“Шкварчащая папироска”. Трагедия (Часть 1)

«Вы падали передо мною на колени! Сказали, что в груди шкварчит, а то – шкварчала ваша папироса…»

Финальная речь Прони Прокоповны Серковой из х/ф «За двумя зайцами»

Наверное? не только мы удивлялись тому, откуда взялись все эти персонажи, которые чуть позже стали НАБУ. Но они выступали под флагами внезапно образовавшегося мега арти-коррупционера Серлеща, больше известного под сценическим псевдонимом «Бородатая женщина». Он делал им рекламу, в стиле любителей котов: «Без кота и жизнь не та». В общем, он везде по пояс вываливался из телевизора с криками о том, что уж НАБУ поборет коррупцию одной левой.

Но когда «спецназ» НАБУ был изгнан из больницы Феофания, где они пытались задержать одного из фигурантов, труппа этих унылых комиков  привлекла к себе пристальное внимание, и оказалось, что за всеми их модными словесами и апломбом стоит безалаберность, правовая тупость и лень. Проще говоря, эти бездельники абсолютно не умеют работать в режиме правоохранительной структуры.

Они оказались настолько бездарными, что даже смогли удивить нашей судей. Так, в общении с одним из судей, тот поведал о новации, связанной с этой службой. Процессуальные документы, которые те приносили в суд, окрестили одним общим термином  – «анекдоты НАБУ». По-хорошему, если бы эта пехота не была создана по настоянию партнеров, за сотую часть так составленных документов, их надо было всех разогнать просто под ноль.

Ведь не только составители оказались бестолочами, таковыми оказались и те, кто на них ставил визы «согласовано» или «утверждаю». То есть, никто не заметил, что это – фельетоны из журнала «Крокодил». Скажем так, если бы противная сторона – адвокатское объединение или юридическая фирма, так относились к составлению процессуальщины, они бы потеряли клиентов и поехали собирать клубнику в Португалию.

Но Серлещ на этом не остановился и стал всех убеждать в том, что их отважную работу саботирует прокуратура, после чего было создано отдельное подразделение «антикоррупционная прокуратура», но делу это не помогло. Криворукие специалисты продолжили работать в своем стиле, зато Серлещ получил доступ к документам, которые НАБУ собирала в рамках своих полномочий, то есть – в нарушение тайны следствия.

Как и следовало ожидать, следующим номером программы оказались заявления бородатого о том, что теперь саботаж исходит от суда, и был создан специализированный антикоррупционный суд, что никак не повлияло на качество работы указанной конторы.

И вот, ситуация дошла до логического завершения, поскольку «с этим надо что-то ж делать»! Гром грянул тогда, когда по одному из открытых НАБУ уголовных производств, в качестве свидетеля, был вызван сам Серлещ. Ниже мы приведем текст, размещенный на страницах ФБ специализированной прокуратуры.

Его стоит привести почти полностью, поскольку он прямо перекликается с эпиграфом данной статьи. Мы снабдим это ссылкой на первоисточник, поскольку там есть скан-копии протокола допроса Серлеща и гурманы уголовного процесса могут получить истинное наслаждения от чтения этого документа. Но вот, собственно, крик души прокурорской или даже вопль:

«ПРО СВІДКА – НАРОДНОГО ДЕПУТАТА

Зважаючи на публічні коментарі псевдоантикорупціонера, народного депутата Сергій Лещенко, який вчора був допитаний у суді по справі «Краяна», вважаємо за необхідне повідомити таке.

Безумовно, не будучи під присягою свідка, даючи інтерв’ю чи виступаючи перед виборцями, дуже легко боротися зі злочинністю і, зокрема, корупцією, надаючи поради хто і як має чи мав діяти.

Однак, в реальних умовах, в яких працюють мільйони простих громадян, тисячі звичайних правоохоронців, прокурорів, суддів і справжніх Громадських активістів, пан Лещенко перетворюється на забудькуватого страуса, який тільки й вміє, що ховати голову в пісок, боятися назвати прізвище справжніх вигодунабувачів від афер і махінацій.

Після допиту в суді паном народним депутатом на загал повідомлялось, що достатньо розгорнуті показання він надав детективу на досудовому розслідуванні, а прокурор натомість запитував тільки про джерело інформації, з якого йому стали відомі певні обставини і факти.

Слід зауважити, що прокурором була надана можливість указаному свідку повідомити всі відомі йому обставини про придбання Одеською міською радою нежитлових будівель колишнього заводу за завищеною ціною та ролі конкретних осіб у вчиненні такого злочину.

(окончание следует)

2 Comments on "“Шкварчащая папироска”. Трагедия (Часть 1)"

  1. Юрій | 31.03.2019 at 01:38 |

    Це буде лонґ рід. Щодо власного досвіду по НАБУ. В 2016-му мав досвід тестування на посаду. Аналітика, в цьому закладі. На перше тестування, першого рівня, спізнився, проте, пройшов його за 23 хвилини, що залишались, набрав 78 балів з мінімально необхідних 70. Тобто, пройшов на наступний рівень. Далі був “Дженерал скін”, тест на загальні здібності ?. Так склалось, що моє тестувальне місце було біля якогось працівника установи, програміста, чи щось на кшталт. Там якась своя система оцінки, з сквозними й прохідними балами… Коротше – за сквозними зі 100 можливих набираю 92 чи 93 бали, за прохідними (там 60 питань розбитих на 4 групи по 15 в кожній) набираю 33,75. Й починаю тихенько ржати, бо офігєваю від таких власних здібностей ? (як потім взнав, наступний за мною, з пройшовших цей тест на плюс, набрав 22,5 бали). Підозра, що щось не так, виникла, коли побачив очі того програмьора набуїнського. Квадратні. Потім ще був психоаналітик, ? якого за ЗСУшною звичкою, запаморочив до гикавки. А потім була “співбесіда” з, типу, примайльною комісією. Там за умовами конкурсу, повинна була стояти камера для відеофіксації. Але камери там не було. Або не стояло ?. Фарс. Й мабуть це на моєму (обличчі, лобі, хлєбальніку – як хочете, так й назвіть) проступило. Не хамив, але говорив, що думаю. Висновок? В НАБУ не працюю. (А потім взнав розцінки за посаду. :-() До чого це написано? Їм просто не потрібні люди, що думають. Їм потрібні слухняні. Ось і все. Того ж серлєща давно треба було покласти пикою в асфальт, бо є за що. Але ж маємо, що маємо. Сподіваюсь, що в другу каденцію, буде ЩЕ більше плюсів. Й, особисто від себе, ще раз дякую автору, вмієте Ви мізки ставити на місце. Вибачте, якщо сумбурно написано.

    • Валерий | 31.03.2019 at 11:44 |

      я к.ю.н., адвокатского стажа на момент тестирования около 12 лет + оперативный. Не прошел. Но в процессе до меня уже дошло, что это развод, а я за свой счет сыграл роль массовки. А когда звучили стоимость обмундирования для “спецназа” НАБУ, закупленного для Управления спецопераций 54000 на одного дятла с вишенкой – носками по 373 грн.,тут стало понятно, что это грандиозный развод.

      А вот знакомая следачка-адвокатша не поняла )) сделала 3-4 подхода (не помню точно). Вызубрила все офигительно, в итоге послали на собеседовании по причине отсутстия “оперативного опыта” (думаю, что она справедливо не прошла, раз с первого раза не дошло )))

Comments are closed.