Про переваги точного часу

55258

Це здогадка давня, але не іржава.
Її промовляти пручається рот:
В нас гарна країна й паскудна держава,
В нас люди хороші і кепський народ.
Олександр Ірванець

 «Давно це було. У капітана одного корабля раптом зупинився навігаційний хронометр. Тоді це було справжнім лихом, тому що не існувало ще навіть радіосигналів часу. Щоб поставити свій хронометр точно за місцевим часом, довелося зайти в порт Абракадабра. Капітан хотів довідатися про точний час, але в порту йому сказали: «Запитайте в годинникаря, що мешкає на краю міста. У нього дуже точний годинник, він страшенно ним пишається. Капітан приніс свого хронометра до годинникаря, який заспокоїв його: «Можете цілком покластися на мого годинника. Він надзвичайно дивовижно точний». Капітан поставив свого хронометра, звірившись з годинником майстра, і для гарантії запитав: «А звідкіля ви знаєте, що ваш годинник такий точний?». «Я перевіряю його по полуденному пострілу гармати на митниці, а вона стріляє у полудень, секунда в секунду». Капітан був цілком задоволений, і відправився зі своїм хронометром на корабель. Коли він вже вирішив відчалювати, то запитав у митника, щоб ще раз впевнитися щодо гармати:

—У вас, кажуть, є гармата, яка стріляє опівдні?

—Так, сер, є.

—А постріл точно опівдні чи біля полудня?

—Точно опівдні, сер.

—Точно?

—Так сер, без усякого сумніву.

—А звідкіля ви знаєте, коли настає точно полудень?

—О, сер, будьте упевнені, у нас на краю міста живе годинникар, у нього дуже точний годинник і ми по ньому звіряємо постріл нашої гармати…» (Erіc M. Rоgеrs, Рrіпсеtоп universiti, 1966).

Точно така ситуація-абракадабра складається в Україні. Існуюча система влади сама себе реформувати не в змозі. Конче потрібне зовнішнє втручання. Звичайно, з добрими намірами. Неможливо отримати точний результат, якщо і замовник і розробник і виконувач єдиний. Наше законодавство замовляється, розроблюється, приймається, затверджується і контролюється тими ж самими людьми. А загальним принципом управління вважається, що правила не може встановлювати той, хто їм підкоряється.

Законодавство повинне відповідати сподіванням суспільства, а не законодавців. Саме суспільства. А у нас приводять податкове законодавство у відповідність зі сподіваннями податківців, а правила дорожнього руху із сподіваннями ДАІ. Тарифи затверджуються, враховуючи сподівання і бажання монополістів. Візьмемо, для прикладу податкову. Вона вважається найбільш корупційною серед інших держорганів. Податкова не тільки бере участь у формуванні законодавства, а й по-своєму трактує існуючі закони. Її девіз: «Матка, курка, млеко, яйка». Придивіться до них. Зажерливість, потяг до розкошів, демонстрація немислимого комфорту на фоні більшості населення, яке ледве зводять кінці з кінцями – ось ознака людей, котрі живуть не на зарплату. Вибудувана наскрізна система «дозволів» є надзвичайно сприятливим середовищем для збагачення чиновництва.

В українському законодавстві існує правило, за яким податкове законодавство доручено роз’яснювати податковій службі. Їхня майстерність, як і нахабство відомі кожному. Вони є головними з інтерпретації законодавства. Це все одно, що у спортивному змаганні двох команд одній дати суддівський свисток…

Судді самі себе «люструють» згідно з законом «Про очищення влади», який самі обережно готували, обережно приймали і тепер обережно застосовують. А розмови про боротьбу із злочинністю нагадують старий цирковий номер «боротьба нанайців», де кінець-кінцем з’ясовується, що боровся нанаєць сам із собою.

Тому, на мій погляд, будь які правила не можуть задовольнити суспільство, за однієї причини. Ці правила пишуться ЗАЦІКАВЛЕНИМИ особами.

У прийнятому вночі Закону «Про бюджет на 2016 рік» є справжній шедевр – запис, що Кабміну (!!!) надається право, всупереч Конституції, без Верховної ради переглядати розміри виплат, встановлені ЗАКОНАМИ. Кабміну дозволено встановлювати розмір цих виплат, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України. Звичайно, при нашій бідності потрібно економити. Але право змінювати закони належить Верховній Раді, а не Кабміну. Якщо поступитися дрібницею і діяти всупереч Закону, то ніхто не дасть жодних гарантій, що порушення не стануть системними. Отака абракадабра, шановні українці.

Потрібно визнати, що Україну змінила війна. І змінила кардинально, хоча й не так, як би нам хотілося. Українці довго повіряли свій хронометр поступу з годинником Московії, який міряв секунди не за європейським часом, а за часом Північної Кореї та Туркменістану. Жадоба влади васалів Москви, безхребетність і байдужість плебеїв зродили на світ небачену територію – з комуняцькою фразеологією і хижацьким нутром.

Тому Україна, не маючи точного європейського хронометра, пливла буремними водами світової політики невідомо куди. Саме тому, так часто корабель моєї країни сідав не мілину чи натикався на рифи. Розтерзана Україна, з недолугими капітанами усі роки незалежності перебувала у стані аварії.

Хочеться вірити, що нарешті Україна поставила свого хронометра в унісон з європейським часом. Хочеться вірити, що капітан не схибить і курс корабля «Україна» вірний. Хочеться вірити, що кардинально змінилися і українці. У них тепер є ідея – жити за європейським часом. Бо без плекання мрії-ідеї, без всенародного творення її у власних душах Україна аж ніяк не постане на землі країною-величчю – як гордість нам і як відплата нашим кривдникам.

 

ЯРОСЛАВ

11 Comments on "Про переваги точного часу"

  1. Виталий | 02.01.2016 at 01:28 |

    Ярослав, як на мене, ваша стаття якщо не галіматня про те як все погано, то справжній шедевр у тому ж розумінні, що і ваш відгук про держбюджет прийнятий вночі. Звісно – гарних держбютжетів не буває. Але що там кабміну наданно всупереч конституції? Якщо сама Верховна Рада прийняла закон, яким делегувала деякі свої повноваження кабміну переглядати розміри зарплат і т.д. і т.п. – то це законно. Розумієте? Закон про держбюджет прийнятий пізніше інших законів, тож він має вищу силу, а ніж прийняті закони до нього, якщо в них є різні розбіжності, тлумачення. В цьому випадку кабмін діє не тому, що йому так просто безпідставно забажалось, а тому, що Верховна Рада законом надала йому це право, а Верховна Рада може все. Сказати, що щось зробленно всупереч конституції, може тільки конституційний суд а не ви. Конституція у нас красива, але ж ми живемо в реальному світі, а не в віртуальному. Можно посилатись в конституції на те, що не можна знижувати зарплати та інші виплати. Але як це зробити, де взяти гроші, коли проти нас здійснюється агресія? Можна не красти, але процес запобігання цьому, м’яко кажучи, не такий простий і швидкий, як здається. Можна надрукувати грошей, тоді від курсу гривні ви будете плакати. Або піднімати єкономіку, що зараз не можливо (хоча б це, що є втримати) поки ми не відірвемось від цього спрута. А ще армію нашу треба добре профінансувати, щоб потім ще більш не довелося фінасувати іншу. Тож бажаешь – не бажаєшь, а виплати доводиметься зменшувати, таке селяві. Навіть вата рашистська готова рідьку з хреном їсти заради своєї величі, а ми що, заради своєї свободи і свободи наших дітей не витримаємо ці негаразди? Ми добре знаємо свої конституційні права, але зовсім не хочемо знати обов’язків. До чого я все це кажу? А до того, що коли читаєшь статтю і десь бачишь нерозуміння автора процесів, що відбуваються – розумієшь, що він дійде до невірних висновків. Один тільки віслів “Конче потрібне зовнішнє втручання. Звичайно, з добрими намірами” тягне на шедевр з розряду мінісупермаркета, бо нам допомогають, але сумніваюсь, що з добрих намірів, скоріш з корисливих для допомогаючого, а ми фігура на дошці (поки що!). До речі, розброювали нас мабуть також з добрих намірів. Те, що ви розповідаєте, як повинно бути, нам розповідали наші народні обранці вже багато років, що судді повинні бути чесними, вода повинна бути мокрою, вогонь гарячим, льод холодним. Тож це не новина. Одна вже країна-велич під боком є, навіщо нам ще такими ставати? Може краще як Польша, Швеція, Німеччина, Японія, тільки з ЯЗ на всяк випадок? У вас загальні пламенні фрази, метафори, побажання, алегорії з часом, а в чому суть? Не ображайтеся на мене бо, якщо вирішили стати письменником – публіцистом, то спокійно сприймайте критику. Може взагалі це я поганий критик і чогось не розумію. Зараз, на мою думку, у тренді статті які тролять агресора, та аргументовно розповідають про розкладку сил у світі, які піднімають дух і відчуття гідності, вселяють надію в людей, щоб вони переставали сипати собі попіл на голови – anti-colorados вам як приклад.

    • anti-colorados | 02.01.2016 at 09:11 |

      Ну что же,это – один из самых развернутых критических комментариев на всем ресурсе. И главное – очень обоснованный. Думаю, что истина находится где-то посередине, но комент очень достойный.

  2. Ярослав | 02.01.2016 at 21:08 |

    Для Виталия
    Дуже розлогий коментар. Я не ображаюся на критику. Проте, у мене і у Вас дещо різні погляди. Я вважаю, що велич України – достойне життя українців за європейським часом, а Ви вважаєте, що велич – це володіння ЯЗ.
    Я теж готовий, за Вашим виразом, їсти «рЕдьку з хрОном», аби було вдосталь грошей на армію. Тому і сплачую військовий збір. І не ремствую. Коли країна перебуває у стані війни, потрібне ще більш радикальне скорочення витрат і збільшення доходів. Але згідно із законом, а не забаганками Уряду. Якщо Кабмін мав намір зменшити витрати, то потрібно було вносити до ВР проекти законів, щодо внесення змін до відповідних законів.
    Ваші слова «Конституція у нас красива, але ж ми живемо в реальному світі» варто доповнити: «Закони у нас добрі, але живемо у реальному світі», «Правила дорожнього руху у нас непогані, але живемо у реальному світі». І т.д. Тобто, реальний світ видає індульгенцію щодо будь-яких порушень.
    Закид щодо Конституційного Суду смішний, якщо згадати його рішення щодо третього терміну Кучми, або зґвалтування Конституції на замовлення Януковича.
    Я вже давно застосовую простий тест на освіченість. Не освіту, а саме освіченість. Якщо людина пише що-небудь з численними помилками, то звідки у неї знання щодо іншого?
    Із 488 слів в коментарі Word знайшов 20 помилок, а я ще додатково 9. Така ціна Вашому коментареві.
    Не ображайтеся. Писав з добрими намірами.

  3. Симеон В. | 02.01.2016 at 21:43 |

    I would like to ask you for some extra efforts and translate those articles in Ukrainian to English or Russian for those of us outside of Ukraine. Thank you for your cooperation. God bless.

  4. vehf277 | 02.01.2016 at 23:11 |

    “загальним принципом управління вважається, що правила не може встановлювати той, хто їм підкоряється” по-этому быстрые положительные изменеия возможны только тогда, когда у власти – просвещенный авторитарный правитель, как в Сингапуре или в Чили.
    В Украине нужно ввести чрезвычайное положение и в его рамках, не ограничивая себя в средствах, провести грандиозную чистку верхних етажей власти/денег.

  5. anti-colorados | 03.01.2016 at 12:09 |

    We will tell about your offer to Ukrainian author and if he is not against, he’ll translate his articles.Thanks for comment.

  6. Ярослав | 03.01.2016 at 13:08 |

    Шановний Симеон В!
    Шановний Аnti-colorados!
    Якщо редакція сайту перекладатиме мої статті будь-якою мовою – пручатися не стану. В перекладі, звичайно, тема залишиться, а українська душа зникне. Навряд чи редакція знайде такого перекладача, як Микола Лукаш. Лукашеві переклади Сервантеса чи Ґете були такі, ніби вони писані спершу українською, а потім –іспанською чи німецькою. Я особисто не володію досконало мовами, тому за переклад не беруся. Не хочу псувати оригінал.
    З повагою, Ярослав.

    • anti-colorados | 03.01.2016 at 14:02 |

      Редакция ничего переводить не будет. Это авторский текст, имеющий все признаки интеллектуальной собственности. Мы только предоставляем трибуну, а что дальше – право автора. Тем более, что действительно, перевод может немного изменить тональность статьи. Я себе слабо представляю, как будет выглядеть любая из моих статей в разделе “Юмор”, в английском переводе. Ну и другие – тоже, ибо элемент стёба очень трудно передать.

  7. Виталий | 03.01.2016 at 17:02 |

    Ярослав, не хотів вас більше чіпати, але ви самі до мене задираєтесь зі своєю перекрученною абракадабраподібною відповіддю на мій коментар. Тож доведеться відповісти на всі ваши закиди до мене по пунктах, починаючи з кінця. Я вже казав, що я російськомовний українець і тому насилу писав українською з поваги до вас. Я писав прямо тут на сайті у вікні коментарів без підказок ворда, на відміну від вас. Ваш закид про те, що з 488 слів я зробив не то 20, не то 29 помилок (хтось там явно бреше, або ворд, або ви, або ви всі разом) сприймаю як комплімент. Своїм коментарем я хотів викласти суть своєї думки, а не чудеса правопису та граматики. Те, що я не пройшов ваш так званий тест на освіченість, означає, що його не пройшов би і anti-colorados, бо читаючи його статті, я багато знаходив помилок, але не вважав за це його не освіченим. Спробуйте самі написати таку кількість статтей без помилок, більшість з яких технічні. А от ви такий освічений, що в першому ж реченні з двох слів своєї відповіді мені, зробили три помилки (дві граматичні і одну пунктуаційну) і все що ви кажете, в більшості – інфа з телевізора. Хочу вам відкрити таємницю про те, що рішення Конституційного Суду (КС), щодо третього терміну Кучми, було цілком конституційним. Тому що, пояснюю для вас: Згідно з Конституцією Украіни (КУ) закон зворотньої сили не має. Коли у 1994 році Кучма став президентом, то конституції ще не було, вона з’явилася в 1996 році, тож перший термін його президенства під дію норми Конституції про два терміни не підпадає. Після прийняття КУ Кучма вперше стає президентом у 1999 році і в 2004 році він мав право вдруге балотуватися на пост президента. Тепер про “зґвалтування Конституції на замовлення Януковича”. А до чого тут КС? Той самий телевізор казав, що КС її не змінював, її тупо підмінили на сайті мінюсту. Що тут смішного? Я ж вам казав, що невірна інформація приведе вас до невірних висновків. Про «Закони у нас добрі, але живемо у реальному світі» я не казав. Про «Правила дорожнього руху у нас непогані, але живемо у реальному світі» я також не казав, до речі це постанова кабміну і цілком здійсненна, тож не пересмикуйте і не висмикуйте з контексту, а тим більш не треба доповнювати. Про індульгенцію мова не йдеться, але що робити коли на нас пре ворог, розгортається сепаратизм, а закони це не передбачили??? Тепер про виплати. Ще раз вам кажу: забаганки уряду на підставі закона – це закон і є, і ніяких проектів ні про які зміни нікуди вносити не потрібно. Якщо, наприклад, Верховна Рада (ВР) законом надала б вам право, з механізмом виконання, припинити дію або змінити який небудь закон, то ви змогли б це зробити, тому що вам надано було б законне право. Тепер про «рЕдьку з хрОном»: Я не закликав вас це їсти, я питав про те, що хіба ми “заради своєї свободи і свободи наших дітей не витримаємо ці негаразди?”. Ви самі зараз погодились їсти «рЕдьку з хрОном» на пару з російською ватою. Далі: Де я казав, що “велич – це володіння ЯЗ”? Я навпаки казав, навіщо нам ця велич? Що “Може краще як Польша, Швеція, Німеччина, Японія” з маленьким побажаням “ЯЗ на всяк випадок”, от і все. До того ж ви у своїй статті не розкривали поняття величі, що “велич України – достойне життя українців за європейським часом”, як зараз у відповіді на мій коментар. Є ще інші поняття величі – це дуже великий, надзвичайних розмірів накшталт Росії. Ви великий пересмикувач, пане Ярославе. Вам би у ВР працювати. Сумніваюсь я, що ви не ображаетесь на критику, бо не вступали б у полеміку з автором критичного відгуку, просто “мотали б собі на вуса”, щоб потім не виглядати таким смішним. Бажаю вам успіхів в черговому підрахунку слів та помилок у моєму тексті, як кажуть “ коли коту нема чого робити, то він лиже собі яйця”, матеріалу я вам на це підкинув ще трохи більше. Не ображайтеся. Як і ви, писав з добрими намірами.

  8. anti-colorados | 03.01.2016 at 19:49 |

    Брэк, хлопцы! Тут действительно выпендриваться чистописанием нет никакого смысла. Я набиваю текст вслед за мыслью и не всегда успеваю. Считаю, что мысль – основное. Хотелось бы, чтобы все вместе получалось без ошибок и тем более – без лишних запятых, как у меня. Зная такое дело, я прошу коллегу редактировать мои тексты. Когда это удается, то с чистописанием все нормально, когда нет – как есть.
    Кстати, те тексты, которые выкладываются сразу – отличаются от того, что в окончательном варианте. Но главное – мысль. Причем, не просто мысль, а именно такая, которая соответствует заявленным нами целям.
    По этой причине, считаю нормальным, когда люди могут допускать ошибки, особенно в том языке, который не является основным в общении. Лично я в украинской школе не учился и заканчивал оную далеко за Полярным кругом.Тем не менее, пишу и говорю по-украински. Иногда даже получаются украинские вирши. Мне говорят, что вполне нормальные.
    То есть, смысл спорить о проблемах, которые здесь затрагиваются – нормальное дело. Спорить о национальности, языке или длине пениса – дело не нужное и не интересное. Люди сюда ходят отнюдь не за этим.
    Посему, предлагаю закрыть этот диспут и ваять контр-пропаганду москальскому потоку нечистот. Не?

  9. Виталий | 03.01.2016 at 20:03 |

    Согласен.

Comments are closed.