Легенда Чорного Черемошу

Від редакції

Даний матеріал надіслано Сергєм Заікіним. Ми його перевірили на плагіат і отримали результат 100 відсотків унікальності тексту, отже пропонуємо вашій увазі його у тому вигляді, в якому і отримали, без редагування.

Із серії “До вранішнйої кави”
(Чорний Черемош це річка така, на Західній Україні)
Автор невідомий. Кажуть діди, що це дійсно трапилося в стародавні часи, та діди переказували цю легенду своїм онукам з покоління у покоління…

Коли Господь Бог творив наш світ і землю нашу, то він, Всесильний і Всеблагий, шість днів не їв, не спав, ретельно працював, рук не покладав, а коли вже все зробив, то побачив, що воно добре, то пішов відпочити.
Приліг, але щось йому нейметься. Він встав, подивився на землю а там мавпи! Та усі такі банькаті, вухаті, носаті, губаті, зубаті, череваті, цицькаті, дупаті, волохаті, брудні, вошиві, верещать, одна з одною лаються, лайном одна в одну кидаються, в грязюці копирсаються,   все трощать, все ламають.
Господь Бог як закричить: «Мавпи! Шикуйсь!».
Ну мавпи всі вишикувались, Бог все ж таки.
«Мавпи!» каже Господь «Що ви робите? Нащо ж ви все псуєте та ламаєте? Живіть як люди! Щоб завтра ж мені жили як люди! Якщо завтра ви не будете жити як люди, то клянуся що оце власною правицею геть усіх знищу нанівець!».
Господь Бог мавп відпустив, і пішов та ліг спати. Втомився, створюючи світ.
Зранку Бог прокинувся, вмився, причепурився, кави заварив, файку набив. Сидить у кріслі, каву попиває, люльку палить і на святу землю поглядає.
А там!!!
Річечкі течуть чистенькі, гаї стоять зелененькі, сади вишневі цвітуть, хрущі над вишнями гудуть! У ставках коропи як ті кабани, у хлівах кабани як ті воли, на ланах воли як ті слони! А всюди крізь ходять люди, і все впорядковують, все у них добре і красиво! А на луках зелених молодь танцює, хороводи водить, хлопці у вишиванках, дівчата в вінках та запасках, пісні співають, Господа бога прославляють, краса тай годі.
Коли це гульк, аж на узліссі щось промайнуло сіреньке. Бог туди, а там мавпи! І усі такі банькаті, вухаті, носаті, губаті, зубаті, череваті, цицькаті, дупаті, волохаті, брудні, вошиві, верещать, одна з одною лаються, лайном одна в одну кидаються, в грязюці копирсаються, все трощать, все ламають.
Господь Бог як крикне: «Мавпи курча мать! Що ви робите? Нащо ж ви все псуєте та ламаєте? Чи ж не казав я вам щоб ви жили як люди? Чиж не обіцяв вам що якщо ви не будете жити як люди, то усіх геть знищу нанівець власною правицею!».
Коли це одна мавпа піднімає голову до Господа Бога і каже: «А ми па-украінскі нє панімаєм

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

21 Comments on "Легенда Чорного Черемошу"

  1. Дякую, посміявсь)

  2. Треба таки було “знищити правицею” , як обіцяв, то менше б на землі було бруду, вошей та кидання лайном… Чудова казка!

  3. Гарна казка для ранку літа, що минає. Та життя триває і роботи непочатий край, а Той, що з вусами чи без них, хай приглядає за нами.

  4. Прошу шановного хазяїна ресурсу відкрити розділ “До душі” і такі твори групувати там. Вони більш енергетичні, як бути “До кави”.
    З повагою і вдячністю.

  5. Дуже дякую автору не лише за гумор , а за справжню , соковиту мову.)))

  6. Дуже сильно реготав, читаючи. Дякую за таку гарну мову і образність.

  7. Пять баллов! Только мавпа сказала бы: “А мы па-хохлятски не понимаем”или на бЫндерском не панимаем. От слова украинский их корчит. С чего бы это?

  8. Смачно!

  9. Файна казочка 🙂 Не тільки у нас така є:
    І сказаў Бог малпам:
    — Злазьце з дрэваў, вучыцеся, станавіцеся людзьмі і паводзьце сябе годна!
    Частка малпаў злезла з дрэваў, а частка засталася. І спытаў Бог:
    — Чаму вы не злазіце з дрэў і не хочаце быць людзьмі?
    А малпы яму адказалі:
    — А мы не понимаем ваш белорусский язык!

  10. Дууууже гарно!!!! Дякую!!!!

  11. Може в мене дєжавью, але цю притчу вже десь читав. Сам текст можливо і оригинальний але сюжет точно “боян”.

  12. Давно так не сміявся. Автор влучив у самісіньку цяточку!

  13. Гарна казочка, можна з нею виходити на арт-біржу. Онукам обов’язково розповім.

  14. Класно! Мені сподобалось! Особливо, остання фраза.

    Тому, мабуть, мавпи й досить залишаются мавпами.

  15. Дякую! Казка чудова! Настрій підійме на раз!

  16. Дуже гарна мова також. Треба прочитати дитині вголос. Таким чином я треную в неї інтонацію, наголоси і темп.
    Кожну мову треба смакувати. Наша – наче запашна олійка))

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: