Черпак і окуляр (Частина 3+1, додаток)

Автор — Попик Артем

Тюленячий резерв

Ранок резервіста військової частини А 1***, надзвичайно швидко мобілізованого через надзвичайний стан в країні починається з лагідного крика днювального: “РОТА ПІДЙОМ! “
І поки солдати строкової служби, що сплять поряд, проводять стратегічно важливу процедуру вирівнювання смужок покривал по ниточці, резервіст потихеньку натягує штани. Далі слідує героїчний похід на сніданок, після чого відбувається шикування.

Далі у резервіста заплановано навчання. Але відбувається воно, як в анекдоті про суслика, якого не видно, але він начебто є. Тобто в планах намальований графік лекцій, а по факту їх за 20 днів відбувається аж 6, з яких 3 стосуються спеціальності, а ще 3 – стосуються стресових станів, траєкторії польоту кулі та інших вкрай стратегічних речей.
Ще резервісту дадуть двічі розібрати автомат і один раз – з нього постріляти. І, звичайно, подякують за сумлінно виконаний патріотичний обов’язок.
Окремо про напрям підготовки. Що об’єднує колишнього мехвода, далекомірника, ракетника, планшетиста, стрільця, оператора КП? Те, що вони всі мають стати і стають,, їдри, по документах план-ше-ти-ста-ми.
Хто такі планшетисти? Це одна з реліктових професій, викликана повільним впровадженням комп’ютеризації у Повітряні Сили ЗСУ. Планшетист, якщо просто – це солдат, що вручну наносить повітряні цілі, їх характеристики і пересування на планшет- великий шматок оргскла, що розділений на квадрати.
І тут виникає одразу кілька питань.
По-перше, існує система “ВІР**-ПЛ*****”, котра усунула би потребу в планшетистах взагалі. Однак, існують якісь проблеми з супутниковим зв’язком, по словам тих, хто з нею працює , тобто, система потребує вдосконалення. Тобто, планшетисти поки потрібні.
А тепер – по-друге. Норматив планшетиста на оцінку “задовільно” включає ведення 5-7 цілей на протязі 15 хвилин. Чи можливо вивчитися цьому за 20 днів зборів? Ті, хто вчилися на планшетиста кажуть, що ні. Навіть, якщо вчитися і напружено практикуватися.
А тепер, по-третє. Як то кажуть, вишенька. Для допуску до робочого планшету потрібний спеціальний дозвіл, якого в жодного резервіста-планшетиста немає. А навчальний планшет що? Відсутній.
Ось і лежить собі резервист-планшетист тюленем на казенному ліжку, нагодований та одягнений за державний кошт і йому капає державна, хай і смішна, зарплата, а частині, швидше за все – ще й капають кошти за його навчання. Лежить і сприяє поліпшенню обороноздатності.
Чи галочкам в навчальному плані.
Чи зірочкам на погонам.
Чомусь, да сприяє.
Чудово.
Чи не зовсім.
Автор — Попик Артем

44 Comments on "Черпак і окуляр (Частина 3+1, додаток)"

  1. Попик Артем, я щось не втямив, у нас війна закінчилась?

  2. Попик А. | 26.12.2018 at 15:41 |

    А до чого тут війна? Я написав про збори резервістів, які виявилися абсолютно дарма втраченим часом. Принаймні, з мого досвіду.

  3. Укроп | 26.12.2018 at 15:46 |

    Уважаемый Автор вроде бы обещал во время войны воздерживаться от критики армии? А это вообще всепропальство какое то. Кто этого Попика сюда пустил? Благодаря ему кто не знал как все отвратительно в армии, то теперь знает. Кацапы в восторге?

  4. АнтонОвич | 26.12.2018 at 15:53 |

    Повністю підтримую пана Укропа – статтям типу цієї на цьому ресурсі не місце.

  5. Автор ,видимо, хочет этим сказать, что стакан бывает и наполовину пуст. Ура-патриотизм может мешать верно оценивать происходящее.

    • Andriy Moderator | 26.12.2018 at 23:18 |

      Наверное все же издержки, что мобилизация такого большого числа резервистов проводится впервые. И задача скорее даже ставится не научить, а собрать в готовности отправить на фронт. Поэтому могли отправлять не по своим частям, а на ближайший сборный пункт, у кого что под боком. Если еще чему-то научатся – хорошо. Наверняка в других местах профессиональных “планшетистов” гоняли с автоматами по полю за танками и они так же возмущались, что это не их специальность. Но главное всех собрали в течение короткого времени готовы были отправить в бой, если бы это понадобилось. Заодно и противник это увидел.

  6. Попик А. | 26.12.2018 at 16:06 |

    А я нічого не вигадую. Пишу правду. Тому, мені соромитися нічого. Я не обіцяв не критикувати армію, я казав, що можливо до цієї теми не повернуся. Але трапилися збори, тож і написав.
    Якщо когось образив – вибачте.

    • Dmytro Podkowa | 17.10.2019 at 08:36 |

      Є старовинна приказка – “Правда у кожного своя – Істина одна”. Ви впевнені, що маєте ВСЮ інформацію про Ваші збори і для чого вони проводилися?

  7. Антон | 26.12.2018 at 16:45 |

    Господи, кто так автора обидел, что он свой высep на ЛО выпускает? Сам являюсь кадровым офицером, службу начинал еще в ВВ в 2011, навидался многово, и «удивить маразмом» меня крайне трудно. Вместо того, что бы плакаться на ЛО сделал автор хоть что-то ? Голову на отсечения даю, что нет. Ни одного рапорта не написано. Ни к одному высокопоставленному офицеру не обращено, ни одной «горячей линии» не прозвонено. Только и могут, что ныть. Я кончил !

  8. Іван | 26.12.2018 at 18:40 |

    Ніякого всепропальства не бачу. Бажаючих змінювати і змінюватись меншість. Питання в тому чи поведе за собою інших ця меншість. Артем Попик продемонстрував, що він готовий змінюватись і, ще трохи, і буде змінювати. Є оцінка себе, ситуації навколо, тобто, щоб щось зробити – потрібно зорієнтуватись, хоча б в своїх поглядах. Наступним кроком буде пропозиція командиру про вдосконалення навчання. Але знову ж таки за Артемом не потягнеться вся більшість. З цим потрібно жити і бороти.

    • Повністю згоден з Іваном. І дещо здивований, що дозволили таку статтю на ресурсів!..
      Щоб перемогти ворога – треба знати істинне положення речей, а не бути в ілюзіях, що за 5 років наша Армія змінилася докорінно. Вона змінилася і продовжує змінюватися, але це далеко не НАТОвська структура. Працюю у департаменті МО і я бачу все, як є. Багато совкових п#даров треба, якщо не розстріляти, а просто вишвирнути з Армії та лишити звання, або понизити до довоєного часу.
      Не треба боятися московитів, але і шапкозакидництвом теж не треба займатися, як зробили це вони у 2014р. А вони вже висновки зробили… Загроза на зараз нікуди не поділася, хоча й зменшилася. Готуючи білоруський плацдарм, намагаються розтягнути нашу оборону.

  9. Андрій Олегович | 26.12.2018 at 19:09 |

    Фу таке писати.

  10. сходи до пацанів і проконсультуйся про значення терміну “радіомовчання”

    • Писав, звертаючись до Попик Артем, але комент не туди потрапив по тех. причині

  11. Михаил Альбертов | 26.12.2018 at 20:07 |

    С одной стороны критика должна быть. с другой стороны мы знаем что планшетник в принципе не нужен и когда допилят ВИП****** то от их откажутся.
    Для этих целей резервистов и собирают что бы посмотреть что нужно новое сделать а что и реформировать

  12. Всё, что написал гражданин Попик, укладывается в весьма ёмкое выражение: Офицеры бывают трёх категорий. Настоящие, ленивые и “уставшие”.
    Правда в самой офицерской среде идёт деление на классы-подклассы, уровни-подуровни.
    В этой пирамиде можно разобраться. Ничего сложного. Но, как говорят, тяжело первые двадцать лет, потом легче. Так вот в классах-подклассах, продлёнках и вечерних факультативах можно разобраться только прослужив не менее 15 лет, в командной категории. Всё остальное – субъективное мнение первоклашки.
    Так вот гражданин Попик, не первоклашка, а кандидат в ясли.
    С такими мнениями, пусть и дальше стоит за планшетом. Тренирует обратный почерк.
    Посмотрели на него офицеры и определили в планшетисты. Хотя в это-же время другие ногти срывали, разворачивая ЗРК на учебной позиции.
    Всем мира))))

  13. Vadym Kyzmenko | 26.12.2018 at 20:49 |

    Цей допис нічим не гірший за попередні, які чомусь багатьом сподобалися.
    Кожен має право на особисту опінію (“мнєніє”, якщо хтось не знає перекладу цього українського слова).
    Можу навести свою: “Не сподобалось”.

  14. Миха | 26.12.2018 at 20:56 |

    Я оце собі подумав: а на кого би варто було вчити резерівстів? На найновіші версії озброєнь? Чи все ж — таки другий, третій ешелони?
    А те, що навіть до цього навчання деякі військові підходять формально, то дякую за озвучку. На жаль, таке буває.

  15. Попик Артем | 26.12.2018 at 21:15 |

    Скільки різних думок.))) Я людина проста – що бачу, те й пишу. Моя думка теж проста: резервісту можна нагадати те, що він вміє по його Возу, можна вогневу провести. І все. А тримати так, аби було – то таке. В сусідній частині резервісти клали опалення, ще в сусідній – були п’яні дебоші всі 20днів. Це те, про що в мене є прямі свідчення. І я не бачу в цьому всьому жодної потреби. Пропонуєте зробити вигляд, що так треба? Таке.

    • Попик Артем | 26.12.2018 at 21:36 |

      Мабуть, десь було не так. І збори були як збори. Не знаю. Пишу про мій особистий досвід.

    • Andriy Moderator | 26.12.2018 at 23:51 |

      “А тримати так, аби було — то таке.”

      Видимо основная задача как раз и была – держать вас в готовности отправиться воевать.

    • Микола | 26.12.2018 at 23:55 |

      Простота хуже воровства.

  16. albert | 26.12.2018 at 21:38 |

    *Была у него желание мир установить на Земле и вынул он шашку,в смысле- комментарий и начал рубить
    -Всех*,
    Но сказал АвтоР -*размножайтесь*, нет, не так: *размышляйте
    и будут у вас мозги за это*

  17. Евгений О. | 26.12.2018 at 21:41 |

    Попик Артем:
    Декабрь 26, 2018 в 21:15
    …….. Я людина проста — що бачу, те й пишу. ………………..
    —————————————————————————————-
    В тому-то й справа, шановний.
    Та попри простоту, конкретного індивідуума, світ іноді, та що там, майже завжди, є доволі складним. Бо ж величезна кількість простих стає досить таки складною системою.
    А іноді, та що там, часто-густо, складається так, що дії конкретного індивідуума, що зумовлені його особистою простотою, можуть нанести вельми суттєву шкоду спільноті в цілому.
    Бо не завадить зрозуміти різницю між піснею евенка, що їде тундрою на полювання ( что вижу, про то и пою), коли довкола, в усі боки нема нікого на сотні кілометрів, і ситуацією в країні з суттево більш щільною заселенністю. А тим більше в країні, що фактично веде війну за свою реальну незалежність після дуже багатьох років ворожої окупації.
    Окупації, що мала на меті практичне знищення нації, та перетворення залишків її на покврне тупувате бидло..
    Складно? Не заперечую. Але потрудіться. напружтесь і спробуйте зрозуміти.

  18. albert | 26.12.2018 at 21:42 |

    кажется я размножился

  19. albert | 26.12.2018 at 21:52 |

    Попик Артем
    ————-

    -это в россиИ всю грязь всегда заметают под коврик.
    Поэтому там и образовалась ПОМОЙКА
    Так и до маразма можно дойти

  20. АнтонОвич | 26.12.2018 at 22:09 |

    Для Попик Артем:
    Шановний пане Артеме, Ваші перші дописи цікаво читати, вони вміло викладені, мають родзинки інтелектуального гумору, гарно літературно подані, а, головне – авторські та залишають місце для маневру думки, власного здогаду. А читаючи сьогоднішній допис, складається думка, що це не Ваше авторство. Ви самі сказали – ” Я людина проста — що бачу, те й пишу.” Але чомусь у першому випадку те, що Ви бачили, описано чудово, а у другому – викликало, м”яко кажучи, питання. Не завжди простота – запорука успіху.
    “Простота – хуже воровства”
    З повагою.

  21. АнтонОвич | 26.12.2018 at 22:13 |

    albert: “кажется я размножился”
    О, то чекаємо на albert ІІ чи albert-молодший 🙂

  22. As Uprox | 26.12.2018 at 22:43 |

    Особисто у мене ці збори були гірше за попередні. З одного боку плюс, бо попав у бойову частину та побачив, як працюють професіонали. З іншого – мінус, бо показуха на штабних навчаннях змусила командирів працювати самим, замість дати мені наробити помилок, але попрактикуватися.
    Підозрюю що такий провал крайніх зборів зумовлений поспіхом під час їх підготовки.

  23. albert | 26.12.2018 at 23:31 |

    АнтонОвич:
    )))),
    не получилось,не успел
    – квантовая запутанность просуществовала буквально 3 минуты

  24. Укр | 27.12.2018 at 00:10 |

    Все правильно пишет Артем, в последнее время ВСУ плавно сползает к совковым фирдибоблям, и если ресурс читают лампасы, нехай делают выводы, ибо украинский солдат меняется и учится быстрее, чем его командир. Аффтар, пешы исчо! Удачи..

  25. Ну тогда самое время указать на войну за независимость США. Кто там воевал за неё? Обычные люди, военных очень мало. 1775…1781 г. Ещё помогли французы и испанцы.
    Может пришла пора решить, кто ты — лежачий тюлень или зубастый пушной зверёк?

  26. Michael | 27.12.2018 at 00:57 |

    Да 300000 раз прав Andriy moderator! Сборы проводились для проверки СРОКОВ МОБИЛИЗАЦИИ И РАЗВЕРТЫВАНИЯ ВОЙСК ПО НАПРАВЛЕНИЯМ! А то, чем там бойцов занимали – это ВТОРИЧНО.

    • Попик Артем | 27.12.2018 at 03:35 |

      Може, ви і праві, що тут більше швидкість розгортання перевірялася. Трохи жаль 20 днів життя, хоч і безперечно і були плюси.
      . Хотів би підкреслити, що не являюсь прямо таки ворогом ЗСУ. Але про недоліки не треба мовчати. Це моя позиція. По життю, так сказати.
      Ось наприклад. Так, речове забезпечення краще, чим в 2015.І Талани нові зручні вийшли, кращі, чим рижі.
      Але. Ну, не зимова вона, ця форма. Може, офіцерська і зимова. Не знаю. Солдатська – десь на мінус 10-12 градусів розрахована. По моїм суб’єктивним враженням. І не лише моїм. А буває ж і мінус тридцять. Чи впливає цей факт на обороноздатність? Думаю, що так.
      Це до прикладу.
      Загалом – дякую всім за коментарі. Дійсно, вийшло трохи сирувато. Треба було точніше розставити акценти.

      • Andriy Moderator | 27.12.2018 at 04:09 |

        Как я уже говорил, повседневной формы для минус 30 не существует.
        Существует специальная одежда для несения службы при низких температурах.

        • Попик Артем | 27.12.2018 at 07:51 |

          Може, й так. Сам не бачив, мені розповідали про фінську форму, набагато теплішу, з вшитими шматками карематів по руках – ногах. Може, то для якихось спецвійськ.
          Я караули стояв у зимовому дубку. При всіх ййого недосконалостям, він все ж тепліший за теперішню.

      • Andriy Moderator | 27.12.2018 at 04:21 |

        “Трохи жаль 20 днів життя”

        Нужно наоборот благодарить судьбу и ставить свечки, что эти 20 дней вы пропинали и не возникло ситуации, ради которой вас и мобилизовали.

      • As Uprox | 27.12.2018 at 09:26 |

        Немає окремо офіцерської форми, вона вся однакова. Я собі лише фліску докупив.
        Нам видавали теплі подвійні штани, бо майже кожен день ми були у полі. Два комплекти термобілизни дозволити почуватися досить затишно, лише ступні мерзли.

  27. Евгений О. | 27.12.2018 at 10:40 |

    Прочитавши коментарі з приводу, зокрема,військової форми, хочу запропонувати шановному панству таке.
    Замість констатації певних недоліків, в даному випадку, військової форми на цьому ресурсі пропоную скласти своє бачення її показників чи елементів конструкції, які шановні добродії вважають за необхідні та направити ці побажання у відповідні служби матеріально-технічного забезпечення.
    На дуже вірогідне заперечення про потенціально мінімальну користь від такої дії, можу зразу, в свою чергу, зазначити, що користь від нинішнього обговорення наявних недоліків практично відсутня. Про можливу шкоду від подібних диспутів у доступних необмеженому загалу форматах, з урахуванням сьогоднішніх реалій, нагадувати поважному товариству мабуть таки є зайвим.
    Теж саме може стосуватись і деяких інших моментів в житті нашої армії, які потребують чи то суттєвих, чи то, скажімо, косметичних змін.
    З усією повагою.

    • As Uprox | 27.12.2018 at 11:56 |

      Форма як раз нормальна, зручна. Речове забезпечення теж без явних недоліків. Харчування гарне. Ставлення до резервістів теж без нарікань.
      Але в ППД забагато показухи, а от вже в ООС її набагато менше – там робота на результат.
      Підсумковий результат зборів щодо якості та кількості засвоєних знань та навичок значно нижче, ніж наявний потенціал як резервістів, так і можливостей військових частин або навчальних центрів.
      Можливо і не було такої задачі – максимально підготувати особовий склад за такий короткий термін.

  28. Проходив збори резервістів в “Десні” 93 роки тому).
    Підйом-сніданок – на “полурозслабоні”
    Заняття – кожен день, і по-повній програмі: мед., міни, тактика (різне і багато) і т.д.
    Автомат розібрати – скільки хочеш.
    Через день – полігон, стрільби. Автомат – рожок обов’язково, якщо хочеш – відстій чергу бери ще.
    Це з того, що запам’яталось.

    P.S. Ну і столова, звісно ж, не ресторан, але – все доволі непогано.

Comments are closed.