно знав, і яка в деталях, як запевняв свідок Лещенко, знала обставини придбання будівлі Краяна.

Лише показання такої особи в суді про відомі обставини і факти, які вона сприймала чи отримані нею дані з конкретних джерел, можуть бути доказами у кримінальному провадженні.

Про «ґрунтовність та змістовність» повідомлених свідком Лещенком відомостей на досудовому слідстві свідчить протокол його допиту. В суді ж свідок сказав ще менше, проте, як з’ясувалося з його слів, оточенням мера Геннадія Труханова є хтось з народних депутатів, якого Сергій Лещенко за свою каденцію у Верховній Раді України не запам’ятав (?) при тому, що «невстановлений» народний депутат повідомив таку вибухову інформацію про конкретних причетних до резонансного злочину осіб.

То ж і сторона обвинувачення винесла певний урок щодо доказовості публічних заяв окремих політиків про відомі їм обставини розслідуваних Національним бюро злочинів та спроможності надання ними достовірних показань в суді з метою не словами заважати (що завжди легше), а ділом, у межах відповідного процесуального статусу, допомагати боротися з корупцією і злочинністю.

І ще раз звертаємося до Народного депутата України, Псевдоактивіста і Псевдоантикорупціонера пана Сергія Лещенка – ДОСИТЬ у всіх смертних гріхах звинувачувати Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та прокурорів, які чесно, віддано і законно виконують свою роботу, – не перекладайте свою відповідальність на нас, не будьте забудькуватим/брехливим!!!

А для того, щоб запобігти викривленням і непотрібній пустослівній риториці викладаємо на суд громадськості протокол допиту пана Сергія Лещенка в НАБ України, відеозапис судового засідання викладемо пізніше, для історії, для виборців і для підтвердження «правдивості і сміливості» слів обранця».

Еще вчера этот веселый и любящий шляться по коридорам различных европейских институций хлыщ именовался чуть ли не антикоррупционным львом, благодаря своей бороде. А его пенсне блестели не иначе как ланцет или скальпель антикоррупционного хирурга, вскрывающего тело злобной твари.

Но вот лев превратился в страуса с головой в песке? и единственное место, на котором могли остаться пенсне и борода, оказались в области хвоста. И такие сравнения выскочили не у нас, а у антикоррупционной прокуратуры, которая кроме пламенных засосов, ничего иного и не имела с этим деятелем.

Трудно сказать, что на это повлияло. Возможно то, что в США началось расследование в отношение руководителей антикоррупционных ведомств Украины по очень неприятному вопросу утечки материалов следствия в пользу одного из кандидатов предвыборного процесса в США. Одновременно, такое же расследование начала и Генпрокуратура Украины, поскольку в первом приближении, уже можно заметить признаки правонарушений украинского законодательства, а факт передачи документов не просто в США, а вполне определенным лицам и с определенной целью, формирует состав преступления и там.

Думаю, что всей этой шайке-лейке, невесть откуда взявшейся, сейчас стало грустно, и любовь кончилась в самом ее апофигее. Однако вот что интересно. Гневный пост специализированной прокуратуры, все же написан все в том же фирменном стиле анекдота. Как видно из приведенного выше текста, Серлеща тыкают носом не в свои дела. По идее, он действительно не являлся очевидцем указанных событий, и в лучшем случае, мог указать на лицо, которое само принимало в них участие или присутствовало при них и было очевидцем.

Только оно процессуально является свидетелем. И как видно, на досудебном следствии, следователи обязаны были установить это лицо и допросить его по сути. Только в этом случае дело получило бы судебную перспективу и его можно было туда отправлять. Если лицо не установлено или установлено, но не допрошено, выпускать в суд его нельзя. Эта простая истина известна любому следователю первогодку, как известно и то, что отправив дело в суд с такой доказательной базой, оно будет мгновенно развалено. Обычно, прокуратура отказывается поддерживать обвинения в таком топорно состряпанном деле, если изначально не ставилась цель его похоронить.

В любом случае, клоунада переходит в новую плоскость, и сюжет начинает развиваться более динамично, и там обещает всплыть много чего интересного.

 

5 Comments on "“Шкварчащая папироска”. Трагедия (Часть 2)"

  1. no name | 30.03.2019 at 20:17 |

    у меня возникали смутные сомнения по поводу источников информации еще тогда, когда серлеща поймали в кафе на встрече мордорским миллиардером, перед покупкой квартиры. деньги дают за слив компромата и вопли, не должен был он идти в суд, лоханулся.

  2. ну, да, мешки-то тягать не хоцца, это ж вам не это

  3. Протокол це просто пєстня.
    Под’єзжая к сієй станції і глядя на природу в окно, у мєня слєтєла шляпа.
    “А ми нє всє гайкі отвінчіваєм”
    Антоне Павловичу зле від заздрощів.

  4. Санто | 30.03.2019 at 21:48 |

    Я вже писав, що “громадські антикорупційні організації” – це оксюморон. Без фахівців, без правового статусу. Так, струс повітря, і не відомо, на чию користь. Нарешті це починають розуміти і донори цього цирку.

  5. Оптимус | 31.03.2019 at 16:57 |

    У меня эти деятели с самого своего появления всегда вызывали в памяти домкома Швондера с хором жильцов : суро-ооовые го-оды ухо-оо-дят …..

Comments are closed.