Мабуть таки, про фундаментальне (Частина 2)

А в цей час в країні, на яку покладались тією ж Європою величезні надії, але яка протягом майже двадцяти років не спромоглась, попри могутню  матеріальну, технологічну і моральну підтримку, бодай на крок наблизитись до європейського рівня, прискіпливо спостерігали за колись загниваючим Заходом. Спостерігали. Хто з захватом, долучаючись до нової інформації і технологій, хто з заздрощами різного ступеня негативу.  А хто і роблячи досить далекоглядні, як тепер стало ясно, висновки.

Наприклад:

” Наряду с осознанием растущего в культуре разнообразия ценностей, в современном обществе зреет глубокое понимание необходимости особых цивилизационных усилий по дальнейшему формированию и наращиванию потенциала перспективных возможностей для полноценной реализации универсальных, общекультурных ценностей, которые уже давно ослабевают и заметно нуждаются в более прочных социально-структурных скрепах. Динамизм современной общественной жизни повлек за собой не просто жесточайшее испытание традиционных ценностей в их столкновении и противоборстве, но показал, как быстро могут быть преданы забвению и начисто забыты некоторые из них”.

( цитата мовою оригіналу,” Курбанов М. Г. Модификации универсальных ценностей в культурном разнообразии и диалоге // Диалог культур и диалог в поликультурном пространстве: единство в многообразии / Материалы IV Всероссийской научно-практической конференции с международным участием / Под общ. ред. Абакаровой Р. М. Махачкала, 2012. 190 с. (С. 142-144).

Як на мою думку, то, якщо взяти до уваги що цитований вище текст був створений  в рамках (цитата мовою оригіналу): Проект: “Разработка идеологических и психологических основ профилактики экстремизма и терроризма на базе Центра проблем предупреждения экстремизма и терроризма”, то багато що з сучасної поведінки отієї країни стає більш зрозумілим.

Але так звана перемога в Холодній війні затьмарила реальність багатьом і багатьом. Поява нового ринку збуту і пов’язані з цим  грандіозні перспективи отримання реальних прибутків відволікли увагу від того, що в Росії, яка, на думку, хибну, як виявляється, переважної більшості європейських еліт незворотньо позбавилась від приналежності  до “імперії зла”, цілеспрямовано формується суспільна мораль зовсім іншого, не просто неочікуваного, а здавалось би вже навіки забутого типу.

Варто звернути увагу на час появи роботи Курбанова М.Г., 2012 рік.

Вже була Грузія. Вже давно було Придністров’я.  Та й на території власне РФ трапилось багато подій, що мали б  викликати значно енергійнішу реакцію світової спільноти, аніж ту, що мала місце. Конференція ж відбувалась ” с международным участием”…

Оте “международноє участіє”, аби воно відбувалось належним за великим рахунком чином та представлене відповідної кваліфікації особами, мало б, м’яко кажучи, дещо ретельніше підготувати міжнародну спільноту до адекватного сприйняття всім тепер відомих подій, та своєчасної дієвої реакції на них.

Може б тоді, щонайменше, пасажири рейсу МН17 були б живі.

Але не склалось.

Чи й не могло скластись?

А от на це питання відповідь має бути чи не екстремальна за чесністю та відвертістю. Для тих, хто вважає себе приналежними до еліти суспільства, мабуть таки перед собою, перш за все… (Ох вже ці мої романтичні мрії…).

Що ж то за перепони такі, що постали перед світлими головами світу цього, що завадили своєчасному розумінню загрози, що доволі таки довго, та й не криючись особливо, зростала на сході Європейського континенту?

Мабуть таки однією з таких перепон стала досить таки коротка пам’ять.

Саме з цієї, напевне, причини цивілізований світ швидесенько забув  не таку вже й давню історію появи монстрозного створіння, що спочатку називало себе Росією, а потім перетворилось на есесесер, яке тільки Р. Рейган 8 березня 1983 року назвав імперією зла, мотивуючи це принциповою аморальністю радянського режиму.

Сьогодні з таким висновком Р. Рейгана не погодитись може, хиба що, особа з відчутно деформованою психікою.

Та, попри все, як на мою думку, в подальшому ми маємо прийняти як незаперечний факт те, що з самого початку свого існування комуністична система абсолютно змінила сутнісне наповнення такого терміну, як мораль, перш за все у власному використанні. Змінила так, що в цивілізованому світі це слово в устах совкових, а тепер, вже і російських речників має бути сприйняте як пряма протилежність тому, що цей термін означає у загальнолюдському вжитку.

Таким чином, характеристика “аморальність” як визначення одного з параметрів нинішньої російської системи повністю втрачає будь-який сенс.

Бо ж чи можна називати хижака, що полює на свою здобич аморальним? Або чи є прийнятною така оцінка хвороботворних мікроорганізмів? Не говорячи вже про класичного колорадського жука, кольори якого так до вподоби нинішнім росіянам?

І ось, нарешті, з’явилось в самій РФ визнання того, що система цінностей, як і притаманні їй терміни, за довгі роки далеко не безхмарних, подекуди і трагічних, пошуків, створена і визнана за фундаментальну європейською цивілізацією, для нинішньої Росії є чужою і не прийнятною.

” Чужеземные политики приписывают России вмешательство в выборы и референдумы по всей планете. В действительности, дело еще серьезнее – Россия вмешивается в их мозг, и они не знают, что делать с собственным измененным сознанием. С тех пор как после провальных 90-х наша страна отказалась от идеологических займов, начала сама производить смыслы и перешла в информационное контрнаступление на Запад, европейские и американские эксперты стали все чаще ошибаться в прогнозах. Их удивляют и бесят паранормальные предпочтения электората. Растерявшись, они объявили о нашествии популизма. Можно сказать, и так, если нет слов.”

Владислав Сурков: “Долгое государство Путина” Независимая газета, 11.02.2019 09:00:00

Останні два речення наведеної цитати варті уваги. Дійсно, склалась ситуація, коли для адекватного визначення дій РФ в міжнародних відносинах, виступів її представників в міжнародних організаціях таки добряче бракує слів.

Бо ж з огляду на те, що РФ “начала сама производить смыслы”, загальновживана в нормальному світі термінологія втратила однозначність.

Склалась ситуація, коли при обговоренні проблем і викликів, що створює для світу РФ, мав би бути створений та узгоджений новий тлумачний словник термінів і визначень, аби сторони перемовин однозначно та цілком прогнозовано розуміли один одного.

Але, цілком коректним, як на мою думку, є припущення, що саме такому варіанту перемовин РФ буде чинити відчайдушний спротив.

Тому людство, заради власної безпеки  і попри всі протиріччя має створити такий словник, розповсюдивши його в цивілізованому суспільстві. При цьому варто додатково узгодити правило, що для спілкування з приводу тих, чи інших дій, чи висловів РФ та її представників слід застосовувати лише згадані узгоджені терміні. З метою уникнення непорозумінь.

Для того, щоб обґрунтувати висловлену, мабуть таки не зовсім однозначну думку, наведу цитату. Досить довгу, але, нажаль, на сьогодні таки важливу.

Знову ж, аби не допустити викривлення змісту, наводжу мовою оригіналу.

ПСС 5-е изданиеТом41,стр.308-309

“Я здесь остановлюсь прежде всего на вопросе о коммунистической морали.

Вы должны воспитать из себя коммунистов. Задача Союза молодежи – поставить свою практическую деятельность так, чтобы, учась, организуясь, сплачиваясь, борясь, эта молодежь воспитывала бы себя и всех тех, кто в ней видит вождя, чтобы она воспитывала коммунистов. Надо, чтобы все дело воспитания, образования и учения современной молодежи было воспитанием в ней коммунистической морали.

Но существует ли коммунистическая мораль? Существует ли коммунистическая нравственность? Конечно, да. Часто представляют дело таким образом, что у нас нет своей морали, и очень часто буржуазия обвиняет нас в том, что мы, коммунисты, отрицаем всякую мораль. Это – способ подменять понятия, бросать песок в глаза рабочим и крестьянам.

В каком смысле отрицаем мы мораль, отрицаем нравственность?

В том смысле, в каком проповедовала ее буржуазия, которая выводила эту нравственность из велений бога. Мы на этот счет, конечно, говорим, что в бога не верим, и очень хорошо знаем, что от имени бога говорило духовенство, говорили помещики, говорила буржуазия, чтобы проводить свои эксплуататорские интересы. Или вместо того, чтобы выводить эту мораль из велений нравственности, из велений бога, они выводили ее из идеалистических или полуидеалистических фраз, которые всегда сводились тоже к тому, что очень похоже на веления бога.

Всякую такую нравственность, взятую из внечеловеческого, внеклассового понятия, мы отрицаем. Мы говорим, что это обман, что это надувательство и забивание умов рабочих и крестьян в интересах помещиков и капиталистов.

Мы говорим, что наша нравственность подчинена вполне интересам классовой борьбы пролетариата. Наша нравственность выводится из интересов классовой борьбы пролетариата.”

Думаю, що вказувати автора наведених в цитаті думок не обов’язково. Всі , хто бодай трохи знає історію, вже здогадався, хто це.

Тому і згадав я перед цим про закоротку пам’ять суспільства. Адже саме автору наведеної останньою цитати належить величезна кількість “заслуг” перед людством. Заслуг, що вилились, за деякими, схоже таки обґрунтованими оцінками, в сотні мільйонів втрачених людських життів тільки на території бувшого Радянського Союзу.

А сьогодні, беручи до уваги появу, хай і досить короткої, але змістовної статті всім відомого пана Суркова “Долгое государство Путина”, виникає, скажу прямо, досить таки моторошна думка.

А саме думка про те, що чи не найбільш людожерські за всю відому історію людства  ідеї, що виникли на початку минулого століття, знайшли нове втілення.

І не в чи не найвідсталішій в соціальному та й в технічному розвитку країні, а в країні, що володіє зброєю масового знищення. Мало того, вже насмілилась її ту зброю використовувати

Тому мабуть настав час для тих, хто вважає себе відповідальним за майбутнє і має повноваження приймати доленосні рішення, напружити свій інтелект, і, відкинувши власні і корпоративні амбіції  включити в роботу свій мозок.

Бо ж, якщо не зупинити безумців, то дуже вірогідно, що і думати і приймати рішення посеред згарищ і руїн буде і запізно, та й, мабуть таки нікому.

26 Comments on "Мабуть таки, про фундаментальне (Частина 2)"

  1. Автору – подяка за такий аналіз! Вони не тіко людожери, вони ще й смердючі упирі. Кілок їм у груди та напалм – ось чого вони заслуговують!

  2. Іван | 16.02.2019 at 07:33 |

    Пречудові дуже важливі думки.

    Суспільство інфіковане ідеями (смыслами, скрепами) Кремлівської орди не здатне самовилікуватись, а тим більше протистояти поширенню цієї зарази у всьому світі. І є небагато націй що віками накопичувала імунітет проти цієї інвазії. І ситуація з вибором американським народом Трампа, і реакція чиновників Польщі на підірваний літак неподалік Смоленська вказує, що перед нами хитрі, підступні глисти, які шукають шпаринки і знекровлюють Україну.

    Ми розуміємо, що таке доброзичливий, але важко збагнути як це “нравственный”

    Коротше чим швидше полум’я знешкодить ареал кремлівських цепнів тим краще буде для всіх, не забути тільки руки помити.

  3. Damian | 16.02.2019 at 08:08 |

    Безсумнівно, автору щира подяка за статтю. Але здається, що він ставить таке питання, на яке не може бути (принаймні сьогодні) конкретної відповіді. Недаремно, автор в перших рядках згадав про неможливість однозначного розуміння понять добра і зла. Навіть на росії жартівливо кажуть “что немцу хорошо, – то русскому смерть!”. Стаття дійсно цікава і варта того, щоб обговорювати, якщо не кожне речення, то кожний її абзац. Але таке обговорення, за обсягом, буде набагато більшим, ніж сама стаття.

  4. Думки цікаві, але спосіб їх викладення та аналізу на жаль не доступні більшій частині електорату. Чому сталін отримав владу у СРСР? Він дуже просто та доступно викладав свої і не тільки свої думки. Свого часу у Середній Азії на закинутому складі знайшов повне зібрання творів цього упиря. Знічев”я та за відсутності іншої літератури почав читати. Там був твір – Лист товариша з Батума та Відповідь на лист товариша з Батума. Так от сталін при всій його кровожерливості і т.і. був надзвичайно розумною людиною і пояснення надавав у простій, доступній формі. Саме цього бракує у теперішній час. Багато кандидатів на пост президента обіцяють всіляку херню типа газ у 2,4,8, 16, 32 рази дешевше. Ніхто не хоче пояснити наслідків таких рішень, простою доступною мовою, що тоді борг держави з бздЮлиних 32 млрд. доларів підвищиться у декілька разів, бо товар має якусь ціну та продавати його собі на шкоду може тільки дурень або корупціонер, який ховає гроші. До речі бздЮля у нас бінда, як церковна миша, але іздить на Мерседесах, живе у помістях, і це все ДРУЗЬЯ падарили?

  5. Блискуче!
    Й може ще варто додати – саме тому ерефія намагається скрізь навколо насадити моральний релятивізм – мовляв, “всє плахіє і всьо атнасітєльна, и патаму ми нічем нє хуже і ваабще ви ідеалісти буржуазние”.
    Бо коли розмиті моральни орієнтири (а їх утвердження й є однією з задач СПРАВЖНЬОЇ еліти, в т.ч. духовної а не мерзоти при владі і продажних митців й журналюг типу “чего ізволітє і сколько заплатітє” ) – тоді видається, що все дозволено і ніщо не є поганим….
    От для цього й виливають зі ЗМІ потоки бруду та негативу – аби відучити нас шукати ДОБРО й стати толерантним до ЗЛА.
    То ж будьмо обачні та свідомі – тим і переможемо!

  6. Дмитрий | 16.02.2019 at 10:19 |

    У московитов мораль нелюдей!
    Украина уже предоставила миру 5 лет на понимание нечеловеческой сущности московии. Остается ждать, когда дойдет до мягкого мозга европейцев, что они имеют дело с империей зла! Сколько для этого нужно времени, не знаю, но хотелось бы чтобы до них дошло уже в этом году.
    Это конечно оптимистичное предположение.
    А нам следует выполнять свою тяжелую миссию, сдерживать империю зла, предоставлять миру доказательства о звериной сущности московии и сохраниять курс на ЕС и НАТО путем выбора Пороха президентом.
    Все буде Україна!

    • Дядюшка Серхио | 16.02.2019 at 11:47 |

      Дмитрий, сомневаюсь, что европейцы что-либо поймут ( имею ввиду “старую европу”) Перефразируя Ленина можно сказать, что они сами заплатят России за тот газ, которым их и удавят. Они по сути — зажравшиеся буржуа, которым наплевать на вашей “души прекрасные порывы” и ваше “стремление к свободе к свету”.

  7. Крайон | 16.02.2019 at 10:20 |

    Зовні враження, що мордор мімікрує. Ні, нарід, з пониженим соціальним чуттям, хоче жити з грабунку.

    Народи, з високим соціальним чуття, заробляють працюючи, мокшани збагачуються грабуючи.

    Працювати або грабувати, третього немає.

    “Філософське” забезпечення грабунку полягає в заперечені морального імператива Канта, про незмінність законів моралі (етики), від будь-яких чинників.

    Невже стійке заперечення імператива Канта залежить від генетики?

  8. Санто | 16.02.2019 at 10:32 |

    На ЛО вже писали, що територія РФ – то є “гиблоє место”. Потрапивши туди, українці перестають бути українцями, французи – французами, американці – американцями. Цей сумний факт пояснюється багатовіковим досвідом московії у “скрепізації” свого населення. А словник для спілкування з нмими… Якби світ був більш притомним, то сідаючи за стіл переговорів з московією спочатку давав її делегатам дрючком межи очі до тих пір ,доки б вони не засвоїли загальнолюдську термінологію. А потім вже говорив би. А світ намагається створити словник для спілкування с крокодилом. з відповідним результатом у вигляді рейсу МН-17 🙁

  9. Автору спасибо,после осмысления его статьи,как то в голове сразу всплыла картинка как нацисты в лагерях меряли черепа,то есть подводили хоть какую то теорию о сверх человеке ,о своём превосходстве арийцев над другими народами,и пришло понимание и сравнение,что современная идеология мордора меряет мозги внутри черепа…
    Автор точно всё это подметил,а то я как то пару раз специально слушал кургиняна идеолога этого руськаго мира пытаясь понять,что же они хотят,тогда я не смог их понять,теперь шторы сняты…
    Спасибо ещё раз,мы должны чётко понимать врага,что бы знать как с ними бороться и уничтожить…

  10. Gala SS | 16.02.2019 at 11:23 |

    Таке враження, що Західний світ живе по принципу якогось римського політика (забув якого)
    – сір, люди по ночах не можуть по Риму спокійно ходити, бандюки та злодії вже всіх дістали
    – ну так нєфіг по ночах по місту швендятися. І потім, злодюгам потрібно теж за щось жити.
    Виходить у нас Параша як “санітар лісу”, якого знищувати не можна а дозволено тільки регулювати його поголів’я. Тільки наш “санітар” на останній стадії бєшенства і тут вакцина вже не допоможе.

  11. После развала совка, Московия потеряв Балто-словянскую подпитку своего развития начала ускоренно меняться, Славянский кластер без связей с родиной и общей идеей деградирует и аннигилирует, Под каждым Вячеславом прячиться Асланхан, Демография влияет практически на все сферы жизни, Если так будет продолжаться через 15-20 лет мы увидим совсем другую страну и возможно не одну, Неудачная попытка востановить статус-кво с Украиной и вполне обоснованый стах аннексии Белоруси, консервирует и определяет этнический состав Московии, При таких кризисах кремлю жизненно важен мир, любой, на любых условиях, Но инерция Титаника имеет свои законы, что и радует,

  12. Олександр | 16.02.2019 at 12:09 |

    Рождаеться монстр который будет очень тяжело победить.Росию всегда спасали противоречия между франко-немцами и англосаксами.Одни кормили росию против других, а проиграют и те и другие, если не поймут,что Москваген должен быть разрушен.Впереди у человечества темные времена и море крови.
    Самое лучшее описание проблеммы…Спасибо автору.

  13. Илья | 16.02.2019 at 12:53 |

    Саме з цієї, напевне, причини цивілізований світ швидесенько забув не таку вже й давню історію появи монстрозного створіння, що спочатку називало себе Росією, а потім перетворилось на есесесер, яке тільки Р. Рейган 8 березня 1983 року назвав імперією зла, мотивуючи це принциповою аморальністю радянського режиму.
    =====================

    ЕДИНСТВЕННАЯ Причина, по которой Европа не хочет ничего замечать – очень проста, банальна и стара как Мир.
    Это только кажется, что у этой проблемы много разных факторов.

    Дело, как всегда – в деньгах, а точнее в их количестве, которое “принимает на грудь” и чиновники Европы и даже простые граждане, которые боятся понижения своего уровня жизни, если вдруг правительства стран Европы начнут говорить “жестким и прямым разговором” с россией.

    Т.е. чиновники, кормящиеся с лапы х@йла не хотят адекватно реагировать на действия московии, и в тоже время обычные граждане всех европейских стран (как это ни парадоксально!) ТОЖЕ не хотят портить с московией отношений, потому что на столе простого европейца станет меньше масла и икры, и машину свою он сможет менять каждые 10 лет, вместо того, как они уже привыкли ее менять каждые 2-3 года. Ну и остальные ништяки сытой и спокойной жизни тоже – ну никак не согласны терять.

    С другой стороны, такое поведение понятно, потому что “человек слаб” по отношению к удовольствиям, и только “кризис” может его встряхнуть, чтоб он раскрыл глаза и увидел реальность.

    Поэтому и такая разница в поведении Штатов и Европы по отношению к московии, потому что Штаты никак экономически не зависимы от московии.

    Думаю именно поэтому Штаты не ускоряют и не усиливают резко санкционное давление. Они хотят, чтоб развал московии произошел мягко, и чтоб европейцы не так сильно и не так резко пострадали от исчезновения огромного рынка сбыта.

    Если бы Европа синхронно со Штатами, реагировала на действия московии еще со времен Грузии и Приднестровья, то сейчас никаких проблем не было бы, и московиты сидели бы тихо и не рыпались.

    Поэтому Штаты и приняли единственно возможную тактику медленного удушения московии, чтобы Европа за это время как-то перестроилась и переориентировалась на другие рынки, и вообще, чтобы привыкли умерять свои аппетиты, к которым они привыкли за 20 лет торговли с московией.

  14. Dmitry | 16.02.2019 at 13:34 |

    а словарь-то придется переписывать после каждой новой партии волшебного порошка, прорвавшегося из латинской америки в скрепостан!…

  15. Укроп | 16.02.2019 at 13:40 |

    Мысли в материале конечно правильные, но лично для меня “ложка дегтя” состоит в подаче. Ужасно длинные цитаты, вялый текст. Наверно сказывается избалованность четким “чеканным” стилем статей Автора? Сегодня впервые не вычитывал автомвтически на автопилоте текст чтобы отправить сигнал об ошибке, а прочитал “по диагонали”. Уважаемый Автор, пожалуйста не понижайте уровень ресурса частой публикацией таких вялых статей… Извините если кому то это очень понравилось 🙂

  16. Илья | 16.02.2019 at 13:46 |

    Возьмёт ли российская армия Киев за два дня?

    https://m.youtube.com/watch?v=mECcGa-FyGE

  17. albert | 16.02.2019 at 16:04 |

    личное впечатление и как всегда вопрос -стоит ли выражать своё мнение, но, почему бы и нет….
    И , тут можно получить ведро негатива. Но, за что?-))))

    – первый раз я,например, начинаю читать бегло,без усилий и если в процессе чтения внимание цепляется за текст, мысли и манеру автора, то для меня произведение уже этого стоит.
    И тогда могу перечитать и второй раз, если проявляется желание ещё раз получить удовольствие.
    А что тут: – Витиеватость и загромождённость чужих цитат и слов о довольно таки простых вещах, в которых их авторы не преуспели и не стали мировым бестселлером. Сохраняются и основном тексте и занимает примерно столько же места и если бы не было кавычек, то ….
    Начало мощное, увлекло поставленным вопросом, и быстро растаяло в перебирании чужих мыслей,копание в куче работ философского характера (к чему не стремился), в ответах на них и в их же рамках, когда ожидались свои,авторские!
    и мозг попросил отдыха.
    Конечно, многое зависит и от интеллекта читателя, чем и грешу)

  18. Евгений О. | 16.02.2019 at 16:09 |

    Alex сказав:
    Лютий 16, 2019 о 08:58

    Думки цікаві, але спосіб їх викладення та аналізу на жаль не доступні більшій частині електорату.
    …………………………………………………………………………………………….
    —————————————————————————————–
    Нажаль не тільки таке викладення думок є недоступним для більшої частини, як ви кажете, електорату.
    Як показала історія, недоступними для зазначеної частини електорату є на декілька порядків більше речей. Доленосних, при тому. Та чи завжди це погано?

  19. Немає можливості довго розводитись, тому коротко.
    Мораль в тому значенні слова, як ми, узагальнено, розуміємо його натепер, є продукт цивілізаційного розвитку землеробських спільнот. Зразки (імпринтинг) повторювалися і закріплялися сотнями і тисячами років сталого тяглого розвитку: не бери чужого, не вкради, не вбивай, і поширювалися від цивілізаційних центрів на периферію. Безумовно, територія України – це територія незрівнянно вищого цивілізаційного розвитку в порівнянні з московщиною -територією з відсутнім сталим середовищем закріплення культурних і моральних засад. Більше того, ні саме суспільство, ні “еліти” цих територій ніколи не ставили задач формування моральних навичок населення цих територій. Більше того, останнім (і не тільки останнім) часом ми бачимо, що задачі ставляться діаметрально протилежні: повністю стерти будь-яке сприйняття цивілізаційної парадигми в поширеному її розумінні і створити “Чужого”. На жаль, без закріпленого історичного імпринтингу стирання тонкого цивілізаційного пилку виявляється не такою складною задачею на територіях, населених андрофагами (не забуваймо).

    Тому, звертаємо увагу, в першу чергу, на себе в основних середовищах виховання, оскільки найважливіша задача – освіта (виховання) підлітків і молоді: Сім’ї, Школі, Церкві.
    Школа. Основні напрямки – 1. національно-патріотичне виховання – мова, пісні, одяг, символи; 2. екологія – це наше здоров’я: фізичне і естетичне (моральне); 3. юридична базова освіта – наші права, обов’язки і уміння їх захищати.
    І, звичайно, всі інші знання.
    Церква. Ті, хто не набуде звички читати, рефлексувати, аналізувати – будуть мати свій національний імпринтинг через СВОЮ Церкву.
    Сім’я. Як пощастить, але школа і церква частково компенсують такі втрати.

    Плюс все інше: згуртування (приклад Фінляндії перед очима); культ війська, велика повага – Людина ставить між вами і ворогом своє тіло і життя, згадуйте це весь час, весь час; підтримка всіма засобами і повсякчасно тих, хто взяв на себе відповідальність за країну в цю нелегку годину.

    Не кивайте на Європу: вона пройшла свої випробування, нам пройти свої. Не пройдемо – зникнемо у світах.

    Dixi.

  20. Николай Днепр | 16.02.2019 at 18:46 |

    Стаття цiкава насамперед так, як може стати для будь-кого нова неординарна людина. Свiй пiдхiд, своi аргументи i докази. Як завжди, знаходяться тi, якi знають, що можна написати краще. Так напишiть, а ми побачимо, як це – краще. А тим, кому це складно i нудно, слухайте новини на Г + Г. Там не складно. Автору статтi подяка i респект. Неординарно. ЛО – подяка за надання можливостi автору донести таку точку зору, а нам з нею ознайомитися.

  21. Поддерживаю мнение Илья сказав:
    Лютий 16, 2019 о 12:53 и Укроп сказав:
    Лютий 16, 2019 о 13:40
    Лично мне кажется, что народности,называющие себя сейчас русскими имеют повышенную склонность к вранью и бахвальству.Жадность и зависть также присуща более, чем другим.Ибо зачем тогда они постоянно самовосхваляются типа: “Россия- щедрая душа”?Сам не похвалишь,никто не похвалит? А все негоразды объясняют тем, что им завидуют и хотят перманентно чего-то лишить.Это классика по Фрейду.
    А вся Сурковская наукоподобная лабуда, по-моему, недостойна цитирования.Отсутствие какой-либо идеологии у мафиозного образования их гнетет и рождает подобные примитивистские эссе.

  22. Док | 17.02.2019 at 00:16 |

    Мораль, как таковая, базируется на понятиях “добра” и “зла”. А вот эти категории в различных обществах трактуются по разному, иногда даже меняясь местами. Стоило ли проводить такое трудоемкое исследование, чтобы доказать очевидную вещь: наши понятия добра и зла не совпадают и никогда не совпадали. В молодости, когда я служил в ВС СССР, я думал многие годы, что такое уродливое явление, как “дедовщина”, существует только в армии и на флоте. Каково же было мое удивление, когда я столкнулся с этим явлением среди сугубо гражданских лиц, более того, женщин. Вот тогда я впервые задумался о том, что мы с ними абсолютно разные, хотя и говорим на одном языке и живем в границах одной страны. Такие фундаментальные категории закладываются веками и передаются по наследству. История у нас с ними разная, а потому и наследство разное. В Европе, особенно в последние 60 лет, общество в значительной мере утратило интерес к исследованиям моральных устоев. Причины такой утраты интереса многочисленны, сложны и не поместятся в рамки короткого поста. Конечный вывод сводится к тому, что моральные устои общества выполняют роль иммунной защиты в организме. С ослаблением моральных устоев ослабевает и общество. К чему такое явление приводит прекрасно иллюстрирует история заката и крушения Римской империи

  23. Док сказав:
    Лютий 17, 2019 о 00:16
    ___________________________________
    Сам задумывался над дедовщиной и подобными явлениями.
    Себе объясняю их происхождение тем же пристрастием этих общностей к “смертным грехам”, таким как гордыня,жадность,зависть, похоть ит.д.Разбирать каждый грех применительно к ним долго.Но каждый создает у них соответствующую “скрепу”. Возмем гордыню.Приходилось ли Вам слышать об их достижениях не имеющих аналогов в мире? А то, что ими изобретено все от радио и паровоза, до лампочки? Гордость обуревает всю сущность до небес. Не правда ли? Но если достижений не очень много приходится возвыситься над остальными за счет унижения последних.Вот и мотив для “дедовщины”.Отсюда и Ваше:”Каково же было мое удивление, когда я столкнулся с этим явлением среди сугубо гражданских лиц,”
    Как же не унизить других для своего возвышения, возвеличивания!А среди каких народов они,по их словам, живут? На западе бульбаши с хохлами. На юге чурки с хачиками. На востоке узкоглазые обезьяны. А всякие пиндосы и черножопые?Все. Только этому спмску нет конца.

  24. Олександр | 17.02.2019 at 14:51 |

    Ок! Нарешті корінь зля з`ясовано!
    Тепер, кидаємо усе і терміново беремося за складання нового спеціалізованого словника для перемовин з пацаками! Без цього словника, нам не вижити. 🙂
    Прохання до Редактора сайту ретельніше відбирати статті нових авторів для публікації, аби витримувати досягнутий рівень.
    Або, як варіант, пропоновані статті нових авторів попередньо направляти на рецензію чи щось таке.
    Між іншим, готовий був би і особисто у цьому допомогти.
    Зичу подальших успіхів.

  25. А мені, якраз, цитати сподобались, особливо: “паранормальные предпочтения электората” Суркова. В цих цитатах – сутність виховання суспільства, яким треба якось керувати (“якось” – значить, у своїх інтересах, звісно). Церква для цього теж годиться – чому ні? (якщо підім’яти її під себе).
    “Людиноцентристську” основу виховання, до речі, теж можна підлаштувати під себе, улюбленого, просто давши поправку на різні права різних людей (“от каждого – по способностям, каждому – по потребностям”).
    Таки – “про фундаментальне”.
    А як – правильно? А – ніяк. Коли у мене виникає подібний вибір, я одразу звертаюсь до прикладів із природи, які довели свою ефективність в еволюційному розвитку. А там все детерміновано енергетично: треба когось з’їсти, щоб вижити – їж. З іншого боку: треба вмерти, щоб вижив цілий організм – вмирай (причому, тихенько (апоптоз, а не некроз)). А питання Гузара: “Боже, чому так?” залишається…

Comments are closed.