Мы будем отходить в горы! (Часть 1)

«Так вот, за нами следят. Уже два месяца!.. …И завтра, на конспиративной квартире, нас ждет засада. Придется отстреливаться… …Они надеются нас взять живьем. Дети!… …Я дам вам парабеллум! Мы будем отходить в горы…»

О.И. Бендер х/ф «12 стульев»

Сегодня, наконец-то, стала понятна та мягкость, которую наши силовики проявили к апатриду. В самом деле, имея даже смутные представления о криминальном праве и о диспозициях статей, только переваливших за сотые номера УК Украины, можно легко найти признаки деяний этого деятеля, обеспечивающих не только арест без залогов, поручительств и браслетов, на отдельных частях тела, но и полновесные сроки отсидки, от 10 лет и выше. Трудно было понять, почему процесс не шел в этом русле, а лицедей менял амплуа с «чукчи в чуме» или Карлсона, скачущего по крышам, на Ленина на броневичке. Теперь все понятно.

Как мы писали раньше, привлекать апатрида по тяжелым статьям – можно и нужно, но видимо было решено дать ему проявить себя во всей красе до момента пролития первой крови. Скорее всего, это и была та красная черта, которая была понятна всем, кроме тех, кто обеспечивал массовку различных акций. Дело в том, что открытое криминальное производство по тяжкой статье мертво привязывает подозреваемого к территории Украины. Он становится, как минимум – невыездным, а на самом деле – выезжает на СИЗО и оттуда катается на суды до вступления приговора в силу. После этого он едет на лагерь (скорее всего – Мартусовку) и барабанит свой срок по «звонковой статье», не попадающей под амнистию. То есть, вот это чудо будет коптить наш воздух, как минимум – две пятилетки.

Поэтому он здесь отделался легким испугом, а в Грузии  – на выходе целый букет уголовных дел, рассматриваемых местными судами, которые радушно распахнули камеры цугундера для бывшего президента. С точки зрения следствия – все логично. Сначала находит судебную реализацию самое легкое обвинение, а с «живым сроком» фигуранта можно вытребовать из любой страны, особенно из той, с которой подписано соглашение об экстрадиции. А уже заполучив его живьем уже можно доводить до суда и все остальное, куда более веселое.

Сегодня грузинский суд вынес приговор, в отношении апатрида, присудив ему 3 года лишения свободы. Наверное, приговор еще не вступил в силу, но дальше – дело техники. С того момента, как он вступит в силу, апатрид станет квалифицированным уголовником. Причем, возникает целая гамма пикантных аспектов, которые очень трудно перебить простой риторикой. Например, единственный раз апатрида притащили в зал судебного заседания только после его задержания на известной хазе. Не будь этого, добровольно в суд он никогда не явился бы. Уже сколько раз в Украине слушались дела, в отношении данного персонажа, он каждый раз проигнорировал эти заседания. Он проигнорировал даже те заседания, где рассматривались его жалобы. То же самое он продемонстрировал и в отношение грузинских судов. Из этого можно сделать вывод о том, что пациент либо возомнил себя выше судов любых стран, где его возьмутся судить за очередное беззаконие, либо он патологически боится залов судебного заседания. Но скорее всего – и то, и другое, вместе взятое.

Автору приходилось наблюдать крутых мачо, которые вроде и габаритами вышли, и крутизной не обижены, однако перед судебным заседанием практически не выходят из сортира, где усиленно пудрят носик, что аж дышать нечем. Это постоянные обитатели тюрем никак не впечатляются ни конвоем, ни решетками, ни грозными видами судей. Как-нибудь автор посвятит этой теме отдельный очерк и поведает много историй из жизни. Но апатрид уже показал свою отвагу в полном объеме. Этот оратор хорош в кольце своих друзей и симпатиков, но не на скамье подсудимых, где его хватает «кондратий» и он пребывает в ступоре.

Ну и кроме того, не блеснув оригинальностью, любые судебные разбирательства, с его участием, объявляются политическим давлением. Это уже так часто было озвучено различными персонажами, от судьи-колядуна, до Мосийчука, что уже не воспринимается на слух.

(окончание следует)

5 Comments on "Мы будем отходить в горы! (Часть 1)"

  1. Damian | 05.01.2018 at 19:23 |

    Все равно придется когда-то ответить на вопрос “Who is mr. Saakashvili?” (возникновение, развитие, длительный, с переменным успехом, закат. Украинский период, образовавшийся отнюдь не на голом месте) или честно забыть об этом вопросе. Потому что сегодняшние обсуждения его деятельности напоминают известную притчу о там, как трое слепых ощупывали слона, и мнение каждого было правильным.

  2. Із усією повагою до Автора, я вважаю, що треба робити тільки но набереться на статтю для посадки. А потім можна і до Грузії.
    Влада не може себе показати слабкою. Хоч я не дуже люблю проплачених мітінгувальників, але могли спровокувати стрілянину, граната вже була. Могли постраждати та постраждали поліціянти.

  3. Наталия | 05.01.2018 at 21:47 |

    anti-colorados:
    @”Сегодня грузинский суд вынес приговор, в отношении апатрида, присудив ему 3 года лишения свободы”.

    На это “непотопляемый (до поры – до времени) “Титаник” грузинской политики” всем известный персонаж михо саакашвили сказал: “Уже нИ знАют, что на минэ накопать. Пригласили самых известных специалистов и они что-то на минэ нАшли. Это не судебное решение, а пАлитисское”. Вахх, вахх, как я Абидэлся, да, мамай кылянусь!

    Саака, действительно, думал со своей бандой “единомышленникафф” из солнечной Грузии тут у нас сделать ррэволюцию, поменять нашу Конституцию и править вечно. Он же всегда говорил, вернее, проговаривался, по Фрейду: “Какая у вас богатая страна, не то, что маленькая Грузия”. Угу, богатая, но не для тебя.

    Саака и не думал никуда бежать из Украины, где ему так удобно и комфортно, где его никто не бьёт по ушам и по его почкам не прохаживаются дубинкой. А сам он может жить в роскошных 2-хэтажных аппартаментах за $6,5тыс/месяц да ещё и с молодыми девицами. А за это ещё и платят.. чужие дяди. Эээххх, жизнь удалась!

    Ему позарез нужна власть и деньги, много денег! Во-первых, он понял, что раз он себя адын раз показал Западу, как, мол, нужно “работать” на пост-савецком пространстве (а на самом деле, это было сплошное очковтирательство), то он может при помощи этой “карты” постоянно теперь предъявлять свои услуги Западной Тусовке, т.к. она, мол, его уже “знает”. Ага, а теперь его все увидели и узнали совсем с другой стороны: наркоман, истерик, психически неуравновешенный, с рваной речью, как будто бы во рту куча ваты, “валитель режимов” и пр.

    Михо нужно сиять на политическом небосклоне и “звездить” по полной. Опять встречаться с западными политиками, говорить им всякую хрень, но быть в “Орбите”. А где это можно сделать? Он подумал, что ни в сопредельной Польше, ни в Венгрии, ни в Литве, ни, тем более, в Америке, где он побывал после того, как его выперли из страны в 1-й раз, и откуда он вёл свои мерзкие репортажи, обливая помоями украинцев, Президента и наше правительство, ему никто не разрешит делать и близко то, что он устроил в нашей стране на деньги олигарха курченко из-за паребрика, фсб-шников и пр. мрази.

    Поэтому, он думал, что он всё замутит и за тры-пать дней он завалит нашу власть, а сам усядется своей #опой в кресло Президента сначала временно, а потом, после изменения нашей Конституции (в Сети проскальзывало, что именно это михо и хотел сделать!), и постоянно!

    Я смотрю на него и думаю, какой же это страшный человек, всё таки, этот саака: смотрит изподлобья, глаза налиты кровью, нижняя губа оттопырена. Ну, кароче, чел себя совсем не контролирует. Это же готовый портрет Диктатора. Он даже чем-то на сталина похож: и внешне, и повадками.

    Обычно такие вот “мачо” и есть самые трусливые. На своё 1-е судебное заседание пригласил кучу прожжённых дибудадов и выписал из Грузии свою жену Сандру, которая с ним давно уже живёт отдельно. А на последнее заседание, которое было недавно, выписал из Грузии дополнительно свАю маму, да, и сына! Как сказал саака: “Я их пригласил потому, что пусть они посмотрят на этот судебный фарс, который вершится в Украине!” Но любой психолог вам скажет, что этих 2-х человек он выписал специально, чтобы “давить на жалость” судьям: старенький мам и маленький сын, вахх! Всё-таки, мишико – великолепный манипулятор!

  4. Volodymyr | 05.01.2018 at 23:57 |

    “Этот оратор хорош в кольце своих друзей и симпатиков,…” Ну звідкіля у нього в Україні друззі. Так, симпатики є, може. За ним, вірніше поряд, або позаду йдуть всі, кому він платить, або ті, кому треба весь час засвічуватись, знову ж таки, для отримання грошових чи інших дивідентів.
    Це так і мене у друззі його треба зачислити, бо я дійсно пару років тому симпатизував йому та гаді, на зустрічі в Сакраменто на День Незалежності України. Не думаю, що в нього хтось залишився, хто дійсно йому вірить безоглядно, хоча…

  5. Наталия | 06.01.2018 at 00:05 |

    Саакашвілі теоретично може й не встигнути на останній для себе літак до Амстердама
    Ну що ж, події починають поступово розкручуватися.
    Та й невідомо, чи так безпечно міжнародному аферисту тепер буде у країні тюльпанів…
    Суд у Тбілісі заочно засудив Саакашвілі до трьох років ув’язнення за дії з укриття злочинців та перевищення повноважень при помилуванні убивць банкіра Сандро Гіргвліані, колишнього керівника міжнародного департаменту Об’єднаного грузинського банку.

    Сам Саакашвілі на вирок свого рідного грузинського суду відреагував виключно брутальною лайкою, але юридичних тонкощів він сам і його захисники стосовно суті справи уникли.
    Не чуємо про гнівні обіцянки підняти ЄСПЛ, прогресивну світову громадськість тощо…
    Шахрай лише обізвав вирок суду цілком політичним та обурився, що йому, бач, “інкримінують використання конституційного права на помилування”, а він же “використав його щодо 133 колишніх військовослужбовців”.
    Бреше, шулер.
    Бо мова йде про подвійне порушення закону.
    Найперше, він грубо порушив законну процедуру, видавши свій акт в обхід комісії з питань помилувань та всіх інших інституцій, які мали дослідити справу.
    Друге – йдеться не про помилування якихось військових (на зразок нашого прикордонника, що в складних умовах прифронтового Маріуполя відкрив вогонь по автомобілю, що ніби не зупинився на блок-пості, й убив пасажирку). Мова про представників міністерства внутрішніх справ Грузії, які жорстоко з катуваннями убили банкіра, найімовірніше за вимогою вищого керівництва.
    Не може бути миттєвого помилування у таких справах.

    Саме задля того, щоб убивці не розповідали, хто замовник, їх терміново витягав з-за ґрат тодішній президент.
    Чим не догодив представник міжнародного департаменту, поки не знаю, але не здивуюся, якщо виявиться, що він, скажімо, відмовився легалізувати виведення великої суми грошей до Нідерландів на рахунки родини дружини президента Грузії Сандри.
    Ці родичі колись були дуже незаможними, а після того, як їхній зять очолив країну вмить казково розбагатіли.
    Припускаю, що збагачення нахлинуло вже після вбивства принципового банкіра.

    Припускаю, що в подальшому справа проти Саакашвілі може бути перекваліфікована на значно серйознішу.
    Також не виключаю, що тепер дуже незатишно будуть себе почувати ще кілька інших членів “грузинського десанту”, наприклад Хакія Деканеїдзе, Давід Сакварелідзе, Лорд Степанідзе…
    Тобто всі, хто працювали в правоохоронній сфері Грузії за часів Саакашвілі й імовірно мають чимало крові на своїх руках.
    Он керівник військової поліції, який організовував катування й зґвалтування неугодних віниками чи ніжками від табуреток вже попався й сам Міхо від нього поспіхом відхрестився.

    Є ще одна в чомусь і для мене важлива справа, за якою, надіюся, Саакашвілі колись отримає пожиттєве.
    Я мав за честь бути знайомим з багатьма грузинами.
    Був серед них і Зураб Жванія.
    Це той, хто спершу був бойовим організатором “революції троянд”, а потім разом з групою інших опозиціонерів проти Шеварднадзе вирішив, що “говоряча голова” Саакашвілі, хоча й був мажором з КГБешного середовища та протеже самого ж Шеварднадзе, зможе бути вигідним на посаді президента країни.
    Коли він зрозумів свою помилку та спробував її виправити, то раптово був знайдений мертвим разом з якимось хлопчиною.
    Так обставили справу, щоб виглядало, що два гомосексуалісти задихнулися чадним газом. Це щоб родичі не посміли добиватися справжнього слідства. Зараз справу про смерть Жванії вже розглядають, як умисне вбивство.
    Навіть “не уявляю”, кому воно було вигідне…

    Отже, Саакашвілі – звичайний кримінальний злочинець.
    Його засудив грузинський реформований суд, який був визнаний у світі чесним і неупередженим.
    Жодних заяв про якісь негативні зміни в судовій системі Грузії після ганебної втечі Саакашвілі ні американці, ні європейці не робили ніколи.
    Більше того, хвалили його наступників у незворотності успішних реформ.
    Якби грузини розвернули назад судову реформу, то їм ні за що не дали б безвіз.

    А тепер коротко про наші реалії.
    В України появляється додаткова підстава розглянути запит на екстрадицію Саакашвілі. І це видно по тому, як запанікував він сам та його адвокати.
    Вони вже й згадали (як про рятівну соломинку), що його не можна екстрадувати, бо проти нього тут кримінальна справа розслідується, а ще на конвенції стали посилатися. Щодо конвенцій та закону України про громадянство, то примітивно збрехали.
    Щодо продовження розгляду його позивання з ДМС, то це б мало значення при депортації, а не екстрадиції (мені соромно за дрімуче невігластво адвоката).
    Ще одне посилання, що не можна екстрадувати особу, яка є процесуальною стороною в іншій справі – це вже “червона карточка” для кваліфікації його захисників.
    А щодо звинувачення в кримінальному злочині самого Саакашвілі, то його можуть поспіхом амністувати чи помилувати вже в ході екстрадиційної процедури. Саме так і поступали з заарештованими й засудженими в нас сепаратистами чи російськими бойовиками, коли їх міняли на наших полонених чи ту ж Савченко. Або ухвалити ще якесь із наявного арсеналу юридичних рішень, якими можна відтермінувати розгляд звинувачень у нас.

    Думаю, що розмах слідчих дій та вже реальний вирок у Грузії остаточно охолодить запал зарубіжних симпатиків міжнародного афериста й окрім рашистської преси ніхто за нього заступатися незабаром уже не стане…
    Тому, “ласкаво просимо до дому, містере президент!”

    https://gorlis-gorsky.livejournal.com/1816682.html

Comments are closed.