Умом Россию не понять, но, может, алгеброй измерить?

Автор: SVAT

Століттями ненависть руССо-піпла до інших народів прикривалася міфом про незбагненну культуру, явлену світу елітою імперії. Її представники паразити і зараз обтинають духовність поневолених народів, намагаючись запхати в прокрустове ложе «русского мира».

І до тепер ллється отруйний єлей в наші вуха, щоб стерти історичну пам’ять українців: «Мы правильные русские и несем в свой народ любовь к младшим братьям малороссам. Мы вас любим, укрАинцы, смиритесь: мы вместе навеки!».

Статистичне дослідження ролі «правильних» російських діячів культури у знищенні українськості було представлено раніше. Нагадаємо, що йшлося про те, що кількісно виміряна у всьому масиві російської письмовій творчості величина ненависті до українців, корелює з історичними фактами гноблення української мови та культури. При цьому впродовж двох століть примусу до братання ненависть з боку росіян має зростаючу тенденцію.

Чим більший наш спротив, тим більш замаскованими та збоченими стають методи рашистів всіх ґатунків.

Ось і сьогодні українцям під соусом «ми проти путіна» підносять чергову страву з ольгінської кухні – «Дом свободной России». Цей витвір або не про свободу, або не про Росію. Хоча задумка дійсно дещо хитріша за попередні: нещодавні переспіви «старих пісень про головне» по вокзалах, тотальні диктанти, визволителька заручників Гадя, Еміграша тощо. В черговий раз рашизм буде чухати потилицю: чому путлоноїди та путлоборці для українців – однояйцеві близнюки.

Відкинувши емоційні нашарування, спробуємо сформулювати версію щодо наукового пояснення цього цікавого феномену української нації, який ніяк не збагне «старший брат».

Тема наукових досліджень «незрозумілої української поведінки» сьогодні досить модна. Так Браян Резнік (Brian Resnick, Vox.com) нещодавно написав про сім наукових теорій, які, на нашу думку, можуть претендувати на висунення відповідних пояснень. Проте, це психологічні теорії, ми ж спробуємо нагадати ідеї однієї суто математичної теорії.

Теорія ця була висунута математиком В. Лєфєвром у 80-х роках 20 століття. На сьогодні її висновки перевірені статистичними тестами. За деякими даними, рішення адміністрації Р. Рейгана про необхідність тиску на СРСР було, в тому числі, підкріплене саме теорією Лєфєвра.

Науковець побудував «Алгебру совісті» абстрактної людини, яка вибирає «добро» чи «зло» на підставі своєї внутрішньої етичної системи. Виявилося, що на формальному математичному рівні можна стверджувати про існування двох полярних етичних систем.

Основна відмінність між ними в тому, що для першої етичної системи наслідком поєднання зла і добра є зло. Кажучи метафорично, навіть діжка меду не в змозі перебити ложку дьогтю. Проте для другої системи композиція добра і зла сприймається як добро. Іншими словами, «ціль виправдовує засоби її досягнення».

Для першої етики характерне уникання конфліктів, пошук варіантів вибору, вигідних обом сторонам одночасно. Друга етична система вважає таку поведінку неприйнятною, для неї компроміс – це програш. На відміну від першої системи, тут контекст є важливішим, ніж існуючі правила.

Скажімо, на запитання: «Чи готові ви збрехати в суді заради невинного?» представники двох етик відповідають геть по-різному зі статистичною значущістю менше 1%: готовий брехати – відповідь тих, хто гузном «відчуває» контекст (чи то «голосує серцем», як закликає його в агітках бабця Юля), тобто представників другої системи етики.

Що ж із цим у руССомирних? Нещодавно на кулуарне запитання: «Чи дійсно Ви вірите в те, що проголошуєте?» – письменник-людожер Проханов відповів: «Тєбє, дєтачка, нужна правда, а мнє – пабєда!».

Зрозуміло, що перемога замість правди конче потрібна тій руССо-еліті, що підгодовується владою з метою ватної обробки мозку у населення імперії.

То, може, російська наукова еліта не гуманітарного-політично-культурного профілю інакша? До першого Майдану вважав, що в її представників достатньо інтелекту для вирішення примітивної задачки: припустимо, країна А напала на країну В, всупереч всім міжнародним договорам між ними, і захопила територію В. Хто агресор? Правильна відповідь: країна А.

Очевидно, що така відповідь має залишатися істиною незалежно від назв країн. Ні, виявляється, для представників другої етичної системи це не так, якщо А – це Росія. Тут етична система бере гору над будь-яким рівнем професіоналізму.

Наведемо спеціально підібраний приклад. Представляємо доктора фізико-математичних ватних наук О. Савватєєва.

Савватєєв – не тільки математик як і В. Лєфєвр, він спеціалізується на теоретико-ігровому моделюванні. Тобто в нього не тільки з формальною логікою все має бути в нормі, а й з теоріями математичного моделювання конфлікту. Як людина наш герой, нібито, також непоганий: має 4 дітей, дійсно талановито викладає математику іншим дітям.

Проте для Савватєєва задачка про А та В вирішується так. Спочатку він, користуючись залізною логікою, доводить, що рашаTV – бреше. Припустимо, на цьому міркування Савватєєва  закінчилися. Можна виснувати, що перед нами торжество чистого математичного розуму над ідеологічним контекстом другої етичної системи. Чому? Тому, що послуговуючись тією ж логікою, ми можемо додати ще ланку до цього ланцюжка: бреше рашаTV – бреше кремль. Тоді виходить іхтамнєти в Україні є, тобто раша – агресор. Задача про А та В вирішена.

То що ж, наш персонаж – представник першої етики, який дивом зберігся в джунглях скрепності, як вимираючий вид? Ні, вже на наступному етапі міркувань Савватєєв раптом згадує про миротворчу місію Росії, тому підтримує дії путла та кримнашів, зелених іхтамнетів, що стріляють за спинами жінок та дітей, Савватєєв відібрав би Донбас, як Крим, якби зміг, бла-бла-бла…

Не вдаючись в деталі, зауважимо, що так само на українському питанні зламалися безліч путіноборців росії: проф. Зубов на Голодоморі («не помітив» заградзагонів НКВС саме в Україні), Макаревич («не помітив» українського державного кордону, який незаконно перетнула Самойлова), Шендерович та Ахіджакова («не помітили» вивезених доктором-облізою українських сиріт, доля яких невідома досі), на Ходорковському, Навальному та інших відомих опозиціонерів взагалі «ніде тавро ставити»…

Традиційно Захід відносять до першої етичної системи, а Росію – до другої, тому що більшість людей демонструють відповідну поведінку. Це визнається навіть рашискими науковцями (іноді не без гордості). Слід зазначити, що двом етичним системам притаманні свої переваги та недоліки в їх граничних проявах.

Напевно, здається, що цей пост є черговою спробою довести, ніби українці вже зробили вибір на користь «першої етики». Проте, на нашу думку, дійсність складніша й цікавіша.

Висунемо припущення про те, що Україна є сучасним феноменом одночасного прояву одразу двох амбівалентних етичних систем, приблизно однакової сили.

Це, з одного боку, обумовлює внутрішню конфліктність: порохоботи, зрадофіли, вишивата, толерасти тощо. З іншого боку така роздвоєність робить нас іншопланетянами в очах як рафінованих західників, так і скрєпних рашистів.

Західника відлякує явна присутність агресивних елементів «другої етики». Німецький посол переконує нас провести вибори в ОРДЛО під прицілом іхтамнєтів, неявно визнаючи що це регулярна окупаційна армія, а ми, чомусь, нерозумні, пручаємося.

Рашист не розуміє, чому його шахрайські фокуси «на довірі», як правило, провалюються в Україні. Йому здається: ось ще трішки інфолайна підкинути – і буде щастя, аж гульк: а ці недолугі хохли вже наступного дня п’ють під плакатами «Розп’ятий снігур у самих трусиках», їдять в ресторанах кремових російських немовлят і лише підсміюються над пропагандонами.

Подумайте, можливо, західник та рашист бачать в українцях тільки одну з двох етичних систем. Може, усвідомивши рушійні сили існуючого етичного розламу між нами і Заходом, між нами і ордою, ми станемо сильнішими?

Як там в народі кажуть: «Моя хата скраю,… – першим ворога стрічаю»…

Автор: SVAT

16 Comments on "Умом Россию не понять, но, может, алгеброй измерить?"

  1. Norfolk | 20.04.2017 at 23:29 |

    “Це, з одного боку, обумовлює внутрішню конфліктність: порохоботи, зрадофіли, вишивата, толерасти тощо. З іншого боку така роздвоєність робить нас іншопланетянами в очах як рафінованих західників, так і скрєпних рашистів.” – это называется “у каждого своя правда”, а на самом деле и то и другое ложь. Истина посредине между первым и вторым- страна , ставшая поперек горлятины костью у гнусной Азиопы. Рафинированая Европа спохватится, когда агонизирующая Орда полезет как дерьмо под давлением из ствола Джонни Инглиша.

  2. Анатолій | 20.04.2017 at 23:35 |

    Д.Харченко “Лента Мебиуса”

    Мухосранск. Говно. Тоскливо.
    Дети. Дом. Работа. Пиво.
    Геморрой. Камаз. Гараж.
    Десять лет водилой стаж.
    Раз в пять лет с женой в кино.
    Мухосранск. Тоска. Говно.
    Водка. Патриот. Россия.
    Шарфик красно-бело-синий.
    Ящик. Киселев на Первом.
    Украина. Киев. Нервы.
    Танцы. Шум. “Крымнаш”. Веселье.
    Утро. Санкции. Похмелье.
    Цены. Доллар. Банк. Кредит.
    Тёща как всегда нудит.
    Снова Киселев на Первом.
    Водка. Вещмешок. Консервы.
    Секс с женой, как в первый раз.
    Поезд. В путь. Спасать Донбасс.
    Форма. Каска. Полигон.
    Гумконвоем в Краснодон.
    ЛНР. Блокпост. Укропы.
    Первый бой. Три пули в жопе.
    Страх. Обстрел.
    Осколок града.
    Труп.Мешок.Рефрижератор.
    Крест. Венок. Вдова.Плаксиво.
    Мухосранск. Говно .Тоскливо.

  3. Валерий | 21.04.2017 at 00:40 |

    Цікава спроба автора знайти нові виміри для кацапстану. Але, навіть на перший погляд знаходжу деякі помилки логічності. Наприклад, якщо вже, як стверджує автор, “Німецький посол переконує нас провести вибори в ОРДЛО під прицілом іхтамнєтів, неявно визнаючи що це регулярна окупаційна армія, а ми, чомусь, нерозумні, пручаємося.”, то одразу виникає питання: А чи можна того німецького посла віднести до представників “першої етичної системи”?
    Як на мене, то Захід не такий вже й довершений у сенсі етики. В залежності від обставин та власних інтересів ВСІ державні діячи ВСІХ країн світу використовують як першу так і другу “етичну систему”. І те, що західні політики “не розуміють” нашої поведінки нічим не відрізняється від також самого “нерозуміння” нашої поведінки кацапами. Сказати по правді, то їхнє “ненрозуміння” українців нам має бути до …. (саме до того про що ви зараз подумали). Головне, щоб ми самі розуміли, а важливіше, робили те і тільки те, що принесе користь нам, нашій Державі, нашому народу, нашім дітям та онуками. Певен, що ВСІ країни світу користуються лише тільки цією “етичною системою”

  4. Валерий | 21.04.2017 at 01:25 |

    Вообще то наша проблема лежит в несколько иной плоскости. Чтобы это пояснить, воспользуюсь известной балладой В.Высоцкого “Притча о Правде и Лжи” http://bards.ru/archives/part.php?id=15436
    Проще воспользоваться искусством, это потому что мы, люди, если проводить аналогии,являемся аналоговыми компьютерами, а не цифровыми. Нам понятнее, ближе и доходчивее стихи и песни, чем логика построения математических доказательств.
    Итак, кто не знаком с творчеством Высоцкого, обратитесь к данной ранее ссылке. А сама суть нашей проблемы заключается в словах последнего куплета этой баллады. Позволю себе привести их здесь:
    Некий чудак и поныне за Правду воюет,
    Правда в речах его Правды на ломаный грош,
    Чистая Правда со временем восторжествует,
    Если проделает то же,что явная Ложь
    А сейчас уже прямо укажу на проблему Украины (Правды) — нам НЕЛЬЗЯ повторить то, что сделала Ложь. В таком случае мы (Правда) перестанем БЫТЬ правдой.
    Вот в этом НЕЛЬЗЯ и состоит наша самая большая трудность. НО! И САМАЯ БОЛЬШАЯ НАША СИЛА

  5. SoldatYdachi | 21.04.2017 at 08:23 |

    Блискуча стаття.
    Московія має бути знищена світом, інакше вона зруйнує світ.

  6. komissar kattania | 21.04.2017 at 11:29 |

    По подозрению в причастности к взрывам около автобуса дортмундской «Боруссии» немецкая полиция задержала гражданина России 28-летнего Сергея В.
    Как сообщает Bild, задержанный мог действовать по финансовым мотивам, рассчитывая на то, что цена акций «Боруссии» снизится после нападения на автобус. На резком падении акций «Боруссии» после взрыва, подсчитало немецкое издание, Сергей В. мог заработать до 3,9 миллиона евро.
    По данным следствия три взрывных устройства были установлены вдоль забора длинною 12 метров, а взрывная волна направлена именно на автобус немецкой команды.

    Также уточняется, что первое и третье устройства располагались около земли, в то время как вторая бомба находилась в метре от земли. Все устройства были начинены металлическими предметами, которые были обнаружены в радиусе 250 метров от взрыва. Тип взрывчатого вещества на данный момент не определен.

  7. to Валерий:
    З приводу того, що посол не з першої етичної системи. Поясню, чому думаю, що він представник «першої етики» на іншому реальному прикладі. В початковій школі конфлікт. Хлопчик кулаками підпорядкував собі майже всіх однокласників (аналогія з ОРДЛО). Один пручається (Україна). Щодня йдуть жорстокі бійки. З боку агресора використовуються провокації (на очах другої дитини він відбирає у інклюзивної дитини їжу) та підкуп (найняв за гроші спільника, щоб разом бити). Врешті агресор підступно травмував дитину-опонента. Втрутилися її батьки. Вчитель визнає, що нападає невмотивовано завжди один, а другий – захищається. Проте вважає, що у конфлікті винні, чомусь, обоє. Це стане зрозумілим, якщо додати до картинки таку деталь. Батьки агресора (аналог раші) ігнорують всіх і вся, тому дитина некерована. Звичайно вчителю впливати можна тільки на захисника: «Ну він хуліган, а ти-то ні. Ходи мимо, не привертай увагу! Він нападає, б’ється, а ти уникай…». Як на мене, позиція вчителя є «першою етикою» та аналогічна політиці Заходу саме в українському питанні.

    Щодо «Захід не такий вже й довершений у сенсі етики» згодний. В статті «етики» – це абстрактні категорії, мова йде тільки про спрощені математичні моделі, які не мають морального чи аморального забарвлення. В моєму шкільному прикладі вчитель пропонує користуватися «першою етикою». Проте чи витримує це перевірку на моральність для батьків і дитини, що захищаються?

    Про використання, Ви праві, ці дві полярні етичні моделі дійсно використовуються одночасно навіть однією людиною. Питання в адекватності вибору першої чи другої в конкретній життєвій ситуації окремою людиною. Як би спробували б влаштувати ОРДЛО в Баварії, наприклад, риторика посла миттю зміниться. Чи не так? Тому ця теорія «працює» для великих соціальних груп, в яких можна виявити «магістральну» тенденцію. На сайті вже обговорювали феномен емігрантських раша-гетто. До речі, наскільки мені відомо, з афро-американськими кварталами – та сама проблема.

  8. Князь Ігорко | 21.04.2017 at 12:33 |

    Дякую за гарне чтиво! Математика – таки справжня Княгиня Всіх Наук ))

  9. Гена | 21.04.2017 at 13:46 |

    Те, що вигідне – те і моральне.

    Але вигідно кому? Відповідь проста – суспільству. Не може існувати абстрактна мораль, яка абсолютно нікому непотрібна та апелює до невідомо кого.

    Інакше, суспільство просто згине, якщо не буде знищувати й ізолювати те, що нищить саме суспільство: хвороби, паразитів та вбивць.

    Брехня, у підсумку, теж є річчю аморальною, бо руйнує суспільство. Але є одна “чудова” країна, яка побудована на історичній брехні – РФ. Розповісти її громадянам правду про минуле – це знищити цю країну.

    Ось, саме тому, “аморальним” для РФ є все те, що руйнує міфи РФ. І тому Україна – вічний ворог для РФ, включно з самими “ліберальними” її громадянами.

    А “рускій міръ” – це брехня у квадраті. Тому-що не руський та тому-що не мир. Можлива лише “московська війна”.

  10. Дякую автору, але доповнення. В теорії ігор існує
    “дилема вязня” та “рівновага Неша”
    https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BD%D1%8F
    В умовах кризи члени групи виживають лише коли завжди
    покривають “своїх”, та йдуть на конфлікт з “чужими”.
    В умовах, коли ресурсів не вистачає на всіх, вигідно
    збиватись в групи та вигороджувати своїх , навіть злочинців.
    Ситий Захід може собі дозволити мораль першого типу,
    завжди голодна московія для виживання не має іншого вибору,крім моралі другого типу.
    В Україні історично склалась більш цікава ситуація.
    Завжди були отамани і війни. Генетично вижили ті, які розуміли коли воювати, а коли пора додому –
    “моя хата скраю, свою голову маю”

  11. Наталия | 21.04.2017 at 21:33 |

    Дуже цікава стаття, а також, коменти тут присутніх.
    Дякую SVATові та юзерам за їх думки.

  12. to Віталій:
    Так, звичайно. Проте класична теорія гри не розглядає рефлексивну поведінку гравців. Саме про рефлексію йде мова у Лєфєвра. Деякі авторитетні математики вважають, що слід розвивати класичну теорію в напрямку, що був показаний Лєфєвром.

  13. Для SVAT —
    Уж если обратиться к математике, то нельзя говорить о только двух комплексных, интегральных подходах ЛЮДЕЙ к ситуациям в жизни. Их будет три, а не два. Есть задача о четырёх красках на географической карте – их достаточно для раскраски, не нужно 5,6 или больше. Есть принцип дихотомии – разборка целого и спокойного на две части для анализа, синтеза, изменений половинок и последующей сборки. Но при двух последовательных дихотомиях – будет четыре части. При изменениях в каждой (неважно, каких – даже оценкам наюлюдателя) – будут ТРИ разных сборки варианта целого(по сочетаниям). Бог троицу любит!
    Поэтому – Ваши ссылки на абсолютно узкий, специфический подход и расширение его на широкий, мировоззренческий – неуместны. Условный Запад слишком многое оставляет в контексте и выходцы из слаборазвитых в культурном отношении стран имеют привычку забывать это.

  14. to sk13:
    Основні факти, які були викладені у статті про теорію рефлексивного вибору. 1. Створена математична теорія вибору абстрактної людини. 2. Перевірена гіпотеза про можливість передбачити поведінку двох великих груп людей.

    Проте ці досягнення не мої та я не претендую на будь-який науковий внесок в цій галузі математики.
    Тому Ваші пропозиції, можливо, зацікавлять В. Лєфєвра, як автора формальної теорії рефлексивного вибору. В даний час він працює з мозковим центром CADS (The Center for Advanced Defense Studies) над проблемами, пов’язаними з тероризмом. Керівництво цієї організації стверджує, що змогло точно передбачити послідовність цілого ряду палестинських терактів.

    В статті лише висувається гіпотеза про можливе існування третьої категорії великої групи людей. В статті це українська нація, можливо під цю категорії підпадають також ізраїльтяни, чи шотландці… Звертається увага, що для цієї категорії, можливо, не можна буде підтвердити коректність «приписування» однієї з етик теорії Лєфєвра. І це все, що я сказав…

    Відносно «Поэтому — Ваши ссылки на абсолютно узкий, специфический подход и расширение его на широкий, мировоззренческий — неуместны.». Складно коментувати твердження з категорією «неуместно», оскільки точні науки не використовують такого терміну. Мова може йти тільки про те, чи доказово підтверджуються положення теорії практикою, чи ні. Хоча статистично значущі тести щодо застосування теорії Лєфєвра доказово спростовують «неуместность», якщо під цим Ви розуміли некоректність застосування моделі.
    З приводу сакральності числа три. Не будучи теологом, сказати можу тільки те, що 3 є простим числом, наступним за простим числом 2, яке єдине є парним )).

  15. Для SVAT —
    А может Вы сами проверите “мои предложения”? Подтвердите или опровергните. Может, Вам это будет выгодно в своей деятельности…

  16. to sk13:
    Для перевірки спочатку потрібно математично формалізувати Ваші пропозиції. Це потребуватиме “відкриття” нової алгебри, як-то зробив колись Лєфєвр. На жаль, я не фахівець в цій галузі математики, до того ж, гадаю, Ви надали замало інформації навіть для геніального алгебраїста.

Comments are closed.